<<
>>

ТЕМА 6. ІНФЛЯЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ

1. Інфляція попиту

2. Інфляція витрат, стагфляція.

3. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.

1. Інфляція являє собою підвищення загального рівня цін при зменшенні купівельної спроможності грошей.

Однак інфляційний процес не зводиться лише до простої зміни співвідношення між товарами і грошима. Не кожне знецінення паперових грошей є інфляційним, а лише таке, яке супроводжується порушенням законів грошового обігу та неспроможністю грошей виконувати свої функції.

Аналізуючи причини

інфляції в теоретичному аспекті, економісти виділяють два її види: інфляцію попиту й інфляцію пропозиції.

Інфляцію попиту можна проілюструвати за допомогою неокласичної моделі AD—AS. Наприклад, якщо уряд проводить активну політику бюджетних видатків, або збільшує грошову масу, слід очікувати збільшення сукупного попиту і зміщення лінії ADi праворуч (рис. 6.1). Внаслідок цього у короткостроковому періоді економічна система зміщується уздовж кривої сукупної пропозиції праворуч угору, поки не встановиться нова рівновага в короткому періоді у точці Е2, якій відповідає крива сукупного попиту AD2.

У процесі, що розглядається, реальний обсяг виробництва збільшується, рівень цін на кінцеві товари зростає, безробіття зменшується. З деяким запізненням очікуваний рівень цін на ресурси починає наздоганяти рівень цін на кінцеві товари. Як наслідок, крива сукупної пропозиції ASi в короткостроковому періоді почне зміщуватись угору в положення AS2. Якщо крива AS залишиться у своєму новому положенні AS2, то економічна система буде рухатись до точки нової рівноваги в довгостроковому періоді Ез, у якій реальний випуск повернеться до свого природного рівня.

Рухаючись зі стану початкової нерівноваги, стимулююча фіскальна політика чи грошово-кредитна політика є дуже ефективними засобами досягнення макроекономічної рівноваги.

У короткостроковому періоді ці засоби стимулюють реальне економічне зростання і забезпечують низький рівень безробіття. Першим наслідком такої політики є незначна інфляція. Однак подальша підтримка реального обсягу виробництва й зайнятості на даному високому рівні можлива лише за рахунок інфляції, яка кожен рік буде прискорювати свій темп.

2. Інфляція пропозиції виникає, коли крива сукупного попиту ADi стабільна, а крива сукупної пропозиції ASi зміщується ліворуч в положення AS2 внаслідок того, що фірми очікують зростання витрат виробництва.

Одним із джерел

підвищення витрат виробництва є так звані “шоки пропозиції”, через які проявляються зовнішні чинники збільшення цін на фактори виробництва, наприклад, збільшення цін на імпортовані енергоресурси, як це було в Україні на початку 90-х рр. Графічно шок пропозиції можна показати за допомогою моделі AD-AS (рис. 6.2) як зрушення кривої ASi у положення AS2, коли крива сукупного попиту

знаходиться у положенні ADi. Як результат, рівень цін підвищується, скорочується реальний обсяг виробництва і зростає безробіття, виникає інфляція пропозиції. З метою подолання такої інфляції уряд може здійснити експансіоністську бюджетну або грошово-кредитну політику, що змістить криву сукупного попиту ADi в положення AD2. Це приведе економічну систему в положення Ез і забезпечить реальний обсяг виробництва на природному рівні.

Однак можлива ситуація, коли зусилля уряду збільшити сукупний попит і тим самим подолати інфляцію пропозиції є недостатніми. Оскільки фірми здійснювали свою діяльність за умов тривалої інфляції, очікування господарюючих суб’єктів щодо рівня інфляції залишаються незмінними. Підприємці й надалі очікують зростання цін на готову продукцію і формують відповідно ціни на фактори виробництва, які вони застосовують. Як результат, крива сукупної пропозиції за інерцією буде рухатися ліворуч угору вздовж кривої AD2.

У міру того як економічна система рухається вздовж AD, і далі розвиваються інфляційні процеси, пов’язані зі спадом, або інфляційна рецесія. Протягом цього періоду інфляція, безробіття і скорочення реального випуску відбуваються одночасно. Ситуацію зменшення реального обсягу випуску при значному рівні інфляції і безробіття називають стагфляцією.

3. Починаючи з 50-х років ХХ ст. взаємозв’язок між інфляцією та безробіттям розглядається як складна проблема макроекономічної теорії.

Збільшення сукупного попиту можна використовувати для підтримання реального обсягу виробництва вище від його природного рівня, а безробіття нижче від природного рівня лише за умови нарощування інфляційних процесів. Зв’язок між рівнем безробіття та рівнем інфляції, інспірованої попитом, можна уявити у вигляді кривої Філліпса.

Рис. 6.3. Крива Філліпса

Стандартний вид кривої Філліпса зображений на рис. 6.3.

Основним принципом

економічного феномена кривої

Філліпса можна вважати розмежування сукупного попиту на ціни, обсяг виробництва і безробіття у

довготермінових та короткотермінових часових інтервалах.

Рис. 6.4. Крива Філліпса у короткому і довгому періодах

З точки зору сучасної економічної теорії, обернена залежність між рівнем зайнятості N і темпами інфляції P існує тільки на короткострокових часових інтервалах. Слід зазначити, що непередбачуване значне зростання темпів інфляції може суттєво знизити норму безробіття, але тільки до того часу, поки господарюючі суб’єкти відповідним чином не змінять своїх очікувань. Будь-яка зміна очікуваного темпу інфляції зміщує криву Філліпса на короткострокових інтервалах. На довгостроковому часовому інтервалі крива Філліпса являє собою вертикальну лінію, яка визначає природну норму безробіття Un. Ордината точки, в якій перетинаються криві Філліпса на короткостроковому і довгостроковому часовому інтервалах, відповідають очікуваному темпу інфляції.

На рисунку 6.5 зображені наслідки збільшення темпу зростання номінального ВВП.

Рис. 6.5. Вплив зміни номінального

ВВП на рівень цін

При переміщенні економічної системи з точки А в точку В норма безробіття знижується, а темп інфляції збільшується. До якої точки збільшиться темп інфляції в першому році, можна визначити шляхом аналізу двох елементів економічної системи. По- перше, економічна система повинна зрушитися в таку точку, де темп інфляції відповідає темпу зростання

номінального ВВП. По-друге, згідно з законом Оукена, швидкість збільшення реального ВВП повинна дорівнювати

подвоєному значенню зниження норми безробіття. Тобто економічна система переміститься в таку точку на кривій Філліпса, в якій темп інфляції та подвоєне значення зменшення норми безробіття в сумі дорівнюють швидкості збільшення номінального ВВП.

Починаючи з природної норми безробіття і нульової інфляції, експансіоністська економічна політика спочатку забезпечує зменшення норми безробіття і реальне економічне зростання при незначній інфляції. Відповідно до інфляції господарюючі суб’єкти формують свої очікування. А далі співвідношення між зростаючою інфляцією і безробіттям стають все більш несприятливими. Внаслідок ефекту очікування усіх господарюючих суб’єктів відбудеться зміна рівня цін на залучені фактори виробництва. У моделі AD-AS ця ситуація відповідає зсуву кривої AS вгору в короткотерміновому інтервалі. Цій ситуації відповідає зсув кривої Філліпса (1) вгору, у положення (2). Це означає, що утримати норму безробіття нижче від її природного рівня протягом довготермінового періоду часу можна лише за рахунок інфляції. При цьому темп інфляції постійно прискорюється, що підтримує фактичне її зростання вище від очікуваного.

Зменшення темпів інфляції є процесом, оберненим щодо початкового прискорення її темпів. Утримуючи норму безробіття вище від її природного рівня, можна поступово уповільнювати темп інфляції. З кожним роком крива Філліпса у короткотерміновому часовому інтервалі посувається униз, оскільки паралельно відбувається зменшення очікуваних темпів інфляції. Теоретично процес може здійснюватись до тих пір, поки система не повернеться в точку А.

Завдання 1. Питання для обговорення

1. Що являє собою інфляція попиту? Які інструменти впливу на інфляційні процеси має Національний банк України?

2. У чому полягає різниця інфляцією попиту та інфляцією пропозиції?

3. Покажіть, що спроби стабілізувати відсоткові ставки можуть привести до інфляції.

4. Як збільшення інфляції відображається на моделі IS-LM?

5. Якими будуть наслідки інфляціїі, якщо інвестиції є еластичним щодо відсоткової ставки?

6. Чому подолання інфляції вимагає одночасного використання інструментів грошово-кредитної та фіскальної політики?

7. Які антиінфляційні дії є найбільш ефективними за умов сильної інфляції з точки зору кейнсіанців та монетаристів?

Завдання 2.

Практичні завдання

1. У таблиці наведено індекси цін за роками:

Рік Індекс цін Рівень інфляції
1-й 100,00
2-й 114,00
3-й 125,40
4-й 131,67

Необхідно розрахувати рівень інфляції для кожного року.

Визначити зміни реального ВВП у відсотках, якщо номінальний дохід:

- у 2-му році збільшився на 15 %, порівняно з 1-м;

- у 3-му зріс на 7 %, порівняно з 2-м;

- у 4-му році збільшився на 5 %, порівняно з 3-м.

2. Припустимо, що фактичний рівень безробіття становить 8 %, а ВВП

- 100 млрд (гр. од.). Визначити:

- величину потенційного ВВП, якщо природній рівень безробіття становить 7 %;

- яким буде потенційний ВВП за два роки, якщо він щороку збільшується на 2 %;

- якими темпами має зростати фактичний ВВП, щоб за 2 роки досягти потенційного рівня ВВП.

3. Припустимо, що ви позичаєте сьогодні 1000 грн. і плануєте отримати за рік реальні 1100 грн. Визначте, якою має бути номінальна відсоткова ставка, якщо рівень інфляції становитиме 12 %.

4. Рецесійний розрив становить 5 млрд. грн., а фактичний ВВП - 100 млрд. грн. Гранична схильність до споживання дорівнює 0,8. Обчисліть величину природного ВВП.

5. Фактичні сукупні видатки в національній економіці, в якій не проводяться експортно-імпортні операції, дорівнюють 120 млрд. грн. Природній ВВП становить 100 млрд. грн. Гранична схильність до споживання - 0,8. Знайдіть величину інфляційного розриву за умови, що в економіці досягнута рівновага.

Завдання 3.

Тестові завдання (Знайдіть одну правильну відповідь)

1. Величина інфляційного податку не залежить від:

а) темпу інфляції;

б) витрат на випуск додаткових грошових знаків;

в) величини попиту населення на реальні касові залишки;

г) різновиди подоходного оподаткування.

2. Інфляція супроводжується перерозподілом національного доходу:

а) при перевищенні зростання продуктивності праці над зростанням зарплати;

б) у випадку ціноутворення за методом “витрати плюс” з фіксованою ціновою надбавкою;

в) при перевищенні зростання зарплати над зростанням продуктивності праці;

г) завжди.

3. Інфляція витрат виникає в умовах, коли:

а) зростають ціни на енергоресурси;

б) збільшуються сукупні видатки в економіці;

в) збільшуються середні витрати на виробництво продукції;

г) всі відповіді правильні.

4. Інфляція викликає в економіці такі наслідки:

а) підвищення інвестиційної активності;

б) збільшення попиту на матеріальні активи;

в) підвищення реальних доходів;

г) зниження реальних доходів.

5. Якщо реальний ВВП дорівнює потенційному, то відповідно до кривої Філіпса, яка враховує інфляційні очікування, можна стверджувати, що фактичний рівень інфляції дорівнює нулю.

а) так;

б) ні.

<< | >>
Источник: Макроекономіка: навчальний посібник для самостійної роботи і контролю знань / Івашина О.Ф., Олексієнко Р.Ю., Івашина С.Ю. - Дніпропетровськ: Академія митної служби України,2014. - 100 с.. 2014

Еще по теме ТЕМА 6. ІНФЛЯЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ: