Економічна сутність і призначення бюджету

Для виконання своїх функцій держава повинна мати достатні грошові фонди. Ці фонди вона формує шляхом перерозподілу ВВП. Найважливішим способом, за коштами якого держава здійснює розподіл і перерозподіл внутрішнього продукту, є державний бюджет.

Уперше появу бюджету та процес його затвердження можемо спостерігати у Великій Британії. Слово бюджет запозичене з англійської (budget), що перекладається як «шкіряний мішок, торба, гаманець». Наприкінці XIX - на початку XX ст. бюджетні відносини фактично вирізнялися в окремих галузях науки та практичній діяльності.

Бюджет - фінансові відносини держави з суб'єктами господарювання, а також населенням згідно з формуванням і використанням централізованого фонду грошових ресурсів з метою забезпечення функцій держави, передбачених у Конституції. Розглядаючи бюджет як економічну категорію, слід зазначити, що він відображає реальні виробничі відносини, відтворює відносини розподілу і перерозподілу, концентрує рух грошової маси як самостійної вартості, яка не пов'язана з рухом товарної маси.

Бюджет є важливим економічним важелем держави, через який забезпечується контроль за станом виробництва в цілому. Крім того, органи державної влади й управління, які затверджують і виконують бюджет, мають можливість впливати через нього на фінансову діяльність місцевих органів влади й управління, які складають, затверджують бюджети адміністративно-територіальних органів, останні, як правило, потребують дотацій і субвенцій з загальнодержавних дохідних джерел.

Дохідна база всіх бюджетів формується за рахунок закріплених законами держави джерел доходів за відповідною ланкою бюджетної системи. Через бюджет фінансова діяльність органів управління отримує цілком визначену в законодавчому і нормативному планах базу для залучення й витрачання грошових коштів. Бюджет дає органам влади, які його затверджують, можливість контролювати діяльність виконавчо-розпорядчих органів, що складають і виконують бюджет.

Держава повинна мати централізований фонд коштів, з якого вона фінансує заходи, передбачені законодавчими нормативними актами. Для виконання цієї функції держава регламентує всі відносини, пов'язані з мобілізацією, розподілом і використанням бюджету. Бюджетні відносини не можуть здійснюватися без бюджетного регулювання, тому що вони завжди мають державно-управлінський характер.

Бюджетне регулювання передбачає законодавчо закріплені відсоткові відрахування від загальнодержавних податків, зборів та обов'язкових платежів, встановлені на даній території, а також дотації і субвенції до бюджетів адміністративних територій відповідно до техніко-економічних обґрунтувань, до яких входять:

— статистичні дані про економічний, соціальний, природний та екологічний стан зазначених регіонів;

— розрахунки необхідних витрат для вирівнювання економічного, соціального і екологічного стану та ефективного використання природних ресурсів територій;

— інформація про урядові та регіональні програми подолання нерівностей між адміністративними територіями, про виконані в попередні роки програми й досягнуті результати про діючі програми та програми, які розробляються, з прогнозом наслідків їх виконання.

За формою бюджет є розписом доходів і видатків держави на визначений термін (як правило на рік), затверджений у законодавчому порядку.

За 2009 - 201 1 рр. загальні доходи бюджету України зросли на 39 763 423 тис. грн., за рахунок зростання загального фонду на 55 002 077,1 тис. грн., та зменшення спеціального фонду на 15 238 654,1 тис. грн., рис. 6.1.

Питома вага загального фонду доходів бюджету за 2009-201 1 pp. складає 84,1 %, а спеціального фону - 15,9 %. Загальна сума витрат бюджету України за 2009-2011 pp.

За рахунок доходів шляхом установлення норми податків, зборів, відрахувань формується фінансова база діяльності держави, а за рахунок видатків забезпечуються державне управління, економічні та соціальні потреби членів суспільства. Державний бюджет виконує такі функції:

— акумулює кошти, необхідні для фінансування державних заходів;

— перерозподіляє валовий внутрішній продукт з метою забезпечення соціальної справедливості;

— держава впливає на економічні, соціальні, національні та регіональні процеси;

— макроекономічну стабілізацію й економічне зростання.

На формування і використання бюджету впливає низка факторів, які можна поділити на політичні, економічні та соціальні.

Рис. 6.1. Доходи бюджету України за 2009-2011 pp.

Рис. 6.2. Витрати бюджету України за 2009-2011 pp.

Політичні фактори відображають політичну ситуацію в країні, що може суттєво вплинути на формування бюджету та використання бюджетних коштів. До них належать адміністративна та регіональна структури управління державою,

виконання нею регулювальної, оборонної та правозахисної функцій держави, політична стабільність у суспільстві.

Економічні фактори пов'язані з макроекономічними процесами, що відбуваються в державі. До них належать обсяги вироблених ВВП і національного доходу, економічне зростання або зменшення обсягу виробництва, рівень розвитку економіки країни, продуктивність суспільної праці, пріоритетні напрями виконання державою економічних і соціальних завдань, рівень інфляції та рівень безробіття в країні, модель податкової політики, рівень НТП, масштаби структурних зрушень в економічних і галузевих пропорціях розвитку, методи господарювання на підприємствах усіх форм власності.

Соціальні фактори формування та використання бюджету зумовлені соціальними та демографічними обставинами, зокрема, це соціальний захист і соціальне забезпечення населення, обсяг фінансових коштів, спрямованих на освіту й охорону здоров'я, обсяг реальних доходів населення, розмір мінімальної заробітної плати та споживчого кошика, природний приріст (скорочення) населення та міграційний приріст (зменшення) населення.

Економічна природа бюджетної системи та її суть характеризуються не лише структурою та взаємозв'язком між окремими ланками, а законодавчо закріпленими доходами за кожною ланкою та рівнем фінансової незалежності. Саме завдяки фінансовим можливостям виконавчі органи влади реалізують функції, покладені на них Конституцією держави та діючим законодавством.

Регулювання бюджетів впорядковує суспільні відносини при мобілізації у бюджет коштів і при їх розподілі й перерозподілі між ланками бюджетної системи, при фінансуванні видатків за рахунок отриманих доходів і всього процесу виконання бюджету. Держава організовує бюджетні відносини відповідно до своїх інтересів.

Бюджетне регулювання охоплює всі форми впливу держави на проведення бюджетної політики, починаючи від прийняття закону про державний бюджет, вирішенні місцевих рад народних депутатів про місцевий бюджет і аж до їх застосування державними органами. У необхідних випадках бюджетна політика держави здійснюється в примусовому порядку (списання коштів бюджету з підприємств-платників, недоїмка на відповідні дати).

В цілому проведення бюджетної політики здійснюється за допомогою низки законодавчих нормативно закріплених дозволів і заборон, що внутрішньо пов'язані між собою, наприклад, дозвіл на використання коштів, заборона їх витрачати в рамках бюджетного фінансування.

Бюджетне фінансування - це безповоротне направлення коштів відповідних бюджетів (державного, обласного, міського, районного, селищного, сільського) на утримання навчальних закладів, охорони здоров'я та інші заходи згідно з кошторисом видатків по кожному закладу, установі заходу згідно зі зведеними кошторисами витрат по міністерству, відомству, управлінню. Бюджетне фінансування будується на принципах: обґрунтованості величини витрат; чіткого цільового використання коштів; обліку виконання запланованих в бюджеті заходів; контролю за ефективним використанням коштів.

В період побудови ринкової економічної системи слід вирішувати питання дефіциту бюджету, неінфляційних джерел фінансування видатків, фінансування витрат на соціально-культурну сферу та соціальний захист населення, стабілізації економіки, удосконалення податкової політики відповідно до стану економіки і необхідністю реального зростання валового внутрішнього продукту.

6.2.