4. Друга модель: монопсонічна модель визначення ставки заробітної плати
В розглянутій перед цим моделі(досконало конкурентний ринок праці) кожен підприємець наймає невелику кількість робітників, і це не впливає на ставку заробітної плати, яка склалася в галузі.
Кожна фірма згоджується з галузевою ставкою заробітної плати і це відображено на графіку 9-1(а).Але може скластися така модель ринку, в якій пропозиція є чисто конкурентною, а попит на ресурс праці монополізований однією фірмою чи декількома, які можуть домовитися і діяти як монополіст. Такий стан на ринку праці називають монопсонією або олігопсонією.
Цей стан виникає тоді, коли склалися такі умови:
1) Кількість зайнятих на фірмі-монопсоністі (олігопсоністі) складає основну частину всіх зайнятих в цій місцевості, чи в цій професії.
2) Цей вид праці є відносно немобільним внаслідок географічного фактору, чи інституційного(треба набувати нової кваліфікації).
3) Фірма сама встановлює ставку заробітної плати в залежності від кількості найманих працівників.
Якщо фірма є єдиним наймачем ресурсу праці в якійсь місцевості, то крива пропозиції праці для цієї фірми буде й кривою сукупної пропозиції праці певної професії в цій місцевості. Ця крива висхідна, це означає, що фірма вимушена платити вищу ставку зарплати для залучення додаткової робочої сили, якщо існує повна зайнятість. Це відображено на графіку 9-2.
Більш висока заробітна плата для залучення додаткових робітників повинна поширюватися і на тих, хто вже працював до цього додаткового залучення. Це обумовлено необхідністю збереження здорового морального клімату на підприємстві. Але це призведе до того, що витрати на додаткового робітника (MRC) будуть перевищувати ставку заробітної плати на величину, необхідну для доведення ставки заробітної плати всіх найманих робітників до нового рівня заробітної плати. Тому на монопсонічному ринку праці крива граничних витрат (MRC) розташована вище кривої пропозиції праці (S), (графік 9-2). В цьому разі для визначення кількості робітників, яку треба наймати фірмі, вона буде керуватися правилами MRP (граничний продукт в грошовому виразі) = MRC. На графіку 9-2 це точка в, а рівноважна ставка заробітної плати буде дорівнювати Wm, що визначається точкою б.
За інших рівних умов, монопсоніст максимізує свій прибуток шляхом наймання меншої кількості робітників і при цьому виплачує ставку заробітної плати менш, ніж в умовах конкуренції.