ГЛОСАРІЙ

А

Автоматична (пасивна) фіскальна політика здійснюється за допомогою «вбудованих стабілізаторів» (податків та державних витрат, трансфертів), при цьому потрібні зміни в рівні державних видатків і податків вводяться автоматично (автоматична або вбудована стабільність).

АВС-аналіз - виявлення та оцінка незначного числа кількісних величин, які є найціннішими та мають найбільшу питому вагу у загальній сукупності вартісних показників.

Акцизний збір - непрямий податок, що встановлюється на підакцизні товари та включається до їхньої ціни у твердих ставках.

Акціонерне товариство - господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і відповідає за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій.

Амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів протягом терміну їх експлуатації.

Аналіз взаємозв'язку «витрати - обсяг - прибуток» - метод системного дослідження взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку підприємства з метою визначення.

Аналіз чутливості - вивчення ймовірного впливу зміни початкових оцінок і припущень на чисту теперішню вартість проекту.

Андерайтери - юридичні особи, які діють від імені страховика та мають право брати на страхування запропоновані ризики, визначати тарифні ставки, умови договорів страхування на основі норм страхового права.

Анулювання (скасування) державного боргу - метод управління держаним боргом, що передбачає повну відмову держави від зобов'язань за випущеними позиками (внутрішніми, зовнішніми або за всім державним боргом).

Аудит - вид незалежного фінансового контролю, перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення їх достовірності, повноти і відповідності до чинного законодавства.

Б

База оподаткування - законодавчо закріплена частина доходів або майна платника податків (за вирахуванням пільг), яка враховується у процесі розрахунку суми податку, тобто сума, з якої стягується податок.

Баланс бюджету- рівність дохідної і видаткової частин бюджету.

Баланс доходів і видатків - поточний фінансовий план підприємства, в якому відображаються доходи і видатки підприємства за рік, а також взаємовідносини з державою і кредитними установами.

Баланс фінансових ресурсів і витрат держави - фінансовий план, який складається з метою визначення обсягів фінансових ресурсів, що створюються в країні, напрямів їх використання, збалансування доходів і витрат держави.

Банк міжнародних розрахунків - перша міжнародна фінансова інституція, створена у 1930 р. на основі міжурядової угоди шести країн (Бельгії, Великої Британії, Італії, Німеччини, Франції та Японії) і конвенції цих держав зі Швейцарією.

Біржовий ринок - частина ринку цінних паперів, на якому здійснюються угоди, що укладаються на фондовій біржі, й охоплює насамперед вторинний ринок, хоча в окремих випадках і первинне розміщення цінних паперів може здійснюватись через фондову біржу.

Борг, гарантований державою - боргові зобов'язання резидентів в особі державних органів та державних підприємств і організацій, а також сукупність боргів приватних фірм, погашення яких гарантовано державою.

Боргова безпека - рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованостей з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для задоволення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету та руйнуванням вітчизняної фінансової системи.

Боргова безпека держави - певний рівень державної внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, за допомогою якого зберігається стійкість фінансової системи країни до внутрішніх і зовнішніх загроз, забезпечується певний рівень відносної незалежності держави, зберігаючи при цьому економічну можливість країни здійснювати виплати на погашення основної суми і відсотків, не загрожуючи втратою суверенітету, підтримуючи належний рівень платоспроможності та кредитного рейтингу.

Боргова стратегія - система дій і заходів щодо уникнення (або врегулювання) боргових проблем держави та забезпечення (або відновлення) її платоспроможності.

Боргові фінансові інструменти - інструменти, що характеризують кредитні відносини між їх покупцем і продавцем, зобов'язують боржника погасити в передбачені терміни їх номінальну вартість і заплатити додаткову винагороду у формі відсотка (якщо він не входить до складу номінальної вартості боргового фінансового інструменту, який погашається). Прикладом боргових фінансових інструментів є облігації, векселі, чеки тощо.

Брокерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно- правових договорів (зокрема, договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (або від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.

Бюджет - 1) сукупність фінансових відносин держави з суб'єктами

господарювання, а також населенням, стосовно формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів з метою забезпечення функцій держави, передбачених конституцією; 2) це фінансовий план, що охоплює всі сторони діяльності підприємства, дозволяє зіставляти всі понесені витрати й отримані результати у фінансових термінах на майбутній період часу в цілому і за окремими півперіодами.

Бюджет адміністративних витрат - плановий документ, що відображає очікувані витрати на управління та обслуговування підприємства загалом. Цей бюджет складають шляхом об'єднання бюджетів усіх відділів і служб управління підприємством та його господарського обслуговування.

Бюджет використання матеріалів - плановий документ, що визначає кількість і номенклатуру матеріалів, необхідних для виконання виробничої програми бюджетного періоду.

Бюджет виробництва - виробнича програма, що визначає заплановані номенклатуру та обсяг виробництва послуг (продукції, робіт) в бюджетному періоді.

Бюджет виробничих накладних витрат - плановий документ, що відображає накладні витрати, пов'язані з виробництвом послуг (продукції, робіт) у бюджетному періоді.

Бюджет витрат на збут - плановий документ, в якому наведено постійні та змінні витрати, пов'язані зі збутом продукції у бюджетному періоді.

Бюджет грошових коштів - плановий документ, який відображає очікувані платежі та надходження коштів за певний період.

Бюджет держави - 1) за сутністю, як об'єктивна економічна категорія - сукупність грошових відносин, пов'язаних з розподілом та перерозподілом ВВП і національного багатства, з метою формування та використання основного централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій; 2) за змістом - основний централізований фонд грошових коштів держави; 3) за формою - основний фінансовий план держави; 4) за організаційною побудовою - центральна ланка фінансової системи суспільства, основна ланка державних фінансів, яка має власну структуру, відображену у бюджетній системі; 5) за правовим характером - юридичний акт, що містить правові норми, які визначають напрями реалізації фінансової політики держави та зміст і основи її фінансової діяльності протягом бюджетного року.

Бюджет домогосподарства - форма утворення і використання фондів грошових коштів домогосподарства, що об'єднує сукупні доходи і витрати домогосподарства, забезпечуючи їх особисті потреби.

Бюджет доходів і витрат (бюджет прибутків і збитків) - співвідношення всіх доходів (виручки) від реалізації у плановий період з усіма видами витрат, що припускає понести в цей же період підприємство, пов'язаними з отриманням доходів і з виділенням найбільш важливих (критичних) статей витрат.

Бюджет придбання матеріалів - плановий документ, який містить розрахунок кількості матеріалів, що їх необхідно придбати в бюджетному періоді.

Бюджет прямих витрат на оплату праці - плановий документ, в якому відображено витрати на оплату праці, необхідні для виробництва товарів або послуг у бюджетному періоді.

Бюджет руху грошових коштів - це план руху розрахункового рахунку і наявних коштів у касі підприємства, що відбиває всі прогнозовані надходження і списання коштів у результаті господарської діяльності.

Бюджет собівартості наданої послуги (продукції, робіт) - плановий документ, в якому наведено розрахунок собівартості послуг (продукції, робіт), що її передбачається виготовити у бюджетному періоді.

