§ 20.2. Шляхи становлення ф'ючерсних ринків в Україні

Із впровадженням ф'ючерсної біржі в Україні вже відчутно спізнилися. Як простий гуртовий ринок біржа реального товару не дає макроекономічного ефекту, вона в такій ролі просто не потрібна.

Біржа потрібна державі для виконання макроекономічних функцій: ціноутворення на сировину, капітал, цінні папери, валюту, хеджування (страхування ризику від негативної зміни цін та курсів валют), інформаційної, стабілізаційної. Біржа потрібна як чутливий барометр, що буде офіційно котирувати (реєструвати) ціни на біржові інструменти, вносячи стабілізаційний ефект в економічну діяльність.

Головними проблемами, які потрібно розв'язати при організації ф' ючерсної торгівлі сировиною, є визначення в законодавчому порядку переліку товарів, на які можна укладати ф'ючерсні контракти. Це має робити Комісія при Кабінеті Міністрів з ф'ючерсної торгівлі або відповідний відділ Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку.

У зв'язку з тим, що товарний ф'ючерс є інструментом фінансового ринку, було би доцільно доручити регулювати цей ринок саме Комісії з цінних паперів та фондового ринку, відкривши там відділ для роботи не тільки з фондовими, але й ф'ючерсними сировинними та валютними біржами. Створення нової Державної Комісії з ф'ючерсної торгівлі може зволікатися, а вже сьогодні потрібно визначитися щодо ф'ючерсних контрактів Київської універсальної товарної біржі, Придніпровської біржі та інших бірж, сертифікації біржових брокерів.

Ф'ючерси та опціони - це строкові похідні фінансові інструменти, і узаконити їх обіг потрібно як на строковому сировинному ринку, так і на фінансовому.

Ці органи повинні розробляти вимоги щодо стандартизованих ф'ючерсних контрактів за кількістю відкритих позицій покупців та продавців.

Біржі, що впроваджуватимуть торгівлю ф'ючерсними контрактами, повинні виробити контракти зі стандартними термінами поставок та місцями доставки товарів під ф'ючерсний контракт. Місце доставки, серти- фіковані склади, холодильники, елеватори розташовуються у тому ж місті, де й біржа або в найближчому від неї порту чи транспортному вузлі.

Комісії повинні вимагати підписання учасниками ф'ючерсної торгівлі повідомлень про ризик та про відкриття хеджевих (страхових) рахунків.

Доцільно визначити перелік товарів, що обертаються на світових ф'ючерсних біржах, оскільки вони є сировинними і більшість з них досить актуальні для України. Це, як уже підкреслювалося, зернові культури, жива худоба, цукор, спирт, паливно-мастильні матеріали, лісові продукти, метали. Стандартні сорти, марки, які є найбільш актуальними для України, вироблення шкали скидок та надбавок до базисних сортів і марок мають визначатися одночасно з двох боків (біржовиками та урядовою комісією). Першим кроком у цьому напрямі можна вважати розроблені Міністерством агропромислового комплексу спільно з Міністерством фінансів та погоджені у Міністерстві юстиції "Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією"5.

У податковому законодавстві необхідно відобразити зміни щодо трактування прибутків від хеджевих та спекулятивних біржових операцій.

Правила біржової торгівлі, затверджені наказом Міністерства сільського господарства і продовольства, Міністерства економіки і Міністерства фінансів України від 3.04.1996 р. №103/44/62.

Доцільно запозичити досвід західних країн щодо пільг при наданні кредитів хеджерам. Тільки за таких умов можна зробити ф'ючерсний ринок масовим, а значить, високоліквідним, здатним визначати центральні ринкові ціни, страхувати виробника і споживача біржових товарів від негативної зміни цін у майбутньому.

Ф' ючерсна сировинна біржа в Україні потрібна для інформації широкого загалу про тенденції світових ринків та цін, порівняння рухів внутрішніх майбутніх цін із світовими. Сьогодні в Україні світові ф'ючерсні ціни публікують лише кілька спеціалізованих видань, розрахованих на вузьке коло фахівців, навіть газета "Бізнес" друкує матеріали про майбутні (ф'ючерсні) ціни, не називаючи їх так, із запізненням на тиждень. Котирувальна таблиця вибіркова, читати її складно, вона не вміщує відомостей щодо цін майбутнього врожаю тощо.

Тільки ретельно сплановане впровадження клірингу в біржову діяльність є гарантією виконання укладених угод і дозволить ф'ючерсним біржам працювати ефективно. Лише через впровадження незалежного клірингу на біржі можна працювати і залучати клієнтів забезпеченням високої надійності виконання біржових контрактів як з боку покупця, так і продавця.

На сьогодні розрахунки за біржовими контрактами виконуються через розрахункові рахунки бірж в установах банку. Як правило, ні продавці, ні покупці (члени бірж, що функціонують в Україні), не платять завдатків (ні в грошовій, ні в товарній формах). Створення розрахункових центрів для розрахунків за біржовими контрактами стримує як відсутність фахівців, так і законодавчого забезпечення.

При створенні Української аграрної біржі, яка неодноразово згадувалася вище, за сприяння урядових структур на рівні Кабінету Міністрів ця проблема була основною, однак вона не розв'язана й досі. Більше того, ще у 1995 р. нами підкреслювалося, що Постанова Кабінету Міністрів у листопаді 1995 р. ухвалила неправильне рішення, а саме: цей документ функції розрахункового центру Української аграрної біржі поклав на банк "Україна". Аналогічно, роль розрахункового центру Придніпровської товарної біржі виконував "Приватбанк". Сумна доля банку "Україна" підтверджує необхідність заснування спеціальної клірингової установи для розрахунків за ф'ючерсними та опціонними контрактами.

Треба створити один спеціальний банк як розрахунковий центр, але без виконання інших функцій, крім розрахунків та гарантій укладених угод, закріпити це у змінах та доповненнях до ЗУ "Про товарну біржу" та про "Банки і банківську діяльність".

біржовою мережею, Розрахунковою (кліринговою) установою, палатою, корпорацією тощо.

Розв'язувати ж через один комерційний банк питання розрахунків за біржовими контрактами УАБ або будь-якої іншої, на яку покладаються функції центральної, основної біржі, ціни якої будуть котируватись в країні і поза її межами, дуже небезпечно. Та й обраний для цієї мети банк не зможе гарантувати використання завдатків, в т.ч. товарних (які для банку проблематичні), лише для розрахунків за біржовими контрактами; ці кошти можна використати на ризиковані кредити тощо. Розрахункові (клірингові) палати нічим іншим не займаються, а саме вони є гарантами виконання біржових контрактів як з реальним товаром, так і з ф'ючерсами.

Парадоксальність ситуації полягає в тому, що в країнах Заходу це питання відпрацьовувалося понад сто років. І сьогодні сама біржова торгівля, її організаційні форми і техніка проведення операцій постійно вдосконалюються. Організація розрахункових палат як окремих структур, що обслуговують біржу, а сьогодні починають обслуговувати і позабіржовий ринок, встановлення оптимального розміру біржового контракту, методи торгівлі, що використовують найновішу техніку та технологію (засоби зв'язку, обміну, обробки інформації), роблять біржі особливо привабливою сферою вкладення капіталу.

Цей досвід можна використати і в Україні при організації класичної біржової торгівлі. Спотовий ринок вимагає високих гарантій, однак його формування не має стати самоціллю. За спотовим контрактом ще можна виконати розрахунки через певний банк, який, крім спеціальної угоди із біржею, не буде зацікавлений гарантувати виконання біржових контрактів.

Ф' ючерсний ринок, необхідний для визначення центральних ринкових цін на сировину, капітал та валюту, неможливий без Розрахункової (клірингової) установи. Саме вона допоможе розв'язати проблеми автоматизації розрахунків з клієнтами, оформлення всіх необхідних документів, пов'язаних з розрахунками, нарахування комісійних, зберігання інформації тощо.

Інвестиції у ф' ючерсний ринок сировини, валюти, кредитних ресурсів постійно збільшуються. В Україні також можна використати ці тенденції, спот-ринок потрібно впроваджувати на найвищому технологічному рівні. Застави продавців товарів, грошові внески передоплати покупців мають виконуватися через налагоджену роботу Розрахункових (клірингових) палат з такими ж правами, як у банків для розрахунків, але тільки за біржовими операціями.

Ці палати зобов'язані крім самих розрахунків, реєструвати угоди, приймати завдатки від контрагентів, визначені Правилами біржової торгівлі. Тільки така організація спотового ринку сировини та валюти, як бази для впровадження ф' ючерсної торгівлі сьогодні можлива.

Форвардні біржові контракти надзвичайно ризикові і на біржах світу не використовуються. Спотова та ф'ючерсна - ось дві ціни, що постійно порівнюються при біржовій торгівлі.

Товарна біржа у ХХІ-му ст. з ринкового інституту перетворилася на фінансовий, однак органічно пов'язана з товарним ринком. Роль біржі сьогодні полягає не в збуті товарів (як на Українській аграрній біржі та ряді регіональних аграрних бірж), а в обслуговуванні торгівлі (здешевлення фінансування, відшкодування різниці цін, підвищення рівня прогнозування майбутніх цін).

Біржа як фінансовий інститут необхідна в Україні для встановлення прогнозних ринкових цін на сировину та залучення товаровиробників до процесу хеджування. Тому на законодавчому рівні треба виробити положення про Розрахункові (клірингові) установи товарних бірж і надати їм відповідного правового статусу. Йдеться про необхідність присвоєння цій унікальній організації, покликаній виконувати розрахункові та товарно-розпорядні функції, МФО. У цьому напрямі може працювати уряд разом з Національною асоціацією бірж України.

Саме процес становлення ефективного клірингу суттєво затримує сьогодні діяльність Української аграрної біржі, а закріплення у свій час в якості розрахункового центру за цією біржею банку "Україна" зробило неможливим впровадження на ній ф'ючерсної та опціонної торгівлі (тай сам банк збанкрутував). Це підтверджує той факт, що біржа реального товару не має майбутнього навіть при підтримці урядових структур.

Вже згадувався сумний досвід валютного строкового ринку Росії, який існує з 1992 р. Перші угоди з ф'ючерсними та опціонними контрактами на курс долара США укладені на Московській товарній біржі (МТБ). За час існування цього ринку валютні ф'ючерси укладалися на чотирьох біржах: Московській фінансовій ф'ючерсній, Московській Центральній фондовій, Російській товарно-сировинній та Московській товарній. Перед московською міжбанківською кризою обсяги торгів за валютними ф' ючерсами переважали аналогічний спот-ринок. Восени 1995 р. деякі банки, в яких розміщували депозитні гарантійні внески учасники ф'ючерсних торгів, збанкрутували, що спричинило паніку і вихід операторів з гри, а на початку 1996 р. МТБ навіть припинила торгівлю валютними ф'ючерсами.

Як бачимо, розрахунки (кліринг) за строковими контрактами - це основа цього ринку. Для його нормального функціонування в Україні необхідно, передусім Національному банку України, Міністерству фінансів, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку не лише внести зміни у біржове та банківське законодавство, але й виробити положення про розрахунково-клірингові центри всіх бірж і міжбан- ківської валютної в тому числі, де вмістити відомості про виняткову діяльність щодо біржових розрахунків.

Проекти вказаних документів мають вноситися спільно названими організаціями, але сьогодні так не робиться. Без узгоджених законодавчих актів швидкого та ефективного розвитку ринку ф'ючерсів, особливо товарних, пов'язаних з гарантійними внесками, годі й сподіватися. А без ф'ючерсного ринку не буде нормально функціонувати повноцінний ринок взагалі.

Становлення ф' ючерсного ринку сировини органічно пов' язується з розвитком ф' ючерсного ринку іноземної валюти, кредитних ресурсів, цінних паперів.

Міжбанківська валютна біржа крім інтенсивного впровадження саме ф'ючерсних контрактів на валюту переходить до торгівлі державними короткостроковими облігаціями, акціями, ф' ючерсами та опціонами.

Повчальним є досвід становлення ф'ючерсного ринку Росії. Як свідчить світова практика, і російська зокрема, ліквідний ф' ючерсний ринок може виникнути лише на базі розвинутого ринку реального товару. Тому і в Росії, і в Україні найбільш перспективним є впровадження строкового контракту на державні короткострокові облігації внутрішньої та зовнішньої позик, відсоткову ставку розміщення банківських кредитів та на окремі ліквідні акції, як РАО ЄС.

