Інноваційний потенціал підприємств готельного господарства

Гостинність - це основа туризму як сфери економічної діяльності. Постійні інновації в процесі виробництва товарів і послуг - обов’язкова умова розвитку або навіть виживання підприємства в умовах жорстокої конкуренції.

У сучасній науковій літературі оцінці інноваційного потенціалу туристичних, а тим більше готельних підприємств приділяється недостатньо уваги. Здебільшого, науковцями розглядаються методики оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств. Також, слід відмітити, що деякі автори, які пропонують методики оцінки інноваційного потенціалу для підприємств сфери послуг - намагаються об’єднати чи адаптувати їх з методиками, призначеними для промислових підприємств, що на наш погляд є в принципово не вірним рішенням. Адже, готельне підприємство, яке належить до сфери сервісу, вимагає зовсім іншого підходу.

Економічну потребу інновацій у сфері туризму обґрунтували: А. Ю. Александрова, О. В. Борисова, Є. Б. Доброжанська, Л. Илиєва, М. А. Ізотова, М. І. Кабушкін, В. А. Квартальнов, Я. Коралиев, С.О. Кузь, О. В. Лєснікова, Н. М. Малахова, Ю. А. Матюхіна, М. О. Міхно, С. В. Мельниченко, Г. І. Михайліченко, В. С. Новікова, Г.Т. П’ятницька, Т. І. Ткаченко, А. Д. Чудновський, Є. В. Яковенко, В. А. Янюшкін.

Наприклад, змістовне дослідження інновацій в туризмі було проведено Г. І. Михайліченко, де він [12, с.

Поняття «інноваційного потенціалу підприємств ресторанного господарства» наводить О.В. Борисова. Згідно з думкою автора, інноваційний потенціал підприємств ресторанного господарства являє собою сукупність ресурсів, що є необxiдними для здійснення інноваційної діяльності, а також механізм їх використання в системі управління підприємством під час виробництва, реалізації та споживання готової продукції й послуг. Слід ураховувати й зовнішні економічні чинники, що впливають на інноваційний потенціал, такі, як: державна інноваційна політика, політика кредитних установ, конкурентні стратегії споживачів тощо [13, с. 4].

Відомий дослідник у галузі інновацій в туризмі В. С. Новіков характеризує інноваційний потенціал як «сукупність матеріальних, фінансових, інтелектуальних, науково-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення інноваційної діяльності» [14, с. 346].

Аналізуючи наукову літературу, нами було зосереджено увагу на методиці оцінки інноваційного потенціалу туристичного підприємства, яка зустрічається у роботах болгарських вчених

Я. Коралієва, П. Мідової, Л. Ілієвої, І. Балєвскі. Підхід авторів ґрунтується на знаходженні інноваційного індексу методом експертних оцінок. Інноваційний індекс об’єднує п’ять груп показників, які описують інноваційну систему та її функціонування: інноваційний продукт, підприємництво та інноваційні мережі, інвестиції та фінансування інновацій, інновації у роботі з персоналом, інформаційні та комунікаційні технології [15].

Проте, існує реальна необхідність формування такого алгоритму комплексної оцінки інноваційного потенціалу, який буде враховувати усі напрями діяльності готельного підприємства та специфічні особливості його функціонування.

Перш за все визначимось, що ми розуміємо під поняттям «інноваційний потенціал готельного підприємства». Узагальнюючи відомі нам визначення, пропонуємо таке трактування інноваційного потенціалу готельного підприємства - це система чинників та складових, яка забезпечує здатність підприємства впроваджувати і виробляти готельні інновації з метою досягнення успіху та підвищення рівня конкурентоспроможності.

На наш погляд, інноваційний потенціал готельного підприємства складається з таких компонентів:

- економічного - характеризує економічно-господарську діяльність підприємства;

- фінансового - характеризує фінансову забезпеченість проектів інноваційного розвитку, а також фінансову стійкість підприємства у процесі їхньої реалізації;

- матеріально-технічного - характеризує технічне оснащення для виробництва нової продукції, яке впливає на масштаби і темпи інноваційної діяльності, а також потенційні можливості щодо збільшення потужності підприємства внаслідок впровадження найновіших методів організації виробництва та технологій;

- атрактивного - характеризує рівень сприйняття та ступінь привабливості готельного підприємства споживачами;

- інноваційного - характеризує ступінь розвиненості інноваційної діяльності на підприємстві в залежності від типів готельних інновацій;

- кадрового - характеризує забезпеченість підприємства висококваліфікованими кадрами, здатними розробляти та впроваджувати інновації, а також керувати інноваційними процесами.

