<<
>>

Науково-технічна революція: її сутність, етапи розвитку, особливості прояву та соціально-економічні наслідки

Обов'язковими елементами сучасного виробництва є результати науково- технічних досліджень, нові технології, наукові програми, плани та прогнози, автоматизовані системи наукової організації праці тощо.

Дедалі більше зростає роль науки у виробництві, яка забезпечує теоретичну, духовну сторону практичної виробничої діяльності. Безпосередньо це проявляється у науково- технічному прогресі, який став головним чинником прогресу економічного.

Сучасний етап науково-технічного прогресу прийнято ототожнювати із науково-технічною революцією, однак між ними існує суттєва відмінність. Насамперед, нам необхідно визначити, у чому полягає різниця між двома даними поняттями.

Науково-технічний прогрес (НТП) - це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання й освоєння зовнішніх сил природи, це об'єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.

Науково-технічна революція (НТР) - більш вузьке поняття. Вона є однією зі стадій чи форм НТП, коли останній набуває прискореного, стрибкоподібного характеру. Проявом НТР є докорінна перебудова всієї технічної і технологічної основи виробництва, його організації й управління, які здійснюються на базі практичного використання фундаментальних відкриттів сучасної науки.

При визначенні сутності НТР слід, насамперед, звернути увагу на органічну єдність науки та техніки в процесі їхнього розвитку. Сучасна техніка і технологія неможливі без втілення в них наукових досягнень. Якщо в минулому наука виступала як самостійна сфера діяльності, незалежна від інших чинників суспільного життя, то з певного часу вона починає входити в тісний зв'язок з іншими сферами діяльності людини.

Особливо посилюється її взаємозв'язок з виробництвом та технікою. У сучасному виробництві чітко проявляється тенденція до технологічного застосування науки і неухильне поступове перетворення її у безпосередню продуктивну силу.

В історії суспільства відбулось чотири НТР:

1. Перша НТР (XV - XVII ст.). Під час цього етапу суспільного розвитку відкинуто систему Арістотеля і геоцентричне вчення Птоломея, подолано середньовічну схоластику і зусиллями Коперника, Галілея, Декарта, Ньютона та інших видатних вчених створено основи математики, астрономії, механіки, медицини, природознавства. Цей період характеризується масштабним розвитком промислового виробництва. На зміну феодальній суспільно-економічній формації прийшла капіталістична, що характеризується розвитком продуктивних сил і ускладненням виробничих відносин.

2. Друга НТР (ХІХ ст.). Цей період характеризується руйнуванням метафізичних ідей незмінності природи і утвердженням діалектичних ідей загального розвитку і зв’язку у природі на основі атомістичної теорії і періодичного закону в хімії, вчення про збереження і перетворення енергії у фізиці, а також клітинної й еволюційної теорії у біології. Вплив науки ще більше проявляється у розвитку продуктивних сил, появі нових галузей виробництва, загостренні суперечності з виробничими відносинами у суспільстві.

Найважливішим досягненням другої НТР став транспорт - з'явилися нові види транспорту і удосконалювалися існуючі засоби сполучення. Так, у ХІХ ст. в Європі відбулась сенсаційна подія - виникнення першої у світі залізниці. Зростання обсягів і швидкості перевезень сприяли вдосконаленню залізничної техніки та значному поширенню користування залізничним транспортом. В середині ХІХ ст. розпочалось перевезення не лише пасажирів, а й продуктів виробництва, що спричинило другий бум на залізниці, який значно перевищив перший. У той час, як доходи німецької залізниці від перевезення пасажирів з 1850 до 1869 року збільшилися лише у вісім разів, доходи від вантажних перевезень за той самий час - у 21 раз і перевищили обсяг прибутку від перевезень пасажирів у 2,5 рази.

Суттєве скорочення транспортних витрат спричинило значні зміни у структурах виробництва інших економічних галузей. Якщо до появи залізниці промислова переробка сировини відбувалася майже виключно на місці її видобування, то тепер стало можливим транспортувати сировину до інших місць розташування виробництва - більш віддалених чи фінансово вигідних. Таким чином, поява та розвиток залізничного транспорту посприяли виникненню міжнародного поділу праці.

3. Третя НТР (з кінця ХІХ ст.). На даному етапі почала зруйновано концепції неподільного атома і створено квантово-механічну систему світосприйняття, яка характеризується кількісними фізичними властивостями мікросистем. Наука проявляє революційний вплив на розвиток виробництва і виробничих відносин. НТР розпочалася у фізиці, потім поширилась на хімію, біологію, кібернетику, космознавство та ін. До середини 50-х років ХІХ ст. НТР набула загального характеру.

4. Четверта НТР (з середини ХХ ст.) охопила інтелектуальну діяльність, починаючи з інформаційних образів в економіці, штучного інтелекту у нових технологіях і продовжується в біології, інформатизації суспільства, у науці і техніці розвивається світова глобалізація. Сучасний етап НТР все більше пов'язується з такими її пріоритетними напрямами, як автоматизація, роботизація, кібернетизація, розвиток мікроелектроніки, біотехнології, інформатики.

Зміст якісно нової технології інформаційних процесів полягає у звільненні мозку людини від нетворчої, механічної, рутинної роботи, у передачі значної частини такої роботи машинам з метою звільнити резерви мозку для творчої діяльності різних видів, у тому числі з переробки та використання інформації.

Основні риси науково-технічної революції:

- швидкість розвитку науки, перетворення науки в безпосередню виробничу силу;

- всеосяжність;

- зміна технічної та технологічної бази господарства світу.

Особливості науково-технічної революції:

1. Результати наукових досліджень втілюються в техніці, технології, у матеріальному виробництві, тобто наука виконує так звану матеріально- технічну функцію.

2. Наукові знання впливають на самих виробників, на людей, їх світогляд, творчі здібності. Все нагальнішою стає об'єктивна необхідність вдосконалення творчих здібностей особистості, все більше зростає значення духовного розвитку трудящих як вирішального фактора матеріального виробництва. Без інтелектуального розвитку людини-робітника, інженера, техніка, організатора виробництва неможливий і успішний розвиток техніки, технології, використання їх у виробництві.

З'ясувавши сутність та особливості сучасного етапу науково-технічної революції, доцільно перейти до характеристики її соціальних наслідків.

Наслідки науково-технічної революції можна звести до таких основних груп:

- Базові матеріалоємні галузі промисловості переорієнтовуються з місцевої сировини до ринків збуту. Так, більшість районів, що зараз розвиваються, не мають сировинних баз.

- Основними центрами і регіонами розміщення виробництва стали території з високим науковим потенціалом. Перспективною формою територіальної організації науково-виробничих комплексів стали технополіси.

- Зміна змісту і характеру праці (збільшується частка творчих, пошукових функцій, що веде до нівелювання суттєвих відмінностей між людьми розумової і фізичної праці).

- Зростання частки висококваліфікованих спеціалістів, що здійснюють обслуговування нової техніки і технологій (це вивільняє трудові ресурси).

- Підвищення вимог до культурно-технологічної та інтелектуальної підготовки кадрів.

- При розміщенні господарства в економічно розвинутих країнах орієнтуються на використання висококваліфікованої робочої сили або на дешеву робочу силу в країнах, що розвиваються.

- Прискорення структурних змін у сфері людської діяльності (перекачування трудових ресурсів із с/г в промисловість, а з неї - у сферу науки, освіти, обслуговування). Це зумовлює зростання концентрації населення в містах, активізацію міграційних процесів.

- "Інтернаціоналізація" суспільних відносин (як приклад - неможливість виробляти будь-що в одній країні, не беручи до уваги міжнародні стандарти, ціни на світовому ринку, міжнародний поділ праці).

- Проблема подальшого вдосконалення системи освіти. НТР потребує постійної освіти, яка складається з двох підсистем: базової освіти і додаткової. Остання має здійснюватися в основному шляхом постійної самостійної освіти;

- Передбачаються жорсткі санкції за забруднення навколишнього (Кіотський протокол).

2.

<< | >>
Источник: Чирак І.М.. Нова економіка. Тернопіль : ТНЕУ,2016. — 236 с.. 2016

Еще по теме Науково-технічна революція: її сутність, етапи розвитку, особливості прояву та соціально-економічні наслідки:

  1. Інфляція, її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідки
  2. 14.3. Науково-технічна революція і розвиток агропромислової інтеграції
  3. Макроекономічна нестабільність. Циклічні коливання економіки. Сутність інфляції та механізм її подолання. Безробіття та його соціально-економічні наслідки
  4. §2. Соціально-економічні наслідки інфляції
  5. Безробіття та його соціально-економічні наслідки
  6. 21.6. Сучасні форми і основні тенденції розвитку міжнародних науково-технічних зв\'язків
  7. 5.1. Науково-технічний прогрес та економічне зростання. 5.2. Необхідність і сутність науково-технічної політики. 5.3. Форми та методи реалізації науково-технічної політики. 5.4. Концепція державної інноваційної політики. 5.5. Орга­нізаційно-економічний механізм державного регулювання інноваційної діяльності
  8. Особливості сучасного соціально-економічного стану України: моделі трансформацій, етапи і тривалість перехідного періоду
  9. 9.1. Регіональна економічна політика, її сутність і завдання. 9.2. Механізм реалізації регіональної економічної політики держави. 9.3. Державне регулювання соціально-еконо­мічного розвитку регіонів. 9.4. Місцеві бюджети як фінансова основа соціально-економічного розвитку регіонів
  10. 55. Виникнення, сутність та етапи розвитку меркантилізму.
  11. Етапи становлення і розвитку економічної думки в суспільстві. Сучасні економічні теорії
  12. 2. 3. Підходи до оцінювання економічної складової забезпечення соціального розвитку та збалансування показників соціального розвитку
  13. Основні соціально-економічні показники розвитку країни
  14. Сутність, етапи формування, структура, тенденції розвитку міжнародної економіки (світового господарства)
  15. Тема 5 науково-технічна та інноваційна ПОЛІТИКА
  16. Тема 1. 5. Науково-технічна й інноваційна політика
  17. Інновації як спеціфічна форма науково-технічного прогресу
  18. Економічні потреби суспільства та їх структура. Економічні інтереси та мотиваційний механізм. Економічні суперечності як джерело розвитку
  19. Науково-технічна (інноваційна) підтримка підприємництва
  20. «Кейнсіанська революція» в економічній теорії
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -