Загальна характеристика хімічної промисловості

Хімічна промисловість - це галузь, на підприємствах якої, застосову­ючи хімічні методи переробки сировини і матеріалів, одержують різнома­нітну хімічну продукцію. До хімічної промисловості належать гірничо- хімічна промисловість, виробництво мінеральних добрив, промисловість хімічних волокон і ниток, промисловість синтетичних смол і пластмас, хіміко-фармацевтична промисловість, промисловість побутової хімії, ла­кофарбова промисловість та промисловість синтетичних барвників і хімічних реактивів (рис.26).

В останні роки у структурі хімічного комплексу зростає частка науко- містких виробництв органічної хімії, пластмас, фармацевтичних препа­ратів, виробництв мінеральних добрив, магнітних носіїв іноформації.

Хімічна промисловість має складну галузеву структуру та об’єднує по­над 200 взаємопов’язаних виробництв. Відзначимо, що світове господар­ство використовує понад 400 тисяч хімічних сполук. Основні центри хімічної промисловості України зображені на рис. 27.

Найпотужнішими хімічними виробництвами є підприємства з вироб­ництва азотних добрив — у Рівному, Черкасах, Одесі; пластмас і виробів з них - у Дніпропетровську, Прилуках, Харкові; хімічного волокна - у Києві; кінофотоматеріалів - у Шостці. Крім цього працюють Івано-Франківсь­кий завод тонкого органічного синтезу, Сиваський анілінофарбовий за­вод, існують комплекси із випуску нових видів хімічної продукції - капро­лактаму, поліхлорвінілових смол, полістиролу, вінілацетату та ін. Випуск цієї та іншої продукції організовано у Горлівці, Калуші, Первомайську. Великі заводи із випуску шин знаходяться у Дніпропетровську, Білій Церкві.

Рис. 26. Структура хімічної промисловості.

Особливе місце посідає нафтохімічна промисловість, яка, як правило, виділяється в окрему галузь, хоча включає хімічну переробку нафти та газів (виробництво синтетичного каучуку, сажі, гумоазбестових та гумотехніч- них виробів, органічних кислот, технічного вуглецю тощо).

До гірничо-хімічної промисловості входять галузі виробництва, пов’я­зані з видобуванням і збагаченням сировини для одержання переважно продукції основної хімії. Україна багата на гірничо-хімічну сировину: ка­м’яну і калійну солі, карбонати і фосфати, барит, бром, йод, борні руди, самородну сірку, ропні води, мінеральні фарби тощо.

В Україні існує багатогалузева хімія і нафтохімія. Найбільшими підроз­ділами цієї галузі є виробництва основної хімії (40 % усієї товарної про­дукції галузі), лакофарбова (6 %), промисловість пластмасових виробів, скловолокнистого лиття (5 %), шинна (10 %), гумоазбестова (7 %)та інші.

Сировинною базою гірничо-хімічної промисловості є калійні солі (Ka- туш. Стебник), сірка (Роздол. Яворів), кам’яна сіль (Артемівськ, Сло- в’янськ), вапняки (Донецьк, Крим). Галузь в основному сконцентрована у Закарпатті, Передкарпатті, Придніпров’ї, Донеччині.

Рис.27. Центри хімічної промисловості України

Найважливішими техніко-економічними особливостями хімічної про­мисловості є: різноманітна сировинна база, складна галузева структура, значні витрати електроенергії, води та сировини на одиницю продукції, комбінування виробництва, кооперування з галузями, що виступають спо­живачами продукції хімічної промисловості.

Сировинною базою для хімічної промисловості слугують корисні ко­палини, сільськогосподарська сировина, вторинні продукти промислової переробки, синтетичні хімічні матеріали, повітря, вода. Такий широкий спектр призводить до детального економічного аналізу при обгрунтуванні вибору джерел сировини. Наприклад, витрати сировини на 1 тстановлять 8 т, ацетилену — 4,5 т, аміаку з коксу — 5,5 т. У хімічній промисловості ви­користовується велика кількість води. Для виробництва 1 тхімічних воло­кон води потрібно у 25 разів більше, ніж для виплавлення 1 т чавуну та у 10 разів більше, ніж для міді. Таким чином, характерними рисами хімічного комплексує висока вартість устаткування, енергомісткість, водомісткість, здатність комбінуватися з іншими галузями промисловості.

Вона тісно пов’язана з природно-ресурсним потенціалом. Разом з тим, дає велику кількість шкідливих для довкілля відходів.

До специфічних особливостей належить багатоцільове використання сировини (з одного й того самого виду сировини можна виробити різну продукцію — можна одержати однакову продукцію різними методами і з різних видів сировини). Відповідно до цього складаються особливості тех­нології того чи іншого виду хімічного виробництва.

8.1.