Львівська промислова агломерація
є одним з найбільш ринково адаптованих агломераційних утворень в Україні. Вона характеризується значним зростанням приватної ініціативи та підприємницької активності, які сформувались завдяки наближенню до держав Євросоюзу і транскордонній дифузії ринкових механізмів розвитку господарства.
Так, за окремими показниками діяльності малих і середніх промислових підприємств (в особливості, за рівнем рентабельності і продуктивності праці), Львівська агломерація поступається лише Київській, в деяких випадках Харківській (розділ 4.3.). Високі показники економічної ефективності виробництва в агломерації мають підприємства легкої промисловості (особливо, текстильного виробництва, виробництва одягу, хутра та виробів з нього), а також хімії і нафтохімії. Легка промисловість отримала найвищий коефіцієнт спеціалізації серед інших агломераційних утворень України і, з огляду на загальний депресивний стан галузі в нашій державі, вимагає широкої фінансово-інвестиційної підтримки та створення пільгового режиму функціонування.Львівська агломерація займає друге місце в Україні після Київської за рівнем прибутковості інноваційних підприємств з виробництва машин та обладнання. Однак, абсолютні показники розвитку цієї галузі незначні. Активізація інноваційної діяльності в агломерації, перш за все в галузі точного машинобудування та хімії (особливо в мм. Львів, Винники, Пустомити), формування на цій основі тісного партнерського співробітництва з державами Євросоюзу мають розглядатись як найбільш перспективні та актуальні завдання сучасного розвитку території, що вимагають негайного вирішення.
Водночас, Львівська агломерація потребує усунення надмірної концентрації сировинно- та енергоємних видів промислового виробництва, особливо в межах високоагломерованих територій. Це підприємства з виробництва і розповсюдження електроенергії, газу та води, а також деякі низькотехнологічні підприємства з добування та обробки неенергетичних корисних копалин, лісопромислового комплексу.
Одночасно, на периферійних територіях є резерви для посилення спеціалізації в галузі виробництва продуктів харчування (Жовківський, Городоцький райони) та активізації функціонування кінцевих ланок лісопромислового комплексу споживчої орієнтації (Кам’янка-Бузький, Жовківський, Яворівський райони).На деяких агломерованих територіях Львівської області склались низькі показники індексу галузевої різноманітності, що уповільнюють розвиток ринкових відносин в промисловості та зменшують рівень прояву агломераційного ефекту території. Це Кам’янка-Бузький та Миколаївський райони. Частково це виправдано їх окраїнним положенням в агломерації, однак на загальному фоні ці території вносять певний дисонанс в структуру промислового виробництва. Вони потребують посилення ринкових механізмів розвитку малого і середнього бізнесу, активізації підприємницької ініціативи, залучення комерційного капіталу в галузі, що характеризуються підвищеною ефективністю розвитку. Однак, в цілому решта районів Львівської агломерації мають високий рівень галузевої різноманітності промисловості, що має позитивне значення для формування агломераційного ефекту території та підвищення економічної ефективності виробництва.
Ядро Львівської агломерації, як вже зазначалося, потребує активізації розвитку інноваційних високоприбуткових виробництв машинобудівного комплексу та легкої промисловості. Для цього у Львові сформувались вкрай вигідні ринкові умови. На території підприємств, що будуть винесені з міста через викладені вище галузеві трансформації (завод автонавантажувачів, "Львівсільмаш", "Теплоконтроль" та ін.) доцільно залучити підприємницький капітал для активізації діяльності закладів ринкової інфраструктури, комерційного сектору та науково-інноваційної підприємницької діяльності. В перспективному майбутньому розвиток цих функцій сприятиме утворенню Львівського технополісу, проект якого наразі детально не обговорюється, але залишається пріоритетним [80].
Міста ближньої периферії Львівської агломерації потребують посилення спеціалізації в галузі легкої промисловості (Городоцький, Пустомитівський райони), виробництва продукції інноваційної хімії (Городоцький район) та продуктів харчування (Пустомитівський, Перемишлянський, Жовківський райони).
Ряд поселень ближньої периферії вирізняється низькими абсолютними та відносними показниками розвитку промислового виробництва. Це Винники і Дубляни [133]. Вони розташовані у безпосередній близькості до Львова і мають вкрай сприятливі умови для розвитку ринково-спрямованих високоефективних видів промислового виробництва, заснованих на перевагах агломераційного ефекту. Для активізації промислової функції цих міст необхідна розробка комплексної програми деконцентрації промислового виробництва Львова з винесенням окремих підприємств до найближчих поселень агломерації та стимулювання в цих містах підприємницької активності, надання пільг для розміщення модульних інноваційних та високорентабельних об’єктів індустрії [13;77].В межах дальньої периферії потребує підтримки лісопереробне господарство (особливо, у Кам’янка-Бузькому районі, де ця галузь характеризується найвищим рівнем економічної ефективності), виробництво хімічної продукції на базі місцевої сировини (Яворівський, Миколаївський райони), а також видобування та обробка неенергетичних корисних копалин (Миколаївський, Кам’янка-Бузький райони). Серед поселень дальньої периферії низький рівень економічної ефективності промислового виробництва спостерігається в мм. Комарно, Бібрка, Глиняни, Новояворівське. Вони також потребують усебічної державної підтримки, активізації ринкових механізмів розвитку [13].
Експертна (рейтингова) оцінка та прогноз розвитку промислового виробництва Львівської агломерації до 2020 р. в цілому підтвердили викладені вище позиції (рис. 5.3). Так, найвищий рівень розвитку, згідно із узагальненими думками експертів, в межах Львівської агломерації мають отримати підприємства інноваційного машинобудування, транспортного машинобудування, легкої і харчової промисловості, виробництва будівельної сировини і матеріалів (9-10 балів). По цим галузям спостерігається високий рівень узгодженості опитаних спеціалістів, про що свідчать малі інтерквартильні розмахи на рис. 5.3.
В межах Львівської агломерації вже активно розвиваються високорентабельні підприємства зазначених вище галузей.
Зокрема, це Львівський автобусний завод „ЛАЗ”, ВО „Електрон”, ВО „Кінескоп”, ВО „Львівприлад”, Львівський інструментальний завод, ЗАТ ЛФК „Світоч”, ВАТ „Львівська пивоварня”, ТОВ „Перша приватна броварня - „Для людей - як для себе!”, АТЗТ „Львівський жиркомбінат”, Львівській дріжджовий завод, а також ряд підприємств з виробництва мінеральної продукції та добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних (Яворівське ГХП,,Сірка”, Миколаївський цементний завод, Львівський скляний завод та ін.). Окремо слід виділити найбільш потужні підприємства легкої промисловості (трикотажна фірма "Промінь", взуттєва "Прогрес", шкіряна "Світанок", а також ряд підприємств швейної, текстильної, бавовнянопрядильної, галантерейної галузей), які в умовах Львівської агломерації є спеціалізованими та мають порівняно високий рівень рентабельності. Наведені вище підприємства в ринкових умовах характеризуються значними показниками економічної ефективності виробництва та повноцінно використовують переваги свого агломерованого розміщення.
Рис. 5.3. Експертна (рейтингова) оцінка розвитку Львівської промислової агломерації до 2020 р.
Другу сходинку за рейтинговою оцінкою розвитку промислового виробництва Львівської агломерації (7-8 балів) займають лісопереробне виробництво (Жидачівський картонно-паперовий комбінат, паркетна фабрика ТОВ „Кроно-Україна”, в м. Кам’янка-Бузька, ряд меблевих комбінатів), хімія (Яворівське ГХП „Сірка”, лакофарбові підприємства Львова, хіміко-фармацевтичний завод у Львові), низькоінноваційне машинобудування. Деякі підприємства ЛПК, як зазначалось раніше, вже стали на шлях інтенсивного нарощення показників промислового виробництва та зростання економічної ефективності функціонування. Ці тенденції потребують закріплення та підтримки методами економічного стимулювання. Мінімальні прогнозні показники розвитку (4-5 балів) в межах Львівської агломерації отримали галузі з виробництва палива та енергії, а також металургійного комплексу. До того ж, вони характеризуються дуже нестійкими оціночними позиціями експертів, їх інтерквартильні розмахи перевищують 6 балів. Ці види діяльності є непрофільними для агломерації (окрім деяких стратегічних підприємств з виробництва енергії). Вони поступово будуть витіснятися до дальніх периферійних територій.