ТЕМА 4. ТОВАРНИЙ РИНОК
1. Сукупний попит. Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на його криву.
2. Сукупна пропозиція. Нецінові фактори сукупної пропозиції та їх вплив на її криву.
3. Сукупний попит - сукупна пропозиція, як базова модель економічної рівноваги.
1. Сукупний попит (AD) - це платоспроможний попит на реальний ВВП. Побудова кривої сукупного попиту шляхом проведення певних аналогій з індивідуальними ринками має бути доповнено аналізом ефектів, які характеризують поведінку окремих макроекономічних суб’єктів внаслідок зміни загального рівня цін. Це зумовлено тим, що на відміну від мікрорівня, де крива попиту індивіда на окремий товар передбачає постійний доход споживача, то крива сукупного попиту передбачає змінний сукупний доход. Наприклад, рух вздовж кривої сукупного попиту у бік зменшення загального рівня цін викликає зменшення зарплати, ренти, прибутків, відсотка, що не обов’язково призведе до збільшення номінального доходу.
Рис. 4.1. Крива сукупного попиту
Таким чином, для визначення нахилу кривої сукупного попиту потрібно розглянути чинники впливу на сукупний попит: ефект багатства або ефект реальних касових залишків, ефект процентної ставки, ефект імпортних закупівель, попит з боку держави і попит на імпортні та експортні товари.
Зазначимо, що в
макроекономічній моделі товарного ринку у функції попиту
використовується не ціна окремого товару Р, як в мікроекономічній моделі, а загальний рівень цін в
економіці, або використовується індекс загального рівня цін Ір, який відображає загальну динаміку цін в економіці.
Від’ємний нахил кривої сукупного попиту відображає той факт, що сукупний попит на реальний продукт є спадною функцією від загального

рівня цін в економіці.
Математично це означає, що перша похідна функції сукупного попиту Yad за загальним рівнем цін є від’ємною величиною:
Зміна загального рівня цін в економіці, який визначає еластичність кривої на різних її відрізках і призводить до зміни величини сукупного попиту означає рух вздовж кривої сукупного попиту. Однак існують нецінові фактори сукупного попиту, які зміщують криву сукупного попиту у бік його збільшення (праворуч) або зменшення (ліворуч). Такими неціновими факторами є зміни у величині видатків усіх суб’єктів економіки, які власне і утворюють сукупний попит:
1. Зміни у видатках споживачів:
- зміни у багатстві споживачів;
- зміни у сподіваннях споживачів;
- зміни у заборгованості споживачів;
- зміни ставок оподаткування.
2. Зміни інвестиційних видатків:
- зміни відсоткової ставки;
- зміни у сподіваннях інвесторів щодо прибутків від інвестицій;
- зміни у ставках оподаткування бізнесу;
- зміни у технології виробництва;
- зміни надлишкових виробничих потужностей.
3. Зміни у державних видатках.
4. Зміни видатків на чистий експорт:
- зміни національного доходу в інших країнах;
- зміни обмінних курсів.
звернути увагу на різницю між цінами на кінцеві товари і послуги та цінами на різного роду виробничі ресурси. Динаміка цін на ресурси відображає їх відставання від зміни цін на кінцеві товари. Якщо ціни на ринку кінцевих товарів зростають, то виробники товарів і послуг можуть збільшити їх виробництво, оскільки ціни на виробничі ресурси, як правило, не відповідають, а точніше відстають від рівня цін на кінцеву продукцію. У формалізованому вигляді це пояснюється тим, що середній рівень цін на готові товари і послуги кількісно визначається індексом цін на кінцеві товари, а середній рівень цін на основні фактори виробництва і проміжні товари, які необхідні для забезпечення реального випуску Y, відображає індекс цін на ресурси.
Рис. 4.2. Крива сукупної пропозиції в короткому періоді
Побудова неокласичної кривої сукупної пропозиції пов’язана зі специфічними сподіваннями фірм стосовно загального рівня цін на ресурси при коливанні середнього рівня цін на готові товари і послуги.
При зміні цін на кінцеві товари і послуги ціни на виробничі ресурси одночасно зростають в меншій пропорції, тому в короткому періоді фірми можуть купувати більше ресурсів, збільшуючи при цьому обсяги виробництва і власні прибутки.
Це означає, що при збільшенні використаної праці виробництво збільшується і сукупна пропозиція AS зростає в короткому періоді при збільшенні рівня цін.
2. Сукупна пропозиція відображає реальний обсяг товарів і послуг вироблених в економіці. У неокласичній теорії величина сукупної пропозиції AS визначається величиною випуску, тобто макроекономічною виробничою функцією. У короткому періоді крива сукупної пропозиції відображає реакцію фірм на зміну ринкової кон’юнктури, тобто на зміну цін. Аналізуючи криву сукупної пропозиції AS в короткому періоді потрібно Як ми вже зазначали, у короткому періоді єдиним змінюваним виробничим ресурсом можна вважати робочу силу і тому виробнича функція набуває вигляду:
Інша ситуація, коли фірми сподіваються на пропорційне збільшення цін на всі види ресурсів при будь-якому зростанні цін на готові товари і послуги. Тоді вони максимізують прибуток і визначають оптимальний обсяг випуску, зіставляючи ціни, за якими зможуть продати свою продукцію, з цінами на виробничі ресурси. Оскільки всі ціни зростають пропорційно,
реальний прибуток фірм не зміниться, навіть якщо збільшити виробництво вище оптимального рівня. У даній ситуації фірми не будуть збільшувати кількість виробленої продукції і реальний випуск не зміниться, а отриманий фірмами прибуток буде максимальним.
Рис. 4.3. Виробнича функція і крива сукупної пропозиції
Існує кілька причин, в силу яких фірми не розраховують в короткому періоді на повну коректуючу зміну цін виробничих ресурсів: укладені
довгострокові контракти на поставку ресурсів, наявні товарні запаси, недостатня інформація про ринок.
Виходячи з неокласичного постулату про абсолютну гнучкість цін на виробничі ресурси при зміні цін на кінцеву продукцію можна
стверджувати, що крива сукупної пропозиції у довгостроковому періоді являє собою вертикальну лінію. Довгострокова крива сукупної
пропозиції відображає природний рівень реального випуску, який може бути забезпечений при нормальному використанні наявних технологічних можливостей і виробничих ресурсів та природному рівні безробіття.
Таким чином, випуск у довгому
періоді визначається величиною застосованого капіталу і праці, а величина пропозиції товарів і послуг, в свою чергу, визначається випуском Y. Зазначена залежність математично визначається формулою:
Причому величина пропозиції в довгому періоді не залежить від рівня цін і визначається величиною застосованого капіталу і праці, а значить крива сукупної пропозиції товарів є абсолютною нееластичною стосовно загального рівня ціни:

Реальний випуск Yr вказує на потенційний рівень виробництва, який і визначається виробничою функцією в довгому періоді. Економіка може збільшити свій виробничий потенціал, якщо збільшиться кількість застосованого капіталу і продуктивність праці, що змістить криву AS праворуч.
Крива сукупної пропозиції в короткому періоді вказує на взаємозв’язок між рівнем цін та реальним обсягом виробництва за незмінних інших умов:
Проте, коли одна або декілька з цих “інших умов” змінюються, крива AS під впливом нецінових чинників зміщується ліворуч або праворуч. Такими чинниками є:
- зміни продуктивності чинників виробництва;
- зміни цін на виробничі ресурси;
- зміни інституціонального середовища.
3. Важливою проблемою макроекономічної теорії є проблема рівноваги товарного ринку, яка в найзагальнішому вигляді розв’язується шляхом встановлення рівноваги між сукупним попитом і сукупною пропозицією. Якщо в короткому періоді крива сукупної пропозиції відносно еластична щодо зміни загального рівня цін, то в довгому періоді вона фіксує природний рівень виробництва і не реагує на зміни цін і лише коливання кривої сукупного попиту впливає на рівноважний рівень ціни. Лише перетин усіх трьох кривих AD, AS та ASo у одній точці вказує на такий рівень цін і рівень реального випуску, які відповідають умовам одночасної короткострокової і довгострокової рівноваги.
Проблема ринкової макроекономічної рівноваги не може бути пояснена лише рівновагою сукупного попиту і сукупної пропозиції. У розвиненому товарному господарстві, коли здійснення заощаджень домогосподарствами є умовою їх раціональної поведінки, виникає проблема створення такого ринкового попиту на кінцеву продукцію, який здатний компенсувати величину заощаджень домогосподарств. У неокласичній концепції ця проблема розв’язується шляхом введення до аналізу ринку заощаджень- інвестицій.
Заощадження є функцією від ставки відсотка та збільшуються при збільшенні останньої
На графіку заощаджень- інвестицій функція
заощаджень зображена у вигляді кривої S, яка має позитивний нахил, що
відображає зростання
заощадження у міру зростання відсоткової ставки (рис. 4.4). Математично це означає, що перша похідна функції заощадження за відсотковою ставкою більша нуля.

Фірми створюють попит на заощадження домогосподарств, які зберігаються на банківських рахунках, перетворюючи їх на інвестиції. Оскільки всі витрати в економіці є альтернативними з точки зору їх доходності, фірми завжди порівнюють очікувану норму прибутку з відсотковою ставкою. Вони будуть інвестувати, якщо відсоткова ставка є привабливою для них. У міру зростання відсоткової ставки все більша кількість інвестиційних проектів втрачає свою привабливість для інвесторів і величина інвестицій зменшується. Виходячи з цього, можна стверджувати, що величина інвестицій І є оберненою функцією від відсоткової ставки

Крива інвестицій І на графіку інвестицій-заощаджень відображає зменшення обсягів інвестицій при зростанні відсоткової ставки і навпаки - збільшення обсягів інвестицій при зменшенні відсоткової ставки. Математично це означає від’ємний кут нахилу кривої інвестицій, а перша похідна функцій інвестицій за відсотковою ставкою менша нуля.

Неокласики вважають, що на ринку заощаджень-інвестицій завжди існує гнучка відсоткова ставка, яка забезпечує досягнення рівноваги.

Таким чином рівновага на товарному ринку передбачає не тільки рівність сукупного попиту і сукупної пропозиції (AD = AS), але й рівновагу на ринку заощаджень-інвестицій (S = I).
Завдання 1. Питання для обговорення
1. У чому полягає відмінність сукупної пропозиції у довгому періоді від сукупної пропозиції у короткому періоді? Чим ця відмінність викликана?
2. У чому полягає довгострокова і короткострокова рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції?
3. Дайте критичну оцінку основним припущенням неокласичної макроекономічної моделі, які мають важливе економічне значення.
4. Чому в неокласичній моделі до економічної рівноваги (AD=AS) додається рівновага заощаджень-інвестицій (S-I)?
5. Які зміни відбудуться на грошовому ринку, якщо швидкість обертання грошей збільшується при постійній пропозиції грошей?
Завдання 2.
Практичні завдання
1. У минулому році інвестиції становили 2000 од. У поточному році автономні інвестиції збільшилися на 100 од., відсоткова ставка зменшилася на 5 %, а коефіцієнт еластичності інвестицій щодо зміни відсоткової ставки дорівнює 0,2. Визначте зміну величини інвестицій у поточному році.
rL Потенційний ВВП становить 3000 од., а сукупна пропозиція є горизонтальною лінією на рівні Р = 1,0. Крива сукупного попиту задана формулою
Пропозиція грошей дорівнює 1000. Внаслідок
зростання рівня ціни крива сукупної пропозиції змістилася до рівня
Наскільки повинен збільшити пропозицію грошей Центробанк, щоб зберегти потенційний випуск в економіці?
3. Довгострокова крива сукупної пропозиції дорівнює 3000 од. Крива сукупної пропозиції в короткому періоді є горизонтальною і знаходиться на рівні Р = 1,0. Формула кривої сукупної попиту
, де М = 1000
од. У минулому році економіка знаходилася у стані рівноваги при Y = 3000 та P = 1,0. У поточному році Центробанк збільшив пропозицію грошей на 500 од. Визначте рівноважні величини випуску та рівня цін в короткому і довгому періодах.
Завдання 3.
Тестові завдання (Знайдіть одну правильну відповідь)
1. Ціни впливають на сукупний попит:
а) обернено;
б) прямо;
в) безпосередньо;
г) опосередковано.
2. В умовах повної зайнятості зростання сукупного попиту супроводжується:
а) збільшенням реального ВВП;
б) зменшенням безробіття;
в) збільшенням номінального ВВП;
г) зниженням цін.
3. До нецінових чинників сукупного попиту належать:
а) ефект відсоткової ставки;
б) ефект багатства;
в) зміни в світовій економіці.
4. Згідно з класичною моделлю сукупної пропозиції падіння сукупного попиту спричиняє:
а) зниження цін і зарплати;
б) зменшення прибутковості;
в) зниження рівня цін;
г) збільшення прибутковості.
5. Якщо рівновага порушилася падінням сукупного попиту, то її відновлення в короткостроковому періоді здійснюється на умовах:
а) повної зайнятості;
б) неповної зайнятості;
в) досягнення потенційного ВВП.
г) зменшення реальної зарплати.
6. Функція сукупної пропозиції:
а) відображає той факт, що при підвищеннні рівня цін підприємці збільшують пропозицію внаслідок зростання прибутку;
б) відображає залежність між технологією виробництва та рівнем цін;
в) відображає співвідношення між рівнем цін та величиною доходу за умови рівноваги на ринку праці;
г) є результатом додавання індивідуальних функцій пропозицій окремих фірм.
7. Зміщення графіка функції сукупної пропозиції відбувається внаслідок:
а) виникнення грошових ілюзій у підприємців;
б) зміщення точки перетину кривих IS-LM;
в) зміни рівня цін при заданих функціях попиту і пропозиції праці;
г) зміни технології виробництва.
8. Функція сукупного попиту:
а) відображає стан рівноваги на ринках товарів і грошей за умови різних рівнів цін;
б) є сумою індивідуальних функцій попиту на товари;
в) у графічному вигляді є результатом суміщення проекцій ліній IS та LM;
г) відображає, що сума споживчого та інвестиційного попиту є спадною функцією від рівня цін.
9. При зниженні реальних касових залишків внаслідок підвищення рівня цін крива сукупного попиту:
а) зміщується ліворуч;
б) зміщується праворуч;
в) залишається на місці;
г) можливий кожен з перерахованих варіантів.