Передатний механізм монетарної політики

Розглянута грошово-кредитна політика держави має безпосередній вплив на рівень національного виробництва, за­безпечення зайнятості в економіці та цінову стабільність.

Ланцюги, через які зміни в пропозиції грошей впливають на реальний сектор економіки, мають назву передатного механізму монетарної політики, або механізму грошової трансмісії.

Механізм впливу монетарної політики на параметри націона­льної економіки в кейнсіанській моделі покажемо за допомогою рис. 12.3.

Рис. 12.3. Вплив грошової пропозиції на обсяг національного виробництва:

а) ринок грошей; б) ринок інвестицій;

в) модель «сукупний попит — сукупна пропозиція»

Вплив грошової пропозиції на ВВП починається з дій Націо­нального банку. Припустимо, що держава в особі НБУ вирішила знизити відсоткову ставку, збільшуючи грошову пропозицію від M₁ до M₂ (рис. 12.3 (а)). Це призведе до зменшення відсоткової ставки від Z₁ до I₂ на грошовому ринку. У свою чергу, більш низь­ка відсоткова ставка пожвавлює попит на інвестиції від I₁ до I₂, на графіку інвестицій. А зростання інвестицій призведе до муль- типлікативного зростанняв моделі «су­

купний попит — сукупна пропозиція» від y₁ до у₂.

Схематично традиційний кейнсіанський передатний механізм виглядає таким чином:

Графічні пояснення на рисунку 12.3 дозволяють зробити ще деякі важливі висновки. Ефективність політики «дешевих» і «до­рогих» грошей залежить від форми кривих попиту на гроші та інвестиції. Чим більш крутою є крива попиту на гроші (рисунок 12.3 (а)), тим більш значним є вплив зміни їх пропозиції на рів­новажну ставку відсотка (∕₁, і₂).

Отже монетарна політика високоефективна тоді, коли крива попиту на гроші приймає вигляд крутої лінії, а крива інвестицій — пологої (рис. 12.4). За інших умов потенціал монетарної політики незначний.

Таким чином, збільшення пропозиції грошей призводить до зростання інвестицій, ВВП, зайнятості, доходу, сукупного попи­ту, що, в свою чергу, забезпечить подальше підвищення економі­чної активності.

За монетаристською концепцією ефект грошово-кредит­ної політики залежить від рівня зайнятості і може бути досяг­нутий переважно за умов низького рівня зайнятості. Крива су­купної пропозиції за таких умов має відносно горизонтальний вигляд. Саме тому збільшення сукупного попиту внаслідок зростання пропозиції грошей призводить до суттєвого зрос­тання ВВП при незначній інфляції або незмінних цінах (рис. 12.5 (а)).

Рис. 12.4. Вплив монетарної політики на обсяг національно­го виробництва за умов нееластичної функції попиту на гроші та еластичної функції інвестицій:

а) ринок грошей; б) ринок інвестицій;

в) модель «сукупний попит — сукупна пропозиція»

Рис. 12.5. Грошово-кредитна політика:

а) в умовах низького рівня зайнятості;

б) в умовах, близьких до повної зайнятості

Згідно з поглядами монетаристів, в умовах, близьких до пов­ної зайнятості, крива сукупної пропозиції стає більш крутою, тяжіє до вертикальної лінії. В такому випадку розширення гро­шової пропозиції та збільшення сукупного попиту суттєво впливає на зростання номінального обсягу виробництва (Py). Оскількиекономіка перебуває в умовах повної зайнятості ресу­рсівзростання номінального обсягу виробництва від­

будеться за рахунок підвищення рівня цін (P), спричиняючи ве­лику інфляцію (рис.

Схематично монетаристсъкий передатний механізм може бу­ти відтворений таким чином:

Пропозиція грошей і попит на них, насамперед, впливають на номінальну відсоткову ставку. Водночас попит на реальні інвес­тиційні товари — обладнання, споруди тощо — в цілому визна­чається реальною відсоткової ставкою, яка дорівнює номінальній за відрахуванням темпів інфляції.

Отже, можна зробити важливий висновок. Наприклад, скоро­чення грошової пропозиції призведе до зростання відсоткової ставки, що, в свою чергу, викличе скорочення інвестицій, а зна- також до скорочення реальної відсоткової ставки, зростання інве­стицій та ВВП і, зрештою, до скорочення номінальної відсоткової ставки, оскільки вона визначається темпом інфляції, який знизи­вся. Але необхідно пам’ятати, що це може бути можливим лише після періоду високої відсоткової ставки.

На результати монетарної політики значно впливають проце­си, що відбуваються у світовій економіці.

Розглянемо політику «дешевих» грошей як елемент загаль­ної експансивної політики. Внаслідок збільшення пропозиції грошей відсоткова ставка в національній економіці знижуєть­ся, що скорочує надходження до неї іноземних інвестицій. Це, в свою чергу, зменшує попит на валюту даної країни і знижує її курс відносно до іноземних валют. Наслідок — скорочення імпорту і зростання експорту. Схематично ефект валютного курсу виглядає так:

Зворотна реакція відбувається при здійсненні політики «доро­гих» грошей. В цьому випадку ефект валютного курсу схематич­но виглядає так:

Таким чином, наслідки грошово-кредитної політики посилю­ються під впливом світової економіки.

Для будь-якої економіки поряд із підтримкою внутрішньої рі­вноваги виключно важливою є проблема досягнення балансу між експортом та імпортом. Яким же є взаємозв’язок макроекономіч- ної рівноваги і торговельного балансу за умов проведення тієї чи іншої монетарної політики?

Припустимо, що для даної країни має місце суттєве переви­щення імпорту над експортом в умовах високого безробіття і спаду виробництва. За таких обставин держава, природно, спро­бує зменшити дефіцит торговельного балансу і буде проводити політику «дешевих» грошей. Така політика знизить ставку відсо­тка і зменшить приплив імпорту, буде сприяти експорту і поліп­шить торговельний баланс, тобто політика «дешевих» грошей узгоджується з політикою торговельного балансу.

Припустимо тепер, що для країни характерним є перевищення імпорту над експортом в умовах інфляції. Тоді уряд проводить політику «дорогих» грошей і скорочує дефіцит торговельного балансу. В свою чергу політика «дорогих» грошей підвищує ста­вку відсотка і стимулює притік іноземних інвестицій. Це збіль­шує попит на національну валюту і підвищує її курс відносно ін­ших валют, що скорочує експорт і погіршує торговельний ба­ланс. Така політика «дорогих» грошей приходить у суперечність з політикою балансування торговельного балансу.

Отже, грошово-кредитна політика може узгоджуватися з політи­кою балансування експорту та імпорту, але може й суперечити їй.

Механізм грошової трансмісії містить також ефект процент­них ставок та ефект багатства (рис. 12.6).

Ефект процентних ставок. Зміна процентних ставок впливає на всі планові компоненти витрат, як інвестиційні (планові інвес­тиції фірм, інвестиції в житлове будівництво), так і неінвестицій- ні (купівля в кредит споживчих товарів довгострокового корис-

тування, капітальні вкладення держави). Збільшення цих витрат призводить до підвищення інвестиційного та споживчого попиту і, отже, до зростання сукупного попиту та сукупної пропозиції в економіці. Схематично цей ефект збігається з кейнсіанським пе­редатним механізмом.

Рис. 12.6. Передатний механізм грошово-кредитної політики

Ефект багатства. Цей ефект пов’язаний з впливом відсотко­вої ставки на ціну таких фінансових активів, як акції та облігації. Зменшення ставки процента (/) збільшує курсову вартість цінних паперів (PS). Наслідком цього є:

а) зростання багатства (W) власників цінних паперів, що під­вищує автономне споживання (C_α);

б) зростання курсової вартості акцій (P_s) полегшує фірмам фі­нансування інвестиційних проектів, оскільки збільшується спів­відношення вартості фірми на фондовому ринку порівняно з вар­тістю купівлі її капіталу на ринку продукції (g), а це підвищує інвестиційні витрати (І).

В кінцевому рахунку зростання споживчого та інвестиційного попиту призводить до зростання реального обсягу виробництва. Схематично вигляд ефекту багатства:

3.