Сутнісні чинники формування «нової економіки»: інформатизація, автоматизація, комп’ютеризація, електронізація

Сучасна епоха суспільно-економічного розвитку - нова економіка - все більше пов'язується з такими її пріоритетними напрямами, як інформатизація, автоматизація, комп’ютеризація, електронізація, роботизація, кібернетизація, розвиток мікроелектроніки, біотехнології, інформатики тощо.

Інформатизація - це організований соціально-економічний і науково- технічний процес створення оптимальних умов задоволення інформаційними потребами та її реалізації прав громадян, органів державної влади, організацій, громадських об'єднань із врахуванням формування та використання інформаційних ресурсів. Інформатизація є суттєвим фактором впливу на взаємовідносини споживача та виробника у сучасній глобальній економіці.

Інформатизація - відносно новий термін, який дедалі частіше починає використовуватися у тих контекстах, у яких раніше використовувались слова «автоматизація», «комп'ютеризація», «електронізація». Однак термін «інформатизація» найкращим чином відповідає сучасному розумінню позначеної проблеми, адже виражає різке підвищення продуктивності праці з урахуванням нових інформаційних технологій. «Хто володіє інформацією, той володіє світом» - так характеризується інформаційна революція, яка поширюється у всіх галузях науки, техніки, виробництві, соціології, суспільстві.

Інформатизація торкнулася всіх сфер людського життя. Нові інформаційні технології відкривають наступну сторінку в розвитку науки і життя наукового суспільства в цілому. Електронна пошта, комп'ютерні конференції забезпечують можливість тісного контакту вчених, інтенсивного обговорення проблем, що її цікавлять. Інформатизація наукових досліджень - це реалізація комплексу заходів, направлених не забезпечення повного і своєчасного отримання достовірних знань про об'єкти досліджень.

Основні напрямки інформатизації суспільства:

- формування та розвиток індустрії інформатики;

- модернізація управлінських структур;

-перебудова соціальних структур;

- комплексування інформаційних зв'язків;

- формування людського потенціалу.

На думку науковців, інформатизація включає три складових:

1) медіатизацію - процес вдосконалення збору, збереження і поширення інформації;

2) комп'ютеризацію - процес вдосконалення пошуку та обробки інформації;

3) інтелектуалізацію - процес розвитку здібностей до сприйняття й обробки інформації, тобто підвищення інтелектуального потенціалу суспільства, включаючи використання штучного інтелекту.

Якщо ці три складові процесу проводяться рішуче і послідовно, то завжди ведуть до радикальних і революційним змін у соціальній структурі.

Інформатизація повинна бути поєднана із процесами соціальної інтелектуалізації, тим самим істотно підвищуючи творчий потенціал особистості та її інформаційного середовища.

Вчені виділяють два основні теоретико-методологічні підходи до інформатизації суспільства:

1) технократичний - коли інформаційні технології вважаються засобом підвищення продуктивності праці і їх використання обмежується, переважно, сферами виробництва й управління;

2) гуманітарний - відіграє важливу роль в людському житті і використовується не тільки на виробництві, але і в соціальній сфері.

Розглядаючи сутність інформатизації, варто приділити особливу увагу теорії «інформаційної асиметрії», розробленої у 2001 р. американськими вченими Дж. Стігліцом, Дж. Акерлофом та М. Спенсом, які отримали Нобелівську премію з економіки за аналіз ринків з асиметричною інформацією. Вони визначають «асиметричну інформацію» як спільну рису ринкових взаємодій, де агенти на одній стороні ринку мають набагато більше інформації на відміну від тих, хто знаходиться на іншій стороні. Ключовими поняттями є: несприятливий відбір, протидіючі установи, передача сигналу та скринінг («відбір», «сортування»). Дж. Акерлоф показав, що інформаційна асиметрія може призвести до несприятливого відбору на ринках; М. Спенс - що при певних умовах добре інформовані агенти можуть поліпшити свої позиції на ринку, сигналізуючи свою приватну інформацію погано інформованим агентам; Дж. Стігліц - що недосвідчений агент може іноді захопити інформацію у більш інформованого агента за допомогою «скринінгу».

У електронному словнику Investopedia асиметрична інформація визначається як ситуація, при якій одна сторона під час трансакції володіє більшим масивом інформації порівняно з іншою стороною. Як правило, так відбувається в угодах, де продавець (виробник) знає більше, ніж покупець (споживач). Хоча сьогодні, при дуалістичній природі взаємовідносин у глобальній економіці, можливо і те, що ключовою інформацією буде володіти саме споживач. Така ситуація може бути потенційно шкідливою через умисне затримування чи погане передавання інформації.

Інформаційна асиметрія присутня на усіх ринках, проте найбільше досліджень здійснено на ринках праці, медичних послуг, страхування та фондових ринках.

Теорія асиметричної інформації показує, що асиметрія інформації асоціюється з наявністю дисбалансу в потоці інформації в будь-якій економічній угоді. В інформаційній асиметрії важливу роль відіграють сигнали. Теорія ринкових сигналів допомагає пояснити поведінку двох сторін, коли вони мають доступ до різної інформації. Стратегічна передача сигналу відноситься до дій особи, яка подає сигнал з метою впливу на погляди і поведінку отримувача, а теорія ринкових сигналів пояснює взаємозв’язок між сигналами та якістю, показуючи, чому деякі сигнали є надійними, а інші - ні.

Інформатизація виробництва. Всі країни світу в тому або іншому ступені здійснюють процес інформатизації. Неправильно обрана стратегія інформатизації або її недостатні динамізм і мобільність можуть, на думку вчених, привести до істотних, а часом драматичних змін у всіх сферах життя країни. Перша країна, що почала інформатизацію, - це США. Інші промислово розвинені країни світу, зрозумівши перспективність і неминучість цього напряму, достатньо швидко зорієнтувалися і стали нарощувати темпи упровадження комп'ютерів і засобів телекомунікацій. У більшості розвинених країн розуміють, що без надзвичайних зусиль відставання у області інформаційних і комунікаційних технологій може стати незворотним для їх розвитку в цілому.

Багато країн мають національні програми інформатизації виробництва з урахуванням місцевих особливостей і умов. Проте при створенні і упровадженні таких програм слід спиратися на досвід передових країн, врахувати їх успіхи і невдачі, відобразити в них існуючі і перспективні тенденції інформатизації.

Результатом процесу інформатизації виробництва є створення інформаційного суспільства, де маніпулюють не матеріальними об'єктами, а символами, ідеями, образами, інтелектом,знаннями. Якщо розглянути людство в цілому, то воно в даний час переходить від індустріального суспільства до інформаційного. Для кожної країни її рух від індустріального етапу розвитку до інформаційного визначається ступенем інформатизації суспільства.

Інформація виробництва і знання стають одним із стратегічних ресурсів держави, масштаби використовування якого стали подібними до використання традиційних ресурсів, а доступ до них - одним з основних чинників соціально- економічного розвитку. Роль цього чинника, який постійно підвищується, як засобу прискорення темпів глобальної інтеграції в економіці і інструменту дії на масову свідомість, культуру і міжнародні відносини дозволяє говорити про появу нових об'єктивних передумов розвитку суспільства.

Таким чином, інформатизація виробництва сьогодні - це нагальна необхідність часу. Ті країни, процеси інформатизації виробництва в яких досягли найвищого на сьогоднішній день рівня, досягли значного успіху на міжнародній арені і в підвищенні благополуччя населення власної країни.

Автоматизація виробництва. Важливими тенденціями сучасного виробництва є, з одного боку, постійне зростання його масштабів, підвищення кількості і якості продукції, з іншою — прогресуючий дефіцит робочої сили, непопулярність монотонної і важкої фізичної ручної праці. Найважливішим, а часто і єдиним засобом вирішення протиріч між ними є комплексна автоматизація виробництва.

Автоматизація виробництва - це один із напрямів науково-технічного прогресу, етап комплексної механізації, що характеризується звільненням людини від безпосереднього виконання нею функцій управління технологічними процесами і передачею цих функцій автоматичним пристроям з метою зменшення трудових затрат, покращення умов виробництва, підвищення обсягів випуску та якості продукції.

Завдяки автоматизації істотно зменшується трудомісткість операцій та водночас різко зростає продуктивність праці.

Разом з терміном «автоматичний», часто використовують поняття «автоматизований», що підкреслює відносно великий ступінь участі людини в процесі.

Мета автоматизації виробництва полягає у підвищенні продуктивності праці, поліпшенні якості продукції, оптимізації управління, усуненні людини від виробництва, небезпечного для здоров'я.

Процесам автоматизації виробництва підлягають:

S виробничі (технологічні) процеси;

S проектування;

S організація, планування та управління;

S наукові дослідження;

S бізнес-процеси.

