Взаємодія сукупного попиту і сукупного пропонування. Короткострокова рівновага на товарному ринку

Суміщення кривих сукупного попиту і сукупного пропонування в одній системі координат дає повну модель загальної рівноваги на товарному ринку у відкритій економічній системі ADAS.

Точка рівноваги на перетині кривих сукупного попиту і сукупного пропо­нування не означає досягнення економічною системою оптимальних і навіть бажаних обсягів національного виробництва. Вона лише фіксує реальний стан економіки у певній фазі економічного циклу. В умовах рівноваги мо­жуть виявитись ВВП-розриви, а також крупномасштабне безробіття. Проте модель має важливе значення для аналізу коротко- та довгострокових ефек­тів від активної фіскальної, монетарної або валютної політики уряду.

Виникає питання про основний механізм, котрий утримує систему у рів­новажному стані. З курсу мікроекономіки ми знаємо, що роль такого механі­зму на ринку окремого товару відіграє ціна, коливання якої відновлює за ін­ших рівних умов рівновагу в початковій точці. У макроекономіці роль ціни змінюється в залежності від того, в якій фазі економічного циклу настаєрі- вновага.

Активну роль зміна рівня цін відіграє лише на проміжному (основному кейнсі- анському) відрізку кривої сукупного про­понування. Рис. 19.12 ілюструє стан рів­новаги у фазі пожвавлення (точка E). Коли на масове оновлення основного ка­піталу за нерівномірного зростання окре­мих галузей фірми реагують підвищен­ням цін до P1, обсяг попиту може скоро­титися до Yi (точка Ai), у той час як реа­льні обсяги пропонування зростають до Y₂ (точка A₂ ). Загострення конкуренції між виробниками, за класичним варіан­том, може змусити фірми знизити ціни. Економіка повертається до початкової

Рис.

точки рівноваги. Падіння рівня цін нижче рівноважного (до P₂ ) знову розба- лансовує ринок (точки B₁, B₂). Дефіцит продукції загострює конкуренцію між покупцями, користуючись цим, фірми підвищують ціни. Рівновага від­новлюється на початковому рівні, знову повертаючись до точки Е.

На горизонтальному відрізку кривої AS (у стані депресії) ціни не віді­грають ніякої ролі у відновленні рівноваги. Роль механізму регулювання ви­конують товарні запаси фірм. Спостерігаючи за зміною величини запасів, фірми розширюють або скорочують випуск продукції.

Графік 19.13.а) показує, що система може бути врівноважена на обсязі

Коли фірми виробляють продукцію в обсязі Yi, вони помічають, що то­варні запаси виснажуються, це сигналізує, що обсяги пропонування не задо­вольняють попит. У цей час економічна система перебуває у стані глибокої депресії. У фірм є законсервовані надлишкові потужності, і на ринку праці багато безробітних. Тому фірмам не складно розширити обсяг пропонування до рівноважного. В іншому випадку, коли виробництво (Y₂) перевищило рівноважний обсяг, запаси у фірм починають нагромаджуватись. Тоді вони відповідно скорочують виробництво, рівновага відновлюється на обсязі Y.

Таке коливання обсягів виробництва не потребує стимулів у вигляді коли­вання цін, тому що фірми просто розконсервовують власні потужності, а на ринку праці безробітні погоджуються працювати за ставку зарплати, навіть нижчу за рівноважну.

Рис. 19.13. Механізм відновлення рівноваги на кейнсіанському та класичному відрізках кривої сукупного пропонування

На вертикальному відрізку, як показує рис. 19.13.6), зміна ціни не викли­кає зміни реальних обсягів виробництва, оскільки економіка перебуває на межівиробничих можливостей.

Зміна рівноваги, як ми знаємо з мікроекономіки, відбувається в ситуаціях, коли з будь-яких причин крива попиту або пропонування зміщується під дією нецінових чинників. В масштабах національної економіки також існує багато зовнішніх економічних сил, які змінюють початкову рівновагу. Зміна рівно­ваги проявляється як циклічні коливання економічної системи.

Для економічної науки важливо було з'ясувати природу сил, які виклика­ють коливання: на що впливають так звані „шоки“ - на попит чи на пропону­вання? На початку ХХ ст. позиції вчених з цього приводу суттєво відрізня­лись. Послідовники класичної школи вважали, що коливання викликають шоки пропонування, вони зміщують криву пропонування. Проте Дж.М.Кейнс відстоював позицію, згідно з якою переважають чинники, що впливають на сукупний попит. Він пов'язував цей вплив зі зміною інвестиційного попиту, а також зі зміною економічної політики уряду.

Історичні події підтвердили правоту позиції Кейнса. Показовим став при­клад Великобританії. Після першої світової війни багато країн відмовились від золотого стандарту, тому що під час війни було випущено надмір паперо­вих грошей для оплати воєнних видатків. У 1925 р. У. Черчілль вирішив для зміцнення британської валюти повернутись до золотого стандарту. Для цього повинна була проводитись жорстка обмежувальна монетарна політика. Фунт стерлінгів був ревальвований на 10% проти долара. Дж. М. Кейнс написав ряд статей, в яких різко критикував цю політику. Він передбачив, що вона

приведе до скорочення експорту, а відтак - до зменшення сукупного попиту. Якби економіка розвивалась за класичним варіантом, то одночасно знизились би всі номінальні змінні - номінальна зарплата, процентні виплати і транспо­ртні послуги. Тоді фірми помітили б зниження витрат виробництва в усіх га­лузях і знизили б ціни безболісно, експорт збільшився б. Але події навряд чи будуть розвиватись за цим сценарієм. Тому що наймані робітники будуть чи­нити опір зниженню номінальної зарплати. Фірми у відповідь скоротять по­пит на робочу силу. Виробництво скоротиться, безробіття зросте. Ціни впа­дуть більше, ніж зарплата. Реальний розвиток подій засвідчив справедливість застережень Дж. М. Кейнса.

Рис. 19.14 ілюструє наслідки реваль­вації валюти у короткостроковому пері­оді. Початкова рівновага встановлюється у точці Ei, якій відповідає рівноважний рівень цін Pi і обсяг випуску Yi. Подо­рожчання грошей і зміна обмінного курсу викликали скорочення сукупного попиту (AD₁ → AD₂) через експортну складо­ву, внаслідок чого рівень цін впав до P2 і обсяг випуску скоротився до Y₂. Нова рі­вновага встановлюється у точці E₂. Якби рівень цін і номінальна зарплата знижува­лись пропорційно, то реальна зарплата за­

Рис. 19.14. Короткострокові наслідки ревальвації валюти

лишалася б сталою, попит на робочу силу не змінився б, і виробництво, і за­йнятість залишилися б на попередньому рівні.

Дж. М. Кейнс розробив заходи державної політики, яка могла б допомага­ти у переборенні кризи і депресії та пом’якшувати циклічні коливання зага­лом. Розглянемо зміни у стані рівноваги, що відбуваються, коли держава про­водить експансіоністську фіскальну політику. Вона впливає на сукупний по­пит і зміщує криву AD праворуч. Аналогічний ефект з деякими відмінами виникає також від збільшення грошової маси і від девальвації національної валюти. Переміщення кривої AD праворуч отримало назву „експансії суку­пного попиту“.

Наслідки експансії попиту залежать від того, на якому відрізку кривої су­купного пропонування відбувається зміна рівноваги. В умовах депресії, на горизонтальному відрізку кривої AS, зростання сукупного попиту

(ADi → AD2 ) веде до розширення обсягів випуску і зменшення безробіття без будь-якого підвищення рівня цін (рис. 19.15 а).

