Соціальио-екоиомічиі наслідки безробіття

В зв’язку зі стрімким розвитком науково-технічного прогресу в сучас­них умовах сьогодні безробіття в розвинених країнах має низку особливостей: воно породжується структурною перебудовою економіки; збільшується частка безробітних серед молоді; зростає число вільних робочих місць, які потребують високої кваліфікації; підвищується частка безробіття серед працівників розумової праці тощо.

Безробіття щороку стає дедалі серйознішою проблемою для суспільства, воно має незворотні соціально-економічні наслідки:

1. Прямі фінансові втрати безробітних, пов’язані з втратою заробітку, що вимірюється як різниця між попередньою заробітною платою та виплатою по безробіттю. Крім того, особисті втрати, пов’язані з перебуванням в положенні безробітного та перекваліфікацією. Чим триваліше люди без роботи, тим більше вони розчаровуються в житті, знижується самооцінка, вони отримують хвороби, пов’язані зі стресами.

2. Виникають втрати для сім’ї та друзів безробітного. Особисті відносини можуть стати напруженими, що може призвести до зростання домашнього насилля та зростання кількості зруйнованих сімей.

3. Втрати економіки в обсягах виробництва, тобто реальний обсяг виробництва стає нижче свого потенційного показника. З економічного погляду найважливішим негативним наслідком безробіття є саме недовироблена продукція. Через безробіття суспільство втрачає продук­цію, і це явище називається відставанням ВВП. Це означає, що фактич­ний рівень ВВП є меншим за потенційний (максимально можливий за умов повної зайнятості). Іншими словами, потенційний ВВП - це ВВП за умов природного безробіття, а фактичний - за умов циклічного безробіття.

Відомий американський економіст Артур Оукен дійшов висновку, що величина відставання ВВП у певній пропорції залежить від зміни рівня безробіття. Він сформулював закон, який назвали законом Оукена: якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень на 1%, то відставання ВВП становитиме 2,5%

У формалізованому вигляді закон А.Оукена можна записати так:

де У* - потенційний національний доход в умовах повної зайнятості; Y- фактичний рівень національного доходу;

и* - рівень природного безробіття;

и - фактичний рівень безробіття;

у - коефіцієнт Оукена.

Наприклад: Фактичне безробіття становить 9,5%, природний рівень - 6%. Знайдемо відставання ВВП.

Перевищення фактичного безробіття над природним рівнем становить: 9,5-6 = 3,5%.

Складемо пропорцію:

1%-е зростання безробіття відповідає 2,5%-у відставанню ВВП;

3,5%-е зростання безробіття відповідає х %-у відставанню ВВП;

л = ³’⁵ *²’⁵ = 8,75%— відставання ВВП.

4. Збільшуються витрати суспільства на зміну професійного статусу або підвищення продуктивності праці.

5. Зменшення рівня доходів та добробуту в суспільстві. Знижуються доходи інших людей, які не є безробітними у зв’язку з тим, що:

• Уряд втрачає податкові надходження, оскільки безробітні не платять подохідний податок та внески по соціальному страхуванню. Крім того, оскільки безробітні витрачають менше, вони сплачують менше податку на додану вартість, акцизів та мит. Також уряд несе витрати по утриманню установ, що займаються допомогою безробітним. Уряд також може витрачати додаткові кошти на охорону здоров’я, соціальні послуги та охорону правопорядку по відношенню до безробітних;

• Фірми втрачають прибуток, який вони могли б отримати в умовах повної зайнятості;

• Інші робітники несуть втрати у вигляді додаткового заробітку, який вони могли б отримати при більш високому рівні національного обсягу виробництва.

6. Зниження потенційного доходу безробітного в результаті втрати ним кваліфікації за період тривалого перебування в лавах безробітних.

7. Зубожіння населення та зростання соціальної напруги. Вже доведено, що високий рівень безробіття веде до зростання злочинності та вандалізму. А це, в свою чергу, призводить до зовнішніх витрат постраждалих.

Безробіття також має й позитивний вплив на економіку.

1. Добровільне безробіття під час пошуку більш оплачуваної роботи компенсується отриманими вигодами від кращої роботи. З точки зору країни робоча сила, яка готова залишити свою роботу та провести короткий проміжок часу без роботи, буде краще адаптуватися й більш мобільною робочою силою, тобто такою, яка буде реагувати на мінливі економічні умови. Такі працівники призведуть до більшої ефективності розподілу ресурсів в короткостроковому періоді й більш швидкому економічному зростанню в довгостроковій перспективі.

2. Безробіття стимулює ефективну зайнятість та конкуренцію на ринку праці, що, в свою чергу, стимулює працівників до підвищення своєї кваліфікації.

3. Безробіття резервує частину трудових ресурсів у різні періоди економічної кон’юнктури в одних сегментах для можливості використання їх в інших.

4. Стихійне регулювання попиту і пропозиції праці в територіальному, галузевому, професійному та кваліфікаційному аспектах.

5.