<<
>>

3.2.3. Особливості правового режиму земельного податку.

Податково-правовий режим – це виняткова юрисдикція щодо встановлен­ня системи податків і зборів, їх справляння чи стягнення, що поши­рюються на певний податковий простір [25][397]).

Проблема державної податкової юрисдикції та розмежування податкових повноважень між державними органами і органами місцевого самоврядування є однією з найбільш актуальних в сучасній теорії і практиці податкового права. Особливо виразно дана проб­лема проявляється у правовій регламентації механізму справляння земельного податку.

У чинному податковому законодавстві України немає чіткого розмежу­вання компетенції держави або уповноважених нею органів та органів місцевого самоврядування щодо встановлення, нарахування і справляння даного податкового платежу. Закон України „Про систему оподаткування” передбачає, що земельний податок є загальнодержавним податком. Його вста­новлення, визначення основних елементів правового механізму і скасування здійснюється Верховною Радою України [444][398]). Закон України „Про плату за землю” визначає загальну компетенцію держави та уповноважених нею органів щодо справляння податку, зарахування сум від його сплати до відповідних централізованих фондів коштів [442][399]). Водночас даний Закон визначає також компетенцію органів місцевого самоврядування у цій сфері. Зокрема, в ч.2. ст. 7 закріплено, що ставки земельного податку щодо земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відпо­відні сільські, селищні та міські Ради, виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище, ніж у два рази від середніх ставок податку [442][400]). Детальніше дане положення розкривається в Законі України „Про місцеве самоврядування”, п.35 ст.26 якого встановлює, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної та міської Ради можуть вирішуватись питання затвердження відповідно до законодавства ставок земельного податку.

Стаття 33 даного Закону встановлює, що до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних та міських Рад належить справляння плати за землю [445][401]).

Виходячи з аналізу даних нормативно-правових актів та враховуючи правову природу земельного податку, можна відзначити, що в Україні діють такі його правові режими, як загальний правовий режим та податково-правовий режим органів місцевого самоврядування. Загальний правовий режим земельного податку – це юрисдикція державної влади щодо встановлен­ня, зміни, скасування земельного податку в Україні, визначення обов’язкових елементів його правового механізму, встановлення юридичної відповідальності за порушення законодавства у сфері нарахування і сплати податкових сум.

Водночас держава на законодавчому рівні встановлює за органами місцевого самоврядування самостійні повноваження щодо справляння земель­ного податку. Звичайно, компетенцію органів місцевого самоврядування щодо правового регулювання земельного податку „можна вважати справжньою, коли населення певної місцевості через обрані ними органи дійсно розпоряджається своїми фінансами” [25][402]). Як писав П.-М. Годме, незалежність є реальною, якщо населення має достатньо доходів, якими воно може вільно розпоряджатись, здійснюючи не тільки обов’язкові видатки, але і заборонені, або такі, що підлягають затвердженню. І навпаки, децентралізація є чисто зовнішньою, якщо населення не має достатніх фінансових можливостей, хоча б у законі за місцевими органами і була закріплена широка компетенція [189][403]).

Компетенція органів місцевого самоврядування щодо земельного податку є обмеженою, регламентованою з боку державної влади. На практиці вона проявляється у можливості встановлення ставок земельного податку в межах, передбачених Законом України „Про плату за землю” та у можливості встановлення пільг за рахунок коштів, що зараховуються на спеціальні бюджетні рахунки відповідних бюджетів [251; 279][404]).

Таке обмеження компе­тенції органів місцевого самоврядування є необхідним і витікає з правової природи даного податкового платежу. Оскільки він є загальнодержав­ним по­датком, то саме до компетенції держави входить вироблення єдиної політики щодо його справляння, недопущення ущемлення доходної бази одних місцевих бюджетів за рахунок інших тощо.

Таким чином, особливості правового режиму земельного податку проявляються насамперед у тому, що існує розподіл компетенції щодо його правової регламентації між державною владою та органами місцевого самовря­дування. Компетенція держави щодо правового регулювання земельного подат­ку проявляється у його законодавчому закріпленні та санкціонуванні, а також у законодавчому визначенні повноважень органів місцевого самоврядування що­до його справляння. В свою чергу, органи місцевого самоврядування, які пред­ставляють місцеві інтереси і є незалежними від центральної влади, здійснюють власні повноваження щодо встановлення ставок земельного податку, проводять його справляння.

<< | >>
Источник: Хохуляк В’ячеслав Віссаріонович. Правове регулювання земельного податку в Україні. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Чернівці –2003. 2003

Скачать оригинал источника

Еще по теме 3.2.3. Особливості правового режиму земельного податку.:

- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -