5.5. Інвестиційне забезпечення розвитку інфраструктури туризму та рекреації в Одеському регіоні
Сучасні проблеми глобалізації та інші чинники планетарної життєдіяльності людини вимагають застосування системної методології пізнання і практики, забезпечення цілісності та узгодженості інтеграційних процесів у суспільстві.
Можна умовно виокремити два рівні регуляції суспільних процесів, а саме: приватний - праця на рівні умов громадянського суспільства, де, власне кажучи, і відбувається самореалізація індивідуума (підприємництво, вільний обмін результатами діяльності); публічний (державно-правовий), за допомогою якого підтримуються цілісність і гармонійність суспільства, а також взаємовигідна міждержавна кооперація. Важливо не тільки сприяти, а й забезпечувати їх взаємодію в інтересах як суспільства загалом, так і окремої людини. Принципи інституційної трансформації сфери рекреації та туризму закладено у Програму економічних реформ. Метою переходу України до сталого розвитку є забезпечення високої якості життя нинішнього і майбутніх поколінь шляхом збалансованого соціально-економічного і екологічного розвитку, відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природно-ресурсного потенціалу країни.Застосування державно-приватного партнерства як механізму реалізації нової регіональної політики дозволить: залучити нові ресурси для проведення модернізації в регіонах України; знизити навантаження на видаткову частину державного та регіональних бюджетів; залучити до реалізації інвестиційних проектів фінансові ресурси, що до цього перебували «у тіні»; перерозподілити ризики та посилити відповідальність сторін ДПП за реалізацію інвестиційних проектів на місцевому, регіональному рівнях тощо.
Отже, ключовим інструментом кластеризації та модернізації рекреаційно-туристичного комплексу (РТК) є створення умов для зростання інвестиційної активності в туристсько-рекреаційному секторі господарства Одеського регіону. Стратегічна мета - реалізація інвестиційної моделі зростання кількісних і якісних параметрів регіонального туристичного продукту та підвищення його конкурентоспроможності, потребує вирішення завдань:
— розробка Стратегії залучення інвестицій в РТК Одеського регіону у відповідності с загальною інвестиційною стратегією;
— покращення загальної інформованості потенційних інвесторів про можливості інвестиційних вкладень в об'єкти рекреаційно-туристичного комплексу Одеського регіону (розробка інвестиційних паспортів міст і районів Одеської області, створення детальних електронних карт міст і районів з виділенням об'єктів - вільних земельних ділянок, будівель і споруд, пропонованих для інвестування та їх описом; розробка каталогу інвестиційних проектів з розміщенням його на Інвестиційному порталі Одеської області;
— підготовка пакету інвестиційних пропозицій в туристично- рекреаційній сфері та його просування на інвестиційних форумах;
— створення інвестиційних фондів з пайовою участю приватного капіталу вітчизняних і зарубіжних інвесторів для реалізації великих рекреаційних проектів регіонального рівня;
— здійснення за державний рахунок підготовки (інженерної, рекультиваційної, інфраструктурної) ділянок для перспективних суспільно значущих інвестиційних проектів з подальшою передачею приватним інвесторам;
— актуалізація фінансово-економічного механізму залучення інвестицій (розробка системи преференцій для різних секторів РТК, введення довгострокових кредитів за пільговими ставками для інвестиційних проектів, розробка системи регіональних і продуктових грантів);
— оцінка доцільності встановлення спеціального режиму господарювання з відповідними податковими та інвестиційними пільгами (організація вільних туристських зон і курортополісів, визначення територій пріоритетного розвитку).
В той же час, доцільно звернути увагу на досвід залучення інвестицій в інших державах. Наприклад у першому півріччі 2015 р. туристичний сектор Туреччини отримав 2,1 млрд. лір (684 млн. дол. США) інвестицій для 170-ти проектів. Ці кошти будуть спрямовані на створення в готелях 30 000 нових місць і на ремонт 16 000 вже існуючих. 133 нових проекти на суму 1,9 млрд. турецьких лір стартує за допомогою отриманих за перше півріччя інвестицій; додатково з'явиться 7 000 нових робочих місць. 90% нових проектів - це будівництво 3, 4 і 5-ти зіркових готелів. У 2015 році спостерігається тенденція до збільшення будівництва 3-зіркових готелів. Анталія, Стамбул, Мугла, Ізмір і Айдин є лідерами серед регіонів, які залучили найбільшу кількість інвестицій.
За даними Державного комітету статистики України, Одеський регіон займає 7-ме місце (після м. Київ, Дніпропетровської, Київської, Харківської, Запорізької та Львівської областей) за обсягом залучених прямих іноземних інвестицій на душу населення. У розподілі капітальних інвестицій туризм, як окремий вид діяльності, не наведено. Можна проаналізувати динаміку інвестицій в інфраструктуру підприємств розміщення та харчування, а також в інфраструктуру закладів мистецтва, розваг та відпочинку, які належать до туристичної інфраструктури.
Згідно з даними таблиці 5.29, інвестиції в інфраструктуру сфери гостинності та підприємства харчування складали у 2013 р. - 85741 тис. грн., що складає навіть менше одного відсотка від загальної суми інвестицій - 0,72%. Інвестиції в інфраструктуру закладів мистецтва, розваг та відпочинку складали 13000 тис. грн., що складає 0,11% від загальної суми інвестицій.
Отже, данні дослідження свідчать про вкрай малі та недостатні для розвитку туристичної інфраструктури інвестиції в Одеському регіоні й необхідність підвищення інвестиційної привабливості туристичного сектору в регіональній економіці. Аналіз даних дозволяє відокремити обсяг інвестицій в розвиток туристичної інфраструктури та простежити динаміку інвестицій в підприємства туристичної галузі (табл.
5.29).Тенденцією регіонального інвестиційного процесу в туристичній сфері за останні роки є підвищення обсягів інвестицій у готельне господарство на 46,07% і у заклади харчування на 17,32 % у 2013 р. в порівнянні з 2012 р. Зростання обсягів інвестицій у сфері дозвілля, розваг і відпочинку є незначним і складає 0,56% у 2013 р. у порівнянні з 2012 р.
Таблиця 5.29
Динаміка інвестицій в підприємства сфери туризму і гостинності в Одеського регіоні за 2010-2013 роки
| Напрямки інвестицій | Одиниці виміру | Обсяг інвестицій, грн. | 2013 у % до 2012 | |||
| 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | |||
| Усього по Одеському регіону | грн. | 9723802 | 9347303 | 14631168 | 11872178 | -18,86 |
| % | 100 | 100 | 100 | 100 | - | |
| Готельне господарство і організація харчування | грн. | 208349 | 70914 | 59412 | 85741 | 44,32 |
| % | 2,14 | 0,76 | 0,41 | 0,72 | - | |
| Готельне господарство | грн. | 182340 | 50833 | 55780 | 81480 | 46,07 |
| % | 1,88 | 0,54 | 0,38 | 0,69 | - | |
| Організація харчування | грн. | 26009 | 20081 | 3632 | 4261 | 17,32 |
| % | 0,27 | 0,21 | 0,02 | 0,04 | - | |
| Сфера дозвілля, розваг і відпочинку | грн. | 30562 | 54528 | 12927 | 13000 | 0,56 |
| % | 0,31 | 0,58 | 0,09 | 0,11 | - | |
Основними важелями структурних змін в регіональному РТК є:
— зростання обсягів фінансування туристичного сектору за рахунок додаткових асигнувань з державного та місцевих бюджетів, а також залучення приватних інвестиційних ресурсів, у тому числі на основі державно-приватного партнерства;
— формування елементів «нової економіки» (сфери туристичних послуг та об’єктів регіональної інфраструктури).
Це пов’язано з модернізацією існуючих і будівництвом нових об’єктів інфраструктури: аеропортів, залізничних вокзалів, готелів, транспортних магістралей, мереж телекомунікації, ліній електропередач, міжнародних пунктів автомобільного пропуску, модернізація пунктів перетину кордону тощо;— упровадження нових організаційно-управлінських підходів до розвитку регіональних РТК, поглиблення міжрегіонального співробітництва та виробничо-господарської кооперації на обласному і районному рівнях;
— посилення підприємницької активності, поліпшення соціально- економічної ситуації в регіонах.
Таким чином, до основних інструментів та механізмів політики регіонального розвитку відносяться: кластерна модель управління розвитком рекреаційно - туристичного комплексу, інвестиційна регіональна політика, формування регіональних інноваційних систем (формування мережі інноваційної інфраструктури, взаємодія суб’єктів інноваційної діяльності та політики, державна і регіональна підтримка інновацій), державні цільові програми, угоди щодо регіонального розвитку та державно-приватне партнерство, програми подолання депресивності територій; розвиток місцевого самоврядування; територіальний маркетинг і брендинг, підготовка управлінських і підприємницьких кадрів.