Особливості розвитку та розміщення галузей основної хімії

Основна хімія виробляє різні види реактивів, особливо кислоти, соду, мінеральні добрива, які потім використовуються у багатьох галузях про­мисловості. Підприємства цієї галузі концентруються здебільшого у райо­нах видобутку гірничо-хімічної сировини, вугілля та металургійних баз (ви­користовуються відходи металургійного виробництва), а також поблизу центрів виробництва електроенергії.

Основний продукт виробництва - сірчана кислота, найбільшим спо­живачем якої є так звана тукова промисловість (виробництво мінеральних добрив). Для виробництва сірчаної кислоти використовується самородна сірка Прикарпаття (Яворів і Роздол), сірка коксохімічних і нафтоперероб­них заводів, сірчисті гази, які виділяються при металургійній переробці мідних, цинкових і нікелевих руд. Крім того, сірчанокислотні цехи зосе­реджені там, де є виробництво мінеральних, а саме фосфорних і азотних добрив (Суми, Одеса, Вінниця, Рівне, Горлівка). Виробництво сірчаної кислоти орієнтується на споживача через високу хімічну активність і низьку транспортабельність, оскільки перевозити її на великі відстані економіч­но невигідно.

Серед мінеральних добрив основне місце належить виробництву азот­них добрив (сульфат амонію, аміачна селітра, аміачна вода тощо), що зосе­реджене поблизу центрів переробки коксу і природних газів. Сировиною для виробництва азотних добрив є кам’яне вугілля, коксові гази, природні горючі гази, буре вугілля. Кокосових газів у природі не існує, тому галузь зосереджена там, де є відходи коксохімічної промисловості (Донбас, При­дніпров’я, райони чорної металургії). Виробництво на основі природного газу зосереджене у Центральній і Західній Україні (Рівне — BAT „Рівне- азот”, Черкаси — BAT „Азот”). Основними центрами є: Сіверськодонецьк (гранульована аміачна селітра), Горлівка (ВАТ „Концерн „Стирол”), Дніпродзержинськ (азотнотуковий завод), Лисичанськ, Запоріжжя.

Виробництво фосфатних добрив орієнтується на споживача. Сирови­ною для їх виробництва є апатити і фосфорити, які зосереджені в Кроле- вецькому (Сумська область) та ізюмському (Харківська область) родови­щах фосфоритів. Певну частку фосфорних добрив одержують із доменних 234

шлаків заводу „Азовсталь”, який переробляє багаті на фосфор залізні руди Керченського басейну. Ця галузь в основному працює на привізній сиро­вині (хібінських апатитах Кольського півострова та казахських фосфори­тах). Основні підприємства з виробництва фосфатних добрив зосереджені у Костянтинівні (суперфосфатний цех), Одесі (суперфосфатний завод), Вінниці (ВАТ „Хімпром”, суперфосфатний завод), Сумах (ВАТ „Сумихім- пром”, знефторені фосфати).

Виробництво калійних добрив орієнтоване на сировину і зосереджене в районах залягання родовищ калійних солей (Калуш, Стебник). В Україні склалися сприятливі передумови функціонування і розвитку калійної про­мисловості, зокрема потужні запаси та якісний склад руд. Родовища Пе- редкарпаття є унікальними щодо сульфатного хімічного складу. Аналогіч­ним складом характеризуються лише родовища Сицилії, які є практично вичерпаними. Основним споживачем (понад 90 %) продукції калійної про­мисловості є сільське господарство. Калійні добрива необхідні для виро­щування таких важливих для України сільськогосподарських культур, як цукровий буряк, кукурудза, яра пшениця.

Калійний завод концерну “Оріана” (Івано-Франківськаобласть) про­водить комплексну переробку всіх компонентів сировини. Крім мінераль­них добрив, тут виробляється соляна кислота, гіпохлорит, хлор, карбомідні смоли, хлористий магній тощо.

Неабияке значення в основній хімії відводиться содовому виробництву, зокрема виготовленню кальцинованої та каустичної соди. Содове вироб­ництво розміщене в районах видобування сировини, зокрема кухонної солі і вапняків. Найкращі умови для содового виробництва склалися в Донбасі. Найбільшим районом содового виробництва є Слов’янськ (Донецька об­ласть), Лисичанськ (Луганська область). У Криму на базі ропи Сиваша ум. Красноперекопську працює содовий комбінат з випуску каустичної соди. Таку ж саму соду виробляють у м. Калуш.

8.2.