У Росії предметом контракту до фінансової кризи 1998 р. був курс державної короткострокової облігації за три та шестимісячними короткостроковими облігаціям Міністерства фінансів Російської Федерації, який фіксувався на первинному аукціоні їх розміщенням у місяці, відповідному місяцеві поставки за ф' ючерсом. Основою іншого контракту була відсоткова ставка на 90-денні та 30-денні міжбанківські кредити на суму 10 млн. рублів (Moskow Interbank Offered Rate). Московська між- банківська ставка з надання кредитів розраховується Інформаційним консорціумом, створеним під егідою Центрального банку Росії на основі ставок найбільших комерційних банків.

Як було вказано вище аналогічні контракти розпочали запроваджувати і в Україні, що додасть стабільності ринкам грошей та державних

облігацій. І головну роль тут має відіграти Національний банк, без участі якого в ролі агента цього ринку справа з місця не зрушиться. Спроби біржовиків Дніпропетровська у 1994-1996 рр., Києва у 1996-1998 рр. самостійно впровадити ф' ючерсні контракти без активної допомоги НБУ фінансовим ринком не сприймаються. Натомість, великі комерційні банки, в першу чергу "Приватбанк", розпочали співпрацю з провідними біржами світу, а саме CME, EURONEXT'LIFFE, з укладення валютних ф'ючерсних контрактів.

Для великих підприємств, промислово-фінансових груп, фінансових менеджерів, які ведуть розрахунки за значними зовнішньоекономічними контрактами, укладення таких операцій є життєво необхідним. Крім того, всі вони повинні мати засоби отримання найоперативнішої інформації: комп' ютерні мережі, електронну пошту, Інтернет та відомі економічні видання. Тільки так можна сміливо виконувати хеджеві валютні операції, купуючи та продаючи валюту за ф'ючерсними й опціонними контрактами для страхування реальних валютних розрахунків.

Ринок фінансових ф' ючерсів та опціонів України має розвиватися у двох напрямах:

1. впровадження у біржову практику на міжбанківському валютному ринку власних фінансових інструментів, ф'ючерсів і валюти, державних цінних паперів;
2. безпосередня участь українських інвесторів у міжнародних ф'ючерсних ринках через укладення угод на провідних ф'ючерсних біржах світу.

Обидва напрями, доповнюючи один одного, допоможуть сформувати в Україні вкрай необхідний ринок похідних фінансових інструментів та вертикально структурувати фінансовий ринок в цілому.

Перші ґрунтовні кроки у цьому напрямі зроблено через прийняття відповідних указів Президентом України та концепцій розвитку товарних біржових ринків6. Концепція організації біржового сільськогосподарського ринку спрямована на вирішення таких завдань:

• формування засад організації функціонування біржового ринку сільськогосподарської продукції;
• удосконалення гуртового ринку сільськогосподарської продукції;

Концепція організації біржового сільськогосподарського ринку //Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1995 р. №916.

Концепція розвитку біржового ринку //Постанова Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1997 р. №848.

Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" від 3 грудня 1999 р. №1529.

Указ Президента України "Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку" від 6 червня 2000 р. №767.

• відпрацювання методологічної бази підготовки законів і нормативних актів щодо біржової діяльності;
• розробка механізму вдосконалення взаємовідносин між учасниками сільськогосподарського ринку;
• визначення механізму взаємовідносин на біржовому ринку;
• впровадження сучасних технологій біржової торгівлі;
• розробка програм і методик цінового моніторингу.

Указом Президента передбачено систему заходів тривалого і стабільного зміцнення аграрної економіки, формування аграрного ринку, зокрема його біржового сегменту.

Б

Резюме

З 1995 р. створюються об'єктивні умови для організації функціонування біржі, здатної виконувати макроекономічні функції, зокрема ціноутворюючу, інформаційну та, згодом, хеджеву. Цей процес розвивався швидкими темпами ще й тому, що Національному банку та урядовим структурам вдалося подолати антиринкові настрої, що, в свою чергу, дозволило застосувати біржовий механізм формування ринкових цін на сировину, цінні папери, валюту. Але через три роки, на початку 1998 р., урядовці повністю втратили інтерес до біржових структур.

Із впровадженням ф'ючерсної біржі в Україні вже відчутно спізнилися. Як простий гуртовий ринок біржа реального товару не дає макро- економічного ефекту, вона в такій ролі просто не потрібна. Необхідно сприймати за належне той факт, що біржа служить не для постачання товарів, цю функцію виконує будь-який торговий посередник, дистриб'ютор, дилер тощо.

Біржа потрібна державі для виконання макроекономічних функцій: ціноутворення на сировину, капітал, цінні папери, валюту, хеджування (страхування ризику від негативної зміни цін і курсів валют), інформаційної, стабілізаційної. Біржа потрібна як чутливий барометр, що буде офіційно котирувати (реєструвати) ціни на біржові інструменти, вносячи стабілізаційний ефект в економічну діяльність.

Головними проблемами, які потрібно розв' язати при організації ф' ю- черсної торгівлі сировиною, є визначення в законодавчому порядку переліку товарів, на які можна укладати ф'ючерсні контракти. Це має робити Комісія з ф'ючерсної торгівлі при Кабінеті Міністрів або відповідний відділ Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку.

У зв'язку з тим, що товарний ф'ючерс є інструментом фінансового ринку, було би доцільно доручити регулювати цей ринок саме Комісії з цінних паперів та фондового ринку, відкривши там відділ для роботи не тільки з фондовими, але й ф'ючерсними сировинними та валютними біржами. Створення нової державної Комісії з ф' ючерсної торгівлі може зволікатися, а вже сьогодні потрібно визначитися щодо ф'ючерсних контрактів Київської універсальної товарної біржі, Придніпровської біржі та інших бірж, сертифікації біржових брокерів.

Ф' ючерси та опціони - це строкові похідні фінансові інструменти, і узаконити їх обіг потрібно як на строковому сировинному ринку, так і на фінансовому.

Ці органи повинні виробляти вимоги щодо стандартизованих ф' ю- черсних контрактів за кількістю відкритих позицій покупців і продавців. Це мають бути пільгові умови для брокерів, які виконують хеджеві функції для своїх клієнтів, і, водночас, жорсткі обмеження щодо позицій спекулянтів.

Для нормального функціонування ф' ючерсного ринку в Україні необхідно, в першу чергу, Національному банку України, Міністерству фінансів, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку не лише внести зміни у біржове та банківське законодавство, але й виробити положення про розрахунково-клірингові установи всіх бірж і доручити їм виняткову діяльність щодо біржових розрахунків.

В

Контрольні запитання

1. З якого року в Україні на урядовому рівні відбуваються позитивні зміни щодо біржового будівництва?
2. Які причини відсутності ф'ючерсних ринків в Україні?
3. Назвіть основні державні органи, від яких залежить процес становлення ф'ючерсних ринків.
4. Для чого потрібна ф'ючерсна біржа на зерновому ринку України?
5. Які методи захисту від цінових коливань на українських експортних ринках Ви знаєте?
6. Назвіть основні шляхи створення товарних ф' ючерсних ринків в Україні.
7. Яку роль у становленні ф'ючерсних ринків повинна відіграти розрахункова (клірингова) установа?

8. Які зміни варто внести у біржове законодавство для активізації процесу становлення ф'ючерсних ринків?
9. У чому полягає основний зміст указів Президента щодо розвитку біржового ринку?

10. Назвіть основні положення Концепції розвитку біржового ринку.

Посилання і рекомендована література

1. Правила випуску та обігу валютних деривативів. Затверджено Постановою Правління НБУ від 07.07.1997 р. №216.
2. Правила проведення торгів у секції строкового ринку Української міжбанківсь- кої валютної біржі. Затверджені Біржовим комітетом УМВБ. Протокол №33 від 17.10.1997 р.
3. Практические рекомендации для работы с фьючерсными контрактами в секции срочного рынка УМВБ. -К.: УМВБ, 1998. -11с.
4. Правила біржової торгівлі затверджені наказом Міністерства сільського господарства і продовольства, Міністерства економіки і Міністерства фінансів України від 3.04.1996 р. №103/44/62.
5. Концепція організації біржового сільськогосподарського ринку //Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1995 р. №916.
6. Концепція розвитку біржового ринку //Постанова Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1997 р. № 848.
7. Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" від 3 грудня 1999 р. №1529.
8. Указ Президента України "Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку" від 6 червня 2000 р. №767.
9. www.uame.com.ua
10. www.uice.com.ua

Тести для перевірки знань до розділу 20

1. В Україні почали створюватися умови для організації торгівлі класичним біржовим товаром у:

а)              1992 р.;

б)              1995 р.;

в)              1991 р.;

г)              2001 р.

2. Вперше в Україні неемісійні методи ціноутворення на зернові культури було використано у:

а)              1992 р.;

б)              1995 р.;

в)              1991 р.;

г)              2001 р.

3. За сприяння уряду в Україні у 1995 році було створено:

а)              Українську аграрну біржу;              в) Київську універсальну товарну

біржу;

б)              Украгропромбіржу;              г) Київську біржу "Десятина".

4. НБУ України видав заборону на торгівлю строковими валютними контрактами:

а)              у 1992р.;              в) у 1998р.;

б)              у 1995р.;              г) у 2000р.

5. На українських біржах використовуються такі види контрактів:

а)              спотовий та опціонний;              в) форвардний та ф 'ючерсний;

б)              спотовий та форвардний;              г) ф 'ючерсний та опціонний.

6. Біржова торгівля на аграрних біржах України здійснюється на основі правил торгівлі, затверджених:

а)              Міністерством економіки та              в) самими біржами; європейської інтеграції;

б)              Міністерством сільського госпо- г) Національною асоціацією бірж дарства та продовольства;              України.

7. Форвардні контракти впроваджувати складно через:

а)              нерозвинену ринкову              в) відсутність кредитних ресурсів; інфраструктуру;

б)              обмеженість фінансових коштів; г) усі перераховані вище чинники.

8. Головним завданням на українському зерновому ринку є створення:

а)              класу спекулянтів;              в) потужних трейдерів, здатних

здійснювати експорт;

б)              класу хеджерів;              г) класу біржових посередників.

9. Ф'ючерсна торгівля має такі переваги:

а)              незначні депозити;              в) можливість хеджу;

б)              висока ліквідність;              г) усі перераховані вище переваги.

10. При становленні ф'ючерсної торгівлі найважливішим є:

а)              створення розрахункової              в) створення державного (клірингової) установи; наглядового органу;

б)              створення інфраструктури;              г) створення ф 'ючерсних бірж.

11. Державі ф'ючерсна біржа потрібна для виконання:

а)              функцій гуртової торгівлі;              в) функцій ціноутворення;

б)              макроекономічних функцій;              г) інформаційної функції.

12. Місце доставки за              ф' ючерсними контрактами повинно бути розташовано:

а)              у столиці;              в) у транспортних вузлах;

б)              у фінансових центрах;              г) у портах та транспортних вузлах.

13. Визначати маржі і сорти для ф'ючерсних контрактів повинні:

а)              біржовики;              в) НБУ;

б)              урядова комісія;              г) всі названі учасники.

14. Основними джерелами біржової інформації в Україні є:

а)              Інтернет;              в) біржі;

б)              Міністерство сільського              г) економічна преса. господарства;

15. При створенні УАБ була допущена така помилка:

а)              не було створено типових              в) доручили кліринг банку "Україна"; контрактів;

Е

Ключові слова, нові терміни

державна політика; біржове будівництво; ф'ючерсний товарний ринок; ф 'ючерсний фінансовий ринок.

б)              не обладнали біржову залу;              г) не залучили широкий загал торгівців.

Додаток 20.1.

БІРЖОВИЙ КОНТРАКТ №             

м.Київ              «              »              200 р.

              (далі - Продавець), в особі

              , який діє на підставі

              , з однієї сторони,

              (далі - Покупець), в особі

              , який діє на підставі

_, з другої сторони та

Універсальна товарна біржа «Контрактовий дім УМВБ», в особі Виконавчого директора Рудіченко Олександра Юрьовича, який діє на підставі Статуту, з третьої сторони, що спільно іменуються в подальшому Сторони, відповідно до Правил та Положень Універсальної товарної біржі «Контрактовий дім УМВБ» (надалі - Біржа), уклали цей контракт про наступне:

1. Предмет контракту

1.1. Відповідно до цього контракту Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а

Покупець прийняти:              (надалі - Товар)

у кількості              та оплатити його в порядку та

на умовах, що визначаються цим контрактом. Біржа зобов'язується повернути заставні кошти Продавцю за вирахуванням комісійної винагороди Біржі.

