Міжнародна інвестиційна привабливість та зовнішньоекономічний потенціал промислових агломерацій

Промислові агломерації України займають провідні позиції в нашій державі за показниками зовнішньоекономічної діяльності та міжнародних інвестицій. Цьому сприяв цілий ряд факторів, основним з яких є формування в межах агломерацій соціально-розвиненого, висококомунікативного середовища, насиченого високоприбутковими промисловими

підприємствами з передовими видами діяльності, інноваційними технологіями тощо.

Однак, міжнародна діяльність і зовнішньоекономічний потенціал промислових агломерацій нашої держави вкрай неоднаковий. Вони різняться як за абсолютними показниками міжнародної торгівлі, так і за інвестиційною привабливістю [39]. Зокрема, найбільші обсяги іноземних інвестицій (33% від загальнодержавних показників) припадають на м. Київ (табл. 4.5). В промисловому комплексі, вони спрямовані переважно в галузі виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів, виробництво машин та устаткування, хімічне виробництво та виробництво гумових і пластмасових виробів, металургію та виробництво готових металевих виробів. Ці галузі залишаються пріоритетними для розвитку більшості агломераційних утворень нашої держави і характеризуються підвищеною економічною ефективністю, що видно із попередньо проведених досліджень (розділи 4.5 та 4.6).

Інші промислові агломерації України істотно відстають від столичної за рівнем міжнародної інвестиційної привабливості. Так, найвищі обсяги залучення іноземного капіталу серед них має Дніпропетровсько- Дніпродзержинська агломерація, переважно за рахунок діяльності великих іноземних компаній в галузі виробництва металів та готових металовиробів. Другою галуззю, що активно залучає іноземні інвестиції, є виробництво продуктів харчування, напоїв та тютюнових виробів (концерн „Ерлан” в м. Підгородне, підприємства „АВК”, „Rainford” та ін.). Частка інноваційних галузей вкрай незначна. Подібні тенденції характерні також для Донецько- Макіївської агломерації.

Табл. 4.5. Прямі іноземні інвестиції в промислових агломераціях України на початок 2006 р. [101]

Примітка: прямих інвестицій з периферійних територій промислових агломерацій України в економіку інших країн за 2006 рік не було виявлено.

Складено автором за матеріалами [101]

В Одеській та Харківській агломераціях зосереджено біля 2% від загальноукраїнських обсягів іноземних інвестицій. Переважно, вони спрямовуються на підприємства харчової промисловості, хімії і нафтохімії, а також у целюлозно-паперове виробництво і видавничу діяльність. Ці галузі отримали найбільші показники економічної ефективності в трансформаційний період розвитку промислових агломерацій, тому забезпечують для іноземних інвесторів найбільший рівень прибутковості їх капіталовкладень. При чому, вони характеризуються істотним поширенням процесів міжнародного інвестування в межах периферійної зони (табл. 4.5). Найбільш привабливими для іноземних підприємців і міжнародних компаній є Іллічівськ, Теплодар, Южне, а також Балаклія, Дергачі, Люботин, Чугуїв.

Львівська агломерація, незважаючи на невисокі обсяги іноземних інвестицій, спрямовує їх на підприємства лісопереробного комплексу, хімії і нафтохімії, а також харчової промисловості. Серед агломерованих поселень найвищою інвестиційною привабливістю характеризуються Городок, Жовква, Кам’янка-Бузька. Характерною особливістю Львівської агломерації є те, що в ній зростає частка інвестицій в галузі інноваційного машинобудування, виробництво електроніки, електротехніки та електричного устаткування. Це має вкрай позитивне значення для подальшого перспективного розвитку новітніх технологій в агломерації. Вона разом з Київською отримує понад 50% іноземних інвестицій в галузі машинобудівного комплексу промислових агломерацій України.

З нестоличних агломерацій України в економіку інший країн спрямовується незначна кількість інвестицій, при чому всі вони здійснюються лише підприємствами ядер агломерування. Найбільші показники характерні для Дніпропетровсько-Дніпродзержинської (в галузі металургії) та Харківської (в галузі харчової промисловості) агломерацій.

Таким чином, структура і обсяги іноземних інвестицій в промислові підприємства агломерацій України в цілому тісно корелюють з показниками економічної ефективності виробництва та з їх розподілом за окремими видами економічної діяльності (розділ 4.6).

Київська агломерація є лідером серед агломераційних творень України і за показниками зовнішньої торгівлі товарами. На неї припадає 12,6% експорту та майже 40% імпорту. За кордон Київська агломерація відправляє переважно продукти харчування і харчові напівфабрикати (майже 50%), а також продукцію хімії і нафтохімії, лісопереробного комплексу, машини та обладнання (по 4-5% кожна). Імпортують столиця та її агломеровані поселення мінеральну (будівельну) сировину (29%), механічне обладнання, машини і механізми, транспортні засоби (32%), а також продукцію хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (12%). Все це свідчить про схильність структури експорту Київської агломерації не лише до галузей з високим рівнем економічної ефективності, а перш за все, до галузей традиційної спеціалізації, частина з яких в Києві має доволі низьку рентабельність і продуктивність праці (хімічне виробництво, машинобудування). Імпортує столиця набагато більше чим експортує, при чому імпорт переважно покриває її потреби в інноваційному високотехнологічному обладнанні та в сучасних технологіях і матеріалах. Отже, власна інноваційна база Києва розвинена недостатньо.

Серед агломерованих поселень Київської агломерації значною зовнішньоекономічною активністю вирізняються Бориспіль, Бровари, Вишгород, Ірпінь та Обухів. Однак, структура зовнішньої торгівлі агломерації в цілому різко моноцентрична: на агломеровані поселення припадає лише 7,7% експорту та 8,2% імпорту (табл. 4.6).

Другі місця за обсягами зовнішньої торгівлі товарами в Україні займають Донецько-Макіївська і Дніпропетровсько-Дніпродзержинська агломерації (по 8% експорту та 3 і 6% імпорту відповідно). В структурі зовнішньої торгівлі переважають неблагородні метали та вироби з них (більше 70% експорту), а також машини, обладнання і механізми та мінеральна (будівельна) сировина (20% імпорту і більше). Це підтверджує висловлену вище думку про те, що саме спеціалізація промисловості (а не показники економічної ефективності) справляє вирішальний вплив на структуру експорту агломерацій України.

Серед поліцентричних агломераційних утворень нашої держави високим рівнем розвитку зовнішньоекономічної діяльності периферійних територій вирізняється Донецько-Макіївська агломерація (табл. 2). Найбільші показники експорту товарів в ній демонструють Харцизьк, Докучаєвськ, Амвросіївка, Авдіївка, а в межах Дніпропетровсько-Дніпродзержинської агломерації - Новомосковськ, Верхньодніпровськ, Підгородне.

Табл. 4.6. Показники зовнішньої торгівлі товарами промислових агломерацій України, 2006 р. [101]

Складено автором за матеріалами [101]

Харківська, Львівська та Одеська агломерації характеризуються в цілому незначними показниками зовнішньоекономічної активності. Основною статтею експорту Одеської агломерації є продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (46%, за рахунок діяльності нафтопереробних підприємств м. Южне), Харківської - механічне обладнання, машини та механізми, електрообладнання та їх частини, пристрої для записування або відтворення зображення і звуку (40%, за рахунок існуючих коопераційних зв’язків в різних галузях машинобудування із підприємствами колишнього СРСР), а Львівської - деревина та вироби з неї (10%), текстиль та вироби з текстилю (20%), а також механічне обладнання, машини та механізми (19%, за рахунок розвитку високорентабельного інноваційного машинобудування). Отже, лише Харківська і Львівська агломерації, разом із Київською, мають підвищені показники зовнішньої торгівлі машинами, обладнанням і іншими високотехнологічними товарами. Решта агломерацій є переважними імпортерами інноваційної продукції. В структурі їх імпорту переважають традиційні для агломерацій України товари: машини та обладнання, мінеральна продукція, недорогоцінні метали та вироби з них, продукція хімії і нафтохімії.

Таким чином, промислові агломерації України переважно постачають за кордон низькоінноваційні товари, провідну роль серед яких відіграють неблагородні метали та вироби з них, а також продукція хімії і нафтохімії, мінеральна (будівельна) сировина тощо. Частка експорту машин та обладнання незначна. В імпорті поважають високотехнологічні інноваційні товари машинобудування і хімії, а також товари широкого вжитку. Слід відзначити велику залежність промислових агломерацій України від імпорту різних товарів. Так, ядра всіх моноцентричних агломерацій України мають від’ємне сальдо. Особливо воно високе в м. Києві (табл. 4.7).

Табл. 4.7. Зовнішньоторговельний оборот і сальдо промислових агломерацій України, 2006 р. [101]

Складено автором за матеріалами [101]

Додатне сальдо мають лише ядра Донецько-Макіївської і Дніпропетровсько-Дніпродзержинської агломерацій, в основному через свою мінерально-сировинну і металургійну спеціалізацію.

Серед периферійних територій лише агломеровані поселення Одеської та Донецько-Макіївської агломерацій характеризуються додатнім сальдо. В першому випадку це відбувається завдяки діяльності підприємств мм. Южне та Білгород-Дністровський, в другому - додатні значення сальдо склались у всіх агломерованих поселеннях, крім Іловайська і Зугреса.

Отже, промислові агломерації України потребують переорієнтації на виробництво і експорт новітніх високотехнологічних та інноваційних товарів промисловості, які отримують підвищені показники економічної ефективності виробництва. Потребує скорочення рівень залежності агломерацій від імпорту машин і обладнання, мінеральної продукції, товарів легкої і харчової промисловості за рахунок нарощення власних резервів виробництва, а також підвищення їх інвестиційної привабливості шляхом створення сприятливих ринкових умов для діяльності міжнародних компаній і транснаціональних корпорацій. Реалізація цих заходів сприятиме збалансованому розвитку зовнішньоекономічної діяльності промислових агломерацій України.