Дніпропетровсько-Дніпродзержинська агломерація
є однією з найважливіших баз чорної металургії України. В Дніпропетровську зосереджені великі металургійні, трубопрокатні заводи, підприємства з випуску металургійного устаткування, верстатів, приладів, а також шинний завод, підприємства лакофарбового виробництва, легкої і харчової промисловості.
В Дніпродзержинську розвиваються також чорна металургія, хімія і коксохімія, машинобудування, промисловість будівельних матеріалів.Продукція профільних металургійних підприємств Дніпропетровсько- Дніпродзержинської агломерації посідає помітне місце в структурі товарного експорту України, а самі підприємства визначаються доволі високими показниками рентабельності і продуктивності праці. Сам тому у ближній перспективі розвиток цих виробництв на центральних територіях агломерації залишається економічно вигідним і перспективним. Негативним наслідком їх функціонування є значне ускладнення екологічних проблем навколишнього середовища та гальмування розвитку науково-технічних інновацій. Профільні металургійні і хімічні підприємства Дніпропетровсько- Дніпродзержинської агломерації (а також обслуговуючі їх машинобудівні, металообробні, трубопрокатні та інші заводи) потребують оптимізації організаційної структури, олігополізації та корпоратизації виробничої діяльності на тих засадах, що і у випадку Донецько-Макіївської агломерації. Частина підприємств з виробництва металів та готових металовиробів, а також з обслуговування основного виробництва повинна розвиватись як самостійні організації та взаємодіяти з великими компаніями на основі ринкових механізмів функціонування. Це дасть поштовх до активізації конкуренції, ринкових і підприємницьких сил в агломерації та зростання рівня агломераційного ефекту території.
У віддаленій перспективі металургійна спеціалізація Дніпропетровсько-Дніпродзержинської агломерації має поступово заміщатись виробництвом інноваційних технологій в галузі металургії, машинобудування, хімії і коксохімії.
Поштовхом для цього стане зростання показників земельної ренти, цін на землю та інші сировинні ресурси в ядрах агломерації, а також зміни на ринку робочої сили, що призведуть до поступового подрібнення та винесення великих металургійних і хімічних виробництв за межі ядер агломерування. Цей шлях наразі активно проходять старопромислові агломерації країн Західної Європи.Пріоритетний розвиток також має бути наданий підприємствам з виробництва продуктів харчування, товарів легкої промисловості, будівельних матеріалів та непродовольчих товарів народного споживання. Розвиток цих виробництв на комерційній основі з урахуванням переваг агломераційного ефекту території буде мати значні перспективи та характеризуватиметься підвищеним рівнем економічної ефективності. Це особливо важливо для агломерованих поселень Солонянського, Криничанського та Петриківського районів, які визначаються низьким рівнем галузевої різноманітності промислового виробництва. Формування на їх території модульних підприємств, активізація малого і середнього бізнесу зможуть нівелювати ці диспропорції.
Міста Дніпропетровськ і Дніпродзержинськ потребують активізації інноваційних видів промислової діяльності, розвитку новітніх технологій як в профільних галузях, так і на підприємствах хімії і особливо машинобудування, що зможуть використовувати дешеву продукцію металургійної галузі (особливо, в галузі виробництва верстатів, комплектуючих до промислового обладнання, обладнання для легкої, харчової, хімічної промисловості, підприємств АПК, сфери послуг, автосервісу та ін.). Ці міста володіють необхідними кваліфікованими трудовими ресурсами, а також відповідною науковою і освітньою базою. Потребує покращення рівень розвитку ринкової інфраструктури міст-ядер агломерації, а також інженерне облаштування території, зокрема транспортні комунікації через Дніпро та ін.
В поселеннях ближньої периферії (Новомосковськ, Підгородне, Петриківка) доцільно стимулювати розвиток тих галузей виробництва які б доповнювали основні галузі спеціалізації, а також забезпечували населення агломерації товарами народного споживання.