За рівнем автоматизації розрізняють:

S часткову автоматизацію;

S повну автоматизацію;

S комплексну автоматизацію.

Питання комплексної автоматизації мають велике народногосподарське значення, адже їх впровадження гарантує економічний ефект. Так, наприклад, комплексна автоматизація приготування кормів на потокових лініях знижує затрати праці в 4-5 разів і зменшує собівартість їх приготування на 30-50 %.

Сучасній автоматизації виробництва властиве широке застосування нової елементної бази, зокрема мікропроцесорів і мікро - ЕОМ, використання яких дозволяє реалізувати будь-які складні алгоритми функціонування автоматичних систем, підвищити їх надійність, зменшити габарити, енергоємність тощо. Водночас важливим є забезпечення виробництва системами управління такого складного рівня при порівняно низькій кваліфікації обслуговуючого персоналу і відсутності відповідних розробок.

Автоматизація виробництва підвищує надійність і продовжує термін роботи устаткування, полегшує і оздоровлює умови праці, підвищує безпеку праці і робить її більш престижною, скорочує плинність робочої сили і економить затрати праці, збільшує кількість і підвищує якість продукції, прискорює процес стирання відмінностей між працею розумовою і фізичною, промисловою і сільськогосподарською.

Впровадженню засобів автоматики сприяє науково-технічний прогрес, який полягає в швидкому зростанні технічної і енергетичної озброєності, в бурхливому розвитку наукових досліджень з усестороннім застосуванням наукової апаратури, в прискореному розвитку теорії і практики використовування автоматично діючих засобів і систем для заміни фізичної і розумової праці працівників, в широкому використовуванні досягнень засобів зв'язку і диспетчерського управління, що дозволяє істотно поліпшити організацію і ефективність праці фахівців і керівників виробництва.

Галузі, де автоматизація є актуальною: машинобудування; енергетика; хімічне виробництво; виробництво сталі; гірнича справа; харчова промисловість; керування автомобільним, залізничним і повітряним транспортом.

Комп'ютеризація виробництва. За останні десятиріччя суттєві зміни параметрів комп'ютерів призвели до кардинальних змін в інформаційній техніці й технологіях, що можна визначити як перехід до так званої безпаперової інформації. Зміст якісно нової технології інформаційних процесів полягає у звільненні мозку людини від нетворчої, механічної, рутинної роботи, у передачі значної частини такої роботи машинам з метою звільнити резерви мозку для творчої діяльності людини.

Впровадження комп'ютерів у різні сфери управління та матеріального виробництва, вдосконалення їх технічної бази та оснащення сучасними комунікаційними засобами підвищує оперативність накопичення і переробки інформації, стає чинником підвищення ефективності управлінських взаємодій і надійності техніко-економічних обґрунтувань проектів економічного розвитку.

Обчислювальна техніка все більш широко використовується не тільки для автоматизації виробництва, але і в самих різних його сферах. Подібне залучення обчислювальної і мікроелектронної техніки в діяльності різних виробничих систем називається комп'ютеризацією виробництва.

В науковій літературі часто ототожнюють терміни «інформатизація», «автоматизація» та «комп’ютеризація». Однак «комп’ютеризація» є більш вужчим поняттям порівняно із двома попередніми.

Комп'ютеризація виробництва - це процес впровадження і розвитку комп'ютерів та обчислювальної техніки, які забезпечують автоматизацію інформаційних процесів і технологій в усіх сферах діяльності людей. Основна увага приділяється розвитку і запровадженню технічної бази комп'ютерів, які забезпечують оперативне отримання інформації та її накопичення.

Мета комп'ютеризації виробництва полягає в поліпшенні якості життя людей за рахунок збільшення продуктивності і полегшення умов їх праці.

Комп'ютери стали невід'ємною частиною сучасного виробництва (верстати із програмним управлінням, автоматизовані виробничі лінії), бізнесу (автоматизація бухгалтерського обліку, організація банк. операцій, використання пластикових карт і мережі Internet для взаєморозрахунків), сфери обміну (Internet-магазини) і повсякденного побуту.

На сучасному етапі комп'ютеризація відкрила якісно нові можливості у сфері виробництва. Вона дозволила автоматизувати процес проектування, без чого стали б нереальними сучасний рівень автомобіле- і літакобудування, створення космічних літальних апаратів і багато іншого.

Небувалих висот досягла швидкість поширення інформації. Тепер події, що відбулися в одному кінці світу, стають відомі всьому світу всього за кілька хвилин. Саме тому XXI ст. назвали інформаційним.

Є багато сфер людської діяльності, де комп’ютер використовується як звичайний робочий інструмент: ПК щодня використовується як на виробництві, так і в побуті. Так, наприклад, сьогодні важко зустріти студента, який при підготовці до занять не використав би комп'ютер. І не важливо, чи користується він електронною бібліотекою, чи пише роботи сам або скачує готові реферати, вірний помічник завжди до його послуг.

Персональні комп'ютери, крім допомоги в роботі, міцно увійшли в дозвілля і особисте життя людей. Так, молоді часто знайомляться, знаходять нових друзів через мережу Інтернет. Перегляд фільмів, прослуховування музики, читання книг, гра - у всьому цьому комп'ютер - вірний помічник. Саме в цьому і є недолік персональних комп’ютерів, адже непомітно для оточуючих, комп’ютер став невід’ємним атрибутом, який може замінити все.

Спробуємо систематизувати переваги та недоліки впливу комп’ютеризації на сучасне суспільство.

До основних позитивних якостей комп'ютеризації виробництва можна віднести:

- поліпшення якості життя людей за рахунок збільшення продуктивності і полегшення умов їх праці;

- доступність інформації, швидкість і простота в її отриманні;

- розвиток безпаперових технологій, автоматизація процесів, зручність в управлінні;

- використання комп'ютерних мереж дозволяє виробникам знизити трансакційні, поштові, часові витрати;

- спрощення процесу обміну інформацією (комунікації) між людьми, що знаходяться деколи в різних частинах земної кулі.

Масова комп’ютеризація виробництва викликала одночасно і низку негативних явищ, а саме:

- на виробництві виникає необхідність в наявності висококваліфікованих мережевих адміністраторів, здатних підтримувати локальну і зовнішню мережу в зразковому стані.

- більшість користувачів не знають та не використовують всі можливості сучасного комп’ютера, що в свою чергу не дозволяє підвищити свій рівень знань;

- доступність до великих масивів інформації призвели суспільство до формального, безвідповідального ставлення і осмислення цієї інформації;

- великі можливості комп’ютерних технологій «змусили» сучасне суспільство перекласти свої розумові здібності на машину, що призвело до відставання в логічному мисленні людини від комп’ютерної техніки;

- заміщення реального життя віртуальною реальністю, реального спілкування - віртуальним.

Таким чином, комп’ютеризація має вельми суперечливий вплив на всі сфери людського життя в цілому і на економіку як на одну з її головних складових, зокрема. Однак, для нормального розвитку і функціонування складного народногосподарського механізму необхідні постійний обмін інформацією між його ланками, сучасна обробка великого обсягу даних на різних рівнях управління, що також неможливо без використання ЕОМ. Тому від рівня комп'ютеризації значною мірою залежить розвиток економіки.

Електронізація виробництва - це процес широкого застосування електроніки в усіх галузях народного господарства.

Електронізація є основою автоматизації управління технологічними процесами, важливим елементом верстатів з числовим програмним управлінням, калькуляторів тощо.

Електронізація сприяє прогресу масових засобів інформації, завдяки їй забезпечена значна частина досягнень сучасної фізики, астрономії, хімії, біології, сейсмології, медицини. Широке застосування електроніка знаходить в банківській справі, складському господарстві, роздрібній торгівлі та в інших галузях.

Темпи розвитку електроніки знаходять відображення у зростанні парку ЕОМ; зростає попит на міні- ЕОМ і мікропроцесори, електронну техніку впроваджено в процес навчання в загальноосвітніх школах і ВУЗах.

Сьогодні добре видно техніко-економічний ефект електронізації виробництва: хоча габарити обчислювальних і керуючих електронних систем і величина споживаної ними енергії зменшилися, в той же час різко зросла кількість оброблюваної інформації.

Електронізація і комплексна автоматизація ведуть в кінцевому рахунку до створення малолюдного і безлюдного виробництва. З'являються комплексно автоматизовані цехи і підприємства, де всі основні і допоміжні операції, контроль за технологічними процесами виконують роботокомплекси, ЕОМ та інші технічні засоби. У підсумку виробництво зростає в 2-5 разів і більше.

Таким чином, електронізація народного господарства - один із пріоритетних напрямів науково-технічного прогресу, важливий фактор його прискорення та підвищення ефективності виробництва.

3.