Потоки і запаси у макроекономіці. Показники багатоперіодної економіки

Макроекономічні показники умовно поділяють на три групи: потокові показники, показники запасів і показники економічної кон’юнктури.

Потокові показники відображають передачу цінностей одними суб’єк­тами іншим.

Показники запасів - це економічні змінні, які відображають нагрома­дження та використання цінностей економічними суб’єктами. Вони обчис­люються на певну дату (наприклад, на 31 грудня). До них відносять майно, капітал, національне багатство, державний борг, реальні грошові (касові) за­лишки і т.п.

Показники економічної кон’юнктури - це змінні, пов’язані з коливання­ми ділової активності, до них відносяться: процентна ставка, норма доходно- сті капітальних активів, рівень цін, рівень інфляції, рівень безробіття тощо.

У макроекономіці багато понять пов’язані між собою як потоки і запаси. Розглянемо найбільш важливі поняття у такому взаємозв’язку.

Заощадження та багатство. Заощадження (S) - потокова ве­личина, частина поточного доходу, яка не спожита. Вона використовується для нагромадження фінансового багатства.

Багатство обчислюється як запас на кінець поточного періоду (W₁), або на кінець попереднього періоду (W₀). Приріст багатства дорівнює величині потоку заощаджень за поточний період:

Заощадження та багатство докладно розглядатимуться у розділі 5.

Інвестиції та капітал. Інвестиції - це потік продукції протягом певного періоду, який спрямовується на підтримку або збільшення основного капіталу. Та частина інвестиційного потоку, яка спрямовується на відновлен­ня зношеного основного капіталу, називається амортизацією (dK), а час­тина, яка спрямовується на збільшення запасу капіталу - чистими інвести­ціями (I_n ).

Капітал - це нагромаджений запас машин, устаткування, виробничих приміщень і споруд. До нього відносять також житло як елемент продуктив­них сил, що надає послуги. Запас капіталу на кінець поточного періоду по­значимо K₁, а запас капіталу на кінець попереднього періоду K₀. Тоді запас капіталу на кінець поточного періоду дорівнює сумі запасу капіталу на кінець попереднього періоду та валових інвестицій за відрахуванням амортизації:

З даного співвідношення можна визначити приріст капітального запасу: тобто запас капіталу за поточний період збільшився на величину чистих інве­стицій. Зауважимо, що до інвестицій відносяться лише закупки нового капі­талу і не відноситься перепродаж вже існуючого. Інвестиції стануть предме­том детального розгляду у розділі 6.

Дефіцит бюджету та державний борг. Дефіцит державного бюджету - це величина потокова, доходи держави утворюються з потоку податків, а видатки - це потік коштів на потреби держави і населення. Дуже часто доходи бюджету менші, ніж видатки. Тоді виникає бюджетний дефіцит (DEF). Якщо бюджет дефіцитний, то держава найчастіше оплачує свої ви­датки за допомогою позик („фінансує” дефіцит). Через своє казначейство держава випускає в обіг облігації, продає їх комерційним банкам, населенню, а іноді - центральному банку та іноземцям. Тоді виникає державний борг.

Державний борг - величина запасова. Взаємозв’язок між „запасом” дер­жавного боргу (D^g) і „потоком” бюджетного дефіциту є наступним:

• за бюджетного дефіциту (DEF > 0) „запас” державного боргу зростає;

• за бюджетного надлишку (DEF < 0) „запас” боргу скорочується.

Приріст суми боргу як запасу дорівнює величині потоку дефіциту:

де- чистий борг на кінець поточного періоду,

- чистий борг на кінець минулого періоду.

Проблеми дефіциту бюджету та державного боргу стануть предметом розгляду у розділі 10.

Рахунок (баланс) поточних операцій і рахунок (баланс) капіталу і фінансових операцій. Взаємозв’язок між цими величи­нами, які характеризують результати діяльності країни з відкритою економі­кою, є ще одним важливим зв’язком між потоком і запасом.

Рахунок поточних операцій (CA) - це потік, в якому відображається, скільки жителі даної країни беруть в борг у інших країн (позичають) і скільки дають в борг іншим країнам (кредитують зовнішній світ). Якщо баланс пото­чного рахунку країни за певний період є додатною величиною (експорт пере­вищує імпорт), це означає, що країна в кінцевому результаті кредитує зовні­шній світ. Якщо ж поточний баланс від’ємний, країна в кінцевому рахунку позичає у іноземців.

Сальдо рахунку капіталу і фінансових операцій (CFA) визначає вели­чину чистих зарубіжних активів (NA). Вони дорівнюють чистій сумі не­погашених кредитів, взятих країною і виданих нею зарубіжним країнам. Як­що чисті зарубіжні активи є додатними, то країна вважається чистим кре­дитором зовнішнього світу, якщо вони ж від’ємні, то резиденти даної країни мають „запас” боргів, які повинні віддати іноземцям. Така країна називається чистим боржником.

Залежність між „запасом” боргів і „потоком” рахунку поточних операцій можна виразити так:

Звідси приріст запасу платіжних вимог дорівнює потоку поточних опе­рацій:

У наступних розділах (3, 5-8) залежність між „запасами” і „потоками” бу­де аналізуватись детально по кожній проблемі.

Багато рішень приймаються макроекономічними суб’єктами з урахуван­ням фактору часу. Показники, на основі яких приймаються такі рішення, на­зивають показниками багатоперіодної економіки. Наприклад, сім’я вирішує економити на споживанні у поточному періоді, з тим, щоб збі­льшити споживання в майбутньому. Або фірма приймає рішення про інвес­тування. Керуючись цим рішенням, фірма може не видати дивіденди, або взяти кредити з тим, щоб розширити виробництво і в майбутньому отримати більше прибутку. Щоб оптимізувати довгострокові рішення, фірма повинна врахувати два показника: ставку проценту і чисту приведену вартість. Дис­контована поточна вартість, а також чиста приведена вартість детально аналі­зувались в курсі мікроекономіки. Нагадаємо, що приведена, або поточна ди­сконтована, вартість - це сьогоднішнє значення суми, яка може бути оде­ржана у майбутньому.

Якщо фірма приймає рішення інвестувати сьогодні певну суму I, то ви­значити ефективність даного вкладення капіталу вона може, обчисливши по­казник чистої приведеної вартості NPV. Для розрахунку беремо інвестиції зі знаком „мінус” і додаємо приведену вартість майбутніх доходів по роках:

Якщо NPV є додатною величиною, проект буде прибутковим, якщо ж від' ємною - проект потрібно відхилити.

Що стосується так званого „безстрокового” активу, який приносить щоріч­ний доход протягом тривалого часу (земля, безстрокова облігація - „консоль”), то приведена вартість для нього обчислюється за простою формулою:

Важливу роль у макроекономічних дослідженнях відіграє поняття очі­кування. Як правило, макроекономічні суб'єкти змушені приймати рішен­ня на майбутній період в умовах невизначеності рівня цін, доходів і т.п. Тому вони повинні оцінити результати своїх зусиль в майбутньому. Вони аналізу­ють і оцінюють можливі події, складають правдоподібні прогнози відносно своїх майбутніх доходів, орієнтуючись або на власний досвід минулого (статичні очікування), або враховуючи допущені в минулому помилки про­гнозу (адаптивні очікування), або, використовуючи значний масив інфор­мації, намагаються передбачити майбутню модель державного регулювання, щоб використати її з найбільшою вигодою для власних рішень (раціональні очікування).

2.3.