Особливості фінансування діяльності господарських товариств

Найбільш розповсюдженою формою господарювання на основі недержавної форми власності на сьогодні є господарські товариства. До них, як зазначалось вище, відносяться: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатко­вою відповідальністю, повні товариства та командитні товариства.

Фінансування діяльності акціонерних товариств може бути здій­снено за рахунок:

• первинної чи вторинної емісії простих і привілейованих акцій;

• випуску облігацій;

• випуску конвертованих цінних паперів;

• опціонів на придбання акцій;

• реінвестування (тезаврації) прибутку;

• банківських кредитів;

• комерційних (товарних) кредитів;

• внутрішньої кредиторської заборгованості.

Кожний засновник акціонерного товариства повинен оплатити повну вартість придбаних акцій до дати затвердження результа­тів розміщення першого випуску акцій. У разі несплати (неповної оплати) вартості придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій акціонерне товариство вважа­ється не заснованим. До оплати 50 відсотків статутного капіталу товариство не має права здійснювати операції, не пов'язані з його заснуванням.

Інвестор не може здійснювати оплату цінних паперів шляхом взяття на себе зобов'язань щодо виконання для товариства робіт або надання послуг.

Статутом акціонерного товариства можуть встановлюватися й інші обмеження щодо форм оплати цінних паперів. Товариство не може встановлювати обмеження або заборону на оплату цінних па­перів грошовими коштами.

Оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування ак­ціонерного товариства, може здійснюватися грошовими коштами або майном, майновими і немайновими правами, що мають оцінку, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів емітен­том яких є засновник, та векселів).

У разі розміщення цінних паперів публічного акціонерного това­риства чи у разі, якщо майно, що вноситься як плата за цінні папери, перебуває в державній або комунальній власності, грошова оцінка такого майна має дорівнювати його ринковій вартості.

Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від ви­значеної оцінювачем, рішення наглядової ради обов'язково відпо­відним чином мотивується.

Ринкова вартість емісійних цінних паперів акціонерного товари­ства визначається:

1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах,як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;

2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фон­дових біржах, як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про цінні папери та фондовий ринок.

Діяльність інших господарських товариств може фінансуватися за рахунок додаткових внесків засновників та учасників, реінвесту- вання (тезаврації) прибутку, облігаційних позичок, залучення бан­ківських та комерційних (товарних) кредитів.

При недостатності активів товариства для залучення необхідних кредитів, тобто при їх некредитоспроможності, окремі власники та учасники такого товариства можуть надавати поручительства чи інші види кредитного забезпечення позик, що надаються товари­ству з обмеженою відповідальністю. Такий варіант отримання кре­дитів дає змогу розширення можливостей фінансування товариства. Необхідно зазначити, що при такому порядку забезпечення можли­вості отримання кредиту, відповідальність власників та учасників в межах свого внеску у статутний капітал додатково збільшується на вартість майна, яке надане ними в кредитне забезпечення.

В товариствах з обмеженою відповідальність також використо­вується така форма фінансування їх діяльності, як надання довго­строкових кредитів самими власниками та учасниками, що призво-

дить до економії на податках з індивідуальних доходів власників та учасників товариства при заміні фінансування збільшення статут­ного капіталу товариства на довгостроковий кредит.

4.