Харківська промислова агломерація
займає одне з провідних місць серед агломераційних утворень нашої держави за індексом спеціалізації в галузі виробництва машин та обладнання, а також (як і Київська) в галузі легкої, харчової промисловості та ЛПК.
Проте, машинобудівні підприємства агломерації (особливо в поселеннях Валки, Чугуїв, Нова Водолага, Шевченкове та ін.) характеризуються застарілістю основних засобів виробництва та мають вкрай низькі показники рентабельності і продуктивності праці в ринкових умовах. Ця галузь потребує особливої державної підтримки, оновлення основних засобів та активізації НДДКР. Володіючи висококваліфікованими трудовими ресурсами в галузі машинобудування та маючи потужні історичні передумови формування та розвитку інноваційних видів економічної діяльності, Харківська агломерація визначається високою привабливістю для потенційних вітчизняних та іноземних інвесторів, а також для залучення капіталу міжнародних компаній і ТНК в галузі точного приладобудування, верстатобудування, виробництва транспортних засобів, тракторів та обладнання для сільськогосподарського виробництва, літакобудування, військово-промислового комплексу тощо (мм. Харків, Дергачі, Люботин, Зміїв, Південне, Мерефа, що мають відповідну історично сформовану базу та зосереджують в собі висококваліфікованих працівників). Сприятливі передумови для активізації цих видів діяльності можуть бути створені в агломерації шляхом формування пільгового режиму інвестування і субсидування, скорочення митних платежів та податкових зборів.В галузевій структурі промисловості Харківської агломерації доцільно зменшити частку виробництв сировинної орієнтації (особливо у високоагломерованих районах). Пріоритетним є розвиток підприємств інноваційної хімії (які б доповнювали машинобудівний профіль території), а також підприємств легкої і харчової промисловості, які мають підвищені показники економічної ефективності виробництва.
Також, потребують скорочення непрофільні підприємства з виробництва і розподілення електроенергії, газу та води, що розміщені в ядрі агломерації та в найближчому його оточенні.В деяких районах Харківської області, поселення яких входять до складу агломерації, сформувався низький рівень галузевої різноманітності промислового виробництва. Це Печенізький, Кегичівський, Золочівський, Балаклійський райони. Вони недостатньою мірою використовують переваги агломераційного ефекту території і характеризуються низьким розвитком промислового виробництва. Ці райони потребують додаткового стимулювання промислової діяльності, шляхом надання істотних пільг та економічних стимулів розвитку підприємницької ініціативи, модульних інноваційних технологій та соціально-орієнтованих виробництв. Особливо це стосується Печенізького та Золочівського районів, які знаходяться у безпосередній близькості від ядра агломерування та характеризуються посиленим впливом його специфічного економічного ефекту. Адаптація впливу ядра на зазначених територіях можлива лише за допомогою формування в їх межах сучасних високорентабельних виробництв, активізації ринково-комерційних функцій та підприємництва, широкого залучення вітчизняних та іноземних інвестицій на пільгових умовах. Окремі прояви зростання економічної ефективності інноваційних галузей господарства вже мають місце на агломерованих територіях ближньої периферії, ці тенденції потребують закріплення і подальшого розвитку.
Вдосконалення територіальної структури Харківської агломерації доцільно розпочати з винесення до периферійної зони та подрібнення ряду застарілих крупних підприємств Харкова (завод „Серп і молот”, „Укрелектромаш”, „Електромашина” та ін.), що мають низький рівень рентабельності і продуктивності праці [161]. Розміщені в найближчих агломерованих поселеннях (Валки, Південне, Зміїв, Золочів, Мерефа) ці підприємства (точніше, ринково-спрямовані малі і середні машинобудівні компанії під егідою єдиної групи або корпорації) отримають значні перспективи для свого розвитку, обумовлені специфікою агломераційного ефекту території, особливостями формування ринку трудових ресурсів, низькими витратами на земельну ренту.