Відповідно, під поняттям «оцінювання рівня інноваційного потенціалу готельного підприємства», ми розуміємо систему дій з ідентифікації стану готельного підприємства за критерієм готовності до сприйняття інновацій. Вона складається з вибору показників оцінки інноваційного потенціалу готельного підприємства, визначення методів оцінки, вимірювання значень обраних показників та прийняття відповідних управлінських рішень щодо підвищення рівня інноваційного потенціалу.

Нами пропонується підхід до оцінки інноваційного потенціалу готельного підприємства за допомогою застосування багатовимірних математико-статистичних методів.

На рис. 5.2 наведено авторську розробку алгоритму здійснення оцінки рівня інноваційного потенціалу готельного підприємства.

На відміну від існуючих методів оцінки, означений підхід дозволяє комплексно розглянути складові такої оцінки з урахуванням особливостей підприємств готельної індустрії, поєднати кількісні та якісні показники, а також окреслити можливі шляхи розвитку і підвищення стану інноваційної діяльності підприємства.

Як вже зазначалось, інноваційний потенціал готельного підприємства складається, за нашою версією, з шести компонентів. При цьому, з нашої точки зору, безпосередньо інноваційна та кадрова складові можуть бути розраховані методом експертних оцінок. Показники інших компонентів, таких як економічна, фінансова та матеріально-технічна - знаходяться за допомогою даних, що містяться у формах статистичної та

Рис. 5.2. Алгоритм здійснення оцінки рівня інноваційного потенціалу підприємств готельного господарства (авторська розробка)

фінансової звітності підприємств.

У свою чергу, показники атрактивної складової знаходяться наступним чином: коефіцієнт завантаження готелю розраховується за даними статистичної звітності підприємства, а рейтингова оцінка готелю в мережі Інтернет складається за результатами відгуків на всесвітньовідомому порталі бронювання готельних послуг «Booking.com» за різними критеріями (чистота, комфорт, місце розташування, зручності, персонал, ціна-якість, Wi-Fi). Експертами у даному випадку виступають споживачі, які реально відвідали заклади готельного господарства та залишили на сайті свої відгуки.

Даний алгоритм передбачає послідовне здійснення чотирьох етапів.

На першому етапі відбувається експертне дослідження інноваційної та кадрової складової підприємств готельного господарства. Він складається з наступних дій:

- попереднє формування компетентної групи експертів, до якої залучаються фахівці готельної справи та спеціалісти з вищою освітою у сфері готельно-ресторанної діяльності;

- дослідження стану інноваційної діяльності готельного підприємства за допомогою спеціальної анкети та проведення експертного аналізу за допомогою шкали Харрінгтона на основі орієнтирів оцінки інноваційної складової готельного підприємства.

Так, орієнтири оцінки інноваційної складової готельного підприємства, на нашу думку, являють собою основні важливі моменти, на яких слід зосередити увагу при дослідженні інноваційної діяльності (табл. 5.9.).

Розглянемо більш детально процес оцінки якісних показників інноваційної складової експертним методом. Перш за все формується група із десяти досвідчених експертів у сфері туризму та готельно- ресторанної справи - це керівники та менеджери готелів, працівники сфери туризму, викладачі спеціальностей «Туризм» та «Готельно-ресторанна справа».

Відповідно до методики експертної оцінки інноваційної складової готельного підприємства, кожному варіанту якісної оцінки по кожному з критеріїв присвоюється певний діапазон кількісних значень в інтервалі від 0 до 1 балів за шкалою Харрінгтона.

В основі побудови цієї узагальненої функції лежить ідея перетворення натуральних значень окремих відгуків (реакцій) на безрозмірну шкалу бажаності (переваги).

Математичний апарат перерахунку конкретних параметрів в абстрактні числові значення полягає у наступному.

Таблиця 5.9

Основні орієнтири експертної оцінки інноваційної складової готельного підприємства

За основу береться одна з логістичних функцій Є. К. Харрінгтона - так звана «крива бажаності», яка розраховується за формулою:

Дана формула визначає функцію з двома ділянками насичення (d → 0 і d → 1) і лінійною ділянкою (від d = 0,2 до d = 0,63).

Ця функція була виведена емпіричним шляхом. Вісь координат Y називається шкалою приватних показників. Вісь d - шкалою бажаності. Проміжок ефективних значень на шкалі приватних показників - [2; +5].

Шкала бажаності поділяється в діапазоні від 0 до 1 на п'ять піддіапазонів: [0; 0,2] - «дуже погано», [0,2; 0,37] - «погано», [0,37; 0,63] - «задовільно», [0,63; 0,8] - «добре», [0,8; 1] - «дуже добре». Конкретні параметри порівнюваних систем розподіляються в масштабі, який відповідає запропонованим до них вимогам, на проміжку ефективних значень шкали приватних показників. Потім відповідні їм показники перераховуються в відмітки на шкалі бажаності. Отримане значення d (і) для і-го параметра перераховується разом з іншими в узагальнений коефіцієнт бажаності - D. Він обчислюється за формулою:

де n - число показників параметрів порівняння, що використовуються для даної системи. Причому, число цих показників може бути неоднаковим для різних систем. Це дозволяє порівнювати узагальнені коефіцієнти навіть тоді, коли відсутня частина параметрів порівняння у різних систем або дані по них. Корінь n-го ступеня «згладжує» виникаючі відхилення, а отриманий результат дозволяє оцінювати системи з певним ступенем точності [16].

Завданням експертів на цьому кроці є присвоєння кожному зі своїх міркувань, відображених у колонці «Критерії оцінки» таблиці 5.9, конкретного чисельного значення із заданих інтервалів від 0 до 1, використовуючи для цього можливості порівняння між собою всієї сукупності оцінюваних підприємств.

Визначені таким чином чисельні значення критеріїв оцінки потенціалу заносяться експертом у відповідну клітинку колонки «Кількісне значення критерію». Після цього, за формулою 5.2 знаходиться узагальнений коефіцієнт бажаності для кожного типу готельної інновації, та комплексний груповий показник (КГП) для кожного напряму інновації.

Після встановлення значень для окремих групових індексів, за формулою 5.2 розраховується інноваційний індекс підприємств, що

обстежуються. Отже, у колонці «Фактична оцінка готелю» представлені реальні значення готелю, інноваційна складова якого визначена методом експертних оцінок.

Інноваційний індекс у даному випадку приймає наступне значення:

На першому етапі також відбувається визначення рівня кадрового потенціалу готельного підприємства на основі експертної оцінки за допомогою критеріїв, наведених у табл. 5.10.

Таким же чином, що і попередній показник, за шкалою Харрінгтона знаходиться узагальнений коефіцієнт бажаності, який у наступних розрахунках стає ознакою-симптомом X₁₂ - рівень кадрового потенціалу.

Таблиця 5.10

Експертна оцінка кадрової складової готельного підприємства

На другому етапі проводиться аналіз фінансово-економічних показників господарської діяльності готельного підприємства, а саме:

- визначення показників обсягу готельних послуг (загальна кількість клієнтів у готелі, кількість ночівель усіх розміщених, коефіцієнт завантаження номерного фонду);

- аналіз за допомогою статистичних звітностей підприємств показників стану, розвитку та інтенсивності використання ресурсного потенціалу сфери готельних послуг (чистий дохід від реалізації продукції,

валовий прибуток, рентабельність реалізованої продукції, фондовіддача, фондоозброєність, фондоємність та ін.);

- визначення показників фінансового стану готельного підприємства (коефіцієнт маневреності, фінансовий леверидж, коефіцієнт автономії та ін.).

За результатами проведеного аналізу фінансово-економічних показників готельних підприємств, формуються такі складові та ознаки- симптоми рівня інноваційного потенціалу, як:

- економічна (X₁ - рентабельність (збитковість) реалізованої продукції; X₂ - витрати на 1 грн. реалізованої продукції; X₃ - продуктивність праці на одного робітника ПВП);

- фінансова (х₄ - коефіцієнт поточної ліквідності; X₅ - коефіцієнт автономії; X₆ - фінансовий леверидж);

- матеріально-технічна (х₇ - фондоємність; X₈ - фондоозброєність).

На третьому етапі відбувається знаходження ознак-симптомів атрактивної складової:

- за допомогою форм статистичної звітності знаходиться X₉ - коефіцієнт завантаження готелю;

- за результатами відгуків на порталі он-лайн бронювання «Booking.com» складається показник X₁₀ - рейтингова оцінка готелю в Інтернет мережі.

На четвертому етапі відбувається проведення оцінки рівню інноваційного потенціалу готельного підприємства. Вона складається з таких процедур:

- формування матриці ознак-симптомів на основі проведеного дослідження стану підприємства та розподіл ознак-симптомів за групами складових;

- обрання декількох математико-статистичних методів проведення аналізу;

- формування двохетапної схеми здійснення багатовимірного аналізу;

- проведення аналізу на основі обраних математико-статистичних методів;

- здійснення ранжування результатів та розподіл підприємств на три групи в залежності від рівня інноваційного потенціалу: «високий», «середній», «низький».

Оскільки, рівень інноваційного потенціалу можна віднести до латентного показника, то на четвертому етапі алгоритму будемо використовувати методи багатовимірного аналізу, а саме - метод таксономії, який також називають методом оцінки латентних показників на основі метрик відстані та подібності. Даний метод дозволить здійснити 175

ранжування групи підприємств за рівнем інноваційного потенціалу і надасть змогу виявити серед готелів -лідерів, середняків та аутсайдерів шляхом порівняння обраних показників з еталоном.

