5. Третя модель: профспілки діють в напрямку підвищення попиту на працю

На багатьох ринках робітники продають послуги праці не поодинці, а колективно – через профспілки. Профспілки переслідують багато цілей, але їх основною економічною задачею є підвищення заробітної плати своїх членів.

Найкращим засобом є розширення попиту на працю. Це дає змогу як збільшити ставку заробітної плати, так і збільшити кількість працюючих.

Відносна величина такого підвищення залежить від еластичності пропозиції праці.

На графіку 9-3 видно: якщо профспілка зможе розширити попит на працю з D1D1 до D2D2, то ставка заробітної плати збільшиться з Wc до Wu, а кількість робочих місць – з Qc до Qu. Збільшення попиту на послуги праці можна досягти:

1) збільшенням попиту на ті товари, які виробляють члени профспілки;

2) підвищенням продуктивності праці членів профспілки;

3) зміною ціни на інші ресурси, які використовуються в комбінації з послугами праці членів профспілки.

Але можливості впливу на попит на працю профспілок незначні та ненадійні. Тому зусилля їх спрямовуються на зміну пропозиції праці, а не попиту на неї.