Так, в Підгородному і Петриківці ефективно розвиваються підприємства з виробництва продуктів харчування, легкої промисловості та машинобудування (особливо відомою є комерційно-виробнича фірма „Дніпроприлад”), в Новомосковську - підприємства металургійного комплексу та пов’язаного з ним інноваційного машинобудування, хімії і коксохімії (Новомосковський механічний завод, завод пластмасового обладнання „Акація”, завод з виробництва технологічного обладнання для верстатів „Пролісок”). Пільгові умови функціонування мають бути створені для інноваційних виробництв точного машинобудування, приладобудування, хімічного комплексу.Дальня периферія (Верхньодніпровськ, Синельникове, Кринички, Солоне) визначається пріоритетністю розвитку підприємств з виробництва продуктів харчування (смт Солоне, Кринички), будівельних матеріалів (Кринички), машинобудівної (електроніка, електротехніка, верстати, обладнання для поліграфічної промисловості) та хімічної продукції (Верхньодніпровськ). Потребують додаткового стимулювання соціально- орієнтовані галузі виробництва.
Серед агломерованих поселень Дніпропетровсько-Дніпродзержинської агломерації особливо низькі показники економічної ефективності промислового виробництва склались в Синельниковому та у Петриківці. Активізація підприємницької функції та створення в них пільгових умов для розвитку високорентабельних виробництв є одним з пріоритетних завдань оптимізації функціональної структури агломерації.
Високе значення металургійної і машинобудівної спеціалізації промислового виробництва в межах Дніпропетровсько-Дніпродзержинської агломерації та пріоритетність їх подальшого розвитку на найближчий період часу також підтверджені в рейтингових оцінках опитаних нами експертів (рис. 5.6).
Рис. 5.6. Експертна (рейтингова) оцінка розвитку Дніпропетровсько- Дніпродзержинської промислової агломерації до 2020 р.
Інноваційне машинобудування отримало серед них найвищий бал (10 б.).
За рахунок ринкових трансформацій, вагомого державного та іноземного замовлення, активізації наукових комерційних розробок на ряді наукомістких підприємств (Южмаш, Дніпроприлад та ін.), в агломерації активно розробляються і впроваджуються новітні технології в галузі авіакосмічної промисловості, приладобудування тощо. Їх подальший розвиток прямо пов’язаний із формуванням агломераційного ефекту території, активізацією ринково-комерційної і бізнесової функцій, формуванням середовища високої економічної ефективності господарювання.Другі позиції в прогнозному рейтингу розвитку промислового виробництва Дніпропетровсько-Дніпродзержинської агломерації займають чорна металургія, хімія (переважно, інноваційна) та харчова промисловість (8 балів). Металургійне виробництво в агломерації підтримується крупними заводами в Дніпропетровську і Дніпродзержинську, рядом прокатних і трубних заводів в Новомосковську і Дніпропетровську, а також тісно пов’язано із підприємствами важкого машинобудування („Дніпротяжмаш” та ін.). В цілому, ці підприємства приносять значні прибутки через сприятливу зовнішньоекономічну ринкову кон’юнктуру та стійкі довгострокові контрактні поставки готової продукції закордонним замовникам. Однак, як вже було сказано, в силу низької інноваційної та відсутності модульної гнучкості вони не повністю використовують ефективність свого розміщення в ядрі крупної агломерації, тому в майбутньому, при зазначених раніше умовах, їх роль в агломерації буде скорочуватись.
Хімічне виробництво і харчова промисловість, навпаки, характеризуються активним залученням агломераційних переваг в формування своєї конкурентоспроможності. Зокрема, за останні роки в галузі харчової промисловості Дніпропетровсько-Дніпродзержинської агломерації виникли та активно розвиваються такі крупні високорентабельні підприємства загальнодержавного значення, як концерн „Ерлан” та „Олейна” (ЗАТ "Дніпропетровський олійноекстракційний завод").
Низькі прогнозні рейтинги розвитку (5-6 балів) отримали неінноваціцні галузі хімії і машинобудування, а також підприємства легкої промисловості, виробництва будівельної сировини й матеріалів. Мінімальний рейтинг (2 б.) мають також підприємства лісопромислової спеціалізації. Те, що дві останні галузі не отримали значного прогнозного рейтингу розвитку свідчить, на нашу думку, про недостатню активність впровадження в них ринкових механізмів господарювання. Адже, комерційна ефективність діяльності підприємств будівельної орієнтації, а також частково виробництва лісопромислової продукції в Київській, Харківській, Львівській агломераціях залишається високою. Вони потребують додаткового стимулювання підприємницької діяльності, створення сприятливих умов для розвитку приватної ініціативи і ринкової конкуренції.
5.3.