Рівновага на ринку грошей та зміни у стані рівноваги
Тепер розглянемо механізм функціонування грошового ринку як взаємодію попиту на гроші та їх пропонування.
Нагадаємо, що під попитом на гроші розуміють попит на реальні грошові залишки - готівку і кошти на безпроцентних поточних банківських рахунках.
За незмінного рівня цін реальні і номінальні грошові залишки співпадають. Сукупний обсяг попиту на гроші включає в себе попит для угод, який залежить від розмірів ВВП, і спекулятивний попит, який виникає з прагнення ринкових агентів максимізувати свої доходи шляхом купівлі або продажу цінних паперів, ціна яких змінюється обернено до зміни ставки проценту на них. Відображаючи спекулятивний мотив, крива сукупного попиту на гроші представляє собою спадну функцію від ставки проценту на цінні папери, а її положення визначає обсяг ВВП. У моделі для спрощення приймається, що всі цінні папери вільно обертаються на ринку у формі короткострокових державних облігацій.Пропонування грошей регулюється центральним банком, а вигляд кривої пропонування залежить від тактичних цілей центрального банку. У моделі грошового ринку приймаємо, що центральний банк утримує незмінною грошову масу, тому крива пропонування має вигляд вертикальної лінії.
Припускаємо, що початково економічні агенти володіють деякою кількістю готівки і облігацій. Розглянемо, як встановлюється рівновага на ринку, де ведеться торгівля короткостроковими облігаціями і надаються позики, а економічні агенти орієнтуються у своїй поведінці на ставку проценту за облігаціями.
Графічна модель грошового ринку представлена на рис. 15.3.а). На вертикальній осі відкладена ставка проценту на облігації (і), на горизонтальній - реальні грошові залишки (M/P). Графік показує, що за даного рівня ділової активності рівновага досягається у точці перетину кривих попиту на гроші та їх пропонування (Е), за рівноважної ставки проценту
Це означає, що кількість грошей, яку забезпечує банківська система, точно дорівнює тій їх кількості, яку хочуть мати господарюючі суб'єкти.
Рівняння часткової рівноваги на ринку грошей можна представити у вигляді:
За будь-якого іншого значення ставки проценту, відмінного від рівноважного, відбувається розбалансування попиту на гроші та їх пропонування. Роль механізму відновлення рівноваги грошового ринку у короткостроковому періоді відіграє коливання ставки проценту на облігації та їх ціни. Рис. 15.3 ілюструє процес відновлення рівноваги у взаємозв'язку грошового ринку (графік а) і ринку облігацій (графік б).
Якщо ставка проценту нижча за рівноважну (z'1), економічні агенти хоті-
ли б володіти більшими реальними грошовими залишками, ніж дозволяє наявне пропонування грошей. Низький процент означає, що ціна облігацій висока. Керуючись спекулятивним мотивом, ринкові агенти продають свої облігації, щоб отримати додаткову ліквідність, і хочуть взяти дешеву позику. Через це обсяг попиту на гроші зростає до точки а, але комерційні банки не мають можливості збільшити сумарну величину своїх ресурсів, тому що центральний банк утримує кількість грошей постійною. Кожен банк намагається взяти позику в іншого. Конкуренція між банками за резерви піднімає ставку проценту, а надлишкове пропонування облігацій знижує їх ціну, поступово їх перестають продавати. Ставка проценту наближається до попереднього рівноважного рівня
, через що обсяг попиту на грошові залишки скорочується. Ринок очищається, рівновага відновлюється у точці Е за рахунок скорочення обсягу попиту.
а) б)
Рис. 15.3. Модель рівноваги грошового ринку та її взаємозв 'язок з моделлю рівноваги ринку облігацій
Подібні процеси, тільки в зворотному порядку, відбуваються, коли ставка проценту вища за рівноважну (i2 ). За високої ставки проценту облігації стають дешевими.
Тримати дома готівку стає невигідно. Очікуючи, що у майбутньому ціна на облігації може піднятись, ринкові агенти починають купувати за свою готівку дешеві облігації, позик під високий процент беруть мало, тому гроші притікають в банки, а обсяг попиту на них скорочується. У банках нагромаджуються надлишкові грошові ресурси, вони намагаються їх віддати в позику іншим банкам. Попит на облігації піднімає їх ціну, відповідно ставка проценту знижується. Конкуренція між банками зрештою знижує ставку проценту до рівня
, рівновага відновлюється у початковій точці Е.Отже, фінансові ринки винятково швидко реагують на відсутність рівноваги, тому що, тримаючи облігації, коли ціни на них падають, можна зазнати значних збитків, а продавши вчасно, можна отримати значні вигоди від приросту вартості активу. Взаємний рух облігацій і грошей утримують рівновагу на грошовому ринку.
Зміна рівноваги відбувається під впливом зовнішніх сил, які формуються поза ринком грошей. Найважливішими екзогенними чинниками, які впливають на попит на гроші або їх пропонування, є політика центрального банку, циклічні коливання реального ВВП та зміна рівня цін.
Якщо центральний банк збільшить кількість грошей в обігу (рис. 15.4), крива пропонування грошей
зміститься праворуч до
. Внаслідок
Рис. 15.4. Зміна рівноваги внаслідок зміни пропонування грошей
цього у комерційних банків зростуть грошові ресурси. На початковій стадії вливання грошей рівень цін і доходів залишається незмінним. Фірмам потрібен деякий час, щоб прийняти рішення про розширення виробництва, а домо- господарства також не почнуть негайно збільшувати свої видатки, щоб могло б підштовхнути ціни вгору.
Тому крива попиту на гроші не змінює свого положення. Комерційні банки намагаються відновити рівновагу своїх балансів, виставляють надлишки коштів на ринках, прагнучи перетворити гроші в активи, що приносять проценти. Ці спроби будуть штовхати ставки проценту вниз. Відбудеться масове зниження різних процентних ставок, у тому числі і на ринку позик. Облігації стають дорогими і непривабливими для купівлі, а масове зниження процентних ставок спонукає людей тримати більше грошових залишків дома, тому обсяг попиту на гроші зростає, рухаючись вздовж кривої Md вниз-праворуч.Поступово рівновага переміщується з то-
чки E0 у точку E1 за нижчої процентної ставки.
Якщо центральний банк знімає деяку кількість грошей з обігу методами, які будуть розглянути у наступному розділі, то процес піде у зворотному напрямку. Банки виявляють дефіцит ресурсів для задоволення всіх вимог. Вони будуть намагатись позичити додаткові ресурси або продати цінні папери, обмежити видачу кредитів. Конкуренція серед позичальників піднімає ставки проценту вгору. Відбувається загальне зростання всіх процентних ставок.
0_________ (M∕P)0l_____________ М/Р
Рис. 15.5. Зміна рівноваги внаслідок зміни реальних доходів
Тоді господарські агенти свідомо обмежують кількість грошей у своїх портфелях. Обсяг попиту на гроші рухається вздовж кривої попиту вгору-ліворуч. Поступово рівновагавстановлюється на перетині кривої попиту з кривою пропонування грошей
у точці E2, де обсяг пропонування грошей менший, а рівень ставки проценту значно вищий порівняно з початковою рівноважною.
Тепер розглянемо, як впливає на рівновагу грошового ринку зміна реальних доходів. Коли ВВП зростає без будь-якої зміни рівня цін, то господарюючі суб’єкти захочуть мати у своєму розпорядженні дещо більше грошей, перш за все для здійснення оплати угод, яких стане більше зі зростанням обсягів виробництватоварів і послуг. Це призведе до переміщення кривої попиту на гроші -
зміститься праворуч до
(рис. 15.5).
Якщо пропонування грошей буде незмінним, то банківська система не зможе задовольнити всі потреби в грошах. Економічна система перейде у новий стан. Рівновага буде досягнута у точці E1 за значно вищої процентної ставки Z1. Висока ставка змусить людей обходитись обмеженою кількістю грошей. Рівновага встановиться за тієї ж кількості грошей в результаті підвищення ставки проценту.
Зростання номінального ВВП може відбутись за рахунок підвищення рівня цін без зміни реального доходу. Кількість операцій залишиться тією ж, що і раніше, але для їх здійснення потрібна буде більша кількість грошей, тому крива попиту також переміститься вгору, ставка проценту підвищиться.
У реальному житті, як правило, зростання номінального
ВВП відбувається як за рахунок зміни величини реального ВВП, так і за рахунок зміни рівня цін. У період рецесії, коли реальний доход падає, люди будуть пред’являти менший попит на гроші. Зменшуються обсяги угод, тому крива попиту на гроші переміщується вниз
. Банки виявляють у себе надлишкові ресурси, вони намагатимуться надати позику будь-кому, але оскільки всі вони це зроблять одночасно, то наслідком таких дій буде лише зниження процентних ставок. Рівновага буде відновлена у точці E2 за нижчої ставки проценту, а кількість грошей в обігу не зміниться.
Ринок грошей по-різному реагує на зміну попиту на гроші у залежності від тактичних цілей, які ставить центральний банк, здійснюючи монетарну політику. Ми розглянули наслідки зміни попиту, коли банк ставить мету підтримати статичну кількість грошей в обігу. Розглянемо зміну рівноваги за умови інших цілей (рис. 15.6).
Якщо центральний банк хоче підтримати фіксоване значення процентної ставки, то збільшення попиту початково також створює деякий надлишковий попит, який тисне на процентні ставки і заставляє їх рухатись вгору. Однак центральний банк відразу реагує. Гроші випускаються в обіг, сумарна кількість резервів у банківській системі зростає, тиск на процентні ставки зменшується. Крива попиту на гроші переміщується вздовж горизонтальної кривої пропонування праворуч від
нова рівновага досягається у
точці Ei. Рівноважна кількість грошей збільшується, а процентна ставка залишається незмінною. Цю ситуацію ілюструє рис. 15.6.а).
У випадку комбінованої гнучкої грошової політики центральний банк та-
Рис. 15.6. Зміна рівноваги на ринку грошей за різних тактичних цілей центрального банку
кож реагує на збільшення попиту на гроші операціями на відкритому ринку, але купує цінні папери в обмеженій кількості. Тому розширення обсягу пропонування не вистачає, щоб зрівноважити ринок грошей за фіксованої ставки проценту. В результаті нова рівновага (рис. 15.6.б) відновлюється у точці Ei за деякого підвищення ставки проценту
У будь-якому випадку рівність обсягу попиту на гроші обсягу їх пропонування встановлюється завдяки руху ставки проценту, котра відображає дохо- дність облігацій, до рівноважного рівня.