Функція споживаиия та заощадження

Особистий дохід, що отримується домогосподарствами, у своє кінцеве розпорядження використовується у двох напрямках - на споживання та заощадження. Споживання та заощадження є взаємозалежними змінними

- за незмінного рівня доходу збільшення або зменшення заощаджень призводить до зменшення або збільшення споживання.

На споживання домогосподарств впливають різні чинники. Проте головним фактором споживання прийнято вважати розмір використо­вуваного доходу. Зростання безподаткового доходу впливає на зростання споживання і, навпаки, скорочення безподаткового доходу призводить до його скорочення. Прямий зв’язок між безподатковим доходом та розміром споживання отримав назву функції споживання.

Отже, функція сиоживаиия - це залежність між обсягом споживання і безподатковим доходом (рис.1).

Висхідна форма прямої споживання C демонструє наявність прямої залежності між рівнем безподаткового доходу та обсягом споживання.

Функція сиоживаиия можна записати так (2):

де- автономне споживання, або базовий мінімальний рівень споживання;

- гранична схильність до споживання;

Yd- обсяг доходу після сплати податків (Y-T).

Рис. 1. Графіче воображения функції споживання та функції доходу

На графіку бісектирса прямого кута означає, що весь дохід споживається і зовсім не заощаджується, тобто

Крива, що відображає функції сиоживаиия іперети­

нає бісектрису о в точці N.

Нахил функції споживання визначається граничною схильністю до споживання, яка спричиняє зміни у споживанні, відмінні від змін обсягу доходу. Вона має висхідий нахил праворуч.

Точка N, утврюється при перетині фукції споживаня з лінією під кутом 45°, фіксує той розмір використовуваного доходу, за якого домогоспо- дарства покривають свої витрати за рахунок свого доходу не покривючи і не використовуючи своїх попередніх заощаджень. Точка N називають точкою нульових заощаджень.

Паворуч від точка N зоображена ситуація, за якої дохід перевищує споживання. Це означає. Що частина доходу заощалджується, утворюючи чисті додатні заощадження.

а - автономне споживання, обсяг споживання який не залежить від безподаткового доходу і мало б місце, коли він дорівнює пулю;

AN - чисті від’ємні заощадження, означає перевищення споживання над доходами;

N- нульове заощадженя, тобто повне споживання доходу.

Особисті заощадження - це та часина доходу, що не витрачається на споживання. Тому функція споживання передбачає функцію заощаджень.

Графічну функціональну залежність обсягу заощаджень від обсягу доходу зоображено на рис. 2. Для цього по осі абсис відкладено викори­стовуваний дохід, а по осі ординат - заощадження й споживання.

З графіка видно, що від’ємні заощадження лежать нижче нульової горизонтальної лінії, тобто нижче точки Ni, а додатні заощадження - праворуч від точки N_b де функція заощаджень перебуває вище нульової горизонтальної лінії.

Рис. 2. Графічне зображення функції заощадження

Споживання і заощадження, як ми бачимо з функцій залежить від безподаткового доходу: чим більший дохід, тим більше споживання та заощадження. Але заощадження також залежить від відсоткової ставки. Чим вища відсоткова ставка, тим більше заощаджень і менше споживання.

Розрізняють середню та граничну схильність до споживання.

Іншими словами, середня схильність до споживання визначається часткою споживання в доході після оподаткування.

Гранична схильність до споживання визначається MPC, або с’, і визначається як відношення зміни у споживанні до тієї зміни доходу після оподаткування, яка спричинила зміни в обсягу споживання (4).

Незважаючи на те, що із зростанням доходу буде зростати спожи­вання, не весь приріст доходу буде споживатись. Як правило, ∆Cповедінку у споживанні та заощадженнях домашніх господарств у залежності від доходу, перейдемо до аналізу більш широкого кола факторів, які впливають на споживання і заощадження. Всі інші фактори споживання та заощадження, крім доходу, ми будемо називати не доход ними факторами.

До недоходних факторів споживання і заощадження відносяться:

Багатство. Під багатством розуміють як нерухоме майно (будинки, автомобілі, телевізори та інші предмети довгострокового користування), так і фінансові засоби (готівкові гроші, заощадження на рахунках, акції, облігації, страхові поліси тощо), якими володіє населення. Домашні господарства заощаджують, утримуючись від споживання, щоб нагрома­джувати багатство. За інших рівних умов, чим більше нагромаджено багатства, тим менші стимули до заощаджень. Тобто, збільшення багатства змішує графік споживання угору (C₁), а графік заощадження - вниз (S₂).

Податки. Відомо, що податки сплачуються частково за рахунок споживання і частково за рахунок заощадження. Зниження податків збільшує безподатковий доход і тому збільшує як споживання (C₁), так і заощадження (S₁). І навпаки.

Рівень цій. Зростання цін скорочує споживання (C) і заощадження (S) перемішуються вниз (C₂, S₂) і навпаки.

Відрахування на соціальне страхування. Збільшення цих відраху­вань призведе до скорочення поточних споживання і заощадження. Фун­кція споживання (C) і заощадження (S) переміщується вниз і заощадження (C_2fS₂) і навпаки. Але треба враховувати, що на рішення домашніх господарств стосовно споживання і заощадження впливає діюча система соціального забезпечення. Це пов’язано з розглянутою вище гіпотезою життєвого циклу. Чим краще соціальне забезпечення, тим менші заоща­дження домашніх господарств протягом трудового життя.

Рис. 3. Вплив недоходных факторів на функцію заощадження і споживання

Очікування. Очікування можуть бути пов’язані з майбутньою зміною цін, доходів, виникненням дефіциту тощо. Якщо ці очікування неспри­ятливі, то домашні господарства змушені робити закупки наперед, що у поточному році збільшує споживання та зменшує заощадження. Очіку­вання приросту грошових доходів у майбутньому зумовлює збільшення поточних витрат. Функція споживання (C) пересувається вгору (Сі), а функція заощадження (S) вниз

Споживча заборгованість. Якщо в попередній період заборгованість зросла, то в поточному періоді домашні господарства будуть змушені зменшити споживання і заощадження, аби ліквідувати минулу заборго­ваність. І навпаки, коли споживча заборгованість зменшилася, то поточний рівень споживання (C) і заощаджень (S) може зрости. Функція споживання та заощадження перемішуються внизі навпаки.

Відсоткова ставка. Зміна ставки відсотка впливає на співвідношення між поточними і майбутніми споживанням і заощадженням. Коли відсот­кова ставка зростає, поточне споживання зменшується, а заощадження зростають, що збільшить майбутнє споживання, забезпечене поточними заощадженнями. Таким чином, домашні господарства замішують частку споживання у поточному періоді збільшенням споживання у майбутньому.

Функція споживання (C) переміщується вниз (С2), а функція заощадження (S) - вгору (S₁).

5.