Структурно-динамічні проблеми розвитку регіональної економіки в трансформаційному періоді

Струкутурно-динамічними є такі проблеми економічного розвитку, які призводять до дисбалансу функціонування регіональної економіки, порушення в часовій динаміці опти­мальної територіально-галузевої структури регіонального вробництва.

Щодо регіонального аспекту, то протягом 1991-2003 рр. в жодному з 25 регіонів за показниками обсягу виробництва промислової, сільськогосподарської продукції та транспорт­них послуг не досягнуто рівня базисного 1990 року.

Зокрема, у 2003 році:

• по промисловості в 4 областях і містах Києві та Севас­тополі приріст обсягів виробництва перевищує рівень 1990 р. в Закарпатській становить лише на 31%, За­порізькій — на 33%, Одеській — на 32%, в Мико­лаївській на 1%, в м.Києві — 42%, а Севастополі — 79 %. В решті областей цей рівень становить від 50 до 90% до відповідного обсягу 1990 року (табл. 2.1.);

• по сільськогосподарському виробництву в восьми об­ластях (Луганській, Миколаївській, Херсонській, Вінницькій, Запорізькій, Полтавській, Сумській, Жи­томирській та Автономній Республіці Крим) обсяг про­дукції становив від 39 до 50%, у десяти областях — від 51 до 59%, у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській і Чернівецькій — від 62 до 91% (табл. 2.2);

• по транспорту обсяг перевезень вантажів теж скоротив­ся відповідно до базисного періоду і становив за всіма видами транспорту лише 26,0%, зокрема: по залізнич­ному — 46,0, морському — 16,0, автомобільному — 19,0%.

Катастрофічне становище у виробництві негативно позна­чилося на обсягах інвестицій в основний капітал як загалом в Україні, так і в регіональному розрізі. У 2003 році в областях Житомирській та Херсонській обсяг інвестицій становив 15 та 16 відсотків до відповідного показника за 1990 рік; у 6 облас­тях — від 20,9 до 30%; у 10 областях — від 31 до 38,3 відсотків і лише по м. Києву — 165,7% (табл. 2.3). Таке явище з інвесту­ванням в економіці свідчить про те, що процес відтворення по суті зведений до простого типу, тобто іде руйнування відтво- рювального механізму.

Поряд із спадом обсягів виробництва, транспортних по­слуг та інвестицій в економіці регіонів спостерігаються такі негативні явища, як натуралізація економіки, тобто розрахун-

Основні показники промисловості по регіонах України

Таблиця 2.1

Д.В. Клиновий,Т.В.Пепа

з урахуванням малих підприємств

Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України

Таблиця 2.2

Основні показники розвитку сільського господарства по регіонах (областях) України (без міст Києва та Севастополя)

Д.В. Клиновий,Т.В.Пепа

Продовження табл. 2.2

Таблиця 2.3

Інвестиції в основний капітал по регіонах України за рахунок усіх джерел фінансування, відсотків

Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України

Продовження табл. 2.3

Д.В. Клиновий,Т.В.Пепа

Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України ки за бартером, що, не зважаючи на поступові зрушення у 2000 р., продовжуються. В цілому по народному господарству вони становлять більше 40%. Зокрема, в галузях промисловості по­казник обсягу продукції, відвантаженої на бартерних умовах, значно коливається: у чорній металургії він становить 10,3%, електроенергетиці — 20,1, паливній промисловості, машино­будуванні та металообробці — більше, як 26,0, промисловості будівельних матеріалів — 46,6%.

У регіональному розрізі по промисловості в кінці 90-х — на початку 2000 років у 14 областях бартер становить до 20%; у десяти областях і Автономній Республіці Крим — від 20 до 30%; у Рівненській області — більше ніж 30%; у сільському господарстві розрахунки на бартерних умовах теж становлять значну частку.