Базою для подібних трансформацій можуть стати філіали харківських машинобудівних підприємств, які були створені в зазначених поселеннях ще за радянських часів, а наразі майже не працюють. Це меншою мірою стосується тих машинобудівних підприємств Харкова, які наразі активно нарощують свої потужності (виробництво тракторів і запасних частин до них, авіабудування, виробництво кабелю, електроприладів та ін.). Проте, в більш віддаленій перспективі, ці підприємства також мають бути винесені за межі ядра агломерації, коли для цього виникнуть відповідні сприятливі умови (суттєва економія на земельній ренті, економія за рахунок модульності та гнучкості виробництва, специфічного ринку праці тощо). На вивільнених територіях Харкова ефективний розвиток мають отримати підприємства кредитно-фінансової, маркетингової, ринково-комерційної сфери, дефіцит яких спостерігається в місті, заклади прикладної науки, конструкторські бюро тощо.Виходячи з оцінки ефективності виробництва, природно-ресурсних та соціально-економічних умов території, можна визначити пріоритетність розвитку промислових функцій ряду агломерованих поселень. Так, ближня периферія Харківської агломерації, окрім яскраво вражених функцій інноваційного машинобудування, буде ефективно спеціалізуватись на виробництві продуктів харчування (Харківський, Чугуївський, Нововодолазький, Валківський, Вовчанський райони), а також на продукції лісопереробної і легкої промисловості (Валківський, Харківський, Дергачівський райони). Потребують додаткового стимулювання галузі легкої промисловості, які є спеціалізованими на більшості територій ближньої периферії (Харківський, Валківський, Дергачівський райони), однак визначаються низьким рівнем економічної ефективності [7].
На території ближньої периферії існують поселення, промислові підприємства яких мають недостатньо високий рівень економічної ефективності. Це Чугуїв, Люботин, Дергачі, Валки. Вони потребують додаткового стимулювання розвитку інноваційних високоприбуткових видів промислової діяльності шляхом активізації розвитку малого і середнього бізнесу та створення пільгових режимів розміщення ринково-орієнтованих виробництв.
В межах дальньої периферії має відбуватись поступове скорочення галузей з добування неенергетичних корисних копалин, крім сировини для будівельної індустрії (смт. Шевченкове та Нова Водолага). Має бути простимульовано зростання підприємств інноваційної хімії (м. Первомайський), виробництва металевих виробів, машин і обладнання (м. Чугуїв), продуктів харчування (Валки, Нова Водолага, Первомайськ, Балаклія, Чугуїв та ін.). Потребують додаткового стимулювання розвитку промислові виробництва поселень Первомайський, Зміїв, Нова Водолага, які характеризуються порівняно незначним рівнем своєї економічної ефективності [7;276].
На високоагломерованих територіях Харківської агломерації, що мають значні перспективи розвитку інноваційного машинобудування, доцільно розробити програму формування технополісу. Його діяльність, проінвестована вітчизняними та зарубіжними компаніям і ТНК, принесе відчутний прибуток та сприятиме активізації виробництва новітніх технологій в агломерації [296].
Проведений нами аналіз пріоритетних напрямків розвитку промислового виробництва Харківської агломерації в цілому підтверджується прогнозними міркуваннями експертів - представників харківської науки, що відображені на рис. 5.2. Так, найбільший прогнозний рейтинг розвитку до 2020 р. отримали галузі високоінноваційного машинобудування, а також харчової промисловості і виробництва будівельної сировини і матеріалів. Інноваційне машинобудування Харківської агломерації підтримується такими підприємствами, як „Турбоатом”, Харківський авіаційний завод, завод „Поршень”, завод імені Малишева, Південкабель та ін. Завдяки ним, машинобудівна галузь залишається спеціалізованою для Харківської агломерації (на відміну від Київської) і має значні тенденції до зростання ефективності функціонування і розвитку. В галузі харчової промисловості ефективно функціонують Харківська бісквітна фабрика „Бісквіт-Шоколад”, ТОВ „Кулінічі”, Харківцукорзбут, ТОВ „Солтівхліб”, лікеро-горілчаний завод торгової марки „Прайм” та ін. Підприємства з виробництва будівельної сировини та матеріалів представлені харківськими домобудівельними комбінатами, а також скляним заводом в м. Мерефа та ін. Прогнозні думки експертів щодо ефективності функціонування і розвитку в майбутньому зазначених видів
промислової діяльності Харківської агломерації мають високий рівень узгодженості, про що свідчать незначні інтерквартильні розмахи (окрім галузей харчової промисловості).
Рис. 5.2. Експертна (рейтингова) оцінка розвитку Харківської промислової агломерації до 2020 р.
Друге місце в прогнозному рейтингу розвитку промислового виробництва Харківської агломерації посідають галузі низькоінноваційного машинобудування, хімії та легкої промисловості (5-7 балів). Як зазначалось вище, ці підприємства потребують залучення ринкових механізмів стимулювання підприємницької діяльності в межах агломерації, створення сприятливих режимів функціонування на етапі первісного розвитку бізнесової активності. Останні місця в прогнозному рейтингу займають лісопереробне виробництво (4 бали) та металургійний комплекс (2 бали). Для активізації їх розвитку Харківська агломерація володіє недостатньою кількістю відповідних природних ресурсів. Однак, малі і середні підприємства, що працюють на вторинній або довізній сировині, можуть отримати значний прибуток в межах ряду периферійних агломерованих поселень на основі формування підвищеного комерційного попиту на дану продукцію і відносного її дефіциту на ринку Харківської агломерації.