Зовнішньоекономічна політика

Зовнішньоекономічна політика проводиться державою з ме­тою врегулювання платіжного балансу, завдяки торговельній по­літиці, яка здійснюється у двох формах: протекціонізму та лібе­ралізму.

Торговельна політика — це державна політика, яка впливає на обсяги зовнішньої торгівлі через податки, субсидії та обме­ження на експорт та імпорт.

Протекціонізм (лат. protektionis — заступництво, захист) спрямований на стимулювання національної економіки, означає політику захисту вітчизняного виробника від іноземних конкуре­нтів.

Мета політики протекціонізму:

• Захист вітчизняного виробника.

Інструментами є:

— митні тарифи — визначають розмір державних зборів (мита) з товарів при перетині кордонів країни;

— нетарифні бар’єри: ліцензування (держава надає ліцензії на імпорт чи експорт і водночас забороняє не ліцензовану торгів­лю), квотування (встановлення квот на ввіз чи вивіз товарів у кі­лькісному або вартісному вираженні), ембарго (заборона держа­вою ввозу до якої-небудь країни, вивозу із якої-небудь країни товарів);

— правові й адміністративні бар’єри: технічні та санітарні стандарти, сертифікування, встановлення норм безпеки тощо.

• Стимулювання експорту.

Інструментами є:

— надання пільгових кредитів;

— податкові пільги;

— субсидії.

Позитивні наслідки протекціонізму:

— урівноважується торговельний баланс;

— захищає від демпінгу (демпінг — штучне зниження цін на товари і послуги на зовнішніх ринках для їх завоювання та усу­нення конкурентів);

— від експортерів з дешевою робочою силою;

— захищає молоді галузі;

— стимулює зростання виробництва;

— збільшує зайнятість;

— збільшує доходи державного бюджету;

— забезпечує економічну безпеку країни.

Негативні наслідки протекціонізму:

— не використовуються переваги міжнародного ринку праці;

— виробництво відстає від НТП;

— зростають ціни;

— зменшується вибір товарів;

— зменшується конкуренція та збільшується монополія;

— знижується підприємницька ініціатива;

— скорочується експорт і погіршується платіжний баланс.

Лібералізм (лат.

Позитивні наслідки лібералізму:

— стимулює конкуренцію;

— зменшує монополізм національних фірм;

— знижує витрати виробництва;

— збільшує вибір споживача.

Негативні наслідки лібералізму:

— країна не захищена від демпінгу;

— країна наповнюється товарами, які нав’язують споживачам;

— здійснюється збут неякісних або застарілих товарів.

Вибір політики визначається перш за все ступенем конкурен­тоспроможності національної продукції, а також станом зовніш­ньоекономічного балансу. Уряд будь-якої країни повинен вива­жено здійснювати зовнішньоекономічну політику, сприяти ви­готовленню продукції національним виробником, особливо ви­важено формувати споживчий ринок.

Україні, яка реформує свою економіку, необхідно розв’язати цілу низку кардинальних проблем: подолання системно-струк­турної кризи, включення у міжнародний поділ праці та вихід на світові ринки, підвищення життєвого рівня населення та інше. Це потребує розробки виваженої зовнішньоекономічної політики, оптимального співвідношення між протекціонізмом і свободою торгівлі. Світовий досвід переконує, що створення конкуренто­спроможних фірм і галузей неможливе без державної підтримки. Уряд України здійснює заходи, спрямовані на підтримку вироб­ництва, стимулювання вивезення товарів, обмеження імпорту, розвиток імпортозамінних підприємств, заходи з енергозаоща- дження з метою скорочення імпорту енергоносіїв.