Попит держави

Для одержання макроекономічної рівноваги на ринку благ необхідно визначити також попит держави.

Роль держави в економіці багатопланова: це створення умов для забезпечення сталого соціально-економічного розвитку, ста­білізація циклів економічної активності, реагування на зовнішній економічний вплив, створення необхідних умов для соціально справедливого розподілу доходу й забезпечення життєво необ­хідними благами населення, закупівля товарів та послуг, регулю­вання процесу монополізації на ринку тощо.

На ринку благ держава застосовує різні форми впливу: надан­ня субсидій організаціям і населенню, купівля товарів і послуг, здійснення державних інвестицій, бюджетне фінансування галу­зей тощо.

Купівля державою товарів і послуг, на яку приходиться десь п’ята частина виробленого ВВП, утворює складову сукупних ви­трат на ринку благ — державні витрати (G). Державні витрати включають купівлю продукції, яка виготовляється в приватному секторі, закупівлю зброї, послуг державних службовців, книжок для бібліотек, будівництво шкіл та доріг тощо. Ці закупівлі є ли­ше одним із видів бюджетних видатків держави. До іншого виду належать трансфертні платежі домогосподарствам. Проте, на ві­дміну від державних закупок, трансфертні платежі не є частиною попиту на вироблені економікою товари і послуги, а, отже, не є компонентом змінної G. Збільшення трансфертних платежів за рахунок зростання податків не змінює використовуваний доход. Тому будемо вважати в даній моделі, що показник T — це чисті податки, тобто:

T = Податки - Трансфертні платежі. (6.1)

Держава впливає також на ринок благ непрямо через податки і позики (випуск облігацій). При зміні податків змінюється величи­на використовуваного доходу, а отже і споживання домашніх гос­подарств. Операції держави на ринку цінних паперів відобража­ються на рівні реальної ставки відсотку, а отже і на інвестиціях.

Коли обсяг державних витрат дорівнює величині чистих пода­тків (G = T), то уряд має збалансований бюджет. Коли G > T, то уряд має бюджет з дефіцитом, який фінансується через позики на фінансових ринках за рахунок зростання державного боргу. Як­що ж G < T — утворюється надлишок державного бюджету, який може бути використаний для погашення заборгованості.

У нашій моделі ми припускаємо, що обсяг державних витрат і розмір податкових надходжень є екзогенними змінними (рис. 6.1), тобто змінними, визначеними за рамками моделі:

Рис. 6.1. Попит держави на ринку благ

2.