2. Якість товару

1. Якість Товару повинна відповідати якості, вказаній в пропозиції Продавця, а також технічним умовам (ТУ) і державним стандартам (ГОСТ, ДСТУ), діючим на території України, а саме
2. Якість Товару повинна підтверджуватися паспортом (сертифікатом) якості заводу               - виробника Товару.

3. Загальна вартість Товару

3.1. Вартість Товару по даному Біржовому контракту становить              грн., крім того, ПДВ

складає               грн. Загальна сума по Біржовому контракту з

урахуванням ПДВ становить              грн.

4. Умови поставки Товару

1. Терміни щодо умов поставки Товару, які використовуються в цьому Біржовому контракту, слід розуміти у відповідності до міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" в редакції 1990 р. в частині, що не суперечить даному Біржовому контракту, Правилам та положенням Біржі.
2. Поставка Товару здійснюється Продавцем на умовах EXW франко-завод шляхом надання відповідних обсягів Товару (згідно п.1.2.) у розпорядження Покупця на

              назва_підприємства              (далі Уповноважений склад)

та складання акту приймання-передачі Товару, який підписується Продавцем, Уповноваженим складом та Покупцем. При цьому, Покупець ставить свій підпис останнім за умови належного (згідно до вимог цього Біржового контракту) виконання Продавцем всіх умов поставки та відповідності наданого Продавцем Товару вимогам п.п. 1.2., 2.1. та 2.2. Акт приймання-передачі складається в чотирьох примірниках по одному для Біржі, Продавця, Покупця та Уповноваженого складу.

3. Продавець здійснює поставку Товару протягом одного робочого дня після отримання ним листа- повідомлення Біржі про надходження коштів від Покупця у відповідності з вимогами п. 6.2.1.
4. До моменту підписання акту приймання-передачі Товару Покупець самостійно врегульовує свої відносини з Уповноваженим складом щодо зберігання Товару шляхом укладення відповідного договору на зберігання.

5. Умови приймання Товару

1. Товар вважається прийнятим, а поставка Товару виконаною в разі підписання Покупцем акту приймання-передачі Товару.
2. Приймання Товару по кількості і якості на вимогу Покупця може здійснюватися шляхом проведення незалежної експертизи зі складанням відповідних актів про відбір проб та акту експертизи.
3. Покупець проводить приймання Товару по кількості і якості з урахуванням

              , інструкції, положення або інші

нормативні документи, що регулюють порядок приймання такого Товару а також відповідно до умов цього Біржовому контракту.

4. Покупець має право пред'явити претензії по кількості та/або якості поставленого Товару тільки за умови проведення незалежної експертизи та наявності відповідних актів.

6. Обов'язки сторін

1. Продавець зобов'язаний:

1. Протягом 1 (одного) дня після отримання листа-повідомлення Біржі про надходження належної суми коштів від Покупця у відповідності з вимогами п. 6.3.1. та за умови належного виконання Покупцем п.п.6.3.4., здійснити поставку Товару Покупцю відповідно до умов Договору та підписати акт приймання-передачі Товару.
2. Нести витрати, викликані перевіркою Товару (наприклад, перевірка якості, вимірювання, зважування, підрахунок), необхідною для поставки Товару в розпорядження Покупця.
3. Протягом 3 (трьох) робочих днів після підписання акту приймання-передачі Товару Покупцем надати один його примірник Біржі.
4. У випадку відмови Покупця від підписання акту приймання-передачі протягом 3 (трьох) робочих днів з цієї дати письмово повідомити про це Біржу.
5. На прохання Покупця - посприяти уповні останньому на його ризик і за його рахунок в одержанні експортної ліцензії або іншого дозволу державних органів, потрібних для вивозу Товару.

2. Продавець доручає:

Біржі в наступний за днем торгів робочий день              утримати- комісійну винагороду з коштів

попереднього внеску Продавця в розмірі              відсотка від загальної вартості Товару

(зазначеної в п.3 цього Біржового контракту), що становить              грн. (              грн.).

Сума попереднього внеску за вирахуванням комісійної винагороди становить              грн.

(              грн.).

3. Покупець зобов'язаний:

1. В наступний за днем торгів робочий день               перерахувати на

рахунок Біржі              суму, яка складається з визначеної в

п.3 цього Біржового контракту суми, збільшеної на комісійну винагороду за вирахуванням суми попереднього внеску. Всього до сплати              грн. (                                          грн.).

2. Протягом 1 (одного) робочого дня з дати надання Продавцем Товару в розпорядження Покупця підписати акт приймання-передачі Товару.
3. Нести всі витрати по передвідвантажувальній перевірці (включаючи перевірку, яку вимагає влада країни експорту).
4. Врегулювати свої взаємовідносини з Уповноваженим складом щодо зберігання Товару шляхом укладення відповідного договору на зберігання.
5. У випадку відмови Продавця від підписання акту приймання-передачі, протягом 2 (двох) робочих днів письмово повідомити про це Біржу.
6. Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку експортну та імпортну ліцензію або дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності по вивозу й ввозу Товарів, а в окремому випадку - для транзитного перевезення через треті країни.
• Покупець доручає:

Біржі утримати комісійну винагороду з суми попереднього внеску Покупця.

Комісійна винагорода Біржі в розмірі               відсотка від загальної вартості Товару,

зазначеної в п.3 цього Біржового контракту становить              грн. (              грн.).

Сума попереднього внеску за вирахуванням комісійної винагороди Біржі становить               грн. (              грн.).

• Біржа зобов'язана:
• Після надходження на рахунок Біржі суми коштів від Покупця у відповідності з вимогами п.6.3.1., повідомити про це Продавця шляхом надання листа-повідомлення.
• Перерахувати Продавцю його попередній внесок за вирахуванням комісійної винагороди Біржі та суму коштів, яку Біржа отримала від Покупця в якості оплати за придбаний Товар, протягом 1 (одного) робочого дня після отримання від Продавця акту приймання-передачі Товару, підписаного Продавцем, Уповноваженим складом та Покупцем, згідно з п.6.1.3. цього Біржового контракту.

7. Порядок розрахунків.

