Короткострокова загальна рівновага економічної системи. Зміни у стані рівноваги. Ділові цикли в моделі ISLM

У реальному житті ринки товарів і грошей тісно пов'язані між собою, змі­ни на одному, як правило, викликають зміну стану іншого ринку. Наприклад, коли інвестори мають оптимістичні прогнози щодо перспектив капіталовкла­день, вони починають збільшувати їх обсяги за даної ставки проценту.

Процес взаємодії зрештою при­зводить до встановлення рівноваги на обох ринках, тобто настає загаль­на економічна рівновага. Таку рів­новагу відображає точка перетину об’єднаних на одному графіку кри­вих IS та LM (рис. 20.10). Точка рівноваги (Е) відповідає єдиній парі значень доходу і процентної ставки, за яких має місце рівновага на обох ринках. У цій точ­ці водночас виконуються дві умови рівноваги: заплановані заощадження дорівнюють запланованим інвести­

ціям, а потрібна кількість грошей (попит на гроші) дорівнює фактичному їх

Рис. 20.10. Короткострокова рівновага економічної системи у моделі ISLM

пропонуванню:

Модель ISLM широко використовується для дослідження впливу тих чинників, які визначають рівень сукупного доходу (обсягу випуску) і його коливання. При побудові моделі змінні фіскальної та монетарної політики, а також рівень цін розглядаються як екзогенні і задані. За заданих екзогенних змінних крива IS відображає комбінацію значень Y та r, які задовольняють рівнянню Y = C (Y — T) +I (r) + G, що описує рівновагу на ринку товарів у закритій змішаній економіці, а крива LM - комбінацію значень Y і r, які задовольняють рівнянню, що описує рівновагу на ринку

грошей.

Короткострокова загальна рівновага економічної системи змінюється під впливом подій, котрі відбуваються у реальному або монетарному секторах економіки і зміщують відповідну криву.

Зрушення кривої IS, як ми з’ясували, може від­бутись через зміну інвес­тиційного попиту, зміну рівня заощаджень, або внаслідок змін фіскальної політики. Якщо під впли­вом оптимістичних очіку­вань інвестиційний попит зростає, або уряд застосо­вує стимулювальну фіска­льну політику, крива IS переміщується право­руч за незмінного поло­ження LM (рис. 20.11). В результаті рівновага економічної системи змі­

Рис. 20.11. Зміна рівноваги економічної системи за зміни IS

нюється, рівноважні значення доходу і процентної ставки зростають. Уважно розглянувши графік, помітимо особливість: за однакових парних зміщень кривої IS (IS₁ → IS₂; IS₃ → IS₄; IS₅ → IS₆ ) співвідношення між зрос­

танням доходу і ставки проценту різне. Воно залежить від еластичності попи­ту на гроші за процентною ставкою, яка визначає нахил кривої LM. На ни­

Рис. 20.12. Зміни рівноваги економічної системи за зміни LM

жньому відрізку LM, де по­пит еластичний, доход збіль­шиться суттєво (K₁ → Y₂) за незначного зростання ставки проценту (r₁ → r₂), на верх­ньому відрізку, який відповідає нееластичному попиту, резуль­тат буде протилежний - ставка проценту зростає в більшій мірі (r₅ → r₆), ніж зростає доход (.

Рис. 20.12 ілюструє зміну загальної рівноваги у випадку переміщення кривої LM за незмінного положення IS.

Зміщення кривої LM праворуч може бути викликане трьома чинниками: або збільшенням пропонування грошей, або зниженням переваг ліквідності, або зниженням рівня цін. Як ми з'ясували, внаслідок особливої природи спекуля­тивного попиту на гроші крива LM стрімка за високої ставки проценту і стає все більш похилою з її зниженням. Тому однакові збільшення грошових запасів викликають все менші зниження r і все менші прирости Y.

Але зауважимо, що коли зростає кількість грошей і крива LM зміщу­ється праворуч, то незважаючи на те, що крива IS залишається без змін, збі­льшення кількості грошей викликає зростання реального доходу (ВВП). Отже, ця модель, котра є розширеною інтерпретацією концепції Кейнса, чітко показує, що в ній переборюється класична дихотомія. За Кейнсом зміна кількості грошей впливає на рівень реального обсягу виробництва, тобто стан грошового сектора позначається на стані реального сектора економіки.

Тепер ми введемо в модель Хікса-Хансена три специфічні кейнсіанські елементи, які обґрунтовують концепцію Дж. М. Кейнса про можливість рів­новаги в умовах неповної зайнятості - це:

■ пастка ліквідності;

■ інвестиційна пастка;

■ негнучкість номінальної заробітної плати.

Пастка ліквідності виникає в період затяжної депресії, коли сукупний доход знижується до мінімального рівня, відтак і трансакційний, і резервний попит на гроші скорочуються. Якщо за цих обставин центральний банк, на­магаючись припинити падіння інвестицій, вливає в економіку гроші шляхом скуповування облігацій, то початково короткостроковий механізм грошового ринку може відреагувати деяким зниженням ставки проценту. Коли інвести­ції зростуть, то обсяг доходу збільшиться і відповідно дещо збільшиться по­пит на гроші, процентна ставка поповзе вгору.

Здійснюючи послідовні вливання грошової маси у сподіваннях здешевити інвестиційні ресурси, центральний банк необачною монетарною політикою скеровує грошовий ринок до критичної межі. Інвестори вже не очі­кують подальшого зниження ставки, оскільки вона досягла мінімального зна­чення (r₀), а ціна цінних паперів настільки висока, що вже ніхто не очікує, що вона підвищиться.

