Суть споживаиия та заощадження

У закритій економіці іспує три напрями використання виробленої нею продукції (1).

Тобто, частина виробленої продукції споживається домогосподарст- вами С, частина використовується фірмами та домогосподарствами на інвестиції І, частина закуповується урядом для використання на суспільні потреби G.

Сиоживаиия домогосиодарствами - один з головних компонентів, які визначають розвиток економіки. Переважна частина (2/3-3/4) виробленої продукції іде на споживання (C).

Сиоживаиия - індивідуальне та спільне використання споживчих благ для задоволення матеріальних та духовних потреб.

Кейнс вивів чотири правила сукупного споживання:

1. Споживання (C) є функцією безподаткового доходу;

2. Розмір граничної схильності до споживання (с’) знаходиться від 0 до 1, тобто 0< с’на 10-20%. На освіту, здоров’я, відпочинок

- 50-55% від суми спожитих витрат.

Але не весь безподатковий дохід витрачається на споживання, певна його частина заощаджується.

Заощадження - це частина доходу, яка залишається не використаною після споживання. Заощадження - це економічний процес, пов’язаний із інвестуванням.

Тобто, заощадження дорівнюють безподатковому доходу за відраху­ванням споживання.

Заощадження роблять як домогосподарства, так і підприємства, але за різними мотивами для заощаджень:

- у підприємств - максимізація чистого прибутку, для розширеного виробництва, страхування від криз;

- у домогосподарств - накопичення коштів для купівлі землі, нерухомості, дорогих предметів тривалого користування, забезпечення старості та передача спадку дітям, страхування від непередбачених хвороб, на навчання тощо.

3.