Рівні цін і реальних доходів у країнах з відкритою економікою

Багато людей, яким часто доводиться виїжджати в зарубіжні країни, на власному досвіді переконались, що в багатших країнах ціни постійно вищі, ніж в бідніших. Така тенденція була вивчена також вченими і отримала назву ефекту Семюелсона-Баласа.

Пояснити це явище непросто, оскільки в країнах з відкритими економіка­ми ціни експортованих товарів повинні бути приблизно однакові, відхилення можливі за рахунок транспортних витрат і митних тарифів, які в цілому скла­дають незначну частку в ціні експортних товарів. Відтак різниця в загально­му рівні цін повинна бути викликана неекспортованими товарами. Виникає питання: чому в багатих країнах неекспортовані товари значно дорожчі? Оче­видно, для цього потрібно проаналізувати зв'язок цін, рівнів зарплати та про­дуктивності праці в секторах, що виробляють експортовані та неекспортовані товари, різних країн.

Щоб порівняти ціни товарів, вироблених вітчизняними виробниками з ці­нами аналогічних товарів, вироблених за кордоном, потрібно виразити їх в одній, спільній грошовій одиниці. З цією метою використаємо номінальний обмінний курс (кількість національних грошових одиниць за одну іноземну, наприклад, 5 грн. / 1 дол.). За допомогою номінального курсу визначимо реа­льний курс валют.

Ми визначили реальний курс валют як відносну ціну експортованих това­рів, виражену в неекспортованихТепер розглянемо це поняття

ширше.

Існує багато реальних валютних курсів. Для порівняння беруть їх середнє значення в країнах - партнерах. В узагальненому вигляді реальний валют­ний курс є відношенням індексів цін двох аналогічних кошиків товарів і по­слуг.

Реальний валютний курс поєднує внутрішні ціни, ціни за кордоном та но­мінальний обмінний курс. Він є вимірником конкурентоспроможності країни.

Щоб пояснити, чому в багатих країнах ціни вищі, ніж в бідних, потрібно детально проаналізувати і порівняти рівні цін, які є середньозваже­ними цінами експортованих і неекспортованих товарів. Позначимо як а вагу експортованого товару в індексі цін та (1 — а) - вагу неекспортованого това­ру. Припускаємо, що в обох країнах ваги однакові. Тоді:

Приймаємо, що для експортованих товарів існує паритет купівельної спроможності. Це означає, що ціни на експортовані товари і послуги одні й ті самі в обох країнах, тобто:

За такого припущення рівень цін в національній валюті буде вищим за за­гальний рівень цін в іноземній валютілише тоді, коли P_n буде

вище заТобто, якщо для експортованих товарів існує паритет купіве­льної спроможності, різниця в рівнях цін двох країн визначається тільки різ­ницею в цінах на неекспортовані товари.

Чим же визначається в країнах рівень цін на неекспортовані товари? Роз­глянемо зв'язок ціни, зарплати і продуктивності праці.

За даних світових цін експортованих товарів номінальна зарплата вира­зиться наступним рівнянням:а тоді ціну неекспортованих то­варів отримаємо, підставивши значення W у вираз_ звідки:

де- коефіцієнт продуктивності праці в обох секторах.

Для іноземної країни виразом ціни неекспортованих товарів є:

тобто ціна на неекспортовані товари в зарубіжній країні так само буде обчис­люватись як добуток ціни експортованих товарів і коефіцієнта, що відобра­жає продуктивність праці в обох секторах її економіки.

Зробимо аналіз цих виразів. Якщов секторі експортованих товарів проду­ктивність праці висока (значеннявелике), то ціни на неекспортовані

товари (P_n ) будуть високі, тому що високопродуктивна праця вимагає ви­сокого рівня зарплати, а оскільки ставки зарплати вирівнюються по обох сек­торах, то в секторі неекспортованих товарів будуть високими витрати вироб­ництва, що зумовить вищу ціну. В той же час, коли високопродуктивною бу­де праця в секторі неекспортованих товарів, то витрати на одиницю продукції тут будуть низькими, тому високе значення MpL означає низьку ціну P_n.

Зауважимо, що ціна неекспортованих товарів Pn залежить не від продук­

тивності в кожному секторі окремо, а від співвідношення продуктивності в обох секторах економіки

Тепер можемо порівняти ціни на неекспортовані товари в двох країнах.

то в першій країні життя буде дорожчим, ніж в другій, а коли навпаки - то життя в першій країні буде дешевшим, ніж в другій. Іншими словами, життя буде дорожчим у тій країні, яка має вищу відносну продуктивність в секторі експортованих товарів. При цьому значення має різниця у відносних, а не в абсолютних величинах продуктив­ності праці в обох країнах. У випадку, коли продуктивність в секторі експор­тованих товарів в обох країнах однакова, а в секторі неекспортованих товарів в першій країні продуктивність вища, витрати будуть менші і тому вартість життя в першій країні буде нижча у порівнянні з другою.

Коли в країні зростає продуктивність праці, то в секторі експортованих

Рис. 8.12. Вплив підвищення продуктивності праці

товарів вона, як правило, зростає вищими темпами, ніж в секторі не- експортованих товарів. Тоді границя виробничих можливостей переміщу­ється праворуч. Але, як показує рис. 8.12, вона більше зміщується по го­ризонтальній осі (сектор експорто­ваних товарів), ніж по вертикальній. Фактично зростає продуктивність в обох секторах, алезростає швидше, ніж, тому відношен­нязростає в тих кра­

їнах, які багатіють за рахунок вищих темпів зростання продуктивності праці, а відтак життя в багатих краї-

нах дорожче, ніж в бідних.

Якщозростає швидше, ніж, то в першій кра­

їні підвищується обмінний курс. Якщо валютні курси фіксовані, то в країні, яка має вищі темпи економічного зростання, спостерігаються вищі темпи ін­фляції.

Дослідження описаних тенденцій пов'язане з проблемою співставлення рівнів життя в різних країнах, визначенням величини розриву між багатими і бідними країнами. Невраховувана різниця у відносних рівнях цін приводить до значних викривлень при вимірюванні реальних доходів. Порівняння пока­зників ВВП (ВНП) на душу населення в різних країнах не відображає реаль­ного стану речей, оскільки не враховує різниці у внутрішніх цінах. Тому ко­ректним буде співставлення, в якому доход на душу населення буде скориго- ваний за індексами цін, розрахованими на основі повного споживчого коши­ка, тобто за паритетом купівельної спроможності. Саме так розраховується ВВП на душу населення в індексі людського розвитку.

8.5.