§ 20.1. Створення умов для становлення ф'ючерсних ринків сировини

Вперше за всі роки економічних реформ в Україні запрацював, хоча і недосконалий, але визнаний механізм творення центральної ринкової ціни на сільськогосподарську сировину, в основному на зерно.

З 1995 р. створюються об'єктивні умови для організації функціонування біржі, здатної виконувати макроекономічні функції, зокрема ціно- утворюючу, інформаційну та, згодом, хеджеву. Цей процес розвивався швидкими темпами ще й тому, що Національному банкові та урядовим структурам вдалося подолати антиринкові настрої, що в свою чергу дозволило застосувати біржовий механізм формування ринкових цін на сировину, цінні папери, валюту. Але через три роки, на початку 1998 р., урядовці повністю втратили цікавість до біржових структур.

Українська міжбанківська валютна біржа (Ukrainian Interbank Currency Exchange) була заснована 21 липня 1993 р. Засновниками біржі стали 40 найпотужніших комерційних банків України. Міжбанківська валютна біржа до 2000 р. давала реальний валютний спотовий курс, яким користувалися всі суб'єкти економічної діяльності1. Національний банк через валютні інтервенції мав змогу активно впливати на його динаміку.

За час, що минув після першого видання підручника на цій біржі відбулися суттєві зміни, зокрема нарешті розпочалася торгівля ф'ючерсними контрактами. На сьогоднішній день УМВБ відіграє першорядну роль у розвитку біржового ринку в країні. Протягом усього періоду свого розвитку, УМВБ була ключовим організатором торгівлі в самому широкому спектрі біржових інструментів: валютою (у т.ч. валютні ф'ючерсні контракти - USD, DEM, RUR), акціями підприємств, що приватизуються, облігаціями внутрішньої державної позики (у тому числі конверсійні ОВДП), векселями, банківськими (монетарними) металами, енергоресурсами, нафтопродуктами тощо.

Правила випуску та обігу валютних деривативів. Затверджено Постановою Правління НБУ від 07.07.1997 р. №216.

Правила проведення торгів у секції строкового ринку Української міжбанківської валютної біржі. Затверджені Біржовим комітетом УМВБ. Протокол №33 від 17.10.1997 р. Практические рекомендации для работы с фьючерсными контрактами в секции срочного рынка УМВБ. -К.: УМВБ, 1998. -11с.

На сьогоднішньому етапі ЗАТ "УМВБ" проводить торги по таким інструментам: у товарному сегменті - енергоресурси (нафта, газовий конденсат, стабільний газовий бензин); у фондовому сегменті - акціями підприємств, що приватизуються. В листопаді 2003 року УМВБ розпочала торги ф'ючерсними контрактами, базовим активом яких є курси іноземних валют, крос-курси іноземних валют, а також ціна нафтового кошика УМВБ.

З 20 червня 2002 року, у зв'язку з вимогами законодавства, оптова торгівля банківськими металами (золото, срібло, платина, паладій) переведена на майданчик дочірньої структури ЗАТ "УМВБ" - Універсальної товарної біржі "Контрактовий дім УМВБ", що була зареєстрована 26 грудня 2001 р. На даний час УТБ "Контрактовий дім УМВБ" виступає в якості єдиного організатора оптової торгівлі банківськими металами в Україні. На нинішньому етапі товарна біржа приступила до організації біржового ринку товарних ресурсів.

Саме за рекомендацією Національного банку брокери цієї біржі навесні 1995 р. були учасниками аукціону Міністерства сільського господарства з купівлі та продажу сільськогосподарського врожаю 1994 р., де використано Правила торгівлі Міжбанківської валютної біржі, біржове обладнання. Перші аукціони не дали відчутних результатів, але найголовніше було зроблено: вперше в Україні використано справді неемісійні методи ціноутворення на зерно та іншу сировину.

Ці спроби відіграли важливу роль у пропаганді біржових торгів зерном серед сільськогосподарських товаровиробників. Однак вже на аукціоні постала проблема залучення до торгів фахівців: продавців та покупців, тих, хто має досвід роботи на позабіржових ринках сільгосп- сировини, співпраці товаровиробників з посередниками.

Зернові ринки залежать від запасів зерна, прогнозу на майбутній врожай, вартості зберігання, політики держави щодо закупівлі, дотацій або субсидій для сільськогосподарського виробництва, умов імпорту та експорту, податкового законодавства, кліматичних й погодних умов, селекційної роботи, розміру площ, засіяних або запланованих до засіву, врожайності, використання добрив тощо.

Досвід країн розвиненого ринку свідчить, що торговельні посередники відіграють неабияку роль у становленні та функціонуванні біржового ринку сировини. На ринку потрібна чітка спеціалізація за видами біржових товарів: сільськогосподарські товари (зерно, жива худоба, цукор тощо), валюта, паливно-мастильні матеріали, метали, акції певних акціонерних підприємств, державні облігації, банківські векселі тощо.

На товарних біржах, утворених у період так званого "біржового буму" 1991-1992 рр., сьогодні стихійно торгують різними товарами, первинної

сировини там мало. Переважає зовсім не характерний для бірж Заходу товар. Ціни на них, що публікуються в засобах масової інформації, цікавлять лише вузьке коло підприємців. Цим котируванням далеко до біржових котирувань Заходу, які є основою отримання цінової інформації для широкого загалу.

На київських товарних біржах, в т.ч. й Украгропромбіржі, брокери укладають угоди в основному на реальний товар, як правило, одиничний. Працювати з форвардними та ф'ючерсними контрактами вони не вміють і не мають фінансових ресурсів. При створенні Української аграрної біржі Міністерство сільського господарства та продовольства, відповідна комісія Верховної Ради прийняли рішення про передачу елеваторів, складів, холодильників для створення бази доставки товарів за біржовими контрактами (спот, форвард), яке досі фактично не виконане. На біржу активно залучається сільськогосподарський товаровиробник, однак торги відбуваються без належної активності.

На Українській міжбанківській валютній біржі створена секція строкового ринку де торгуються спотові та ф' ючерсні та опціонні контракти на валюту, цінні папери підприємств та товари.

Як було доведено у попередніх розділах підручника, самому товаровиробникові як продавцеві сільськогосподарської продукції на біржі робити нічого. Ні колективні сільськогосподарські підприємства, ні фермери сьогодні не мають коштів для придбання місця на біржі, та й призначення у них інше (вирощувати хліб). Якщо діяльність біржі, створеної під егідою урядових структур, буде зведена до примітивної посередницької гуртової торгівлі, то в Україні так і не визначатиметься ринкова ціна на зерно та іншу сільськогосподарську сировину. Сьогодні біржова торгівля на аграрних біржах здійснюється відповідно до Правил біржової торгівлі, затверджених наказом Міністерства сільського господарства і продовольства, Міністерства економіки і Міністерства фінансів України від 3.04.1996 р. №103/44/623.

2

www.uice.com.ua

Правила біржової торгівлі затверджені наказом Міністерства сільського господарства і продовольства, Міністерства економіки і Міністерства фінансів України від 3.04.1996 р. №103/44/62.

Спотовий та форвардний ринок сільськогосподарської сировини в Україні знаходиться в процесі становлення. До такого висновку дійшли не лише дослідники сільськогосподарського ринку, але й зарубіжні консультаційні фірми, в т.ч. американська фірма "Кемонікс Інтернешнл", яка працювала в Україні над проектом "Українська аграрна товарна

біржа" при фінансовій підтримці Агентства Сполучених Штатів з міжнародного розвитку з 1996 р. Підтвердженням вищесказаного була ситуація на зерновому ринку, яка склалася в успішному 2001 сільськогосподарському році. Вирощений небувалий врожай не приніс сільгоспвиробникам бажаних коштів, ціни на зерно відчутно впали, а хеджевий механізм учасники ринку не могли використати, оскільки на українських біржах не має ф' ючерсних контрактів. Не використовували цей механізм і експортери українського зерна, які могли би здійснювати ці операції на міжнародних ф' ючерсних біржах. Починаючи з 2004 р. на товарних біржах, зокрема Аграрній активно торгуються форвардні контракти. У таблиці 20.1 показано результати торгів форвардними контрактами на зерно та соняшникову олію за 24.05.2006 р.4

На біржі повинні працювати біржовики-фахівці (хеджери та спекулянти), а не представники сільськогосподарських підприємств, які не здатні в повному обсязі виконувати всі біржові операції. Форвардні контракти впровадити сьогодні надзвичайно складно. Для торгівлі форвардами необхідна інфраструктура (склади, транспорт), значні фінансові кошти, доступ до кредитів. Фінансовий стан, криза неплатежів ускладнюють становище багатьох підприємців. Обігових коштів, достатніх для 50% авансування контрактів, просто нема. Кредити під ці контракти для банків є не вигідними.

Головним завданням на українському зерновому ринку є залучення на біржу потужних покупців (резидентів та нерезидентів), що мають великий досвід роботи на міжнародних ринках. Це можуть бути російські, українські переробники, торговельні посередники, що досконало вивчили митні процедури, знають кон'юнктуру ринку. За період з 2002 р. в Україні з' явилися не лише потужні зернові та інші товарні трейдери, які об'єднуються у відповідні асоціації, ставлять перед законодавцями завдання щодо гармонізації стандартів на товари у відповідності до європейських, що дає можливість в майбутньому конкурувати на міжнародних ринках.

Паралельно треба активно сприяти становленню обмеженої кількості сировинних бірж у регіонах. Для цього варто чітко визначити бази доставки за спотовими, форвардними та ф' ючерсними контрактами (склади, елеватори, холодильники). Треба використати досвід деяких бірж, які на свій страх і ризик впроваджують ф'ючерсні контракти (Дніпропетровська, Українська міжбанківська валютна біржі), проводять у пресі навчання з питань ф' ючерсної торгівлі.

www.uame.com.ua

Таблиця 20.1.

Всього:

5 695 026,00 Середня вартість однієї заявки: 1898 342,00

Інформація про результати торгів на УАБ

24.05.2006

1$= 5.05 грн.

Офіційний курс USD на 24.05.2006 * Всі ціни не включають ПДВ.

Настав час саме ф'ючерсну торгівлю впроваджувати сьогодні на сировинному ринку України. Аргументи за - невисокі депозитні внески, висока ліквідність, можливість страхових операцій, - дозволяють працювати на біржі широкому загалу торговців і фінансистів.

Ф'ючерсний ринок зобов'язань поставки/прийомки стандартного товару у визначеному місці у встановлені терміни сконцентрує попит і пропозицію в просторі і часі, зменшить цінові сезонні коливання. До стандартних товарів належать стратегічні сировинні товари для України: зерно, цукор, олія, жива худоба, метали тощо.

Стандартні розміри контрактів мають бути значними і передбачати вимоги щодо транспортування. Місця доставок за біржовими контрактами повинні розташовуватися у портах, бути наближеними до кордонів або до великих міст, мати елеватори, холодильники. Цих місць має бути 2-3, тому що ф'ючерсний ринок передбачає невелику кількість реальних поставок.

Крім цього, найважливішим стане організація самостійної розрахункової (клірингової) установи для внесення депозитів, підтримуючої маржі, забезпечення ліквідності біржових угод, що може обслуговувати не лише аграрні ф'ючерсні біржі, але й фондові.