Тема 2: Классификация финансово-хозяйственного контроля.

1. Общая классификация хозяйственного контроля.

2. Классификация контроля по методам осуществления

3. Классификация контроля по его субъектам.

Вопрос 1. Общая классификация контроля построена не только с познавательной целью, но и позволяет разобраться и в содержании контроля, а главное – отвечает конкретным практическим заданиям, то есть вооружает практиков методикой выбора того или иного вида контроля, необходимого для достижения поставленной цели.

Классификация господарського контролю за загальними ознаками:

1.1.За інформаційним забезпеченням розрізняють

А) документальний

Б) фактичний контроль.

Документальний контроль полягає у встановленні суті і досто­вірності господарської операції за даними первинної документації, облікових регістрів і звітності, у яких вона знайшла відображення в бухгалтерському, оперативному й статистичному обліку.

Так, за даними первинної документації, обліку і звітності контро­люють виконання планів виробництва і реалізації продукції, її со­бівартості і рентабельності.

Фактичний контроль полягає у встановленні реального (дійсно­го) стану об'єкта за допомогою зважування, лічби, вимірювання, лабораторних аналізів тощо. До об'єктів фактичного контролю відно­сять: гроші готівкою в касі, основні засоби, нематеріальні активи, готову продукцію.()

Фактичний і документальний контроль взаємопов'язані, а тому сукупне їх застосування дає змогу встановити дійсний стан об'єктів, розробити заходи щодо усунення недоліків.

1.2.По полноте охвата подразделений хозяйственного звена, которое контролируется:

а) полный;

б) частичный;

в) сквозной.

1.3.По полноте изучения хозяйственных процессов:

а) сплошной;

б) выборочный;

в) комбинированный.

1.4.По кругу хозяйственных процессов, которые изучаются:

а) специализированный;

б) тематический;

в) отраслевой.

1.5.По объёмам процессов, которые изучаются:

а) контроль внутри предприятия;

б) межхозяйственный;

в) внутрихозяйственный;

г) межотраслевой.

1.6.По времени контроля, относительно времени осуществления хозяйственных процессов:

а) предыдущий (предшествующий хозяйственному процессу);

б) текущий (оперативный);

в) последующий.

Предыдущий (попередній) контроль здійснюється до виконання господарської операції з метою запобігання незаконним діям, неефективному вико­ристанню коштів і прийняттю необгрунтованих рішень. Він застосо­вується переважно на стадії погодження і затвердження кошторисів, договорів, під час підписання розпорядчих і виконавчих документів на здійснення господарських операцій.

поточній контроль має оперативний характер і здійснюється в процесі виконання господарських операцій. Поточ­ний контроль покладається в основному на служби внутрішньогос­подарського контролю. Його завдання — оперативне виявлення і своєчасне припинення порушень і відхилень, що виникли в процесі виконання господарських операцій і виробничих завдань.

Последующийй (наступний, ретроспективний) контроль здійснюється після завершення господарських операцій по закінченні визначеного звітного періоду. Його мета — встановити правильність, законність і економічну доцільність здійснених господарських операцій, виявити недо­ліки в роботі підприємства, факти безгосподарності й крадіжок. За його результатами розробляються заходи щодо ліквідації виявлених недоліків і усунення причин та умов Їх виникнення. Документальна ревізія е наступним видом господарського контролю.

1.7 По периодичности проведения:

а) непрерывный (перманентный );

б) периодический.

1.8 По способу восприятия хозяйственных процессов:

а) с участием субъекта контроля;

б) автоматический (без участия контролёра).

Вопрос 2. Классификация контроля по методам осуществления

По методам осуществления:

а) Обследование

б)Тематическая проверка

в) служебное расследование

г) Следствие;

д)Инвентаризация

е) Аудит;

ж)Ревизия

з) Анализ хозяйственной деятельности

і) Судебно—бухгалтерская экспертиза

Обстеження — ознайомлення зі станом підконтрольного об'єк­та на місці, зокрема, зі станом складського господарства, використан­ням виробничих потужностей, охороною праці й технікою безпеки. Виявляють при цьому позитивні й негативні сторони діяльності підприємства. Результати обстеження оформляються доповідними записками, довідками, висновками, пропозиціями.

Тематична перевірка — це вивчення однієї або кількох сторін діяльності підконтрольного об'єкта. Результати тематичної перевірки, одержані на підставі документального і фактичного контролю, оформ­ляються актами або доповідними записками. За результатами тематичної перевірки роблять висновки про стан. підконтрольного об'єкта і розробляють пропозиції щодо поліпшення ситуації. Ці пропозиції розглядаються і затверджуються до виконання керів­ником органу, від імені якого проводилась тематична перевірка. Ви­конання таких пропозицій систематично перевіряється.

Слідство — форма контролю, яка застосовується судово-слідчими органами для встановлення точної суми заподіяної шкоди і винних осіб. Результати слідства оформляються протоколами і постановами.

Господарський спір — це спосіб виявлення додержання законності й захисту прав у господарських взаємовідносинах підприємств. Господарські спори між підприємствами вирішуються арбітражним судом. Правильність вирішення господарських спорів підприємств відіграє важливу роль у забезпеченні державної дисциплі­ни та виконанні договірних зобов'язань. Результати розгляду госпо­дарських спорів оформляються протоколами й постановами.

Инвентаризация — проверка фактического наличия и текущего состояния объекта, которая осуществляется путем наблюдения, измерения, регистрации и сравнения полученных данных с записями в регистрах бухгалтерского учета.

Аудит — метод последующего хоз контроля, который состоит из совокупности приёмов, применение которых позволяет определить достоверность учета и финансовой отчетности субъекта хозяйствования, их полноту и соответствие действ. Законодательству и установленным нормативам.

Анализ господарської деяльності - контроль, который по сводным материалам и показателям отчётности, позволяет оценить фин.—хоз деятельность предприятий а определённый період с целью выявления не использованных резервов, повышения качества продукции, снижения себестоимости.

Перелічені форми контролю використовуються в контрольно-ревізійній роботі не ізольовано, а в поєднанні, що суттєво підвищує дієвість фінансово-господарського контролю. Отже, зміст контролю виявляється в його формах, а здійснення — у способах і прийомах. Однак поряд із вказаними вище формами контролю ревізія є однією із найважливіших форм фінансово-господарського контролю.

На думку деяких авторів, ревізія є одним із методів контролю, інші вважають її видом контролю.

Ревізія — форма документального контролю за фінансово-госпо­дарською діяльністю підприємства, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності; спосіб докумен­тального викриття нестач, розтрат, привласнень чи крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. Ре­візія — це різностороння перевірка діяльності підприємства для вста­новлення законності, доцільності й ефективності дій. У словосполу­ченні "контроль і ревізія" перше поняття є загальним і абстрактним, а друге — окремим і конкретним. Відмінності між аудитом, ревізією і судовою експертизою

Аудит, ревізія і судово-бухгалтерська експертиза є складовими елементами фінансово-господарського контролю. Вони розглядають один предмет (господарсько-фінансову діяльність підприємства чи підприємця), а також використовують спільні методичні прийоми й процедури контролю, їх мета — виявити негативні явища у виробничій і фінансово-господарській діяльності господарюючих суб'єктів, усунути та запобігти їм у майбутньому. Об'єктами контролю для них є однакові джерела інформації, законодавчі та нормативно-інструктивні акти з питань фінансово-господарського контролю, первинна облікова документація, регістри бухгалтерського фінансового й управлінського обліку, фінансова звітність господарюючих суб'єктів. Спільне для них також і те, що вони обґрунтовують свої висновки документально перевіреними доказами.

Разом із тим між аудитом, ревізією й судово-бухгалтерською експертизою існують суттєві відмінності.

Під час ревізії досліджується фінансово-господарська діяльність підприємства в статиці після завершення господарських процесів (переважно не рідше одного разу на три роки). Функції ревізії (порівняно з аудитом) звужуються інтересами власника, від імені якого проводять ревізію.

Основною метою ревізії є виявлення та фіксація фактів зловживань з обов'язковим повідомленням вищестоящої організації й правоохоронних органів. Як правило, ревізори здійснюють перевірки лише з позицій дотримання законності господарських операцій, не вникаючи у визначення перспектив діяльності.

У процесі судово-бухгалтерської експертизи досліджуються конфліктні ситуації, що стали предметом розгляду в судово-слідчих органах. Вона має встановити істину й надати допомогу суб'єктові в розробці профілактичних заходів, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарської діяльності. Судово-бухгалтерська експертиза проводиться переважно за рішенням судово-слідчих органів після виявлення недоліків у фінансово-господарській діяльності, відмічених у акті ревізії чи у аудиторському висновку. Під час її також з'ясовуються причинні зв'язки, які призвели до матеріальних збитків, підтверджують їхню суму.

Вопрос 3. Классификация контроля по субъектам осуществляющим фінансово-господарський контроль:

3.1. государственный;

3.2.муниципальный;

3.3.независимый.;

3.4.Контроль собственника

3.4.1.Внутриведомственный

3.4.2.Внутрихозяйственный

3.1. Державний контроль здійснюють:

а) органи державної влади та управління: Рахункова палата Верховної Ради України; Державна податкова адміністрація України; Державна контрольно-ревізійна служба України; Державне казначейство України (три останніх органи контролю входять до структури Міністерства фінансів України); Фонд державного майна України; Міністерство економіки України; Міністер­ство фінансів України; Міністерство праці та соціальної політики України; Державний комітет статистики України; Антимонопольний комітет України; Національний банк України.

б) Спеціалізовані органи контролю: Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України), Державний митний комітет України, Державний комітет України у справах захисту прав споживачів (Держспоживзахист), Державна інспек­ція України по контролю за цінами. Державна автомобільна інспекція, Державна пожежна інспекція. Державна санітарна інспекція.

3.2.Муніципальний контроль здійснюють місцеві Ради народних депутатів та їх комісії. Комісії з питань планування, бюджету та фінансів здійснюють контроль за виконанням планів та програм економічного і соціального розвитку й бюджету

3.3.Незалежний контроль — аудиторський — організується на гос­прозрахункових засадах.. перевіряє достовірність звітних даних, балансів і водночас надає консультаційні послуги з питань обліку, фінансів, економіки тощо. .

3.4.Контроль власника:

Внутрівідомчий (міністерства, відомства, концерни, асоціації, акціонерні виробничі об'єднання) Здійснюється контрольно-ревізійними підроз­ділами міністерств і відомств, що фінансуються за рахунок бюджету, підпорядковується як вищому органу державного фінансового контролю, так і відповідному міністерству чи відомству. Його основна функція — детальний контроль за правильністю витрачання бюджетних коштів або коштів власника

внутрішньогосподарський (власники підприємств, бухгалтерська і фінансово-економічна служба підприємств).

здійснюється власниками, бухгалтерськими, фінансовими та Іншими функціональ­ними службами підприємств. Відповідно до Закону України "Про підприємства в Україні" основна відповідальність за організацію фінан­сового контролю на кожному підприємстві насамперед покладається на його безпосереднього власника

Функції окремих суб’єктів контролю в Україні

Рахункова палата Верховної Ради України, створена відповід­но до Конституції України, організовує і здійснює контроль:

— за своєчасним виконання дохідної та видаткової частини Дер­жавного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів;

— за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначає ефективність і доцільність видатків держав­них коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;

— за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного спеціального і національно-культурного розвит­ку, охорони довкілля, використання об'єктів права державної влас­ності, які не підлягають приватизації;

— за додержанням законності щодо надання Україною позик, економічної та іншої допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям;

— за використанням іноземних кредитів;

— за законністю та своєчасністю руху коштів Державного бю­джету України й позабюджетних фондів в установах Національного банку України;

— за грошовою емісією, використанням золотого запасу, дорого­цінних металів тощо.

Державна податкова адміністрація України та її органи на місцях контролюють додержання законодавства про податки, правильність об­числення і своєчасність внесення до бюджету податків інших платежів.

Державна контрольно-ревізійна служба України, та її органи на місцях контролюють дотримання фінансової дисципліни, пра­вильність і законність витрачання коштів із державного бюджету суб'єктами господарювання незалежно від форм власності.

Державне казначейство України і його підрозділи в регіонах контролюють витрачання коштів державного бюджету установами і організаціями відповідно до їхніх кошторисів.

Фонд державного майна України (далі — Фонд) здійснює дер­жавну політику щодо приватизації державного майна, виступає орен­додавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю. Основними функціями Фонду є реалізація прав на розпорядження майном державних підприємств у процесі приватизації, створення спільних підприємств, укладання договорів з посередниками щодо організації підготовки до приватизації та продажу об'єктів привати­зації і видача ліцензій посередникам; вжиття заходів щодо залучен­ня іноземних інвесторів до процесу приватизації,

Міністерство економіки України контролює виконання планів економічного і соціального розвитку країни, затверджених Верхов­ною Радою України, виявляє відхилення від доведених завдань і вжи­ває заходи щодо попередження їх.

Міністерство фінансів України та його місцеві органи здійсню­ють контроль за своєчасним виконанням державного бюджету, за­твердженого Верховною Радою України, надходженням коштів та їх видатками і цільовим витрачанням.

Міністерство праці та соціальної політики України контро­лює дотримання законодавства з питань праці та заробітної плати в галузях народного господарства, тарифних угод з оплати праці, роз­робляє і затверджує нормативні документи з питань регулювання зай­нятості населення тощо.

Державний комітет статистики України контролює за дани­ми звітності збалансованість ринку товарів, наявність товарних, ма­теріальних, трудових та інших ресурсів, здійснює вибіркові контрольні переписи ресурсів, перевіряє забезпечення достовірності державної звітності, видає обов'язкові постанови про проведення ревізій госпо­дарсько-фінансової діяльності підприємств тощо.

Антимонопольний комітет України запобігає утворенню монопольного становища на ринку підприємців, що обмежують конкуренцію певного товару. У противному разі це призводить до пору­шення ринкових відносин у виробництві й реалізації окремих видів товарів, до недоброякісної конкуренції в підприємницькій діяльності.

Національний банк України відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" та згідно зі статутом контролює наявність грошей в обігу, використання кредитів за цільовим призначенням, дотри­мання касової дисципліни, правил розрахунків, правильність витрачання коштів з бюджету, здійснює емісію грошей, контролює діяльність комерцій­них банків шляхом проведення перевірок і ревізій, видає інструкції, поло­ження з касових, кредитних і валютних операцій тощо.

До спеціалізованих органів економічного контролю належать дер­жавні комітети, інспекції та ін.

Це: Державний комітет України по стандартизації, метро­логії та сертифікації, Державний митний комітет України, Державний комітет у справах захисту прав споживачів Державна інспекція України по контролю за цінами Державна автомобільна інспекція Державна пожежна інспекція Державна санітарна інспекція .