На висхідному відрізку сукупного пропонування, тобто в умовах пожвав­лення (рис. 19.15.б), переміщення кривої сукупного попиту праворуч має два наслідки - зростають і обсяги виробництва (Y₁ → Y₂), і рівень цін (P₁ → P₂), оскільки за початкового рівня цін P₁ виникає надлишок попи­ту (E₁ — А). Причиною зростання обсягів випуску є жорсткість номінальної зарплати. Зростання цін за незмінної номінальної зарплати робить реальну зарплату нижчою, фірмам вигідно збільшити найом робочої сили і розшири­ти виробництво. Нова рівновага встановлюється в точці E₂ за значно вищого рівня цін і більших обсягів виробництва. Зайнятість зростає, але одночасно зі зниженням рівня життя найманих робітників.

Рис. 19.15. Експансія сукупного попиту у кейнсіанських і класичному випадках

На класичному відрізку кривої AS (рис. 19.15.в) зростання сукупного попитутакож викликає надлишок попиту (E₁ — А) за поча­

ткового рівня цін P₁. Ціни починають зростати. Але за класичним підходом дуже швидко на це реагує і номінальна зарплата, тому попит на робочу силу незмінний і обсяги виробництва також незмінні. Збільшення попиту зрівно­важується вищим рівнем цін P₂.

Отже, у класичному випадку повної зайнятості експансіоністська політи­ка уряду, що веде до зростання сукупного попиту, лише провокує інфляцію, не впливаючи на обсяги реального виробництва, тоді як у кейнсіанських випа­дках (депресія, пожвавлення) вона здатна впливати на прискорення розвитку економіки.

В сучасний період держава активно втручається в ринкові процеси. Нама­гаючись пом’якшити циклічні коливання, вона за допомогою фіскальної та

монетарної політики може ініціювати не тільки зростання сукупного попиту, щоб зменшити безробіття, але й його зниження у сподіваннях перебороти ін­фляцію. Падіння сукупного попиту зміщує криву AD ліворуч. Проте спо­стереження за наслідками стримувальної економічної політики показали, що у разі лівостороннього змішення кривої сукупного попиту зміна рівноваги набуває особливостей. Ці особливості викликані новою тенденцією в динамі­ці рівня цін, яка проявилась з другої половини ХХ-го століття. Помічено, що

реагуючи на зростання сукупного попиту, ціни можуть зростати, але вони втратили властивість знижуватись за умови зниження попиту. Це явище на­звали ефектом храповика за аналогією з технічним механізмом, який рухає колесо вперед, але не дозволяє йому рухатись назад. Причиною такого одно­стороннього руху цін тільки вгору є панування монополій в усіх сферах еко-

номіки.

Рис. 19.16. Ефект храповика

Рис. 19.16 ілюструє явище ефе­кту храповика. На графіку крива пропонування AS об'єднує всі три відрізки. Початкова рівновага відповідає точці A на проміжному відрізку. Якщо сукупний попит зростаєрівень

цін підвищується (P₀ → P₁). Рі-

вновага встановлюється у точці В, яка показує, що економіка на­близилась до межі виробничих можливостей і їй загрожує інфля­ція. За цих обставин уряд застосо­вує стримувальну політику, вико­ристовуючи фіскальні або монета­

рні інструменти. Сукупний попит зменшується від AD₁ до рівня початково­

го (AD₂ = AD₀ ). А ціни не знижуються, тому рівновага встановлюється у

точці C з обсягом виробництва Y₂, значно меншим за початковий Y₀, але з такими ж високими цінами, які були у точці рівноваги B.

Тепер проаналізуємо шоки, які виникають на боці пропонування. Це - зо­внішні змінні, котрі зміщують криву пропонування. Вони можуть бути нега­тивними - наприклад, горезвісні нафтові шоки, але можуть бути і позитив­ними, наприклад, вдосконалення технології. Припустимо, що науково- технічний прогрес охопив багато галузей економіки. У такому випадку будь- яка комбінація виробничих факторів дає більший обсяг випуску. Крива суку-

пного пропонування зміщується праворуч, а в крайньому кейнсіанському ви­падку - вниз.

Рис. 19.17. Зміна рівноваги внаслідок вдосконалення технології

Рис. 19.17 ілюструє механізм зміни рівноваги у випадку технологічного вдосконалення. Крива AS на всіх графіках зміщується, а крива попиту AD залишається сталою. У крайньому кейнсіанському випадку зростання сукуп­ного пропонування (AS₁ → AS₂) веде до зниження рівня цін і збільшення обсягів виробництва. В основному кейнсіанському і класичному випадках ре­зультати технологічного прогресу дадуть аналогічні наслідки. Нова рівновага встановлюється за нижчого рівня цін і більшого обсягу випуску. Збільшення обсягів випуску відбувається внаслідок зростання продуктивності ресурсів. За незмінного попиту це веде до зниження цін через надвиробниц­тво.

Тепер розглянемо, що відбува­ється в економічній системі у ви­падку іншого шоку пропонування - зростання цін енергоносіїв (рис. 19.18). Зростання цін на виробни­чі ресурси змістить криву пропо­нування ліворуч (AS₀ → AS₁), рівновага переміщується з точки A у точку В. Рівень цін зростає (P₀ → P₁), а обсяги виробництва скорочуються (Y₀ → Y₁). Ситуа-

Рис. 19.18. Стагфляція у моделі ADAS

ція зростання цін під час спаду виробництва і високого безробіття відображає реальні події. Вона вперше виникла у 1970-х роках під час енергетичної кри­зи і отримала назву стагфляція від поєднання термінів „інфляція“ і „стагна- ція“ (стагнація означає дуже низькі або від'ємні темпи зростання з високим рівнем безробіття).

Стагфляція виникла через нетипові коливання цін на нафту. Двома етапа­ми - у 1973-74 рр. і 1979-80 рр. - ціни на нафту різко зростали, а з початку 1980-х рр. почали знижуватись і в 1986 р. різко впали. Різке зростання цін справило такий вражаючий вплив на всю світову економіку, що спочатку економісти не могли ні пояснити цей феномен, ні знайти будь-які важелі для стабілізації економік. Особливо постраждали країни - імпортери нафти. Етап стагфляції в цих країнах розтягнувся на ціле десятиріччя після попередніх двадцяти років економічного зростання за мінімальних темпів інфляції.

Стагфляція створює дуже складну ситуацію для макроекономічної полі­тики. Якщо уряд не вживає ніяких заходів, країна страждає від зниження ді­лової активності і зростання цін. Стагнація економіки може поглибитися ще й через те, що високі ціни на нафту викликають спад сукупного попиту, оскі­льки покупці переключають свої видатки на інші енергоносії, а це ще погли­блює падіння сукупного пропонування. Якщо ж держава наважиться прово­дити експансіоністську політику, то в разі успіху зусиль уряду економіка мо­же опинитись в точці C (рис. 19.18). Але затрати на підтримку початкового обсягу виробництва і зайнятості після шоку приведуть до ще більшого зрос­тання цін (до P₂ ). Тому втримати стабільний рівень виробництва не вдасться. Фірми будуть і далі скорочувати попит на робочу силу, особливо якщо існу­ватимуть інституційні перепони до зниження рівноважного рівня реальної зарплати. Порівняння станів економіки у США і в країнах Європи показало, що ключовим моментом відмінностей є різниця в гнучкості зарплати. У США, де профспілковий рух не має значного впливу, а довгострокові трудові угоди дозволяють швидко скоригувати реальну зарплату у бік зниження (то­му що номінальна не зростає), економіка змістилась в точку, близьку до B (рис. 19.18). А економіки європейських країн, де існують потужні профспілки і поширена індексація зарплати, відтак реальна зарплата значно менше підда­ється змінам, закінчили рух у точці C.

Всі проаналізовані вище зміни рівноваги економічної системи стосуються короткострокового періоду. Модель ADAS наочно демонструє ефекти та проблеми активної макроекономічної політики. Для повної характеристики стану загальної рівноваги в економічній системі потрібно розглянути також вплив зовнішніх змінних на рівновагу сукупного попиту і сукупного пропо­нування у довгостроковому періоді.

19.4.