2. Двогалузева модель загальної рівноваги

Для спрощення аналізу всебічного зв'язку в ринковій системі, будемо виходити з таких умов: на ринках існує тільки два продукти Х та У, тільки один ресурс – праця, всі ринки чисто конкурентні.

Так як додаткові одиниці продукції стають все дорожчими, фірми одержують від них все меншу різницю між додатковою виручкою і додатковими витратами, то вони повинні мати все більш високі ціни для того, щоб у них була зацікавленість виробляти ці додаткові одиниці продукції. Попит на ресурс (працю) підкоряється закону попиту з причини дії закону спадної доходності.

За якогось визначеного обсягу робочої сили, чи будь-якого іншого змінного ресурсу, збільшення його у відношенні до постійного ресурсу буде призводити до все меншого й меншого збільшення валового обсягу виробництва. Виявляється зв'язок між зростаючою пропозицією та спадаючим попитом, і навпаки. Власне спадаюча гранична продуктивність ресурсу викликає збільшення граничних витрат в міру того, як збільшується обсяг виробництва. Якщо кожна наступна одиниця змінного ресурсу при незмінній ціні додає все менше і менше до випуску, то ціна кожної наступної одиниці продукції повинна бути все більшою і більшою. Нарешті, зростаюча ціна ресурсу (в нашому випадку - ставка заробітної плати) відображає зростаючі витрати втрачених можливостей, пов'язаних з використанням додаткових ресурсів.

Аналіз почнемо з того, що в галузях Х та У є стан рівноваги в довгостроковому періоді. Це означає, що ціни продуктів Х та У і ціни ресурсів, з яких виробляються продукти, є рівноважними.

Наприклад, споживчий попит на товар Х зростає, а на товар У падає. Що відбувається в обох галузях? В цілому буде йти пристосування до нової рівноваги в короткостроковому і довгостроковому періодах. В короткостроковому періоді в галузі Х попит збільшиться. Кожна фірма збільшить випуск продукту, це призведе до зростання витрат на одиницю продукту, піднімуться ціни, збільшиться валова виручка. Але для збільшення продукту в галузі Х потрібно більше ресурсів. Попит на ресурс є похідним. Попит на ресурс збільшиться, збільшиться ціна ресурсу (ставка заробітної плати). Продукт галузі Х стане приносити економічний прибуток. Економічний прибуток почне приносити і реалізація ресурсу для галузі X. По закінченню всіх пристосувань галузь Х буде приносити економічний прибуток.

В галузі У відбудуться протилежні процеси і вона буде приносити збитки. Але цей стан не може бути тривалим. Почнуть діяти механізми пристосування до рівноваги в довгостроковому періоді. В галузь Х почнуть входити нові фірми. Пропозиція товару буде зростати, а це призведе до зниження ціни товару. Пропозиція збільшиться і рівноважний випуск також збільшиться і це буде новий рівноважний стан в довгостроковому періоді. Галузь Х може бути зі зростаючими витратами. Тому нова рівноважна ціна буде вище попередньої. Ціна на ресурси зросте. В новому стані рівноваги споживачі отримають більший обсяг продукції, а фірми будуть отримувати нормальний прибуток. Ці пристосування є прояв споживацького суверенітету.

Що ж відбувається в галузі У? Збитки в галузі будуть спонукати деяку кількість фірм залишити галузь. Галузева пропозиція буде падати, а це підніме ціну товару У. Якщо галузь У теж зі зростаючими витратами, то нова ціна буде нижчою, ніж початкова, так як попит на ресурс для галузі У зменшиться.

В реальному житті все значно складніше. Конкурентна ринкова система не виділяє ресурси для виробництва суспільних благ. Вона не бере до уваги побічні вигоди й витрати, не забезпечує справедливий розподіл доходів. Державі потрібно втручатись в економіку.