Похідні показники національного виробництва

У спрощеній моделі кругопотоку продуктів і доходів ми припускали, що домогосподарства, продаючи фірмам свої ресурси, отримують доход, рівний національному доходу, і цілком використовують його на споживання.

Але в реальній дійсності домогосподарства привласнюють далеко не весь вироблений продукт. У процесі кругопотоку утворюються первинні та вто­ринні доходи різних економічних суб'єктів. Статистичні методи обчислення сукупного обсягу виробництва дозволяють визначити не лише величини ВВП і ВНП, але й ряд похідних показників національного виробництва, важливих для розуміння поведінки домогосподарств, фірм і уряду.

Схема на рис. 4.4. ілюструє принципи визначення похідних показників, які можуть бути розраховані на основі ВВП або ВНП. У моделях частіше ви­користовують показник ВНП.

Уважно розглянувши потік доходів за годинниковою стрілкою, нескладно зрозуміти, як формується кінцевий використовуваний доход домогоспо- дарств, звідки беруться доходи держави та грошові кошти фірм і як вони ви­користовуються.

У схемі валовий національний продукт представлений спочатку як потік доходів. Чисті факторні доходи (NF) не виділені тут окремо, а включені у доходи власників факторів виробництва (заробітну плату, дивіденди і т.п.). Отже, ВНП включає 7 компонентів доходів і 2 недоходні статті (непрямі по­датки і амортизацію), додані для збалансування з видатками.

Рис.

Відрахувавши від ВНП амортизацію (dK), отримаємо чистий націо­нальний продукт (ЧНП):

На схемі показано, що амортизаційні відрахування надходять до фінансо­вого центру. Аналогічно можна розрахувати чистий внутрішній продукт

Ці показники мають недолік, оскільки включають непрямі податки і суб­сидії, через що оцінка виробленого чистого національного продукту (або чи­стого внутрішнього продукту) завищується на величину податку на додану вартість, мита, акцизів та занижується на суму субсидій. Щоб усунути ці впливи, визначають ще один показник - національний доход (НД). Його отримують шляхом вилучення з чистого національного продукту чис­тих непрямих податків на бізнес (Т_В), таким чином національний доход ви­значається у факторних цінах:

Чисті непрямі податки на бізнес - це різниця між непрямими податками і субсидіями:На схемі TB спрямовуються до держави.

Національний доход, досягнутий в умовах повної зайнятості, називають потенційним. Це доход всіх жителів країни. У системі національних рахунків показник національного доходу подається у рахунку „Первинний розподіл

доходів“. Подальший процес перерозподілу доходів відображається на раху­нку „Вторинний розподіл і перерозподіл доходів“.

У процесі перерозподілу формуються особисті доходи домогосподарств. Перерозподіл національного доходу відбувається за допомогою платежів, які в системі національних рахунків називають трансфертами. Розглянемо дета­льніше поняття трансфертів згідно з їх трактуванням у СНР.

Трансферти - це економічні операції, за допомогою яких одні інститу- ційні одиниці передають іншим на безоплатній основі і безповоротно товари, послуги, активи або права власності.

На схемі (рис. 4.4) трансферти у спрощеному вигляді зображені як потік платежів від держави до особистого доходу (Tr). Але реально вони мають складну структуру. Трансферти можуть формуватися у натуральній формі (продовольчі талони, безплатний проїзд на громадському транспорті, безопла­тна медична допомога тощо) і у грошовій (податки, пенсії, стипендії, субсидії тощо).

Трансферти поділяються на поточні (податки, відрахування на соціальне страхування, соціальні виплати, тощо) і капітальні (капітальний ремонт, за­побігання та ліквідація надзвичайних ситуацій, геологорозвідка та ін.).

Кожний сектор внутрішньої економіки є платником і отримувачем транс­фертів. Так, сектор домогосподарств сплачує державі податки з особистого доходу і майна, а також виплачує закордону вартість майна фізичних осіб, котрі виїжджають за кордон на постійне проживання. В свою чергу сектор домогосподарств отримує від держави пенсії, стипендії, різні види соціаль­них виплат та допомоги, а від закордону - вартість майна фізичних осіб, що в’їжджають в країну на постійне проживання з іншої країни.

Сектор нефінансових установ платить трансферти у вигляді допомоги домогосподарствам на житлове будівництво та ін., а також у вигляді податків до державного бюджету, і в той же час отримує трансферти у вигляді інвес­тиційних субсидій від держави.

Сектор державних установ отримує трансферти від всіх секторів внут­рішньої економіки у формі податків до державного бюджету, а від закордону - у формі відшкодування вартості об’єктів, побудованих в інших країнах, та водночас виплачує трансферти у вигляді бюджетних видатків на пенсії, сти­пендії та ін. домогосподарствам, а також фірмам на капітальний ремонт, на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій та інші капітальні витрати. Крім того до трансфертних платежів відносять витрати на оплату процентів з об­слуговування державного боргу.

В результаті таких перерозподілів первинних доходів виникає особис­тий доход (ОД), який отримують домогосподарства.

Особистий доход можна обчислити ще й іншим способом - за доходами - як суму заробітної плати, ренти, процентів, доходів некорпоративного сек­тора, дивідендів та трансфертів уряду домогосподарствам за мінусом внесків на соціальне страхування.

Після сплати домогосподарствами індивідуальних прибуткових податків (T_i) у них залишається особистий доход кінцевого використання або ви­користовуваний доход (ВД) :

За схемою (рис. 4.4) можна побачити, як формуються доходи держави , які складаються з різних податків та видатків на соціальне страхуван­ня за відрахуванням трансфертів:

Домогосподарства використовують свій кінцевий доход на споживан­ня (C) та заощадження (∣S^,) :

У фінансовому центрі акумулюються амортизаційні відрахування, нероз­поділений прибуток (чисті заощадження корпорацій), заощадження домогос- подарств та заощадження держави, які з’являються, якщо бюджет зводиться з надлишком, і використовуються на закупівлю виробленого ВНП. На схемі ві­дображені лише заощадження домогосподарств, але реально заощадження мають всі макроекономічні суб’єкти.

Потоки видатків домогосподарств, фірм і закордонного сектора та закуп­ки держави формують ВНП (ВВП) за потоком видатків, що відображено у лі­вій частині схеми:

4.2.