<<
>>

Основні соціально-економічні показники розвитку країни

Франція є однією з провідних країн західних держав, сьоме місце серед усіх країн світу — 4,7 % сукупного ВВП при 1 % населення земної кулі. За розмірами території (551 тис. кв. км) і населення (57 млн чол.), вона належить до числа найбільших країн Європи.

За рівнем економічного розвитку поступається ФРН і цілому ряду малих країн (Норвегії, Данії, Швейцарії, Люксембургу). На долю Франції припадає 17 % промислового і 20 % сільськогосподарського виробництва Західної Європи.

Участь Франції в «спільному ринку» відкрила сильні та слабкі місця її економіки, обумовлені тим, що країна довгий час розвивалася в «тепличних» умовах митного протекціонізму і за рахунок експлуатації великих колоніальних володінь.

Провідне місце в структурі промислового виробництва займає загальне машинобудування (12 %) і транспортне (10 %). Автомобільна промисловість є однією з основ національної промислової структури. Дві найбільші в країні компанії — приватна «Пежо- Сітроєн» і державна «Рено» забезпечують відповідно 4 і 5 % світового виробництва легкових автомобілів. Французькі компанії займають друге місце у світі після Японії за випуском енергетичного устаткування для електростанцій. Франція залишається провідною силою в ракетній промисловості Західної Європи. Проект «Аріанспейс» забезпечує провідні позиції країни в комерційних

191

Фінансова система Франції

запусках супутників. На його частку припадає приблизно 50 % світового космічного ринку.

Франція — найбільший виробник сільськогосподарської продукції в Західній Європі. На долю сільського господарства припадає приблизно 4 % ВВП і 6 % населення країни, але воно дає 25 % продукції в ЄС. Більше половини господарств існують на власній землі. Провідною силою виробництва виступають великі господарства. 52 % сільськогосподарських угідь припадають на господарства розміром понад 50 га, що становить 16,8 % від загальної кількості.

Франція відстає від своїх конкурентів за часткою НДДКР у ВВП (3,3 % у 1991 р., тоді як у ФРН — 3,6 %). Характерною рисою науково-дослідної діяльності виступає її військова спрямованість. Частка коштів, що направляється на військові дослідження, досягає 19 % усіх витрат на НДДКР, а у ФРН — близько 5 %.

Багато французьких компаній відносяться до ринку ЄС як до свого внутрішнього. Понад 60 % експорту направляється в країни ЄС. Це найбільша частка серед чотирьох провідних країн Західної Європи.

У країнах, які розвиваються, зосереджено приблизно 30 % загального обсягу прямих інвестицій, що вище частки інших країн. Африканський континент займав раніше і продовжує займати особливе місце у структурі капіталу Франції. На його частку припадає понад 50 % французьких інвестицій у «третьому світі». В основному вони зосереджені в країнах зони франка. Франція також є великим імпортером капіталу. Провідне місце серед іноземних фірм займають американські (48 %).

9.1.

<< | >>
Источник: Миргородська Л.О.. Фінансові системи зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: Центр учбової літератури,2008. — 320 с.. 2008

Еще по теме Основні соціально-економічні показники розвитку країни:

  1. Тема 2. Cтратегія соціально-економічного розвитку країни
  2. Тема 1.2. Стратегія соціально-економічного розвитку країни
  3. 14.10.2. Організаційно-методичні основи розробки програми економічного і соціального розвитку регіону, її структура та головні показники
  4. Соціально-економічні процеси в країнах Центральної та Східної Європи
  5. 2. 3. Підходи до оцінювання економічної складової забезпечення соціального розвитку та збалансування показників соціального розвитку
  6. 1.3. Основні вежі розвитку органів контрольно-ревізійної роботи у зарубіжних країнах
  7. Специфіка соціально-економічного розвитку та економічна роль держави в Скандинавських країнах
  8. 134. Змішана економіка і соціально-економічні перетворення у постсоціалістичних країнах. Структура змішаної економіки.
  9. Науково-технічна революція: її сутність, етапи розвитку, особливості прояву та соціально-економічні наслідки
  10. Економічні потреби суспільства та їх структура. Економічні інтереси та мотиваційний механізм. Економічні суперечності як джерело розвитку
  11. 1.1. Еволюція поглядів на територіальну громаду як соціальну спільноту й підходи до управління її соціальним розвитком
  12. Показники динаміки розвитку людського капіталу: індекс економічної свободи та індекс розвитку інформаційного суспільства
  13. 2. 2. Сучасний стан організаційного забезпечення управління соціальною сферою як базовою ланкою соціального розвитку територіальних громад
  14. 9.1. Регіональна економічна політика, її сутність і завдання. 9.2. Механізм реалізації регіональної економічної політики держави. 9.3. Державне регулювання соціально-еконо­мічного розвитку регіонів. 9.4. Місцеві бюджети як фінансова основа соціально-економічного розвитку регіонів
  15. 20.1. Соціальний прогрес: зміст, критерії, показники
  16. Основні макроекономічні показники
  17. Основні макроекономічні показники. Методика розрахунку основних макроекономічних показників
  18. 11.2. Основні завдання та показники соціальної політики
  19. Основні макроекономічні показники