Нами вже були виділені шість підгруп складових рівня інноваційного потенціалу готельного підприємства, які дозволять найбільш повно та докладно виявити ступінь розвитку згідно з визначеним завданням. Зауважимо, що перелік показників може піддаватись деяким корегуванням, тобто змінюватись чи доповнюватись в залежності від побажань дослідників та особливостей діяльності підприємств.

На рис. 5.4. представлена схема обраних нами показників, які, на наш погляд, найбільш повно та різнобічно дозволять проаналізувати кожну з наведених складових, а також - оцінити рівень інноваційного потенціалу підприємств готельного господарства. Вибору зазначених показників сприяла доступність інформації, тобто при необхідності їх можна взяти з річної фінансової звітності, а інші - розрахувати на основі даних звітності.

Рис. 5.4. Складові та ознаки-симптоми оцінки інноваційного потенціалу підприємств готельного господарства (авторська розробка)

Під час вибору показників ми дотримувались основних принципів, якими слід керуватись при здійсненні подібних розрахунків [17, с. 6; 16]:

а) усі ознаки, що використовуються для характеристики багатовимірних об’єктів, є кількісними, а не атрибутивними. Якщо для опису явища необхідно використати якісні ознаки типу «краще-гірше», «більш-менш», то необхідно їх привести до кількісної форми за допомогою різноманітних перетворень;

б) слід використовувати мінімальну, але достатню кількість ознак, які всебічно характеризують об’єкти, що вивчаються;

в) кожна ознака має бути представлена лише одним показником, їх дублювання є небажаним.

Завдяки розвитку сучасного програмування та комп’ютерних технологій, перед вченими різних сфер діяльності відкриваються величезні можливості використання багатовимірних математико-статистичних методів. Під час апробації запропонованого підходу, на прикладі десяти готельних підприємств м. Одеси, нами було використано програмний продукт компанії StatSoft Inc. STATISTICA (V 8), англомовну версію.

Виявленням усіх складових та ознак-симптомів рівня інноваційного потенціалу готельного підприємства процес оцінки не завершується, оскільки необхідні додаткові дії для отримання максимально достовірних результатів.

Пропоновано використовувати двохетапну схему оцінки рівня інноваційного потенціалу готельного підприємства, яка представлена на рис. 5.5.

Наведемо основні пояснення. Умовою першого етапу є те, що складові інноваційного потенціалу - це латентні показники, а ознаки- симптоми - конкретні показники κ₁ — х₁₀. За допомогою метрик відстані та схожості ми аналізуємо кожну складову окремо. Тобто, латентний показник «економічна складова» визначається факторами-симптомами х_1л х_2> х₃; «фінансова складова» - х_4> х_5> х₆ ; «матеріально-технічна складова» - х_7; х_{8 ;} «атрактивна складова» - х_9> х₁₀.

Для кожного латентного показника першого етапу, окрім інноваційної та кадрової складових, формується власна матриця Х. По завершенні таксономічного аналізу кожної складової, визначаються показники схожості з еталоном. Саме вони стають ознаками-симптомами другого етапу, на якому проводиться аналіз іншого латентного показника - рівня інноваційного потенціалу. Так як інноваційна та кадрова складові пояснюється лише одним чинником-симптомом, проведення аналізу на основі метрик відстані та подібності не представляється можливим. Тому ознаки-симптоми κ₁₁ та х₁₂ будуть використані для аналізу на другому рівні.

Рис. 5.5. Двоетапна схема оцінки латентного показника (рівень інноваційного потенціалу) та його складових

Процедуру оцінки рівня інноваційного потенціалу доцільно проводити декількома методами таксономічного аналізу: класичним, модифікованим та об’єднаним.

Таким чином, дотримуючись цього підходу та послідовно проходячи усі його етапи, ми зможемо провести ефективний аналіз інноваційної діяльності досліджуваної групи готельних підприємств та отримати результати оцінки рівня інноваційного потенціалу. До переваг наведеного підходу можна віднести:

- він містить ґрунтовний опис специфічних орієнтирів готельного підприємства, які мають бути дослідженні у процесі оцінки інноваційного потенціалу;

- передбачає доступ до фінансових та економічних показників через форми статистичної звітності підприємств;

- дає можливість застосування в процесі аналізу математико- статистичних методів, які здатні максимально ефективно провести оцінку інноваційного потенціалу.

На відміну від існуючих методів, цей підхід дозволяє комплексно розглянути окремі складові оцінки інноваційного потенціалу підприємства з урахуванням особливостей готельної індустрії, поєднати кількісні та якісні показники, а також окреслити можливі шляхи розвитку і підвищення стану інноваційної діяльності підприємства.

5.3.