Бюджетна безпека - спроможність бюджетної системи забезпечити платоспроможність держави під час збалансування доходів і видатків та ефективне використання бюджетних коштів у процесі виконання функцій держави.

Бюджетна безпека держави - стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів.

Бюджетна дотація - бюджетні кошти, які передаються з бюджету вищого рівня до бюджетів нижчого рівня на безоплатній та безповоротній основі для покриття їхнього дефіциту в частині поточних видатків.

Бюджетна звітність - система упорядкованих взаємопов'язаних даних, які відображають умови, кількість, якість та результати виконання бюджетів.

Бюджетна ініціатива - право членів законодавчого органу, народних депутатів і Президента вносити зміни у представлений виконавчою владою проект бюджету.

Бюджетна класифікація - єдине систематизоване групування доходів і видатків бюджету за певними ознаками організаційного устрою, яке забезпечує загальнодержавне і міжнародне зіставлення бюджетних даних.

Бюджетна політика - 1) діяльність органів державної влади, державного управління та місцевого самоврядування, спрямована на визначення стратегічної мети, напрямів, завдань і пріоритетів розвитку бюджетних відносин, засобів бюджетної тактики для їхнього досягнення, а також застосування цих засобів; 2) сукупність юридичних, економічних та організаційних заходів, спрямованих на регламентацію складання бюджетів, регулювання бюджетного процесу, управління бюджетним дефіцитом, організацію бюджетного контролю. Вона виявляється у формах і методах мобілізації бюджетних коштів та їх витрачанні на різні потреби держави

Бюджетна резолюція - спеціальна постанова Верховної Ради України, в якій висвітлюються основні напрями бюджетної політики.

Бюджетна система - 1) за сутністю - сукупність самостійних відокремлених взаємопов'язаних ланок, в яких функціонують бюджетні відносини; 2) за змістом - сукупність державного та місцевих бюджетів, яка побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіального устроїв і врегульована нормами права; 3) сукупність бюджетів країни. В Україні до її складу входять: Державний бюджет України, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети.

Бюджетна система України - сукупність усіх бюджетів, вона побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Бюджетна стратегія - цілісна система дій держави, спрямована на реалізацію мети, завдань та пріоритетів довготривалого курсу бюджетної політики, розрахованого на тривалу перспективу, що передбачає вирішення глобальних завдань, визначених економічною стратегією.

Бюджетна тактика- форма реалізації бюджетної стратегії, комплекс адаптивних заходів впливу держави на стан функціонування конкретних бюджетних взаємовідносин з метою надання їм параметрів, визначених завданнями бюджетної стратегії.

Бюджетне планування - 1) за сутністю - науково обґрунтований процес визначення обсягів і джерел формування та напрямів використання централізованого фонду грошових коштів держави; 2) за змістом - особлива сфера фінансової діяльності держави, пов'язана з обґрунтуванням певних управлінських рішень стосовно її фінансового забезпечення; 3) за формою - процес складання, розгляду і затвердження основного фінансового плану - державного бюджету.

Бюджетне прогнозування - передбачення майбутніх бюджетних доходів і видатків у багаторічному часовому інтервалі між прийняттям рішення і початком дій.

Бюджетне регулювання - 1) діяльність органів законодавчої і виконавчої влади вищого рівня щодо розподілу і перерозподілу доходів та нормування видатків, які здійснюються з метою збалансування бюджетів нижчого рівня; 2) надання коштів з Державного бюджету України до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя з метою збалансування доходів і видатків кожного бюджету; 3) система перерозподілу фінансових ресурсів між бюджетами різних рівнів, спрямована на збалансування бюджетів, які входять до складу бюджетної системи

Бюджетне фінансування - 1) за сутністю - сукупність грошових відносин, пов'язаних з наданням і використанням коштів централізованого грошового фонду держави, які реалізуються шляхом безповоротного і безоплатного надання бюджетних коштів юридичним і фізичним особам на проведення заходів, передбачених бюджетом; 2) за змістом - надання з бюджету у безповоротному порядку коштів на видатки, пов'язані зі здійсненням державних замовлень, виконання державних програм, утримання державних і комунальних установ та організацій; 3) надання грошових коштів юридичним і фізичним особам на проведення заходів, передбачених бюджетом; відображає процес перерозподілу доходів у суспільстві, базується на відповідних принципах і характеризується специфічними формами надання бюджетних асигнувань.

Бюджетний дефіцит- 1) перевищення видатків бюджету над його доходами; 2) фінансовий результат за бюджетними операціями у розмірі перевищення видатків бюджету над його звичайними доходами.

Бюджетний звіт про прибуток - проформа фінансової звітності, складена до початку звітного періоду, яка відображає фінансовий результат передбачуваної діяльності.

Бюджетний контроль - процес зіставлення фактичних результатів з бюджетними, аналізу відхилень та внесення необхідних корективів.

Бюджетний кредит - надання коштів з бюджету суб'єктам підприємницької діяльності на поворотній основі, що взагалі не властиве бюджетним відносинам.

Бюджетний механізм - сукупність підсистем, форм, методів, важелів, інструментів, стимулів і санкцій, за допомогою яких забезпечується здійснення широкої системи розподільних процесів, формування і використання основного централізованого фонду держави та функціонування бюджетної системи.

Бюджетний період - період, для якого підготовлений і використовується бюджет.

Бюджетний профіцит - 1) перевищення доходів бюджету над видатками; 2) характеризує позитивне сальдо бюджету, взагалі відображає стабільну фінансову ситуацію, хоча і не є метою діяльності держави.

Бюджетний процес - регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням і виконанням бюджетів, контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Бюджетний регламент - документ, в якому встановлюються порядок, терміни складання, розгляду та затвердження бюджету, а також організація його виконання.

Бюджетний розпис - документ, в якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації.

Бюджетний унітаризм - форма внутрішніх міжурядових фінансових відносин, основні принципи організації яких визначає центральна влада. Місцева та регіональна влада при цьому, як правило, відіграють досить пасивну роль.

Бюджетний устрій - організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, розподіл доходів і видатків між окремими ланками, правові основи функціонування бюджетів, встановлення характеру взаємовідносин між бюджетами, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи.

Бюджетний федералізм - 1) форма внутрішніх міжурядових фінансових відносин, певна організація політичних відносин між різними рівнями влади, яка дає змогу в умовах самостійності й автономії кожного бюджету забезпечувати на території всієї країни її населенню рівний і гарантований державою перелік суспільних послуг (безпека, соціальний захист, освіта та ін.), а для цього органічно поєднувати фіскальні інтереси держави з інтересами її суб'єктів; 2) розрізняти бюджетні повноваження, бюджетні видатки і доходи; розподіляти і перерозподіляти бюджетні ресурси між державним бюджетом і бюджетами місцевих органів влади, вирівнюючи бюджетну забезпеченість територій, що перебувають у різних соціально- економічних, географічних, кліматичних та інших умовах.

Бюджетні права - сукупність юридичних норм, які визнають бюджетний устрій країни, права органів державної влади, державного управління і місцевого самоврядування у процесі складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів, а також складання і затвердження звітів про виконання бюджетів.

Бюджетування - це технологія фінансового планування, обліку і контролю доходів і витрат, отримуваних від підприємства на всіх рівнях управління, що дозволяє аналізувати прогнозовані й отримані фінансові показники.

Бюджетування капітальних інвестицій - процес виявлення, оцінювання, планування й фінансування значних інвестиційних проектів.

В

Валовий дохід - загальна сума доходу платника податку на прибуток від усіх видів діяльності, отримана (нарахована) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Валовий дохід підприємства - загальна сума доходу від усіх видів діяльності, отриманого протягом певного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий національний продукт- вартість вироблених у суспільстві матеріальних благ за певний період часу, переважно за рік.

Валові витрати - витрати, здійснені платником податку на прибуток протягом звітного податкового періоду, які виключаються із суми скоригованого валового доходу з метою обчислення суми оподаткованого прибутку.

Валютна безпека держави - 1) ступінь забезпеченості держави валютними коштами, достатніми для дотримання позитивного сальдо платіжного балансу, виконання міжнародних зобов'язань, накопичення необхідного обсягу валютних резервів, підтримання стабільності національної грошової одиниці; 2) стан курсоутворення, який максимально захищає від потрясінь на міжнародних валютних ринках і створює оптимальні умови для поступального розвитку вітчизняного експорту, широкомасштабного припливу в країну іноземних інвестицій, інтеграції України до світової економічної системи; 3) забезпеченість держави достатніми валютними коштами, підтримування стабільності внутрішньої та зовнішньої купівельної спроможності грошової одиниці, накопичення необхідного обсягу валютних резервів, виконання міжнародних зобов'язань; 4) стан курсоутворення, спрямований на розвиток вітчизняного експорту та приплив іноземних інвестицій.

Валютна інтеграція - створення регіональних зон, у межах яких забезпечується відносно стійке співвідношення курсів національних валют або поступова заміна їх регіональною валютою, а також спільне регулювання валютних відносин та єдина валютна політика щодо інших країн. Складовими валютної інтеграції найрозвиненіших валютних об'єднань є: підтримання ринкового курсу власної валюти в межах узгодженого паритету; використання як паритету валюти країн-учасниць найсильнішої національної валюти або міжнародної розрахункової одиниці; створення спільного фонду для надання кредитів країнам-учасницям для підтримання курсу власної валюти; заснування міждержавного органу для грошово-кредитного та валютного регулювання.

Валютна політика - сукупність економічних, юридичних та організаційних форм і методів у галузі валютних відносин, що здійснюють держава та міжнародні валютно- фінансові організації.

Валютне регулювання - регламентація державою міжнародних розрахунків і порядку проведення валютних операцій.

Валютний контроль - контроль за дотриманням валютного законодавства, за порушення якого передбачаються штрафи, санкції та позбавлення ліцензій.

Валютний коридор - можливе мінімальне та максимальне відхилення офіційного курсу національної грошової одиниці до іноземних валют.

Валютний ринок- 1) у широкому розумінні - система економічних відносин, пов'язаних з операціями купівлі-продажу іноземних валют, платіжних документів у іноземних валютах та розміщення тимчасово вільних валютних коштів; 2) з інституційного погляду - сукупність установ і організацій (банків, валютних бірж, інших фінансових інститутів), що забезпечують функціонування ринкових валютних механізмів; 3) складова грошового ринку, що обслуговує внутрішній та міжнародний платіжний оборот за допомогою обміну однієї валюти на іншу в формі купівлі- продажу.

Валютний союз - один із видів міжнародних валютних систем, представлений групою країн, які встановили межі взаємних коливань курсів своїх національних валют і використовують однакові засоби валютного регулювання.

Вартість банківських кредитів - річні відсотки, що сплачує позичальник комерційному банкові за користування кредитами.

Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання терміну визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачу).

Видатки бюджету - кошти, що витрачаються державою з метою забезпечення своїх функцій, тобто спрямовуються на здійснення програм, передбачених відповідним бюджетом, за виключенням коштів на погашення основної суми боргу та повернення надмірно сплачених до бюджету сум.

Видатки домогосподарств - витрати на придбання споживчих товарів, оплата отриманих послуг або вони є трансфертами (добровільні й обов'язкові).

Видатки місцевих бюджетів - економічні відносини, що виникають у зв'язку з фінансуванням власних і делегованих повноважень місцевих органів влади.

Видатки розвитку - 1) витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, таких як фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови народного господарства, субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням; 2) фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності.

Виконання бюджету - забезпечення своєчасного і повного надходження запланованих доходів, а також повного і безперервного фінансування передбачених бюджетом заходів.

Використання прибутку - спрямування прибутку підприємства на сплату податків, створення резервного фонду, виплату дивідендів, поповнення статутного фонду, фінансування витрат у процесі фінансово-господарської діяльності.

Витрати — 1) це зменшення економічних вигод у виді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, що приводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення чи розподілу власниками); 2) це реальні чи можливі витрати фінансових ресурсів підприємства.

Витрати бюджету - видатки бюджету та кошти, видані на погашення основної суми державного боргу.

Витрати діяльності — це витрати, які не включаються до собівартості послуг (продукції, робіт), робіт та послуг і розглядаються як витрати того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відстрочення погашення позики (або всіх раніше випущених державою позик) -

метод управління державним боргом, що передбачає перенесення термінів виплати заборгованості, при цьому на період їх перенесення погашення боргу та виплата доходів також припиняються.

Власний капітал - частина в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань.

Власні доходи - доходи, що мобілізуються місцевою владою самостійно на основі власних рішень і за рахунок джерел, визначених місцевим органом влади. До власних доходів належать: місцеві податки і збори, доходи від майна, що належить місцевій владі, та господарської діяльності комунальних підприємств, комунальні платежі, а також доходи за рахунок комунальних кредитів і позик.

Власні фінансові ресурси підприємства - ресурси, що належать підприємству й утворюються внаслідок фінансово-господарської діяльності підприємства. До них належать: статутний фонд, амортизаційний фонд, валовий дохід і прибуток.

Внутрішній борг- зобов'язання, що виникають перед внутрішніми кредиторами (резидентами).

Внутрішній державний борг - заборгованість держави перед усіма утримувачами облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) та інших державних цінних паперів, тобто громадянами та підприємствами своєї країни, які є кредиторами держави.

Внутрішньогосподарський фінансовий контроль - вид контролю, що здійснюється на підприємствах бухгалтеріями та фінансовими відділами.

Внутрішня норма прибутковості - це ставка дисконту, за якої чиста теперішня вартість проекту капітальних інвестицій дорівнює нулю. Інакше кажучи, це ставка дисконту, за якої грошові надходження дорівнюють початковим інвестиціям.

Вторинний ринок - частина ринку цінних паперів, на якому здійснюються операції перепродажу раніше випущених цінних паперів.

Вторинні фінансові інструменти або деривативи (фінансові інструменти другого порядку) характеризують виключно цінні папери, що підтверджують право або зобов'язання їх власника купити або продати первинні цінні папери, що обертаються, валюту, товари або нематеріальні активи на попередньо визначених умовах у майбутньому періоді. Використовуються для проведення спекулятивних фінансових операцій та страхування цінового ризику («хеджування»). Деривативи поділяються на фондові, валютні, страхові, товарні та ін. Основними їх видами є опціони, свопи, ф'ючерсні та форвардні контракти.

Г

Генеральний (зведений) бюджет - сукупність бюджетів, що узагальнюють майбутні операції усіх підрозділів підприємства. Він включає дві групи бюджетів: операційні та фінансові.

Гнучкий кошторис - кошторис, який фіксує планові витрати для фактичного обсягу виробництва.

Головний бюджет - це фінансовий, кількісно визначений вираз маркетингових і виробничих планів, необхідних для досягнення поставлених цілей діяльності підприємства.

Господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт або надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарські товариства - підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна та участі в підприємницькій діяльності товариства з метою отримання прибутку.

Граничні витрати - приріст сукупних витрат унаслідок приросту обсягу операційної діяльності на гранично малу величину.

Громадський фінансовий контроль - контроль з боку суспільства за фінансовою діяльністю держави, місцевих органів влади, який здійснюють представники громадських угруповань на засадах добровільності та безоплатності.

Грошовий потік— це сума чистого прибутку підприємства, тобто прибутку, що залишається у його розпорядженні після сплати податків з нього, плюс сума амортизаційних відрахувань (на основні засоби, нематеріальні активи), які надходять підприємству у складі виручки від наданих послуг (продукції, робіт).

Грошовий ринок - ринок короткострокових капіталів (на термін до одного року) або грошових коштів, що виступають у платіжних засобах.

Грошові фонди - частина грошових коштів, які мають цільове спрямування.

Грошово-кредитна (монетарна) політика - сукупність дій та заходів держави у сфері грошового ринку, а також сукупність економічних методів, спрямованих на управління рухом кредитного капіталу.

Грошово-кредитна безпека - стан грошово-кредитної системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та таким рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання і підвищення реальних доходів населення.

Д

Дегресуючі витрати - витрати, відносна зміна яких менша за відносну зміну обсягу діяльності (коефіцієнт еластичності витрат ке < 1).

Депозитарії- суб'єкти, які спеціалізуються на виконанні депозитарних функцій (зберігання цінних паперів, облік прав власності на цінні папери, облік руху цінних паперів).

Державне споживання - видатки на утримання державного апарату (управлінського, правоохоронного, судового тощо). Формування доходів бюджету в цій частині є платою з боку суспільства державі за послуги, що надаються нею у сфері управління країною та забезпечення її обороноздатності та правопорядку.

Державний борг - сума заборгованості держави за випущеними і непогашеними внутрішніми державними запозиченнями, а також сума фінансових зобов'язань до іноземних кредиторів на певну дату, включаючи видані гарантії за кредитами, що надають місцевим органам влади, державним підприємствам, іноземним постачальникам тощо.

Державний бюджет - головний централізований фонд грошових коштів держави, основний інструмент перерозподілу національного доходу, що використовується з метою виконання державою визначених Конституцією функцій.

Державний кредит - 1) сукупність відносин, в яких держава виступає в ролі позичальника коштів, кредитора і гаранта; 2) специфічна ланка державних фінансів; 3) сукупність економічних відносин, що виникають між державою та фізичними або юридичними особами (фінансово-кредитними установами, корпораціями, іноземними урядами, міжнародними фінансовими організаціями і приватними особами), стосовно мобілізації тимчасово вільних грошових коштів на кредитній основі, тобто на умовах зворотності, терміновості та платності, в процесі формування загальнодержавного фонду фінансових ресурсів, в яких держава може бути позичальником, кредитором або гарантом.

Державний фінансовий контроль - вид контролю, що здійснюють вищі органи влади разом з функціями управління фінансовою системою. Цей контроль охоплює загальнодержавний і відомчий контроль. На вищому рівні загальнодержавний фінансовий контроль здійснює Верховна Рада України.

Державні запозичення - основна форма державного кредиту, коли держава с позичальником. Для них характерним є те, що тимчасово вільні грошові кошти населення та суб'єктів господарювання залучаються до фінансування загальнодержавних потреб шляхом випуску й реалізації державних цінних паперів.

Державні трансферти - цільове, безповоротне та безоплатне (нееквівалентне) виділення коштів з бюджету конкретним суб'єктам у вигляді державних субсидій, субвенцій і дотацій.

Державні цільові фонди - фонди фінансових ресурсів, створені державою з метою задоволення соціальних та економічних потреб населення, для витрат на розширене виробництво, розвиток науково-технічного потенціалу держави тощо.

Деривативи або вторинні фінансові інструменти (фінансові інструменти другого порядку) характеризують виключно цінні папери, що підтверджують право або зобов'язання їх власника купити або продати первинні цінні папери, що обертаються, валюту, товари або нематеріальні активи на попередньо визначених умовах у майбутньому періоді.

Дефіцит місцевого бюджету - величина перевищення видатків місцевого бюджету над його постійними доходами.

Децентралізовані фінанси - частина фінансів країни, представлена фінансами підприємств і фінансами населення, більшу частинку у складі якої займають фінанси підприємств та установ недержавної форми власності, які є базовою ланкою всієї фінансової системи, оскільки саме тут утворюється значна частина ВВП і національного доходу.

Джерело податку- дохід суб'єкта оподаткування, з якого сплачується податок.

Джерело сплати податку-дохід суб'єкта (прибуток, заробітна плата, відсоток, рента), з якого сплачується податок. За деякими податками об'єкт і джерело збігаються.

Дискреційна (активна) фіскальна політика - свідоме маніпулювання податками та державними видатками з боку органів законодавчої та виконавчої влади з метою змінення реального обсягу національного виробництва та зайнятості, контролю над інфляцією, прискорення темпів економічного зростання (стимулювальна та стримувальна).

Довгострокові витрати - це витрати, пов'язані з виконанням довгострокового договору (контракту), тобто контракту, який не планується завершити раніше, ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).

Додатковий продукт - вартість, створювана безпосередніми виробниками понад вартість необхідного продукту.

Дольові фінансові інструменти підтверджують право їх власника на частку (пай у статутному фонді їх емітента) і отримання відповідного доходу (у формі дивіденду, відсотка тощо). Дольовими фінансовими інструментами є, як правило, цінні папери відповідних видів (акції, інвестиційні сертифікати).

Домогосподарство - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе усім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують і витрачають кошти.

Дотація - 1) кошти, які виділяються з бюджету на безповоротній основі; 2) допомога, що надається підприємствам, установам та організаціям на покриття збитків, зумовлених незалежними від них причинами.

Дотація вирівнювання - міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності відповідного бюджету.

Доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до збільшення власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Доходи бюджету - сума коштів, що мобілізується державою в бюджеті для виконання відповідних функцій держави.

Доходи домогосподарств - доходи від заробітної плати, продажу власного капіталу, землі, продукції підсобних господарств, доходи, отримані від здачі в оренду майна, відсотки на капітал, вкладений у банківські депозити, цінні папери тощо.

Доходи страховика - кошти, що створюють необхідний страховий фонд і включають: доходи від страхової діяльності (усі премії зі страхування і перестрахування) та доходи від розміщення тимчасово вільних коштів як власних, так і страхових резервів.

Е

Еволюція фінансів - процес поступових перетворень, основні етапи розвитку фінансів, зумовлені певними історичними передумовами.

Елементи витрат- витрати, однорідні за змістом (видом).

Емітенти - суб'єкти фінансового ринку, які залучають необхідні фінансові ресурси шляхом випуску (емісії) цінних паперів.

З

Закріплені доходи - одна з форм переданих доходів місцевим органам влади на стабільній, довготерміновій основі.

Закріплені доходи бюджету- доходи, які повністю надходять в певний бюджет.

Заощадження частина грошових доходів населення - формується за рахунок вільних грошових коштів, які утворюються внаслідок скорочення поточного особистого споживання; призначена для того, щоб забезпечити потреби у майбутньому.

Зберігані суб'єкти - юридичні особи, які мають дозвіл на зберігання й обслуговування обігу цінних паперів та операцій емітента з цінними паперами.

Зведений бюджет - сукупність усіх видів бюджетів бюджетної системи, що становить суму показників усіх бюджетів, які входять до складу бюджетної системи. Він не затверджується законодавчими органами влади, а використовується з метою аналізу, прогнозування, статистичних цілей, визначення засад державного регулювання економічного та соціального розвитку держави.

Звичайна діяльність підприємства - будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають унаслідок її проведення.

Змінні витрати- це витрати, що змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності (або іншого фактора витрат).

Змішані витрати - це витрати, що містять елементи як змінних, так і постійних витрат.

Зобов'язання - це заборгованість підприємства, яка виникла в результаті минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, які втілюють у собі економічні вигоди.

Зовнішній державний борг - заборгованість держави перед іноземними кредиторами, тобто громадянами й організаціями інших країн.

І

інвестиції - всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого утворюється прибуток (дохід), або досягається соціальний ефект.

інвестиційна безпека держави - рівень співвідношення між розміром інвестицій країни за кордон та отриманими інвестиціями, який задовольняє потреби внутрішньої економіки та підтримує позитивний платіжний баланс держави.

Інвестиційна діяльність - сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткотермінових (поточних) фінансових інвестицій, що не є еквівалентами грошових коштів.

Інвестиційна політика пов'язана з державними та приватними інвестиціями на розвиток тих галузей та окремих підприємств, що мають найважливіше значення і визначають науково-технічний прогрес.

Інвестиційний клімат - сукупність політичних, правових, економічних та соціальних умов, які забезпечують і сприяють інвестиційній діяльності вітчизняних та закордонних інвесторів.

Інвестори - суб'єкти фінансового ринку, які вкладають грошові кошти в різноманітні види цінних паперів з метою отримання доходу, що формується шляхом отримання інвесторами відсотків, дивідендів і приросту курсової вартості цінних паперів.

Індивідуальні інвестори - окремі підприємства, фізичні особи (див. Інвестори).

Ініціативний фінансовий контроль - вид фінансового контролю, що здійснюється за власним бажанням суб'єктів господарювання.

Інституціональні інвестори - представлені різними фінансово-інвестиційними інститутами

Інфляція - підвищення загального рівня цін в економіці, спричинене зниженням купівельної спроможності грошей, унаслідок переповнення каналів обігу надлишковою кількістю паперових грошей, незабезпечених відповідним зростанням товарної маси.

Інформаційно-аналітичні інститути інформаційно-консультаційні центри -

інститути, які спеціалізуються на наданні послуг своїм клієнтам з опрацювання та поширення ринкової інформації про суб'єктів та інструменти фінансового ринку, цінні папери, фондові індекси, поточні курси тощо, а також на складанні аналітичних оглядів подій та тенденцій на ринку фінансових послуг.

Інфраструктура фінансового ринку - сукупність установ, організацій, підприємств, інших суб'єктів та елементів, що забезпечують необхідні організаційно- економічні умови для функціонування усіх учасників фінансового ринку з метою координації їх дій, підвищення ефективності фінансових операцій та всього ринкового механізму.

К

Казначейські зобов'язання (векселі) - боргові зобов'язання, спрямовані тільки на покриття бюджетного дефіциту.

Калькулювання - визначення собівартості конкретного замовлення за індивідуальними витратами.

Капітальний державний борг - загальна сума заборгованості минулих років й відсотків, що мають бути сплачені за позиками.

Капітальні витрати - видатки бюджету на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності держави, а саме: капітальні вкладення (включаючи субсидії приватному сектору і перекази за кордон на капіталовкладення та ін.).

Коефіцієнт маржинального прибутку - відношення маржинального прибутку до доходу (виручки) від операційної діяльності.

Конверсія державного боргу - метод управління державним боргом, що передбачає зміну дохідності позик, що здійснюється у разі зміни ситуації на фінансовому ринку (наприклад, рівня облікової ставки центрального банку) або погіршення фінансового стану держави, коли вона не в змозі виплачувати передбачуваний дохід.

Консолідація державного боргу - метод управління державним боргом, що полягає в зміні термінів дії позик, що здійснюється у формі збільшення термінів дії облігацій попередніх позик. В окремих випадках може застосовуватися й скорочення термінів дії позик.

Контрольна функція фінансів - спостереження за рухом фінансових ресурсів, який може відбуватися як у фондовій, так і не фондовій формах з метою контролю з боку суспільства за виробництвом і розподілом ВВП на всіх рівнях господарювання за умов дотримання фінансової дисципліни.

Контрольовані витрати - це витрати, які керівник структурного підрозділу підприємства або менеджер відповідної ланки управління може контролювати й чинити на них вплив.

Кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування - податки та збори (обов'язкові платежі), що закріплюються Бюджетним кодексом України на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються у процесі визначення обсягів міжбюджетних трансфертів.

Кошторис - план передбачуваних витрат і надходжень грошових ресурсів, потрібних для нормального функціонування держави (підприємства, установи).

Кошторисне фінансування - виділення коштів з бюджету на основі спеціального планового документа - кошторису; воно охоплює такі напрями видатків, як соціальна сфера, фундаментальні дослідження, оборона й управління.

Кредит - суспільні економічні відносини, що виникають між економічними суб'єктами у зв'язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності.

Кредитний ринок - частина ринку позикових капіталів, що охоплює ту частину фінансового ринку, яка функціонує на основі укладення кредитних угод; він має договірний характер.

Кредитори - суб'єкти фінансового ринку, які надають позику в тимчасове користування під певний відсоток.

Критична точка (точка беззбитковості, або поріг рентабельності) - це той обсяг продажу, за якого виручка від надання послуг (продукції, робіт) дорівнює витратам підприємства, тобто це той обсяг продажу, за якого підприємство не має ні прибутку, ні збитку.

Кругообіг коштів підприємства - планомірний рух коштів підприємства у процесі господарської діяльності, результатом якого є створення нової споживчої вартості та зростання вартості,

Л

Леверидж- це важель, за незначного посилення якого можливо суттєво змінити результати виробничо-фінансової діяльності підприємства.

Лістинг - допуск цінних паперів до обігу та котирування на фондовій біржі на підставі їх економічної експертизи.

М

Майнове страхування - галузь страхової діяльності, в якій об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України і пов'язані з володінням, використанням, розпорядженням майна.

Масштаб оподатковування - одиниця, що береться в основу визначення об'єкта оподаткування; у промисловому податку масштабом може бути оборот підприємства чи його прибуток, його капітал, чисельність робітників і кількість верстатів, величина приміщення, плата за нього та ін.

Міжбанківський ринок - ринок, на якому залучаються та розміщуються міжбанківські кредити, у тому числі кредити НБУ та комерційних банків.

Міжбюджетнітрансферти - кошти, що безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Основними формами надання міжбюджетних трансфертів за Бюджетним кодексом є дотація вирівнювання та субвенції.

Місцеві бюджети- фонди фінансових ресурсів, що мобілізуються й витрачаються на відповідній території. Це фінансова база місцевих органів влади й управління: забезпечують регіональні потреби у фінансових ресурсах і доходах, їх внутрішньо- територіальний перерозподіл. Місцеві бюджети мають повну самостійність, власні та закріплені дохідні джерела і право визначення напрямів їх використання.

Місцеві фінанси - система формування, розподілу і використання грошових та інших фінансових ресурсів з метою забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань як власних, так і делегованих.

Монетизований внутрішній державний борг - борг, що складається з боргів держави комерційним банкам як основним утримувачам державних цінних паперів, фіксується у балансах банків, тому аналіз його динаміки перебуває під контролем. Сума монетизованого боргу складається з усіх випущених й непогашених боргових зобов'язань держави (як внутрішніх, так і зовнішніх), включаючи видані гарантії за кредитами.

Н

Надзвичайна подія - подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства і стосовно якої не очікується її періодичного повторення.

Наклсщні витрати - це витрати, пов'язані з організацією й управлінням виробництвом на рівні спеціалістів-технологів.

Напівзмінні витрати - це витрати, що змінюються, але не прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності (або іншого фактора витрат).

Напівпостійнівитрати - це витрати, що змінюються ступінчасто при зміні обсягу діяльності.

Наступний фінансовий контроль - вид контролю, який здійснюється на завершальній стадії виконання планового завдання, і має на меті контроль за фінансовими результатами, порівняння фактичних і планових показників фінансової діяльності, оцінювання ефективності проведеної роботи.

Некомерційне господарювання - самостійна систематична господарська діяльність, яку здійснюють суб'єкти господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети отримання прибутку.

Неконтрольовані витрати - це витрати, які керівник структурного підрозділу підприємства або менеджер відповідної ланки управління не може контролювати й чиннити на них вплив.

Неорганізовані грошові заощадження населення - заощадження, що зберігаються безпосередньо у населення готівкою у національній та іноземній валютах. До них також належать зберігання коштів у вигляді коштовностей, дорогоцінних металів, дорогих товарів тривалого користування тощо.

Непродуктивні витрати - не обов'язкові, що виникають у результаті певних недоліків підприємства виробництва, порушення технології тощо.

Непрямі видатки - включаються у собівартість окремих видів послуг (продукції, робіт) методами, установленими підприємством самостійно.

Нерегульовані витрати - витрати, на величину яких не може впливати певний центр відповідальності (підрозділ).

Нерелевантні витрати - витрати, які не залежать від альтернативних варіантів управлінських рішень і тому не враховуються в порівняльних обчисленнях.

Нерозподілений прибуток - частка прибутку підприємства, отримана в результаті діяльності в попередні періоди, що не була спрямована на виплату дивідендів власникам підприємства чи поповнення складових власного капіталу підприємства.

Неявні витрати - витрати, що характеризують нереалізований дохід від альтернативного використання ресурсів.

Носій податку - фізична або юридична особа, яка у кінцевому підсумку несе витрати зі сплати податку.

О

Об'єкт оподаткування - явище, предмет або процес, унаслідок наявності яких сплачується податок, тобто те, що оподатковується (дохід, майно тощо). Часто назва податку випливає з об'єкта, наприклад, поземельний, прибутковий та ін.

Об'єкт фінансової науки - сукупність фінансових відносин, що виникають між державою, юридичними та фізичними особами.

Облігація державна - найпоширеніший вид цінних паперів, боргове зобов'язання держави, за яким в установлені терміни повертається борг і сплачується дохід у формі відсотка чи виграшу. Вони можуть бути знеособленими (на покриття бюджетного дефіциту) і цільовими (на конкретні проекти).

Облігація корпоративна - боргове зобов'язання позичальника перед кредитором, що оформлюється не кредитною угодою, а продажем-купівлею спеціального цінного папера. Це такий цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів та підтверджує зобов'язання позичальника відшкодувати кредиторові номінальну вартість облігації у визначений термін із виплатою доходу у вигляді відсотка або дисконту.

Облік витрат - це складова системи бухгалтерського обліку, що акумулює й систематизує витрати для: оцінки запасів і визначення фінансових результатів; прийняття управлінських рішень; забезпечення контролю.

Облікова норма прибутковості - відношення величини середнього чистого прибутку, отриманого в результаті капітальних інвестицій, до середньої або первісної вартості інвестицій.

Обліковий ринок- ринок, на якому під час укладання угод в обігу перебувають високоліквідні активи (векселі, чеки, депозитні сертифікати).

Обов'язковий фінансовий контроль - вид фінансового контролю, що здійснюється згідно з вимогами нормативних актів і рішень відповідних органів державного контролю.

Одноразові витрати - однократні витрати, або витрати, які здійснюються один раз (з періодичністю більш ніж місяць) і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

Операційний леверидж (операційний важіль) - показник, що характеризує відносну зміну прибутку внаслідок відносної зміни обсягу наданих послуг.

Операційні бюджети - сукупність бюджетів витрат і доходів, які забезпечують складання бюджетного звіту про прибуток.

Основна діяльність - операції, пов'язані з наданням послуг (продукції, робіт), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Основні витрати - це витрати, які безпосередньо пов'язані з виробничим процесом.

П

Постійні витрати - це витрати, що залишаються незмінними в разі зміни обсягу діяльності (або іншого фактора витрат).

Поточна вартість майбутніх платежів (витрат) - величина майбутніх платежів (витрат), оцінена у поточній (теперішній) вартості за методом дисконтування.

Поточні витрати - постійні, звичайні витрати або витрати, в яких періодичність менша за місяць.

Прогресуючі витрати - витрати, відносна зміна яких більша за відносну зміну обсягу послуг (коефіцієнт еластичності витрат ке > 1).

Продуктивні витрати - передбачені технологією та організацією виробництва.

Пропорційні витрати - витрати, відносна зміна яких дорівнює відносній зміні обсягу послуг (коефіцієнт еластичності ке = 1).

Прямі витрати - це витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом.

Р

Регульовані витрати - витрати, на величину яких впливає певний центр відповідальності (підрозділ).

