Функції центрального банку
Уряд розробляє грошово-кредитну політику в залежності від стратегічних цілей розвитку економіки, до яких відносять стійке зростання реального ВВП, низький рівень вимушеного безробіття, стабільність цін та збалансованість платіжного балансу.
Впроваджує грошово-кредитну політику в життя центральний банк. Він забезпечує реалізацію проміжних цілей, до яких належать регулювання грошової маси, ставки проценту, обмінного курсу валюти. Зокрема, діяльність центрального банку повинна забезпечувати поліпшення структури грошової маси, розширення сфери безготівкових розрахунків, зростання обсягів валютних резервів і економічно обґрунтований рівень обмінного курсу національної грошової одиниці.Законодавство країни покладає на центральний банк багато функцій.
Першою функцією є емісія готівки та організація грошового обігу. Центральний банк країни розробляє дизайн грошових знаків, встановлює номінали, системи захисту, правила перевезення, зберігання та вилучення з обігу готівки, порядок ведення касових операцій для комерційних банків, підприємств та організацій.
Другою є функція „банку банків^ - центральний банк виступає кредитором останньої інстанції для комерційних банків, в складних ситуаціях він надає комерційним банкам кредити з метою підтримки їх ліквідності.
Крім того центральний банк виконує функцію обслуговування центральних органів влади, веде рахунки Державного казначейства, зберігає кошти державного бюджету, обслуговує державний борг шляхом розміщення державних цінних паперів, їх погашення та виплати процентів з боргу. Центральний банк проводить консультації з урядом відносно грошово-кредитної політики, але не відповідає за зобов’язання органів державної влади. Нерозподілені прибутки банку перераховуються Міністерству фінансів.
Центральний банк також здійснює валютне регулювання, видає нормативні акти щодо ведення валютних операцій, організовує торгівлю валютними цінностями, здійснює контроль за діяльністю установ на валютному ринку.
У функції центрального банку входить також забезпечення стабільності національної грошової одиниці та безперебійної роботи платіжної системи. Він представляє інтереси держави у взаєминах з міжнародними фінансовими організаціями та центральними банками інших держав.
Узагальнено центральний банк призначений виконувати дві основні функції - забезпечення стабільної роботи банківської і фінансової систем та проведення грошової політики держави шляхом контролю за пропонуванням грошей та його регулювання.
У більшості країн ринок грошей функціонує за допомогою активного партнерства центрального і комерційних банків та інших фінансових установ. В центрі всього процесу перебувають резерви комерційних банків, які зберігаються на рахунках у центральному банку. Ускладнює контроль за грошовим обігом відкритість економіки та міжнародний рух капіталу.
Аналіз балансу центрального банку допоможе краще зрозуміти його діяльність:
Таблиця 16.1
Баланс центрального банку
| А к т и в и | П а с и в и | ||
| ■ | Золоті резерви | ■ | Банкноти поза комерційними банками |
| ■ | Валютні резерви | ■ | Резерви комерційних банків |
| ■ | Позики банкам та іншим | ■ | Урядові депозити |
| фінансовим інститутам | ■ | Інші депозити та зобов’язання | |
| ■ | Позики уряду | ||
| ■ | Цінні папери казначейства | ||
| ■ | Інші активи | ■ | Власний капітал |
| Всього | Всього | ||
Ліва частина балансу показує джерела формування грошової бази, а права - її розподіл між готівкою, яка перебуває в обігу, та депозитами комерційних банків і уряду, які зберігаються в центральному банку. Збільшуючи активи, центральний банк створює гроші, а скорочуючи - їх ліквідує.
Основні активи центрального банку - це золото, іноземні резервні активи, цінні папери та позики уряду. Золото сьогодні не має ніякого зв’язку з пропонуванням грошей. Коли існував золотий стандарт, то банк обмінював паперові гроші на золото, зараз такі операції не здійснюються в жодній країні. Валютні резерви представляють собою короткострокові зобов’язання іноземних держав. Вони використовуються для інтервенцій на валютних ринках з метою стабілізації курсу національної валюти.
Цінні папери казначейства включають урядові облігації та казначейські векселі - це вимоги до уряду. Вони є важливим активом для регулювання грошової маси в обігу. Купівля у населення та продаж цих активів населенню є найпоширенішим інструментом монетарної політики центрального банку.
Позики банкам та іншим фінансовим інститутам з’являються, коли центральний банк виступає як кредитор комерційних банків, в яких виявився тимчасовий дефіцит резервів. У багатьох країнах, що розвиваються, центральні банки надають позики безпосередньо приватним фірмам у пріоритетних секторах економіки, особливо у сільському господарстві, у таких випадках банк відіграє роль не лише керівної грошово-кредитної установи, але й комерційного банку.
У пасивах найважливішою статтею є банкноти поза комерційними банками, тобто ті, що знаходяться на руках у населення. Це - зобов’язання центрального банку в обліковому смислі. Коли існував золотий стандарт, банк зобов’язаний був міняти гроші на золото, тепер за умови фіксованого валютного курсу, банк зобов’язаний конвертувати національну валюту в іноземну. Коли ж в країні існує гнучкий обмінний курс, то такого зобов’язання не існує.
16.3.