<<
>>

Модель Манделла-Флемінга

Для аналізу функціонування відкритої економіки, наслідків макроекономічної політики використовують різноманітні моделі: довго- та короткострокової рівноваги, моделі, розроблені для ма­лої і великої економіки, з урахуванням різних режимів валютного регулювання, найпростіші моделі та складніші, які враховують різний ступінь мобільності капіталу.

Модель Манделла-Флемінга — модель для аналізу економіч­них процесів у відкритій економічній системі, що забезпечує розв’язання проблеми досягнення одночасної рівноваги зовніш­нього та внутрішнього балансів через використання інструментів фіскальної та монетарної політики. Розроблена на початку 60-х XX ст. американськими економістами Р. Манделлом та М. Фле- мінгом як розширення Кейнсіанської LM - IS моделі для випадку відкритої економічної системи.

Основні припущення та рівняння моделі

Будь-яка модель має свої обмеження і виходить з певних при­пущень. Модель Манделла-Флемінга виходить з того, що:

1) ціни у короткостроковому періоді є незмінними;

2) мобільність капіталу абсолютна (жодних перепон на шляху руху капіталу в країну чи за її межі);

3) головною причиною міжнародної мобільності капіталів є різниця в доходності активів різних країн. Різниця між внутрі­шньою (і) та світовою (і*) процентними ставками — єдиний фак­тор, який визначає напрям руху капіталу. Перевищення світової процентної ставки над національною веде до відтоку капіталу за межі країни. А завищення національної процентної ставки — до припливу капіталів до країни.

4) невеликий масштаб економіки означає нездатність країни впливати на рівень світової процентної ставки, незалежно від кі­лькості та розмірів кредитів, позик тощо. Проте вона великою мі­рою залежить від економічного розвитку інших країн. Це озна­чає, що рівень внутрішньої процентної ставки (і) встановлюється врешті-решт на рівні світової процентної ставки (і*): і = і*.

Модель складається з трьох рівнянь, які описують рівновагу на товарному ринку (крива IS), рівновагу на грошовому ринку (LM), а також умову рівності внутрішньої та світової процентних ставок:

Перше рівняння (крива IS) стверджує, що рівновага на то­варному ринку досягається, коли сукупні доходи (виробницт-

во) дорівнює сукупним витратам. При цьому обсяг споживан­ня перебуває у прямій залежності від доходу, що є у розпоря­дженні; інвестиції (I) — в оберненій залежності від рівня процентної ставки, а чистий експорт — від обмінного курсу (е). Оскільки модель розроблена для короткострокового пері­оду, рівень цін вважається незмінним, р = сопзї, тому можна говорити про рівність номінального і реального обмінних ку­рсів (е = ε), а також номінальної і реальної процентних ставок (і =r)..,.

Друге рівняння (крива LM) описує взаємозв’язок між доходом і процентною ставкою при збереженні рівноваги на грошовому ринку, тобто за умови, коли пропозиція грошей дорівнює попиту на них. Цей попит, у свою чергу, є прямо пропорційним рівневі сукупного доходу та обернено пропорційним щодо процентної ставки. Грошова маса (M) у цій моделі є екзогенною величиною, що визначається національним банком. Рівень цін (як і в моделі IS - LM) — величина екзогенна і незмінна.

Третє рівняння показує, що рівень процентної ставки у неве­ликій відкритій економіці встановлюється на рівні світової про­центної ставки.

Наведені три рівняння складають модель Манделла-Флемінга, у двомірному просторі моделі неможливо показати зв’язок одра­зу трьох ендогенних величин (доходу, процентної ставки та об­мінного курсу), тому будують два графіки, приймаючи у кожно­му з них одну з величин за незмінну, і аналізують взаємозв’язок двох інших. Слід пам’ятати, що обидва графіки належать до од­ної моделі. Це не різні теорії, а ілюстрація однієї моделі під різ­ним кутом зору.

