Особливості сучасного розвитку та розміщення чорної металургії

Комплекс галузей чорної металургії впливає на розвиток усіх галузей господарства країни як найголовніший споживач палива, електроенергії, води. Чорна металургія охоплює видобування, збагачення та спікання в агломерат залізних, марганцевих і хромітових руд; виплавку чавуну, сталі та прокатне виробництво, вторинну переробку чорних металів і коксуван­ня вугілля, виробництво металевих труб.

Чорна металургія з повним технічним циклом поєднує всі види основ­ного виробництва {виготовлення чавуну, сталі, прокату).

Крім підприємств повного циклу, є такі, що спеціалізуються на вип­лавці чавуну і сталі або тільки сталі й прокату. Підприємства, які не мають чавунного виробництва, належать до переробної металургії і використо­вують переважно ресурси металевого брухту. Особливе місце займають підприємства, що виробляють феросплави {сплави заліза з легованими металами). Виділяється так звана „мала металургія”, орієнтована на ви­нятково великі машинобудівні центри, шо спеціалізуються на мета­лургійній продукції, тобто виплавці сталі та прокату.

Основою розвитку чорної металургії є залізорудна промисловість, що базується на розробці родовиш залізної руди, які різняться за умовами ут­ворення (метаморфічні, осадові), залягання (промислові запаси, глибина розташування залізовмішуючих порід), якісними показниками, насампе­ред, за вмістом чистого заліза в руді (від 31 -32 % до 64-67 %). У сучасному світі за цими показниками виділяють кілька основних залізорудних регі­онів, зокрема Австралію, Росію, Бразилію, США, Канаду, Індію, ПАР та країни Західної Європи (Швеція, Німеччина, Франція, Великобританія).

Основним залізорудним басейном України є Криворізький (прогнозо­вані запаси 19 млрд т). Різниться якістю руди. Так, якщо 50-60 % від усієї руди становлять залізні руди - це багаті руди, а якщо 25-30 % - це бідні руди і потребують збагачення на гірничозбагачувальних комбінатах.

Наступний осередок видобутку залізних руд — Керченський залізоруд­ний басейн, де руди осадового походження, вміст заліза невеликий (30-40 %). Ці руди мають природні домішки благородних металів: ванадію, маг­нію. До Комиш-Бурунського залізорудного комбінату належать кар’єри для видобутку залізної руди, збагачувальна та агломераційна фабрики і до­поміжні підприємства. Основними споживачами керченських залізних руд є металургійні заводи Маріуполя.

Кременчуцький залізорудний басейн - руди за якістю гірші, ніж кри­ворізькі. На базі цього басейну споруджено Дніпровський гірничозбага- чувальний комбінат (рис. ІЗ).

Рис. ІЗ. Технологічний процес гірничозбагачувального комбінату.

Білозерський залізорудний басейн різниться рудою високої якості (до 70 %) і є найперспективнішим.

Усі залізорудні басейни країни характеризуються сприятливим еконо- міко-географічним положенням та хорошими умовами для освоєння про­гнозованих запасів залізних руд.

Марганцеворудною базою чорної металургії є Придніпровський басейн. Продукція марганцеворудної промисловості використовується не тільки у чорній металургії (виготовлення чавуну, феромарганцевих сплавів і ста­лей), а й надходить у кольорову металургію для виготовлення електродів, радіоелектронної апаратури, кераміки, скла тошо. У процесі виплавки ча­вуну марганець зв’язує сірку, переводячи її в шлак і запобігає окисленню заліза. У сталеплавильному виробництві марганець застосовують як легу­ючу домішку для підвищення якості сталі, зокрема для надання їй міцності. Основними родовищами марганцевих руде: Нікопольське, Токмацьке, Інгу- лецько-Дніпровське, де руди луже якісні.

У складі металургійного комплексу країни важливе місце належить кок­сохімічному виробництву.

Найвища концентрація коксокомбінатів у Донецькій області, найба- гатшій на коксівне вугілля; другим районом коксохімічної промисловості є Придніпров’я.

Важливе місце у сировинній ланці чорної металургії займає видобуток і збагачення легуючих елементів, що використовуються для виплавки ча­вуну та сталі та нерудних матеріалів — флюсів, різноманітних вогнетривів тощо.

Легуючі матеріали використовуються як домішки для підвищення якості чавуну та сталі. Здебільшого легуючі матеріали пов’язуються з руда­ми кольорових та рідкісних металів (хром, титан, нікель, вольфрам, ванадій, молібден), хоча марганцеві руди також є легуючим матеріалом.

Флюси використовуються для переведення порожньої породи, що ут­ворюється під час плавлення руди (у доменному виробництві чавуну) у легкоплавку форму, завдяки чому значно прискорюється сам процес плав­ки й утворюються шлаки, які періодично вилучаються з доменних печей. Тобто флюси використовуються для виплавки металу і вилучення шкідли­вих сполук із залізної руди. Доменні шлаки використовуються для шляхо­вого виробництва, для виготовлення шлакового цементу, теллоізоляцій-

Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка них матеріалів. Залежно від особливостей основної сировини — залізної руди, використовують флюсові вапняки, флюорит, кварцові піски. Висо­коякісні флюсові вапняки і доломіти видобувають у Донецькій, Дніпро­петровській областях та Автономній Республіці Крим.

Вогнетривкі матеріали є основою виробництва вогнетривкої цегли, будівництвадомн, плавильних печей, ковшів та іншого металургійного ус­таткування, що має бути стійким до дії високих температур. Великі заводи вогнетривких глин розміщені у Донбасі та Придніпров’ї. Вогнетривкі гли­ни видобувають у Часів’ярському, Новорайському і Веселинівському ро­довищах Донецької області. Україна багата на запаси каоліну, найбільші родовища якого знаходяться у Дніпропетровській, Вінницькій, Донецькій та Черкаській областях.

Особливостями чорної металургії, що вирізняють її з інших галузей є:

- висока матеріаломісткість та енергомісткість виробництва;

- чорна металургія переробляє величезну кількість сировинних ре ­сурсів, насамперед залізорудної сировини (більша частина покладів заліз­них руд зосереджена в Криворізькому басейні, де розташовані 8 із 12 підприємств із видобування та переробки залізорудної сировини та знахо­диться практично вся інфраструктура гірничого виробництва);

- чорна металургія залежить від експорту продукції, оскільки спожи­вання металу зменшується через згортання будівництва, машинобудуван­ня, військово-промислового комплексу;

- підприємства розміщенні переважно у двох регіонах—Донбасі та При­дніпров’ї — близько до родовищ палива, залізних руд, марганцю та джерела водопостачання — Дніпра, де вони є, як правило, ще й містоутворюючими.

Характер і масштаби виробництва визначають особливості розміщен­ня підприємств галузі (рис. 14).

Так, металургійні комбінати повного циклу і чавуноливарні підприєм­ства орієнтуються на джерела сировини і палива, а тому розміщені в ос­новних вугільних і залізорудних регіонах держави - у Донбасі та При­дніпров’ї. Найбільші комбінати повного циклу знаходяться у Донецьку, Макіївці, Краматорську, Маріуполі, Алчевську, Стаханові, Запоріжжі, Дніпропетровську та ін.

Наприклад, у Маріуполі розміщений один із найкрупніших заводів повного циклу на Україні „Азовсталь” — сучасне високотехнологічне підприємство, яке випускає чавун, сталь, прокат, а як побічний продукт переробки фосфорних руд Керченського басейну — мінеральні фосфатні добрива. “Азовсталь” — майже монополіст із виробництва рельсового про­кату — майже 10 % експортується за кордон. Підприємство входить до де­сятки найбільших металургійних підприємств СНД, а за обсягом вироб­ництва сталі посідає 41 -е місце в світі.

Райони чорної металургії

Рис. 14. Розміщення металургійного комплексу в Україні.

BAT „Запоріжсталь” виготовило за роки свого існування понад 186 млн тчавуну, 199млнтсталі, 162 млн т прокату. Продукція заводу експортується у 60 країн світу

Сталеплавильні підприємства орієнтуються на центри виробництва чавуну, концентрації великої кількості металобрухту, що зосереджуються у великих центрах машинобудування (Харків, Дніпропетровськ тошо), а прокатні пов’язані з районами виплавки сталі. Так. центрами виробницт­ва труб є Макіївка, Маріуполь, Дніпропетровськ, Нікополь та ін.

На розміщення підприємств чорної металургії, зокрема на виробниц­тво феросплавів, впливає наявність енергетичної бази. Центрами виготов­лення феросплавів є Нікополь, Стаханов, Запоріжжя. Підприємства так званої „малої металургії” поширені майже всюди, але основна їх концент­рація спостерігається у великих центрах машинобудування.

Незважаючи на спад виробництва, метал залишається стабільною екс­портною продукцією, основним джерелом надходження валюти до дер­жавного бюджету.

Основними напрямами розвитку чорної металургії залишається роз­ширення внутрішнього ринку металопродукції, пожвавлення платоспро­можного попиту у секторах машинобудування, будівництва та залізнич­ного транспорту, визначення потреб національного господарства у мета­лопродукції на найближчу перспективу, встановлення державного замов­лення для виконання національних програм з автомобілебудування, атомної енергії, ПЕК, включаючи транспортні, газові магістралі, розви­ток видобутку нафти і природного газу. Щоб пріоритетні напрямки на підприємствах чорної металургії України розвивалися слід залучити зару­біжних інвесторів для реалізації концепції розвитку металургійного комп­лексу.

5.3.