<<
>>

11.4.1. ДОАРБІТРАЖНЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ СПОРІВ

Коли підприємство має високий рівень дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, не оплачені в строк, то в рамках рефінансування заборгованості проводиться комплекс процедур щодо її примусового стягнення, у тім числі звернення з позовом до арбітражного суду.

Позов до арбітражного суду може бути направлений тільки за умови дотримання встановленого порядку доарбітражного врегулювання спорів, який полягає у зверненні кредитора до дебітора з письмовою претензією про відшкодування заборгованості. У претензії зазначаються: а) реквізити заявника претензії та підприємств, на адресу яких направляється претензія; дата та номер претензії; б) обставини, на підставі яких пред'являється претензія; докази, які підтверджують ці обставини; в) вимоги заявника; г) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; д) перелік документів, які додаються до претензії. Претензію підписує керівник підприємства або його заступник, її надсилають адресату рекомендованим або цінним листом чи вручають під розписку. Претензія підлягає розгляду в місячний строк від дня одержання. Про результати розгляду претензії заявника інформують письмово. Можливі чотири варіанти дій контрагента після одержання претензії: 1. Одержувач претензії не дав жодної відповіді на претензію. 2. Заявник одержав лист-відповідь, в якому претензію відхилено повістю або частково. 3. Претензію визнано повністю або частково, однак не повідомлено про перерахування визнаної суми. 4. Претензію визнано і заборгованість погашено (отже, спір урегульовано). У перших двох випадках заявник змушений буде звернутися до арбітражного суду з позовною заявою про стягнення заборгованості. Якщо претензію визнано повністю або частково, але з якихось причин кошти на розрахунковий рахунок кредитора не поступили (випадок 3), заявник претензії після закінчення 20 днів від дня одержання відповіді має право пред'явити до банку розпорядження про списання у безспірному порядку визнаної боржником суми. До розпорядження додається відповідь боржника, а якщо в ній не зазначено розміру визнаної суми, то до розпорядження додається також копія претензії. За браком грошей у боржника кредитор після закінчення місячного строку з дня отримання позитивної відповіді на претензію (однак, не раніше строку настання платежу за договором) має право звернутися до арбітражного суду із заявою про порушення справи про банкрутство неспроможного боржника. У разі порушення строків розгляду претензії чи залишення її без відповіді арбітражний суд у процесі вирішення господарського спору має право стягнути в дохід державного бюджету з підприємства, яке допустило таке порушення, штраф у розмірі 2 відсотків від суми претензії, але не менше ніж 5 розмірів мінімальних заробітних плат (без індексації) і не більше ніж 100 розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
<< | >>
Источник: Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ,2000. - 460 с., іл.. 2000

Еще по теме 11.4.1. ДОАРБІТРАЖНЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ СПОРІВ:

  1. 2.3. Практика судового розгляду спорів, пов’язаних із здійсненням господарсько-торговельної діяльності
  2. 57. Роль ринкової інфраструктури врегулювання економічних процесів.
  3. 11.4.2. АРБІТРАЖНЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ СПОРІВ
  4. 3.1. Аналіз судової практики вирішення спорів про іпотеку (заставу нерухомості)
  5. 1.3.6. Провадження з позасудового розв’язання податкових спорів.
  6. Економічна суть господарського контролю
  7. 2.1. Нормативно-правове регулювання господарсько-торговельної діяльності в Україні
  8. Предмет, об'єкти та методи господарського контролю
  9. 7.5. Попереднє засідання господарського суду
  10. 138. Інтернаціоналізація господарських відносин та продуктивних сил.
  11. Поняття та форми господарсько-торговельної діяльності
  12. 1.2. Господарсько-правові засади регулювання іпотечних відносин
  13. Господарський контроль в системі управління
  14. § 1. Господарський механізм: сутність, характер, функціонування
  15. 3.2. Напрями вдосконалення законодавства України щодо регламентації господарсько-торговельної діяльності
  16. Господарський облік і його види
  17. 2.4. Господарська компетенція навчальних закладів
  18. 7.3. Підготовче засідання господарського суду