Джерело інвестицій. Зв’язок інвестицій і заощаджень у закритій економіці

Джерелом інвестицій у закритій і відкритій економіці є сукупні заощаджен­ня. Нормальне функціонування закритої економічної системи, яка не має зв’язку із зовнішнім світом, забезпечується тотожністю S = I, тобто, найкра­щі умови інвестування складаються, коли існує рівновага між заощадження та інвестиціями.

Фундаментальною проблемою є проблема досягнення рівності між вало­вими інвестиціями і заощадженнями. Розглянемо сутність цієї проблеми і ме­ханізм встановлення рівноваги на прикладі закритої економічної системи. Неспівпадіння обсягів заощаджень та інвестицій виникає через те, що в цих процесах беруть участь різні суб’єкти: одні лише заощаджують, не здійсню­ючи інвестиційних проектів, а інші реалізують інвестиційні проекти, не здій­снюючи ніяких заощаджень. При цьому і заощадники, і інвестори керуються різними мотивами.

Існують два підходи до пояснення механізму встановлення рівноваги між інвестиціями і заощадженнями.

З точки зору класичної теорії основним чинником, що зрівноважує обид­ва процеси, виступає реальна процентна ставка. Величина процентної став­

ки прямо впливає на обсяг заощаджень, оскільки основним мотивом заоща­джень є отримання в майбутньому додаткового доходу. Отже, чим вища про­центна ставка, тим більшим є стимул для зберігання частини поточного до­ходу на банківських рахунках. Між інвестиціями і реальною процентною ставкою існує обернений зв’язок.

Коливання реальної процентної ставки виконує роль механізму зрівнова­жування обсягів заощаджень та інвестицій. Рис. 6.2.а) показує, що рівновага на ринку кредитних ресурсів встановлюється за ставки процентуБудь-

яке відхилення процентної ставки (r₁, r₂) від рівноважної порушує рівновагу

між інвестиці­ями і заоща­дженнями.

За високої ставки проце­нту в банків­ському секторі нагромаджу­ється надли­шок кредит­

них ресурсів, а попит на них з боку інвесто­рів падає.

Конкуренція між банками

Рис. 6.2. Взаємозв’язок ставки проценту, заощаджень та інвестицій за класичним та кейнсіанським підходами

загострюється, в пошуках клієнтів банки знижують ставку проценту, доки не настане рівновага. Обернена ситуація виникає, коли ставка проценту падає нижче рівноважного значення: заощадження зменшуються, а інвестиційний попит стрімко зростає, користуючись цим, банки підвищують ставку процен­ту до рівноважної. Так через коливання проценту порушена рівновага швид­ко відновлюється.

Кейнсіанський підхід відрізняється тим, що заощадження розглядаються як незалежні від ставки проценту.

шість людей заощаджує частину своїх доходів не з метою отримання додат­кового доходу, а з багатьох інших причин, наприклад, з метою зібрати кошти на будівництво чи купівлю власного будинку, на оплату навчання дітей у майбутньому, на відпочинок або на забезпечення власної старості. Тому ве­личина заощаджень не залежить від ставки проценту, графічно крива заоща­джень має вигляд вертикальної лінії (рис. 6.2.б). Інвестиції, згідно з кейнсіан- ським підходом, мало чутливі до ставки проценту. Рішення про вкладення капіталу у виробництво приймаються під впливом багатьох причин, на перше місце Дж. М. Кейнс ставить суб’єктивні настрої, очікування підприємців, а навіть інстинктивну потребу займатись активною діяльністю. Графічно крива інвестицій досить стрімка (6.2.б). Рівновага встановлюється за ставки проце­нту r₂, її підвищення або зниження може на тривалий період розбалансувати ринок кредитних ресурсів.

Дія численних екзогенних (непроцентних) чинників порушує рівновагу між заощадженнями та інвестиціями, вона відновлюється за нової ставки проценту.

Рис. 6.3.а) відображає ситуацію, коли, наприклад, фермери виростять ве­ликий урожай і отримають більші доходи, внаслідок чого за будь-якої ставки проценту збільшать заощадження. Крива інвестицій не змінить свого поло­ження, а крива заощаджень переміститься праворучНова рівно­

вага встановиться за нижчої ставки проценту r₁, рівноважні обсяги інвести­цій збільшаться.

Рис. 6.3. Зміна рівноваги заощаджень та інвестицій у закритій економіці під впливом непроцентних чинників

Більш складні процеси ілюструє рис. 6.3.б). Під впливом науково- технічного прогресу гранична продуктивність капіталу зростає, що обіцяє в майбутньому збільшення прибутковості інвестицій. У цьому випадку за будь- якої ставки проценту інвестори збільшують попит на інвестиційні ресурси, а поточні заощадження зазвичай зменшуються, тому що домогосподарства, передбачаючи підвищення доходів у майбутньому, вже сьогодні починають споживати більше за рахунок позик або заощаджень минулого періоду. Тоді крива інвестицій зміститься праворуч, а крива заощаджень - ліво­ручРівновага встановлюється за вищої ставки проценту (r₁), а

рівноважні обсяги заощаджень та інвестицій можуть або збільшитись, як на рис. 6.3.б), або зменшитись, або залишитись незмінними. Так в результаті коливань процентної ставки на ринку фінансових ресурсів встановлюється рі­вність внутрішніх заощаджень та інвестицій.

Розглянемо тепер більш глибоко вплив чинників, які визначають оптима­льні обсяги валових інвестицій.

6.3.