Основні макроекономічні тотожності
Аналіз моделей кругопотоку доходів і видатків дозволяє зробити узагальнені висновки щодо умов рівноваги економічної системи. Ці умови описуються рівняннями, які у макроекономіці отримали назву макроекономічних тотожностей.
Позначивши реальний ВВП (ВНП) символом Y, можемо описати його структуру кількома рівняннями.У закритій приватній економіці без фінансових ринків весь доход витрачається на споживання, тому ВВП і використовуваний доход співпадають із споживчими видатками: Y = Yd = C. Умовою рівноваги є:
Y = C. (4.8)
У більш розвинутій економічній системі, коли у закритій приватній економіці утворився фінансовий ринок, домогосподарства використовують свої доходи на споживання і заощадження Yd = C + S, а заощадження домо- господарств перетворюються на інвестиції фірм S = I, умова рівноваги приймає вигляд:
Y = C +1. (4.9)
Рівність S = I представляє собою основну макроекономічну тотожність, яка забезпечує рівновагу закритої економічної системи без втручання держави.
У закритій змішаній економіці ВВП може бути представлений двома розчленуваннями: з одного боку - за видатками, а з іншого - за використанням зароблених доходів.
За видатками ВВП описує рівняння:
Y = C +1 + G, (4.10)
де G - державні закупівлі.
Якщо розглядати ВВП за використанням доходів, то він розпадається на споживання, заощадження і сплату чистих податків (Т). Відтак його складові можна описати наступним рівнянням:
Y = C + S + T, (4.11)
Об’єднавши обидва розчленування (4.10, 4.11), отримаємо ще одну умову
рівноваги:
C +1 + G = C + S + T. (4.12)
Тут I + G виступають як „ін’єкції“, що доповнюють споживання, а S + T - як „вилучення“ з потоку споживчих видатків.
У відкритій змішаній економіці з появою закордонного сектора ВВП за видатками представляє рівняння:
Y = C +1 + G + NE або
Y = C +1 + G + (E - Z), (4.13)
в якому вираз (C +1 + G) представляє сумарні внутрішні видатки на вітчизняні та іноземні товари і послуги, які називаються абсорбцією (А) або поглинанням; експорт (E) виступає як „ін’єкція“, а імпорт (Z)- як „вилучення“.
Об’єднавши розчленування (4.11) і (4.13), отримаємо аналітичну тотожність, яка дає умову рівноваги для відкритої змішаної економіки:
C + 5 + T = C +1 + G + (E - Z).
(4.14)В обох частинах цієї тотожності є споживання (C), його можна виключити. Перегрупувавши члени тотожності, отримаємо нову тотожність:
5 + T + Z = I + G + E. (4.15)
Ліва частина рівняння представляє собою суму „вилучень”, а права - суму „ін’єкцій”. Рівняння показує, що для досягнення рівноваги в економічній системі сума „вилучень” повинна бути рівною сумі „ін’єкцій”. Це дуже важливий зв’язок, але потрібно відмітити, що рівними повинні бути лише сумарні показники, а не окремі їх пари. Це відображає нова тотожність:
(5 -1) + (T - G) = (E - Z). (4.16)
Одержані парні вирази являють собою чисті потоки. Найчастіше у цих парах точного балансу не буває. Не обов’язково у відкритій економіці інвестиції повинні дорівнювати заощадженням, а чисті податки балансуватись з видатками уряду. У разі неспівпадіння приватні інвестори і уряд можуть взяти позику в іноземців. Якщо заощадження більші за інвестиції, то приватний сектор в цілому є чистим кредитором, якщо навпаки, то приватний сектор є чистим боржником. Так само можна охарактеризувати потоки (T - G) та (E - Z). Держава та країна в цілому можуть стати або чистими кредиторами, або чистими боржниками.
Отже, реальні та грошові кругопотоки у відкритій економіці здійснюються без перешкод, коли сукупні видатки всіх суб’єктів економіки дорівнюють сукупному обсягу виробництва і виконується тотожність:
C +1 + G + NE = Y.
А також коли сума вилучень з потоку „доходи - видатки“ дорівнює сумі ін’єкцій і виконується тотожність:
I + G + E = 5 + T + Z.
Тотожність (5 -1) + (T - G) = (E - Z) передбачає, що для збереження рівноваги у випадку, коли приватні заощадження перевищують приватні інвестиції, потрібно, щоб або чистий експорт був додатним, або державний бюджет дефіцитним, або і те і інше водночас.
4.3.