В цілому по народному господарству показник збиткових підприємств у 1999 році становив — 55,7, у 2000 році — 41,2%, у 2003 році — 37,2% від їх загальної кількості, а сума збитків — відповідно 21,1, 23,7, 26,1 млрд. грн., у тому числі: по промисло­вості в 2003 р. — 39,9% (11,9 млрд. грн.), сільському господарст­ву — 42,3 (2,2), транспорту і зв'язку — 41,8% ( 0,9 млрд. грн.). За­гальний показник збиткових підприємств у регіональному розрізі суттєво коливається. Так, лише в Закарпатській області у 2003 р. він становив 26,9%, у семи областях (Луганській, Івано- Франківській, Львівській, Вінницькій, Волинській, Кірово­градській), Автономній республіці Крим та містах Києві і Сева­стополі коливається від 33,9 до 39,7%; у чотирнадцяти областях (Донецькій, Чернівецькій, Одеській, Тернопільській, Хмель­ницькій, Житомирській, Рівненській, Чернігівській, Дніпропет­ровській, Полтавській, Сумській, Харківській, Київській, Чер­каській) — від 40 до 45,9%; у Херсонській — 50,3%. Тобто у 76% областей кількість збиткових підприємств складає від 34 до 46%.

За основними галузями економіки збитковість підприємств у регіональному розрізі характеризується такими показниками: по промисловості в дев'яти регіонах — до 40%, у 15 — від 40 до 46% і в одному — більше 50%; по сільському гос­подарству в сімох областях — від 20 до 30%, вісьмох — від 30

до 40, десятьох — від 40 до 50 і в одній (Дніпропетровській) — 58,5%; по транспорту в трьох — від 40 до 50%, шістьох облас­тях і Автономній Республіці Крим — від 50 до 60%, одинадця­тьох — від 60 до 70% і чотирьох — від 70 до 80%.

Висока питома вага збиткових підприємств спос­терігається у всіх інших представлених в економіці регіонів га­лузях — зв'язку, будівництві, торгівлі та громадському харчу­ванні, матеріально-технічному постачанні.

В 2003 р. в економіці регіонів, не зважаючи на деякі пози­тивні зрушення у виробничій та фінансовій діяльності підприємств, ще не подолана негативна тенденція збільшення суми збитків.

Характерною ознакою стану економіки в регіонах є те, що протягом 1991-2000 рр. продовжує збільшуватись не тільки за­гальна кількість збиткових підприємств, а стають збитковими цілі регіони. Зокрема, якщо у 1995 році збиткових регіонів не було, то в 1997 році збитковими стали два регіони — Кірово­градський і Херсонський, в яких сума збитків відповідно стано­вила 16,6 і 57,9 млн. гривень. За результатами фінансової діяль­ності за 1999 рік їх кількість становила вже 14, а загальна сума збитків — 2643,8 млн. грн., у 2000 р. — відповідно 12 регіонів і 2481,8 млн. грн. Зокрема: в Луганській області сума збитків складала 829,3 млн. грн., Івано-Франківській — 278,8, Дніпропе­тровській — 234,1, Львівській — 224,0, Херсонській — 220,0, Кіровоградській — 168,1, Київській — 149,9, Тернопільській — 89,0, Закарпатській — 86,2, Рівненській — 70,5, Волинській — 64,5, АРК — 38,8 млн. гривень. Збитковість економіки у цих регіонах обумовлена, насамперед, збитковістю підприємств промисловості у 18 областях на загальну суму 2510,4 млн. грн., транспорту — відповідно у 19 областях на 2202,4 млн. грн., сільському господарству у 6 областях на 432,5 млн. грн., а також підприємств з торгівлі та громадського харчування у 10 облас­тях на 852,1 млн. грн. Таке явище свідчить про повільне рефор­мування і продовження кризового стану економіки регіонів.

Спад обсягів виробництва, скорочення обсягів інвестицій, збільшення збиткових підприємств як за кількістю, так і су-

Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України мою негативно позначилися на рівні рентабельності. Зокрема, рентабельність продукції загалом в Україні (без банків та ма­лих підприємств) за 1999 рік становила — 5,9, 2000 рік — 2,7%, тобто значно погіршилася порівняно з 1999 роком. У галузево­му розрізі цей показник становив: по промисловості — 4,8, сільському господарству — мінус 3,1, транспорту — мінус 0,3, зв'язку — 16,5, будівництву — 1,4%.

За формами власності показник рентабельності продукції у 2000 р. загалом в Україні становив: по підприємствах дер­жавної власності — 4,0%; комунальної — 1,4, приватної — 2,2, колективної — 2,4, по інших — 0,7%. Це означає, що на сучас­ному етапі підприємства державної власності працюють більш ефективно порівняно з іншими формами власності, хоча рівень рентабельності у розмірі 4,0% є занадто низьким.

17.3.