Модель Манделла-Флемінга може бути зображена в системі координат Y - r, аналогічно до моделі IS - LM для закритої еко­номіки, але з новим елементом — горизонтальною лінією, що ві­дображає рівень середньосвітової процентної ставки.

Особливим у цьому показі моделі є те, що:

1) положення та рух IS прив’язуються до відповідного рівня обмінного курсу (скажімо, $1 = 5,05 грн). Якщо, наприклад, курс внутрішньої валюти країни підвищиться, це призведе до ситуації, коли відносні ціни на іноземні товари порівняно з цінами на віт­чизняному ринку знижуються. Це стримує розвиток експорту і стимулює імпорт. Чистий експорт (NX) зменшується, і крива IS зсувається ліворуч. Тому в даному випадку крива IS позначається як IS(e) для нагадування, що її положення залежить від обмінного курсу;

2) всі три криві перетинаються в одній точці. Це не випадково і досягається завдяки адаптації обмінного курсу. Щоб зрозуміти такий механізм пристосування та необхідність перетину всіх кривих в одній точці, розглянемо, для прикладу, випадок їхнього можливого неперетину: коли національна рівноважна процентна ставка (а це точка перетину кривих IS та LM) нижче середньосві- тової (r < r*). Фактично це відповідає ситуації завищеного об­мінного курсу (рис. 15.1).

Рис. 15.1. Зображення моделі Манделла-Флемінга на графіку Y - r. Випадок завищеного обмінного курсу, r < r*

За таких умов внутрішні потенційні інвестори намагатимуться вивезти капітал у інші країни, де забезпечується вища норма його прибутковості. Для цього їм необхідно перш за все конвертувати національну валюту (наприклад, гривню) в іноземну. Тобто на валютних ринках виникне ситуація зростання пропозиції націо­нальної валюти та попиту на іноземну. Це призведе до знецінен­ня внутрішньої валюти, що, в свою чергу, підвищує конкуренто­спроможність експортних товарів країни на світових товарних ринках, — NX зростає. Крива IS зсуватиметься праворуч доти, доки обмінний курс не забезпечить відповідність національної процентної ставки світовій. Тобто рівноваги буде досягнуто саме в точці перетину кривої LM зі світовою процентною ставкою та кривою IS, котра підходить до цієї точки внаслідок змін обмінно­го курсу.

Модель Манделла-Флемінга може бути також зображена в си­стемі координат (Y - е). У цьому випадку рівновага товарних та грошових ринків розглядається вже з урахуванням того факту, що у невеликій відкритій економіці внутрішня процентна ставка встановлюється на рівні світової і є незмінною. Тобто в рамках IS інвестиції будуть залежати від світової ставки процента I(r*), а в межах LM — попит на гроші трансформується у L(r*, Y). Поло­ження кривої IS* у новій системі координат (див. рис. 15.2) буде аналогічним попередньому випадку, але не за рахунок процент­ної ставки, яка є незмінною, а тому, що сукупний доход перебу­ває в оберненій залежності від обмінного курсу (чим вищий курс, тим меншим стає один з компонентів доходів — чистий експорт). Подібно до того, як показана в загальному вигляді крива IS пов’язує сукупні витрати («кейнсіанський хрест») з графіком ін­вестицій, крива IS* поєднує його з графіком чистого експорту. Зірка у позначенні кривих IS та LM відображає те значення, яке вони приймають за умови r = r*.

LM* є вертикальною, оскільки обмінний курс не присутній у рівнянні LM*, і якщо світова процентна ставка задається, то рів­няння LM* визначає сукупні доходи (випуск) незалежно від об­мінного курсу.

Рис. 15.2. Зображення моделі Манделла-Флемінга на графіку Y - e

<< | >>
Источник: Круш П.В., Тульчинська С.О.. Макроекономіка. Видання 2-е перероблене та доповнене. Навчальний по­сібник. - К.: Центр учбової літератури,2008. - 328 с.. 2008

Еще по теме Модель Манделла-Флемінга: