Зміст і форми міжнародної економічної інтеграції
Одним із факторів, що визначають основні шляхи та напрями розвитку світового господарства, є утворення міжнародних інтеграційних утру- пувань, які забезпечують узгоджений розвиток і взаємодоповнення регіонів та держав, інтенсифікують процеси виробництва в окремих країнах, дають змогу ефективніше використовувати всі наявні резерви розподілу інвестицій та всі види капіталу.
Міжнародні економічні інтеграції - це високий рівень розвитку міжнародних економічних відносин, за яких процес господарсько-політичного об’єднання країн відбувається на основі міжнародного поділу праці та здійснення узгодженої міждержавноїторгівельно-економічної політики.
Основними факторами, шо забезпечують динамічний розвиток процесів міжнародної економічної інтеграції, є:
• економічний розвиток країн та регіонів в умовах нерівномірного розподілу природних умов та природних ресурсів;
• закономірності науково-технічного прогресу;
• тенденції демографічних факторів розвитку;
• потреба у розв’язанні глобальних проблем людства (енергетична, продовольча, економічна, екологічна, безпеки, використання Світового океану і тощо.);
• розвиток транспортно-комунікаційних мереж.
Інтеграційні процеси за останні роки охопили практично всі континенти і субконтиненти та призвели до утворення багаточисельних регіональних і субрсгіональних торгово-економічних блоків, більшість з яких проголошує своєю кінцевою метою вихід на інтеграційну стадію економічного співробітництва. Всього в світі нараховується близько 20 міжнародних економічних об’єднань інтеграційного типу, які охоплюють основні регіони і континенти земної кулі.
Як відомо, інтеграції як вищої і порівняно нової форми міждержавної економічної взаємодії історично й організаційно передують кілька етапів, які послідовно проходять держави, що вступають у процес тісної економічної взаємодії.
До основнихтеоретично обгрунтованих і практично апробованих форм міжнародної економічної інтеграції відносяться:
1.
Зона вільної торгівлі — найпростіша форма інтеграції. У такій зоні діє особливий пільговий торговельний режим для країн-учасниць за рахунок відміни торгових обмежень перш за все внутрішнього мита. Держави-учас- ниці залишаються окремими митними територіями і не втрачають права самостійного визначення режиму економічних відносин з третіми країнами (права на відміну чи введення нових тарифів або інших обмежень, на підписання торгово-економічних договорів і угод). Саме тому між країна- ми-учасницями зони вільної торгівлі зберігаються митні кордони і пости, які контролюють походження товарів, що перетинають їх державний кордон і ніби відсікають від пільгового перевезення ту їх частину, яка завозиться із третіх країн.Прикладом такої зони можуть бути: ПАУВТ (NAFTA- Noth American Free Trade Agreement) - Північно-Американська угода про вільну торгівлю між США та Канадою.
2. Митний союз - це угода двох або кількох держа в, якою встановлюється режим вільної торгівлі та передбачається усунення внутрішніх тарифів і встановлення спільного зовнішнього тарифу. Митний союз, зберігаючи національні митні органи, передбачає єдність митної території, оди паковий торговий режим у відносинах з третіми країнами, включаючи загальні митні тарифи, єдині заходи нетарифного регулювання, уніфіковану систему прямих і непрямих податків і однотипність методів управління народним господарством. Угоди такого типу діяли в Європейському Економічному Співтоваристві у 1968 р. Нині таким прикладом можуть бути Андська група, КАРИКОМ - Співтовариство та спільний ринок країн Карибського басейну.
З- Спільний ринок - складніша форма міждержавної інтеграційної взаємодії, то включає умови вільної торгівлі, митного союзу та забезпечує вільне переміщення товарів, послуг, робочої сили, капіталів і формує дійсно спільний повноцінний ринковий простір (звідси і назва - “спільний ринок”). Прикладом створення спільного ринку є Європейський Союз.
4. Валютний союз — найскладніша форма інтеграції, що передбачає проведення країнами єдиної валютно-фінансової політики: введення в обіг єдиної валюти, створення єдиного емісійного центру — банку.
На стадії еволюції до повного економічного, політичного! валютного союзу знаходиться Європеііська Спільнота.5. Політичний союз — виший ступінь регіональної інтеграції, яка передбачає перетворення єдиного ринкового простору в цілісне економічне і політичне утворення. Фактично — це виникнення нового багатонаціонального суб’єкта світогосподарських і міжнародних політичних відносин, який виступає від імені всіх учасників цього союзу.
Основними напрямками розвитку інтеграційних процесів є:
• поступове усунення митних та фінансових бар’єрів;
• забезпечення країнам, які увійшли до інтеграційного угрупування “прозорості11 кордонів;
• створення умов для вільного переміщення товарів, послуг, робочої сили, капіталів.
Підкреслимо, що інтеграційні процеси відбуваються під контролем і за безпосередньою участю державних органів ряду країн.
Таким чином, економічна інтеграція означає злиття національних господарств кількох країн і утворення великих інтернаціональних економічних комплексів.
12.5.