<<
>>

1.4. Методи і засоби державного регулювання економіки. Дерегулювання економіки

Під методами державного регулювання економіки треба ро­зуміти способи впливу держави через законодавчі і виконавчі органи на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення або забезпе­чення умов їхньої діяльності відповідно до національної еко-

28

номічної політики.

Схема класифікації цих методів показана на рис.1.1.

Система управління виробничими галузями на початку пе­рехідного періоду грунтується на адміністративних методах керів­ництва із поступовим використанням принципів територіально-галузевого і функціонально-галузевого управління, які повністю дають змогу узгодити державні, галузеві і регіональні інтереси з інтересами трудових колективів, що потребує використання еко­номічних методів. Вони охоплюють фіскальну та грошово-кре­дитну політики Центрального банку. Самостійним комплексним методом державного регулювання економіки є державне економ­ічне програмування, що охоплює численні цілі та весь набір інстру­ментів державного регулювання економіки.

Діяльність підприємств з державною формою власності ре­гулюють, в основному, адміністративними методами впливу, а діяльність підприємств з недержавною формою власності в пере­хідний період - головно економічними (через фіскальну політику та грошово-кредитну політику Центрального банку). Проте в дру­гому випадку можна використовувати й елементи адміністратив­ного управління (див. схему на рис. 1.2).

За допомогою економічних методів держава може впливати на співвідношення попиту та пропозиції на фінансових ринках.

До організаційних заходів, які відіграють важливу роль у си­стемі державного управління і регулювання економіки, належать і пропоновані Кабінетом Міністрів України способи виведення економіки з "тіньового сектора", зокрема, такі:

1. Змінити вимоги щодо ліцензування підприємництва, виз­начити види діяльності, ліцензування яких треба скасувати.

2. Змінити процедуру реєстрації підприємств шляхом запро­вадження єдиної служби реєстрації та єдиного реєстраційного документа, обов'язкового для всіх адміністративних органів та установ. Передбачити запровадження п'ятиденного терміну роз­гляду заяв на реєстрацію.

Визначити персональну відповідальність посадових осіб, які порушують усталену процедуру реєстрації.

3. Уточнити і спростити процедуру митного оформлення

29

Рис. 1.1. Класифікація методів регулювання економіки за характером впливу на господарську діяльність її суб'єктів.

Рис. 1.2. Засоби регулювання діяльності підприємств з різними формами власності: 1 - прямий вплив на підприємство; 2 - функціональний вплив на підприємство.

і операцій зовнішньої торгівлі, митного контролю з одночас­ним забезпеченням їхньої прозорості. Удосконалити проце­дуру оскарження дій посадових осіб та механізм їхньої пер­сональної відповідальності за зволікання та порушення мит­них правил.

4. Вирішити у визначеному порядку питання щодо лібералі­зації та зняття необгрунтованих обмежень фінансових операцій,

зокрема:

скасування картотеки (режиму безспірного стягнення та безакцептного списання коштів з банківських рахунків);

розширення сфери застосування фіксованих податків;

переведення оподаткування підприємців та фермерів на єди­ний фіксований податок.

5. Переглянути і реформувати майнові обмеження, зокрема, щодо придбання й оренди виробничих приміщень, землі та жит­ла- використання їх у комерційних цілях. Забезпечити створення в Україні єдиного реєстру рухомого і нерухомого майна.

6. Переглянути і реформувати порядок ведення державними органами перевірок та інспекцій підприємницької діяльності.

7. Реалізувати заходи щодо лібералізації внутрішніх ринків газу, електроенергії, зерна і реструктуризації монопольних утво­рень у галузі залізничного транспорту та зв'язку.

Концептуальний підхід до дерегулювання економіки і шля­хи його реалізації в Україні детальніше висвітлені у наукових пра­цях Г.Білоус, М.Вареник, С. Давимуки, М.Долішнього, М.Козоріз1 та ін.2

Дерегулювання економіки не означає послаблення держав­ного регулювання економіки на макрорівні. Навпаки, це дасть змо­гу прискорити проекти приватизації, легалізувати "тіньову" еко­номіку і таким чином посилити регулювання державне.

_____

1 Див. Регіональна економіка. 1998. №4. C.I 33-136.

2 Мінін Л., Білоус Г. Про дерегулювання економіки // Економіка України. 1999. №3. с.4-9.

32

<< | >>
Источник: І. Михасюк та ін.. Державне регулювання економіки /За ред. д-ра. екон. наук, проф., акад. АН Вищої школи України І.Р.МИХАСЮКА/. - Львівський національний університет ім. І.Франка, Львів: "Українські технології",1999. - 640 с.. 1999

Еще по теме 1.4. Методи і засоби державного регулювання економіки. Дерегулювання економіки:

- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -