Розвиток «нової економіки» в США та країнах Європейської цивілізації

XXI ст. вважається історичною епохою становлення та розвитку нової економіки та подальшої глобалізації виробництва і обміну у світовому господарстві, епохою поглиблення міжнародної економічної інтеграції у різних його регіонах й постійного вдосконалювання взаємодії різних інтеграційних формувань з метою забезпечення сталого економічного і соціального прогресу у світовому співтоваристві.

Нині у стадію нової економіки впевнено увійшли найрозвинутіші країни - США та Західна Європа. Період становлення та розвитку нової економіки характеризується максимальним винесенням виробництва за межі країни й наголосом на розвиток інформаційних технологій. Американський соціолог Д. Белл сформулював цей період наступним чином: «Нова економіка - це створення економікою послуг, домінування шару науково-технічних фахівців, центральна роль теоретичного наукового знання як джерела нововведень і розширення політичних рішень суспільства, можливість підтримувати стале технологічне зростання, створення нової «інтелектуальної» техніки» [1]. Аналізуючи риси «нової економіки» у США, та країнах Європи, Д. Белл дійшов висновку, що у них відбувається перехід від індустріальної стадії розвитку до постіндустріальної, з величезним переважанням в економіці не виробничого сектора, а сфери послуг.

Нова економіка у США та країнах Європи характеризується:

- Комп ’ютерно-інформаційними технологіями. Відбувається розвиток нових галузей економіки: виробництво комп’ютерів, інтернет-економіки, електронної тощо. Нова економіці асоціюється з бізнесом в мережі Інтернет, на ринку з’явились інтернет-компанії, інтернет-магазини. За період 1995-2012 рр. пришвидшення темпів зростанні продуктивності праці було досягнуто за рахунок впровадження комп’ютерів.

- Економікою знань. Все більшу ціну компаній формують ідеї, кваліфікація персоналу, обробка інформації, вміння створювати нові знання, впроваджувати їх в організаційних і технічних системах.

- Поєднання знань та інформації, що базується на комунікаційній інфраструктурі. Інформація та знання є чинниками виробництва і утворюють органічну єдність: знання поширюються через систему інформації, водночас зміст інформації становлять саме знання. Вони породжують новий тип технологій - інформаційно-комунікативний.

Однак, не зважаючи на схожість рис нової економіки у країнах США та Європейської цивілізації, становлення та розвиток даної епохи в цих країнах відбувався дещо по-різному.

У США концепція "нової економіки" почала розроблятися у 90-х рр. XX ст. в американській науковій літературі. Поняття "нова економіка" вперше було використано американськими науковцями для аналізу досягнень за період діяльності президента Б. Клінтона і було пов'язано з конкретними показниками: реальними темпами зростання ВВП, рівнем безробіття і рівнем інфляції. «Нова економіка» визначалася як економіка, що характеризується незвичайними змінами і приростом економічних показників, зокрема, швидким зростанням продуктивності праці, підвищенням доходів, низьким рівнем безробіття і помірною інфляцією, що є наслідком досягнень НТП, методами ведення бізнесу і вдосконаленням економічної політики, які взаємно підсилюють один одного. США вважається класичною країною нової економіки.

Розвиток нової економіки в США охоплює такі суттєві відкриття та впровадження: виробництво напівпровідників, мікропроцесорів у

мікроелектроніці, мікрокомп’ютерів, операційних систем, лазерної техніки, оптико-волоконні технології, роботобудування, створення у 1969 р. компанією ARPA Міністерства оборони США електронної комунікаційної системи Інтернет, розвиток інформаційних технологій та комунікаційної інфраструктури (системи передач тощо), розвиток генної інженерії, біотехнології, ракетно-космічної техніки. Традиційні фактори виробництва втрачають свою значимість, натомість вирішальним елементом суспільного багатства стає людський фактор, а новим виробничим ресурсом - знання та інформація.

Значною мірою прискоренню зростанню продуктивності у США сприяло виробництво комп’ютерів. У своєю емпіричному дослідженні, проведеному на матеріалах американської економіки, Олінер і Зіхель (2000) приходять до висновку, що виробництво комп’ютерів і використання ІТ-технологій відповідають приблизно за 2/3 прискорення зростання продуктивності.

Сучасна економіка США - це головним чином виробництво і використання інформації з метою зробити всі інші форми виробництва ефективнішими і тим самим створити більше матеріального багатства, провідним фактором якого є знання.

У країнах Європи в останній третині ХХ ст. - на початку ХХІ ст. відбувається процес перебудови традиційних моделей господарювання, зумовлений як причинами внутрішнього порядку, так і зовнішніми чинниками, зокрема, формуванням єдиного глобального ринкового господарства і сучасною науково-технічною, технологічною та інформаційною революціями. Економічні системи європейських країн швидко набули ознак постіндустріалізму. Частка промислового сектору тут зменшилась до 20 %, а за рівнем фінансування НДДКР (їх частка на ринку світової наукомісткої продукції становить близько 18 %), європейські країни практично наздогнали США - країну, яка по праву вважається країною нової економіки. Значного розвитку набули і процеси інвестування, і країни ЄС стали найбільшими інвесторами у світі.

Ще 10-15 років тому, говорячи про основні центри інформаційного суспільства, що формуються, аналітики називали США та Західну Європу. Однак нині дослідники виокремлюють дві моделі сучасного постіндустріалізму — європейську й американську, адже спостерігається досить значне розходження у його розвитку між Європою та США.

Якщо розглядати проблему з історичної точки зору, то становлення індустріального суспільства в Європі відбувалось не менше, ніж 400 років, а в США — вдвічі швидше. До промислової революції в Європі минули століття, що сформували її багату, специфічну культуру. В США індустріальне суспільство, як і сама американська культура, створювалися практично "з нуля".

Останнє твердження можна аргументувати тим, що успіхи американської економіки в XX ст. ґрунтувалися багато в чому на розробці і виробництві стандартизованих споживчих і технологічних товарів: автомобілів, холодильників, телевізорів, пилососів та ін. Пізніше комп'ютери й інша електроніка з'явилися й набули масового поширення у США. Щодо продукції новітнього інформаційного характеру, то лише у XXI ст. американські підприємці зосередилися на створенні і випуску продукції, яка відповідає вимогам постіндустріалізму (тиражуванні комп'ютерних програм й інших елементів інформаційного забезпечення). А це означає, що в сучасній Америці дотепер не виникло індивідуалізованого споживання. А позиції масової культури не тільки не послабшали, а й зміцнилися.

У Європі ж, навпаки, в міру зростання матеріального добробуту усе більше зосереджуються на диверсифікованості споживання і формуванні нового способу життя, підвищуючи не стільки його рівень, скільки якість.

Відомий російський дослідник постіндустріалізму В. Іноземцев писав: "...якщо для купівлі продуктів у магазині потрібна лише 1/10 чи 1/20 щомісячного прибутку, то "життя для заробляння" закінчується. Починається життя заради життя. Для одних це життя заради знання і змісту. Для інших — заради символів. Для одних — заради відмінності сьогоднішнього себе від себе вчорашнього. Для інших — заради відмінності себе від інших" [10]. У процесі постіндустріалізації такий мотив до праці, як висока заробітна плата, зсунувся з 1-2 місця, які він займав ще 3-4 десятиліття тому, на 5-7 серед інших мотивів до праці. На перші позиції в ієрархії мотивацій вийшли зміст праці, можливість самореалізації, перспективи професійного і соціального зростання, психологічний клімат у фірмі та інші. Зрозуміло, навіть у високорозвинених країнах праця залишається головним засобом до існування. Але, з іншого боку, все більше людей вважають, що праця — це не тільки можливість заробити на шматок хліба, нехай навіть з маслом. Більшість респондентів під час соціологічних опитувань відповідають, що робота сприяє самореалізації і приносить насолоду, дає змогу використовувати свої навички і знання. В одержанні задоволення від праці європейці вбачають елемент "мистецтва жити". Сьогодні європейці більш орієнтовані на саморозвиток.

Незважаючи на те, що ВВП на душу населення в США є дуже високим, однак якість життя американців поступається європейському, наприклад:

У 40 % американців хворіють на ожиріння (6 % у країнах ЄС);

У 78 % ніколи не виїжджали за межі своєї країни (12 % у ЄС);

У 95 % громадян США не володіють жодною іноземною. мовою (31 % у Європейському Союзі).

У європейців вища культура споживання, у якій на першому місці - індивідуальний вибір і якомога вища якість споживаного. Як приклад, достатньо порівняти американські пункти швидкого харчування "McDonalds" і французькі ресторанчики, відвідувані так само-часто. Тобто, з погляду характеристик "класичної моделі" постіндустріалізму, а саме — розвитку особистості, а також її потреб, європейці вже сьогодні демонструють переваги перед американцями.

Виходячи з еволюційної логіки, можливо, саме європейська модель постіндустріального розвитку виявиться більш успішною. Поки ж більш успішною, особливо у сфері інформаційної індустрії, залишається Америка.

7.