Отже, пастка ліквідності - це ситуація в економіці, за якої подальше зростання пропонування грошей вже не може викликати зниження процент­ної ставки нижче мінімальної і стимулювати інвестиції. Розвиток подій на грошовому ринку, що призводять до виникнення пастки ліквідності, ілюструє

рис. 20.13.

Попадання грошового ринку в ліквідну пастку дуже небезпечне, тому що неможлива рівновага на грошовому ринку, будь- яка грошова маса погли­нається попитом на гроші для заощаджень, цінні па­пери стають настільки до­рогими, що інвестиційний процес уповільнюється. Подальше застосування інструментів монетарної політики неспроможне змінити ситуацію, моне­тарна політика неефекти­

Рис. 20.13. Пастка ліквідності на грошовому ринку

вна.

Розгляд ситуації ліквідної пастки у моделі ISLM (рис. 20.14) дозволяє поглибити аналіз і слугує обґрунтуванням можливості стійкої рівноваги за неповної зайнятості. Критичним рівням грошової маси в економіці і високо еластичному попиту на гроші відповідає горизонтальний відрізок кривої LM (І квадрант).

Графік ринку праці, зображений у ІІІ квадранті, показує, що фактично іс­нуюча реальна зарплата (W P)_u породжує надлишок пропонування праці

(U), який тисне на грошову зарплату і ціни. Зниження рівня цін

(F1 > F₂ > P3) буде зміщувати криву LM праворуч, однак це не вплине на положення її горизонтального відрізку. Відтак процентна ставка не зможе впасти нижче критичної r₀ - до r_f, яка могла б забезпечити повну зайня­тість за умови зниження зарплати до (w∣F)_f і рівновагу у точці B. Водно­час інвестиційний (і сукупний) попит є недостатнім, щоб забезпечити рівно­вагу у точці С. Неможливі зміщення кривих IS і LM на графіку зображе­ні пунктиром (І квадрант).

Фактична рівновага економічної системи встановлюється у точці A за неповної зайнятості. Реальна зарплата залишиться на рівні, ринок праці (ІІІ квадрант) не зможе зрівноважитись на рівні повної зайнятості N_f,

а доход відповідатиме Y_u І не зможе досягти потенційного рівня Yf через недостатність сукупного попиту. Отже, хоча зниження рівня цін і збільшить кількість грошей в реальному виразі, проте не вплине на процентну ставку і не буде стимулювати інвестиційний, а відтак і сукупний попит. Економіка за­стигає у стані рівноваги за неповної зайнятості. Оскільки, як було з’ясовано, монетарна політика у ситуації ліквідної пастки неефективна, залишається спробувати зрушити економіку іншими засобами. Звідси логічно випливали кейнсіанські рекомендації щодо пріоритетності стимулювальної фіскальної політики.

Рис. 20.14. Пастка ліквідності у моделі ISLM

Рис. 20.15 ілюструє другу кейнсіанську передумову неповної зайнятості - інвестиційну пастку. Інвестиційна пастка - це ситуація в економіці, за якої через поширення песимістичних очікувань інвесторів відносно майбутньої кон’юнктури інвестиції стають абсолютно нееластичними до зміни ставки проценту, внаслідок чого будь-які зміни на грошовому ринку впливають ли­ше на ставку проценту, але не чинять впливу на інвестиційний попит і не змінюють рівноважного доходу.

Якщо інвестиції стають абсолютно нееластичними до зміни проценту [S (Y) = I ], крива IS приймає вигляд вертикальної прямої (І квадрант рис.

20.15). Припустимо, що початкова рівновага економічної системи встанов­люється у точці А за неповної зайнятості (Y_u). Оскільки виробництво на товарному ринку зорієнтовано на попит, то за його недостатності фірми най­муть тільки таку кількість робітників (N_u ), яка забезпечує відповідний ви-

id="Picutre 999" class="lazyload" data-src="/files/uch_group37/uch_pgroup61/uch_uch1340/image/image998.jpg">

Рис. 20.15. Інвестиційна пастка у моделі ISLM

пуск. Будь-яке зниження реальної зарплати не змінить їх рішення відносно найму. Зниження рівня цін (P₁ > P₂) або збільшення грошового пропону­вання можуть перемістити криву LM праворуч. Нова рівновага встановить­ся у точці В. При зміні стану рівноваги процентна ставка знижується , але реакція інвестиційного попиту відсутня, відповідно не зміню­ється й обсяг рівноважного доходу (Y_u ). Через недостатність сукупного по­питу він не зможе досягти потенційного рівня Yf. Отже, ні зниження заробі­тної плати, ані цін, ані процентних ставок ніяк не впливають на інвес­тиційний і сукупний попит. Економічна система, як і у випадку ліквідної пас­тки, зберігає рівновагу за неповної зайнятості.

Третя кейнсіанська передумова (рис. 20.16) випливає з того, що грошова

Рис. 20.16. Негнучкість заробітної плати в моделі ISLM

зарплата негнучка у бік зниження, оскільки робітники гостро реагують на низьку грошову зарплату („грошова ілюзія"), хоч і не дуже зважають на зни­ження реальної зарплати через інфляцію. Профспілки не допустять зниження номінальної зарплати за межіНа рівні грошової зарплати W функція пропонування праці N^s стає абсолютно еластичною, тому рівновага на рин­ку праці настає в точці(ІІІ квадрант), а загальна рівновага - в точці А (І квадрант) за існування вимушеного безробіття U. Повна зайнятість була б досягнута, якби реальна зарплата знизилась до рівня (w∣P) f, але це можли­во лише за підвищення цін від P₁ до P₂. Проте підвищення цін змістило б криву LM ліворуч, що ще погіршило б ситуацію з сукупним доходом.

20.5.