4.5. Оперативний контроль за операціями з давальницькою сировиною

Операції з давальницькою сировиною. З метою проведення оперативного контролю насамперед слід визначитись, що це за операції?

За загальноприйнятим у міжнародній практиці визначенням, наші «операції з давальницькою сировиною» — це операції толлінгу — різновиду бартерних операцій.

Але бартерні (товарообмінні) операції не передбачають можливість застосування розрахунків грошовими коштами. У свою чергу, «товарообмінна (бартерна) операція в галузі зовнішньоекономічної діяльності — це один з видів експортно-імпортних операцій (оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі) між суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб’єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами в будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі» [визначення з Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності»].

Таким чином, наші «операції з давальницькою сировиною» з розрахунком за переробку грошовими коштами або з продажем готової продукції в країні переробки та поверненням у країну замовника грошових коштів — це навіть і не бартерні операції, а окремо експортно-імпортні, оформлені лише одним міжнародним договором (оскільки розрахунок між контрагентами здійснюється грошовими коштами).

У навчальній, науковій, методичній та іншій літературі трапляються деякі відмінності і суперечності. Автори по-своєму тлумачать поняття, визначення, правила, які передбачені і не передбачені національним законодавством. Насамперед це пов’язано з невизначенням, нечітким визначенням у законодавстві України економічних термінів та певних категорій або існуючим посиланням у законах на можливі подальші підзаконні акти.

Якщо самостійно бажаєте в цьому пересвідчитись, порівняйте визначення термінів у Декреті КМУ № 52-93 від 17.05.93 р. «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних від­носинах» та однойменному Законі України (далі Закон) № 327/95 від 15.09.95 р., який скасував вищезгаданий декрет. А що крім визначень змінилось за два роки?

Деякі автори зазначають: «Якщо питома вага сировини, що надається, в загальній вартості готової продукції становить менше 20% (а сировина груп 1—24 ТНЗЕД — менше 80%), то така операція буде належати до товарообмінних (бартерних) операцій».

Чому? А якщо контрактом на переробку давальницької сировини буде передбачено розрахунки грошовими коштами, тоді це що, все одно бартер?

Також часто трапляється така особливість щодо 20% та 80%.

Закон, ст.1: «До операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах належать операції, у яких сировина замовника, на конкретному етапі її переробки, становить не менше 20 відсотків загальної вартості готової продукції». До речі, а чому тільки в зовнішньоекономічних відносинах? Може тому, що так називається Закон?

А якщо, наприклад, здійснюється переробка нафти в бензин або цукрового буряку в цукор в Україні, а не в Німеччині чи Росії. То технологія виготовлення краща чи гірша? Хто скаже скільки треба — 20%, 55% чи 80%?

Висновок один: хотіли обмежити вивезення української давальницької сировини для переробки за кордоном — обмежили, і для цього дійсно були економічні причини, яким важелем обмежили — увели 80%. Що з цього вийшло можна дізнатись продивившись хоча б експрес-доповідь голови Держкомстату від 18.10.99 р. № 393 «Зовнішня торгівля товарами», розділ «Вартість давальницької сировини та готової продукції, що виготовлена з неї у січні — серпні 1999 р.».

В одному з навчальних посібників зазначено: «Для працівників органів податкової служби! При перевірці давальницької сировини (?!) проводьте аналіз технологічного процесу з метою встановлення реальності кінцевого виходу готової продукції на кожному етапі переробки та перевіряйте відповідність технологій, що потім застосовуються виконавцем, загальновстановленим стандартам».

Про 20% чи 80%, мабуть, можуть сказати і технологи країни виконавця, які знають технологічний процес переробки на їх обладнанні або ж аналогічному, а не лише Кабінет Міністрів України або уповноважені ним органи.

До уповноважених органів належить Мінекономіки, яке згідно з чинним положенням «Про визначення операцій як таких, що належать до операцій з давальницькою сировиною» може на підставі акта експертизи Торгово-промислової палати про засвідчення відсоткового ступеня використання сировини в операції та рівень її вартості в загальній вартості готової продукції надавати відповідні висновки. Оце реально!

КМУ, згідно з частиною 2 статті 7 Закону, надана можливість встановлювати інші показники (ніж 20%) частки давальницької сировини в загальній вартості готової продукції за окремими видами операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономіч­них відносинах.

Таку можливість було втілено тричі відносно готової продукції (конкретних кодів товарних груп ТНЗЕД: 1—24, 39, 48, 49, 72—76, 78.02, 79.02, 80.02):

1. Постанова КМУ від 4.11.97 р. № 1216,

2. Постанова КМУ від 2.04.98 р. № 418,

3. Постанова КМУ від 2.04.98 р. № 427.

Тобто вартість української давальницької сировини, що вивозиться для виготовлення готової продукції за зазначеними кодами ТНЗЕД, має становити не менш як 80% у загальній вартості готової продукції.

Але згідно з Законом (частина 2 статті 7) «КМУ або уповноважені ним органи можуть встановлювати інші показники питомої ваги давальницької сировини в загальній вартості готової продукції за окремими видами операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах».

Встановив інші показники питомої ваги давальницької сировини, яка вивозиться з митної території України — 80%, але не за окремими видами операцій, відповідно до Закону, а за окремими кодами ТНЗЕД готової продукції.

Дехто у своїх виданнях і це плутає. Зазначені в постановах коди ТНЗЕД відносять на давальницьку сировину, а не на готову продукцію.

Тепер відкрийте ТНЗЕД і самостійно проаналізуйте, на яку саме готову продукцію, що буде вироблена з давальницької сировини, встановлено питому вагу 80%.

Оперативний контроль за міжнародними операціями з давальницькою сировиною необхідно здійснювати в поєднанні з проведенням оперативного контролю за операціями з експорту, імпорту, бартеру.

Реквізити, які необхідно оперативно контролювати, зазначені словом «Так» у відповідних графах (див. рис. 4.10—4.11):

РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА ОПЕРАТИВНОГО ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ

Продовження картки

Закінчення картки

Рис. 4.10. Приклад заповнення контрольною інформацією Реєстраційної картки оперативного обліку та контролю за даними контракту з переробки української давальницької сировини

РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА ОПЕРАТИВНОГО ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ

Продовження картки

Продовження картки

Закінчення картки

Рис. 4.11. Приклад заповнення контрольною інформацією Реєстраційної картки оперативного обліку та контролю за даними контракту по переробці іноземної давальницької сировини