Сутність, цілі, принципи, функції та роль підприємницької діяльності

Якщо діяльність фізичних або юридичних осіб не пов'язана з отриманням прибутку, то вона не може вважатися підприємниць­кою. Головне, що вирізняє підприємця серед інших агентів суспіль­не корисної діяльності, - це можливість і обов'язковість отримання певного зиску.

Підприємництво не можна відносити до звичайної трудової сфе­ри діяльності: воно за своєю сутністю характеризує творчу і активну діяльність бізнесменів. Підприємцям притаманні особлива етика і навіть своєрідний світогляд, що дозволяє виокремлювати специфіч­ну філософію підприємництва (бізнесу), яку кваліфікують як прак­тично корисну філософію системи господарювання. В міру розви­тку виробництва і суспільства, зміни умов його життєдіяльності й загальної культури філософія бізнесу не залишається незмінною: вона завжди адаптується до сучасних вимог господарювання.

Сучасна економічна наука визначає підприємництво як особли­вий вид діяльності, в основу якого покладені такі ознаки:

• свобода вибору напрямків і методів діяльності, самостійність

у прийнятті рішень;

• постійна наявність фактора ризику;

• орієнтація на досягнення комерційного успіху (зиску);

• інноваційний характер діяльності, адже підприємництво - не

лише особливий вид діяльності, а й певні стиль і тип господарської поведінки, яким притаманні: ініціативність і пошук нетрадиційних рішень у сфері бізнесу;

• готовність наражатися на власний ризик;

• гнучкість і постійне самооновлення;

• цілеспрямованість і наполегливість у бізнесовій діяльності. Підприємництво як економічний феномен є категорією бізнесу.

У господарській практиці категорії «підприємництво» і «бізнес» часто ототожнюють. Разом з тим, це не тотожні, хоча дуже близькі за значенням поняття.

Бізнес - поняття ширше, ніж підприємництво, і охоплює всі від­носини, що виникають між усіма учасниками ринкової економіки, включаючи у дію не тільки підприємців, а й споживачів, найманих працівників, державні структури.

Підприємництво - динамічний, активний елемент бізнесу, що являє собою ініціативну, самостійну діяльність, яка здійснюється на свій ризик і під свою майнову відповідальність громадянами, об'єднаннями громадян. Підприємництво включає в оборот свого суб'єкта-підприємця, а не всіх учасників ринку.

Разом із тим підприємництво - це не будь-яка господарська ді­яльність, а особливий вид діяльності - підприємницької діяльності, і ця особливість характеризується такими ознаками:

• це самостійна діяльність, діяльність «за свій рахунок», так як основою підприємницької діяльності є власність підприємця;

• це ініціативна творча діяльність, в основі здійснення якої ле­жить власна ініціатива, творчо-пошуковий, інноваційний підхід;

• це систематична діяльність, яка є постійною, пов'язаною з від- творювальним процесом і обов'язково офіційно зареєстрованою;

• це діяльність, яка здійснюється на власний ризик, під власну економічну (майнову) відповідальність;

• це діяльність, метою якої є одержання прибутку або власного доходу.

Таким чином, підприємницька діяльність здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одер­жання прибутку, а суб'єкти підприємницької діяльності - підпри­ємцями.

Підприємницька діяльність - робота індивіда, що ґрунтується на

розвитку особистісних факторів, розширенні знань про свої мож­ливості, спрямована на досягнення найкращого результату в госпо­дарській діяльності, одержання економічної вигоди і, насамперед, присвоєння додаткового продукту.

Конкретний стан окремих характеристик підприємницької діяль­ності, досягнення яких є для неї бажаним і на досягнення яких вона спрямована визначається конкретними її цілями.

Цілі підприємницької діяльності можуть бути ранжирувані за ступенем їхньої пріоритетності та залежно від строку їхнього до­сягнення (рис. 3.1; 3.2).

Отже до цілей підприємницької діяльності відноситься кінцева мета, що спрямована на одержання прибутку, та проміжні цілі, що включають в себе підвищення іміджу фірми, обслуговування певно­го сегменту ринку, зміцнення позицій на ринку, повне задоволення споживчого попиту в товарах та послугах та інші цілі.

Сформульовані цілі мають відповідати таким вимогам:

• бути конкретними, кількісно вимірюватися;

• зорієнтованими в часі;

• реалістичними, практично досяжними і збалансованими з можливостями фірми;

• взаємно узгодженими;

• сформульованими письмово.

Цілі підприємницької діяльності відображаються в бізнес-плані, засновницьких документах, поточних планах, рекламних заходах та інших документах.

Рис. 3.1. Класифікація цілей підприємницької діяльності за ступенем їх пріоритетності

Рис. 3.2. Класифікація цілей підприємницької діяльності за строком їхнього досягнення

До основних принципів підприємницької діяльності належать:

• вільний вибір діяльності на добровільних засадах;

• залучення до підприємницької діяльності майна і засобів юри­дичних осіб і громадян;

• самостійне формування програми діяльності, вибір поста­чальників, споживачів виготовленої продукції, установлення цін відповідно до витрат виробництва із дотриманням діючого законо­давства;

• вільне наймання працівників;

• залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших ресурсів, використання яких не за­боронено чи не обмежено законодавством;

• вільний розподіл прибутку, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;

• самостійне здійснення підприємцем (юридичною особою) зо­внішньоекономічної діяльності;

• використання будь-яким підприємцем належної йому частини виручки за власним розсудом.

Визначальним принципом сучасного зарубіжного підприємниц­тва є такий підхід: виробник, проводячи маркетингові дослідження, спочатку знаходить покупця (споживача) продукції чи послуг, про­понованих для ринку, і лише після цього приступає до її (їх) проду­кування. Саме у цьому виявляється пріоритет споживача як провід­ної ланки ринкового господарства.

Сутність підприємницької діяльності більш повно розкривається

через її основні функції: інноваційну (творчу), ресурсну, організа­ційну, стимулюючу (мотиваційну) (рис. 3.3).

Отже, підприємницька діяльність має завжди супроводжува­тись науково-технічною, організаційною і комерційно-економічною творчістю, новими підходами до вирішення господарських завдань; вона зумовлює особливий, антибюрократичний стиль господарської поведінки, підвалинами якого є, з одного боку, постійний пошук но­вих можливостей і ресурсів, а з іншого - персональна відповідаль­ність за наслідки своєї діяльності.

Об'єктами підприємницької діяльності можуть бути: товар; про­дукт; послуга.

Підприємницька діяльність здійснюється згідно з чинним зако­нодавством:

• без використання найманої праці;

• з використанням найманої праці;

Рис. 3.3. Функції підприємницької діяльності 79

• без утворення юридичної особи;

• з утворенням юридичної особи.

Розуміння сутності підприємництва пов'язано також з визначен­ням його ролі в економіці різних рівнів системи господарювання. Конкретно роль і значення підприємництва в економічному розви­тку країни можна звести до такого:

• по-перше, підприємництво слугує важелем для зміни струк­тури економіки. Для підприємців основний спонукальний мотив - можливість одержання прибутку. Вони майже завжди концентрують свої дії на розвитку перспективних напрямків господарської діяль­ності, віддача від яких може перевершити середні показники;

• по-друге, розвиток підприємництва створює «поживне сере­довище» для конкуренції. Забезпечуючи освоєння перспективних виробництв, підприємці сприяють швидшому оновленню техніко- технологічної бази і номенклатури продукції фірми. Вони стимулю­ють господарську активність, підтримуючи конкуренцію й існую­чий ринок;

• по-третє, підприємництво можна вважати каталізатором еко­номічного розвитку. Цей своєрідний прискорювач істотно впливає на структурну перебудову в економіці; збільшення обсягів вироб­ництва і надання послуг; стимулювання інвестиційної діяльності; підвищення рівня попиту і пропозиції; прискорення темпів еконо­мічного розвитку національної економіки в цілому;

• по-четверте, підприємництво сприяє економії і раціонально­му використанню всіх ресурсів. Діяльність підприємця нерозрив­но пов'язана з господарським ризиком. Саме ця обставина є потуж­ним стимулом економії ресурсів, вимагає від підприємця деталь­ного аналізу рентабельності проектів, відповідального ставлення до інвестицій, раціонального витрачання ресурсу, найму робочої сили;

• по-п'яте, підприємництво забезпечує сильнодіючі стимули до високоефективної праці. У більшості випадків особистості, котрі мають власний бізнес і завдяки цьому сильніші спонукальні моти­ви, більше зацікавлені в якісній і продуктивній праці, ніж наймані працівники. Такий психологічний феномен вільної праці для одер­жання власного зиску забезпечує ще більший виграш для економіки в цілому.

2.