Попередні розділи були присвячені аналізу формування сукупного попиту і його складових - сукупних видатків споживачів, підприємницького сектора, держави та закордону.
Класики економічної теорії відводили попиту підпорядковану роль. Вони вважали, що величина реального обсягу виробництва і доходу залежить лише від величини пропонування основних факторів виробництва і наявної технології.
Економіка завжди перебуває у стані повної зайнятості і економічного зростання. Будь-які відхилення від цього стану автоматично коригуються ринковим механізмом: на зміни ринкових умов швидко реагують ціни, вони пристосовують попит до пропонування, вирівнюють їх номінальні величини, не впливаючи на реальні обсяги.Проте Велика депресія 1929-1933 рр. змусила економістів відійти від позиції класиків. Дж. М. Кейнс зауважив, що у короткостроковому періоді ціни негнучкі і тому обсяги виробництва цілком залежать від величини сукупного попиту. Чим більше населення готове витрачати, тим більше фірми можуть продати продукції - вони пристосовують обсяги виробництва до зміни попиту за незмінних цін. Недостатність сукупних видатків породжує депресію у виробництві.
Послідовники Кейнса розробили модель, яка пояснює взаємозв’язок сукупного попиту (видатків) і реального поточного доходу в умовах стабільності цін у короткостроковому періоді. Основні принципи побудови цієї базової моделі, яка отримала назву „кейнсіанського хреста“, ми розглянули у розділі 2. Ця модель є найпростішою інтерпретацією циклічних коливань реального обсягу виробництва. В ній визначаються змінні, які змінюють сукупні видатки, за допомогою чого економічна система утримує рівновагу.
У подальшому на основі моделі кейнсіанського хреста була розроблена більш реалістична і складна модель загальної рівноваги ISLM, на основі якої відстежується ефективність стабілізаційної фіскальної і монетарної політики держави.
У цьому розділі розглянемо спрощені кейнсіанські моделі для закритої та відкритої економіки в умовах незмінності державних важелів економічної політики, незмінності цін та валютних курсів.
9.1.