Релевантні витрати - витрати, які залежать від альтернативних варіантів управлінських рішень і враховуються у порівняльних обчисленнях.

Ринок цінних паперів - це частина ринку позикових капіталів, на якому здійснюються емісія та купівля-продаж цінних паперів, формується ціна на них, урівноважується попит і пропозиція.

Розподіл прибутку - спрямування прибутку на сплату податків, створення резервного капіталу, виплату дивідендів, поповнення статутного фонду, задоволення потреб окремих учасників розподілу.

Розподільна функція фінансів полягає в тому, що за допомогою фінансового механізму розподіляється та перерозподіляється вартість національного доходу між різними суб'єктами господарювання та напрямами цільового використання.

Розрахунково^клірингові установи - інститути, котрі спеціалізуються на виконанні таких функцій, як здійснення розрахунків, включаючи проведення взаємозаліку за угодами купівлі-продажу цінних паперів; здійснення перевірки наявності на рахунках учасників грошових коштів та цінних паперів; видача виписок із грошових рахунків клієнтів установи; повідомлення інформації інститутам, що ведуть книги реєстрації іменних цінних паперів.

С

Самофінансування - фінансування діяльності підприємства за рахунок власних фінансових ресурсів.

Середні витрати - середня величина витрат на одиницю послуг (продукції, робіт) за певний період операційної діяльності.

Скоригований валовий дохід - розрахунковий показник, що використовується з метою визначення суми оподатковуваного прибутку під час обчислення податку на прибуток.

Собівартість - 1) грошове вираження безпосередніх витрат підприємства, пов'язаних із виробництвом та реалізацією продукції (послуг, робіт); 2) відношенням витрат, пов'язаних з її виробництвом, до кількості наданих продукції (послуг, робіт)протягом облікового періоду.

Спеціальний фонд бюджету - це фонд фінансових ресурсів, що формується з конкретно визначених джерел надходжень і використовується на фінансування конкретно визначених цілей.

Співстрахування - особливий вид спільної діяльності страховиків, коли одночасно два або кілька страховиків за угодою про співстрахування беруть на страхування великі страхові ризики одного страхувальника з дотриманням принципу пропорційної відповідальності. Кожен із цих страховиків відповідає за свою частину страхових зобов'язань безпосередньо перед страхувальником.

Ставка податку - розмір податку на одиницю обкладання; якщо виражена у відсотках, то називається квота.

Стимулювальна фіскальна політика передбачає збільшення державних видатків, зменшення податків, одночасне поєднання першого та другого; здійснює в період економічного спаду та безробіття, але внаслідок її проведення може збільшитися дефіцит бюджету, що, в свою чергу, призведе до інфляції.

Стратегічне управління - загальне управління фінансами, яке включає дії, розраховані на довготермінову перспективу і вирішення глобальних завдань розвитку фінансової системи країни. Його здійснюють вищі органи державної влади й управління: Верховна Рада України, апарат Президента України, Кабінет Міністрів України.

Стратегічні інвестори - суб'єкти ринку, які купують контрольний пакет акцій для стратегічного управління підприємством.

Страховий ринок - особливе соціально-економічне середовище, частина фінансового ринку, де об'єктом купівлі-продажу є страховий захист (страхова послуга) і формуються попит та пропозиція на неї, а також інфраструктура й конкуренція.

Страховий тариф - це ставка страхового внеску з одиниці страхової суми, що складається з нетто-ставки та навантаження.

Страховики - суб'єкти фінансового ринку, які реалізують різні види страхових послуг (страхових продуктів). Основною функцією страховиків є здійснення всіх видів і форм страхування шляхом прийняття на себе за певну плату різноманітних видів ризиків із зобов'язанням відшкодувати суб'єктові страхування збитки при настанні страхового випадку.

Страхувальники - суб'єкти фінансового ринку, які купують страхові послуги у страхових компаній та фірм з метою мінімізації фінансових втрат при настанні страхової події. Страхувальниками є як юридичні, так і фізичні особи.

Страхування - вид цивільно-правових відносин із захисту майнових інтересів громадян (фізичних) і юридичних осіб при настанні страхового випадку, визначеного договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страховиками страхових платежів (внесків, страхових премій).

Страхування відповідальності - галузь страхування, в якій об'єктом страхових відносин є відповідальність перед третіми фізичними й юридичними особами, які можуть зазнати збитків унаслідок будь-яких дій або бездіяльності страхувальника.

Стримувальна фіскальна політика передбачає зменшення державних видатків, збільшення податків, одночасне поєднання першого та другого; проводиться в період високої інфляції та спрямована на скорочення дефіциту державного бюджету.

Субвенція - цільовий міжбюджетний трансферт, призначений на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який її надав.

Суб'єкт оподаткування (або платник податків) - фізична або юридична особа, на яку за законом покладено обов'язок платити податок.

Субсидія - різновид субвенцій - цільова грошова допомога, що надає держава за рахунок коштів бюджету, а також спеціальних фондів юридичним та фізичним особам, місцевим державним органам, іншим державам.

Сукупні витрати домогосподарств складаються із грошових витрат, а також вартості спожитих домогосподарством і подарованих ним родичам та іншим особам продуктів харчування, отриманих з особистого підсобного господарства та в порядку самозаготівель, суми пільг і безготівкових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива, суми безготівкових пільг на проїзд у транспорті, на оплату телефону, путівок у санаторно-курортні заклади, на купівлю ліків, лікування, зубопротезування тощо.

Сукупні ресурси домогосподарств - потенційні ресурси домогосподарств, отримані в конкретному періоді, незалежно від джерел їх надходження. До них належать грошові доходи, вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства (за винятком матеріальних витрат на її виробництво), у порядку самозаготівель, вартість подарованих родичами й іншими особами продуктів харчування, суми пільг і безготівкових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива, суму безготівкових пільг на проїзд у транспорті, на оплату телефону, путівок у санаторно- курортні заклади, на купівлю ліків, лікування, зубопротезування тощо, суму використаних заощаджень, приросту в обстежуваному періоді позик, кредитів, боргів, узятих домогосподарством, а також повернених домогосподарству боргів.

Сфера дії податку - сукупність носіїв податку, на яких у кінцевому підсумку лягає його тягар.

Т

Точка беззбитковості - обсяг діяльності, за якого сукупні операційні витрати дорівнюють доходу (виручці) від наданих продукції (послуг, робіт).

У

Уніфікація - метод управління державним боргом, що передбачає об'єднання кількох боргових зобов'язань держави (позик) в одне; провадиться з метою спрощення управління державним боргом.

Управління державним боргом - забезпечення платоспроможності держави, тобто можливості погашення боргів.

Ф

Фактичні витрати — це витрати, розміри яких сформувалися в результаті виконання передбачених планом завдань і зафіксовані у первинних облікових документах та виробничих звітах структурних підрозділів підприємства.

Фактор витрат - діяльність, яка впливає на витрати.

Факультативні видатки - видатки, що здійснюються для реалізації завдань у межах власної компетенції, а також так званих добровільних і факультативних обов'язків органами місцевої влади.

Фінанси - сукупність грошових відносин, у процесі яких формуються та використовуються фонди грошових ресурсів, метою яких є відшкодування витрат, пов'язаних із процесом виробництва та здійсненням державою функцій.

Фінансидомогосподарств - соціально-економічні грошові відносини стосовно формування та використання фондів фінансових ресурсів для задоволення особистих потреб громадян. Ця сукупність грошових фондів акумулюється у населення з таких джерел: доходи від трудової діяльності, капіталу, рухомого і нерухомого майна, доходи, отримані у вигляді спадщини; доходи з інших джерел.

Фінанси підприємств - економічні відносини, пов'язані з рухом грошових коштів, формуванням, розподілом і використанням доходів та грошових фондів суб'єктів підприємництва в процесі відтворення.

Фінансова безпека держави - ступінь захищеності фінансових інтересів держави, спроможність держави ефективно формувати та раціонально використовувати фінансові ресурси, достатні для задоволення її потреб, виконуючи зобов'язання та забезпечуючи соціально-економічний розвиток.

Фінансова діяльність держави - здійснення нею функцій щодо планомірного формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів з метою виконання завдань і функцій держави, а також забезпечення діяльності державних органів.

Фінансова інфраструктура - сукупність інститутів та елементів, які забезпечують необхідні сприятливі умови для ефективного функціонування всієї фінансової системи та кожної її ланки окремо. До них належать: система органів управління фінансами; нормативно-законодавча база; підготовка фахівців; інфраструктура фінансового ринку; спеціалізоване виробництво (цінних паперів, грошових банкнот, фінансової документації).

Фінансова надійність страховика - його здатність виконувати страхові зобов'язання, взяті за договорами страхування та перестрахування, у разі впливу несприятливих факторів.

Фінансова політика держави - система державних заходів у сфері фінансової діяльності, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх розподіл і використання з метою виконання державою її функцій.

Фінансова система - (за внутрішньою структурою) - сукупність відносно відособлених та взаємопов'язаних підсистем і ланок, що відображають специфічні форми та методи фінансових відносин; за організаційною побудовою - сукупність фінансових органів та інституцій, які керують грошовими потоками в економіці та характеризують систему управління фінансами в країні.

Фінансова стратегія - довготермінові заходи фінансової політики держави, спрямовані на стратегічний розвиток її фінансової системи.

Фінансова тактика - поточна політика, спрямована на вирішення конкретних завдань відповідного періоду, що випливають із розробленої фінансової стратегії.

Фінансове вирівнювання - приведення витрат бюджетів (за економічною та функціональною класифікаціями) у відповідності з гарантованим державою мінімальним рівнем соціальних послуг на душу населення, усунення значних диспропорцій у здійсненні видатків за окремими територіями.

Фінансове забезпечення - поняття потреб фінансового відтворювального процесу за рахунок власних або залучених коштів, формами здійснення якого є бюджетне фінансування на безповоротних засадах, кредитування, самофінансування, оренди (лізингу) та інвестування.

Фінансове планування - сукупність заходів, форм і методів, спрямованих на складання планів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб'єктів господарювання, їх корпоративних об'єднань, галузевих структур, територіально-адміністративних одиниць, держави в цілому з метою їх подальшого гармонійного розвитку.

Фінансове право - сукупність правових норм, які регулюють економічні відносини у сфері мобілізації, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів держави й органів місцевого самоврядування, необхідних для їх безперебійного функціонування.

Фінансовий важіль - засіб дії фінансового методу (прибуток, доходи, амортизаційні відрахування, економічні фонди цільового призначення, фінансові санкції, орендна плата, відсоткові ставки з кредитів, депозитів, облігацій тощо).

Фінансовий контроль - специфічний вид діяльності, що здійснюють усі ланки влади, а також недержавні структури стосовно забезпечення на базі законності відповідного рівня фінансової дисципліни, ефективного руху централізованих і децентралізованих фондів, а також пошуку шляхів удосконалення процесів розподілу та перерозподілу грошових коштів у країні.

Фінансовий леверидж - це потенційна можливість впливати на прибуток шляхом зміни обсягу та структури довготермінових пасивів, тобто власного і позикового капіталів.

Фінансовий метод - засіб впливу фінансових відносин на господарський процес.

Фінансовий механізм - сукупність фінансових методів і форм організації фінансових відносин, інструментів та важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

Фінансовий ринок - особлива сфера фінансової системи, складова її інфраструктури, де здійснюється рух тимчасово вільного капіталу, формуються і функціонують обмінно-перерозподільні відносини, пов'язані з процесами купівлі- продажу вільних фінансових ресурсів, їх трансформація в позиковий та інвестиційний капітали через фінансово-кредитні інститути на основі попиту та пропозиції, формується ціна на різноманітні фінансові інструменти.

Фінансові бюджети - сукупність бюджетів, що відображає заплановані грошові потоки та фінансовий стан підприємства.

Фінансові інститути - посередники, які забезпечують зустріч позичальника та кредитора на фінансовому ринку; вони забезпечують трансформацію тимчасово вільних грошових коштів у позиковий капітал.

Фінансові інструменти - різні фінансові документи, що обертаються на ринку, мають грошову вартість і за допомогою яких здійснюються операції на фінансовому ринку.

Фінансові ресурси - сукупність коштів, що перебувають у розпорядженні держави та суб'єктів господарювання; вони характеризують фінансовий стан економіки і водночас є джерелом її розвитку, формуються за рахунок різних видів грошових доходів, надходжень, відрахувань, а використовуються на розширене відтворення, матеріальне стимулювання, задоволення соціальних та інших потреб суспільства.

Фінансові ресурси підприємств - грошові кошти, що перебувають у розпорядженні підприємства та беруть участь у процесі відтворення. До них належать грошові фонди та частина грошових коштів, яка використовується підприємством у нефондовій формі.

Фіскальна (або бюджетно-податкова) політика - державна політики, яка має створювати сприятливі умови для виробничої та фінансової діяльності суб'єктів господарювання (дискреційна, автоматична).

Фондова біржа є організатором торгівлі цінними паперами, вона виконує такі основні функції: посередницьку, індикативну та регулятивну.

Франшиза - позначена в договорі незначна частина збитку, яка при настанні страхової події не відшкодовується страховиком.

Функції фінансів підприємств - суспільне відображення їхньої сутності та внутрішніх властивостей.

Функція мобілізації фінансових ресурсів - за допомогою фінансового механізму суб'єкти діяльності залучають кошти з метою створення статутного капіталу, резервних фондів підприємств, місцевих бюджетів, бюджету держави, позабюджетних доходів, а також доходів населення.

Ц

Цедент - фізична особа, яка передає повністю або частково страховий ризик іншій особі.

Централізовані фінанси - підсистема фінансових відносин щодо формування централізованих грошових фондів, які зосереджуються в інститутах державних органів влади з метою виконання державою функцій (адміністративної, оборонної, соціально-економічної та правової).

Цесіонарій- перестраховик, який приймає ризик.

Ч

Чистий прибуток - прибуток підприємства, що залишається після сплати податку на прибуток.