1. Покупець проводить оплату Товару по цьому Біржовому контракту шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Біржі відповідно до п 6.3.1. цього Біржового контракту.
2. Після отримання акту приймання-передачі Товару Біржа перераховує Продавцю його попередній внесок за вирахуванням комісійної винагороди Біржі та здійснює оплату відповідно до п.6.4. цього Біржового контракту.

8. Відповідальність сторін.

8.1. У випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі перерахування Покупцем на рахунок Біржі суми коштів згідно з вимогами п.6.3.1. цього Біржового контракту, Біржа анулює угоду, про що повідомляє Покупця та Продавця шляхом надання листів-повідомлень. Після цього Біржа утримує на свою користь в якості штрафу 20% попереднього внеску Покупця (за вирахуванням комісійної

винагороди Біржі) та протягом одного робочого дня перераховує Продавцеві його попередній внесок в повному обсязі та 80% попереднього внеску Покупця (за вирахуванням комісійної винагороди Біржі) в якості штрафу за неналежне виконання Покупцем взятих на себе зобов'язань.

2. У випадку неналежного виконання поставки згідно умов цього Біржового контракту або порушення строків поставки Товару з вини Продавця, Біржа анулює угоду, про що повідомляє Покупця та Продавця шляхом надання листів-повідомлень. Після цього Біржа утримує на свою користь в якості штрафу 20% попереднього внеску Продавця (за вирахуванням комісійної винагороди Біржі) та протягом одного робочого дня перераховує Покупцеві його попередній внесок в повному обсязі, кошти, отримані від нього в якості оплати за придбаний Товар та 80% попереднього внеску Продавця (за вирахуванням комісійної винагороди Біржі) в якості штрафу за неналежне виконання Продавцем взятих на себе зобов'язань.
3. У разі загрози виникнення випадків зазначених в п. 8.1. та п.8.2., винна сторона має право звернутись до контрагента з метою узгодити нові умови виконання Біржового контракту. У разі, якщо Покупець та Продавець дійшли згоди, вони підписують та надають для підписання на Біржу додаткову угоду, яка стає невід'ємною частиною цього Біржового контракту після її підписання Біржею.
4. У випадку прострочення Біржею строків перерахування Продавцю коштів, які вона повинна здійснити відповідно до вимог п.п.6.3.1., та 8.1. цього Договору, Біржа сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,1 % від неперерахованоЇ суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла в період за який сплачується пеня). Оплата пені не звільняє Біржу від виконання зобов ' язань за цим Біржовим контрактом .
5. У випадку прострочення Біржею строків перерахування Покупцю коштів, які вона повинна здійснити відповідно до вимог п.8.2. цього Біржового контракту, Біржа сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 % від неперерахованоЇ суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла в період за який сплачується пеня). Оплата пені не звільняє Біржу від виконання зобов ' язань за цим Біржовим контрактом .

9. Форс-мажор.

1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань по даному контракту, якщо це невиконання є наслідком форс-мажорних обставин.
2. Під форс-мажорними обставинами розуміють обставини, які виникли після підписання контракту внаслідок непередбачених Сторонами подій надзвичайного характеру, включаючи пожежі, землетруси, оповзні, інші стихійні лиха, вибухи, війни або військові дії. Строк виконання зобов'язань відкладається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини.
3. Про настання таких обставин Сторона, для якої вони наступили, повинна негайно повідомити іншу Сторону в письмовому вигляді. У разі невиконання вимоги щодо повідомлення, Сторона, що не виконує свої зобов'язання, позбавляється права посилатися на такі обставини.
4. Наявність форс-мажорних обставин повинна бути підтверджена довідкою Торгово-промислової палати України.

10. Вирішення спорів.

10.1. Всі спірні питання, що виникають між Покупцем, Продавцем та Біржею за цим Біржовим контрактом, вирішуються ними шляхом переговорів. У випадку, якщо Сторони не досягли взаємної згоди, ці спірні питання розглядаються у відповідності з чинним законодавством України.

11. Термін дії контракту і інші умови.

1. Контракт діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
2. Контракт та його зміст носять конфіденційний характер і не підлягають розголошенню або використанню Сторонами без згоди іншої Сторони.
3. Взаємовідносини Сторін, не передбачені контрактом, регулюються чинним законодавством України.
4. Контракт складений українською мовою в трьох примірниках (по примірнику для кожної із Сторін Договору), які мають однакову юридичну чинність.

12. Реквізити Сторін:

Продавець              Покупець              Біржа

Підписи сторін:

Продавець              Покупець              Біржа

М.П.              М.П.              М.П.

Додаток 20.2.

Д О Г О В І Р №__ купівлі-продажу нафти

м.Київ              «              »              200 р.

ВАТ "Укрнафта" (надалі - Продавець), в особі Першого заступника Голови правління з економіки та фінансів Зіневича Володимира Олеговича, який діє на підставі Доручення № юр962 від

05.12.2002 р., з однієї сторони,              (надалі - Покупець),

в особі              , який діє на підставі              , з

іншої сторони, і ЗАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", (надалі Біржа), в особі Голови Ради директорів Андронова Олега Борисовича, який діє на підставі Статуту, з третьої сторони, разом іменовані Сторони, керуючись Положенням про організацію та проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів

України від 04.04.2000 р. № 599 та на підставі аукціонного свідоцтва №              від «              »

              200_ р., згідно з яким Покупець, визначений переможцем аукціону №              від

«              »              200_ р., уклали цей Договір про наступне:

1. Предмет договору.

1. На аукціоні №              з продажу нафти, що відбувся «              »              200_ р. за

результатами проведення торгів Покупець купує у Продавця нафту власного видобутку (надалі - нафта).

2. Покупець зобов'язується оплатити та прийняти нафту на умовах цього Договору, а Продавець зобов'язується передати Покупцю нафту відповідно до графіка поставки, вказаного в Додатку 1 до цього Договору, загальною кількістю               тонн.
3. Якість нафти повинна відповідати ГОСТ 9965-76 .

2. Загальна вартість нафти.

1. Вартість нафти по даному Договору становить              грн., крім того ПДВ

              грн. Загальна сума Договору з урахуванням пДв становить

              грн.

2. Ціна нафти, що поставляється по даному Договору, визначається за результатами аукціону відповідно до протоколу аукціонних торгів.

3. Умови поставки і приймання нафти:

3.1. Продавець здійснює поставку нафти подекадно з             

в терміни, визначені в Додатку 1 до цього Договору. Умови транспортування нафти Покупцем -

2. Поставка і передача нафти здійснюється після отримання Продавцем оплати згідно пп. 4.2.2., 4.2.4 та 5.2. цього Договору.
3. Продавець передає нафту по кількості та якості при транспортуванні трубопроводом на умовах EXW-вузол заміру, при транспортуванні залізничним або автотранспортом на умовах EXW-структурна одиниця ВАТ "Укрнафта" пункт наливу нафти в місцях, зазначених у Додатку 1 до цього Договору, за умови своєчасного подання транспортних засобів у зазначені в Додатку 1 терміни.
4. В разі транспортування нафти залізничним або автомобільним транспортом Покупець самостійно забезпечує поставку залізничних та автомобільних цистерн. Транспорт Покупець забезпечує рівномірно на протязі декади відповідно до замовлень Продавця. Оплату за транспортування нафти, послуги по наливу та транспортуванню цистерн до пункту наливу проводить Покупець за окремими договорами з транспортними підприємствами чи відповідно до виставлених рахунків Продавця (або структурних одиниць Продавця) у випадку надання таких послуг останнім. Після передачі нафти транспортній організації Продавець не несе відповідальність за кількість та якість переданої транспортній організації нафти.
5. Продавець має право не поставляти нафту в разі відсутності передоплати за нафту, за її транспортування трубопровідним транспортом, послуги за ії налив та транспортування до пункту наливу або несвоєчасного подання залізничних або автомобільних цистерн.

4. Обов'язки сторін

4.1. Продавець зобов'язаний:

1. Протягом 3-х робочих днів з дати проведення аукціону надати для реєстрації Біржею підписаний Сторонами Договір.
2. Здійснити поставку нафти Покупцю відповідно до графіку поставки в Додатку 1 до цього Договору після отримання Продавцем оплати за нафту відповідно до п. 5.2. цього Договору, та послуг по її транспортуванню.

3. Протягом 10 (десяти) робочих днів після отримання коштів за нафту, послуги по її наливу та оформлення акту прийому-передачі відповідно до п. 4.2.5., видати Покупцю податкові накладні на суму ПДВ.
4. Протягом 1 (одного) робочого дня з дати реєстрації цього Договору Біржею надати Біржі листи відповідно до п.4.3.1. цього Договору, а в разі необхідності надати листи Покупцю відповідно до п. 5.1 цього Договору.
• Покупець зобов'язаний:
• Сплатити на рахунки Продавця, визначені цим договором (якщо інше не буде встановлено в листах Продавця, які є невід'ємною частиною цього Договору), вартість нафти відповідно п. 5.2. цього Договору.
• Сплатити вартість транспортування до пункту наливу та послуг по наливу всього придбаного обсягу нафти згідно наданого Продавцем (або структурними одиницями Продавця) рахунку на протязі одного банківського дня з дати підписання даного Договору.
• Укласти договір на налив та транспортування нафти не пізніше, ніж за 3 (три) дні до зазначених у Додатку 1 до цього Договору термінів відвантаження нафти та забезпечити своєчасне подання транспортних засобів згідно з графіком, а також надати копії зазначених договорів Продавцю.
• Сплатити вартість транспортування всього придбаного обсягу нафти, при її транспортуванні трубопровідним транспортом згідно з укладеним з транспортним підприємством договором на протязі одного банківського дня з дати підписання даного договору і надати Продавцю копії платіжних документів.
• Протягом 1 (одного) робочого дня після відвантаження Продавцем нафти підписати акт прийому- передачі відвантаженого обсягу нафти та надати його Продавцю.
• Покупець зобов'язаний перерахувати Біржі комісійний збір відповідно до п.3 Аукціонного свідоцтва протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту проведення аукціону.
• Покупець              не має права здійснювати експорт нафти, що є предметом цього Договору.
• Біржа зобов'язана:

4.3.1. Перерахувати Продавцю попередній внесок, який Біржа отримала від Покупця за участь в аукціоні, тільки згідно з термінами оплати та реквізитами, вказаними в листах Продавця, що надаються Продавцем відповідно до п. 4.1.4. цього Договору.

5. Порядок розрахунків.

1. Покупець проводить оплату нафти по цьому Договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунки Продавця (в т.ч. структурних одиниць Продавця), вказаних в розділі 10 цього Договору, якщо інше не буде встановлено в листах Продавця, які є невід'ємною частиною цього Договору.
2. Покупець здійснює попередню оплату за нафту відповідно до п.5.1. цього Договору за наступним

Остання сума, зазначена в таблиці, перераховується з врахуванням сплаченого Біржею попереднього внеску в сумі              грн.

3. Біржа перераховує Продавцю попередній внесок, який вона отримала від Покупця за участь у аукціоні, відповідно до п.4.3.1 цього Договору.
4. Якщо Покупець придбав нафту на умовах "Знаходиться на зберіганні", то він сплачує вартість послуг по транспортуванню та додатково по зберіганню згідно наданого рахунку одночасно з проведенням оплати за нафту в терміни, вказані в п. 5.2.

6. Відповідальність сторін.

6.1. У випадку несвоєчасної або в неповному обсязі оплати Покупцем на рахунок Продавця суми згідно з п. 5.2. цього Договору, Покупець повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених обсягів нафти за кожен день прострочки оплати, що не звільняє останнього від виконання своїх зобов'язань за цим договором.

2. У випадку прострочення Біржею термінів перерахування попереднього внеску на рахунок Продавця, Біржа сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,2 % від суми неперерахованого попереднього внеску за кожний день прострочки. Оплата пені не звільняє Біржу від виконання зобов'язань за цим Договором.
3. За неоплату послуг по транспортуванню нафти трубопровідним транспортом, послуг по наливу нафти або несвоєчасну поставку залізничних чи автомобільних цистерн Покупцем для відвантаження нафти, останній сплачує Продавцю штраф в розмірі 2 % від загальної суми цього Договору згідно з п.2.1. Оплата штрафу не звільняє Покупця від виконання зобов'язань за цим Договором.

У випадку несвоєчасної оплати за нафту, послуг по транспортуванню трубопровідним транспортом, оплати за налив нафти, поставку залізничних цистерн Покупцем, Продавець не несе відповідальності за непоставку нафти в повному обсязі. Обсяг поставки нафти зменшується на величину щодобового відвантаження нафти пропорційно кількості днів неоплати або невідвантаження оплаченого обсягу. Непоставлені обсяги нафти реалізуються на наступному аукціоні.

4. У випадку порушення термінів відвантаження нафти згідно з Додатком 1 до цього Договору з вини Продавця при дотриманні Покупцем вимог п. 5.2. цього Договору, Продавець сплачує Покупцю штраф в розмірі 2 % від вартості недопоставлених обсягів нафти по цьому Договору.
5. Якщо Покупець не перерахував кошти у повному обсязі на рахунок Продавця в терміни, визначені п.5.2. цього Договору, попередній внесок Покупця (в розмірі 5% від загальної суми договору, отриманий Продавцем відповідно до п. 4.3.1. цього Договору) як штраф (компенсація) за неналежне виконання ним своїх зобов'язань залишається у Продавця. Зарахування Продавцем зазначених коштів як штрафу не звільняє Покупця від відповідальності за виконання цього Договору згідно з умовами Договору і законодавством.
6. Після підписання акту прийому-передачі відвантаженого обсягу нафти відповідно до п. 4.2.5. ризик випадкової загибелі нафти несе Покупець.
7. У випадку, якщо Покупець не прийняв нафту у зазначений у Договорі термін, вона може залишатися у Продавця, або у ВАТ "Укртранснафта", або у нафтопереробного підприємства на умовах відповідального зберігання, про що Продавець письмово повідомляє Покупця.

Плата за відповідальне зберігання згідно з абзацем 1 цього пункту складає 0,5% від вартості нафти, що зберігається, за кожен день зберігання. Оплата за зберігання може здійснюватися шляхом утримання Продавцем (у даному випадку - Охоронцем) нафти, що зберігається, без оформлення будь-яких додаткових документів.

7. Форс-мажор.

• Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків по даному Договору, якщо це невиконання є наслідком форс-мажорних обставин.
• Під форс-мажорними обставинами розуміють обставини, які виникли після підписання Договору внаслідок непередбачених Сторонами подій надзвичайного характеру, включаючи аварії на нафто- трубопроводі, пожежі, землетруси, оповзні, інші стихійні лиха, вибухи, війни або військові дії. Дія таких обставин повинна бути підтверджена ТПП України або організацією, на яку Урядом покладений обов'язок по ліквідації таких обставин. Строк виконання зобов'язань відкладається відповідно до часу, на протязі якого будуть діяти такі обставини.
• Про настання таких обставин Сторона, для якої вони наступили, повинна негайно повідомити інші Сторони в письмовій формі. У разі невиконання вимоги щодо повідомлення, Сторона, що не виконує свої зобов'язання, позбавляється права посилатися на такі обставини.
• Форс-мажорні обставини не звільняють Покупця від оплати вартості обсягів нафти за цим Договором.

8. Вирішення спорів.

1. Всі спірні питання, які виникають по даному Договору, вирішуються шляхом переговорів.
2. У випадках неможливості досягнення згоди шляхом переговорів, спір передається на вирішення господарського суду і розглядається в установленому порядку згідно з чинним законодавством України і умовами даного Договору.
3. Спори по кількості та якості нафти можуть бути передані на вирішення господарського суду за умови додержання Сторонами порядку їх досудового врегулювання.
4. Всі інші спори, що виникають між Сторонами, досудового врегулювання не потребують.

9. Термін дії договору і інші умови.

9.1. Договір вступає в дію з дати його підписання Сторонами та реєстрації Біржею і діє до

"              "              200              р., з можливою пролонгацією в окремих випадках за згодою

Сторін при умові укладення додаткової угоди.

2. Підписання даного Договору Біржею здійснюється лише за умови перерахування Покупцем комісійного збору Біржі згідно з п. 3 Аукціонного свідоцтва.
3. Підставою припинення дії даного Договору є:

• порушення Покупцем термінів оплати по пп. 4.2.1, 4.2.2. та 5.2. цього Договору більш, ніж на 5 (п'ять) робочих днів, або невибірка Покупцем нафти в терміни, зазначені в Додатку 1 до даного договору з обов'язковим повідомленням Покупця Продавцем про припинення дії Договору не пізніше, ніж за 3 (три) дні до дати припинення Договору;
• порушення Покупцем строків поставки залізничних чи автомобільних цистерн відповідно до пп. 3.4. та 4.2.3. даного Договору більш ніж на 3 (три) робочі дні, з обов'язковим повідомленням Покупця Продавцем про припинення дії Договору не пізніше, ніж за 3 (три) дні до дати припинення Договору;
• інші випадки, передбачені чинним законодавством України.

4. У випадку, передбаченому п. 9.3. Договору, Продавець не відшкодовує Покупцю понесені збитки.
5. Сторони підтверджують, що Продавець, Покупець і Біржа за даним Договором є платниками податку на прибуток на загальних умовах відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
6. Взаємовідносини Сторін, не передбачені Договором, регулюються чинним законодавством України.
7. Договір заміняє будь-яку угоду по даному предмету, укладену раніше Сторонами в усній або письмовій формі.
8. Сторони зобов'язуються письмово повідомляти одна одну у випадку ухвалення рішення про ліквідацію, реорганізацію або банкрутство однієї з Сторін у термін не пізніше 3-х календарних днів із дати прийняття такого рішення. У ті ж терміни Сторони оповіщають одна одну про зміну поштової, юридичної адреси або банківських реквізитів.
9. Договір, а також всі документи, що оформлюються Сторонами у зв'язку з виконанням цього Договору та передаються факсимільним зв'язком, мають юридичну чинність і повинні бути підтверджені оригіналом протягом 5 (п'яти) робочих днів.
10. Договір складений українською мовою в трьох примірниках (по примірнику для кожної із Сторін), які мають однакову юридичну чинність.

10. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ ТА ПЛАТІЖНІ РЕКВІЗИТИ:

Покупець

Продавець ВАТ «Укрнафта»:

Біржа

ЗАТ «Українська між- банківська валютна біржа»:

04053, м. Київ,

пров. Несторівський, 3-5

код за ЄДРПОУ 00135390

рах. №             

в             

МФО             

свідоцтво № 35480276 інд. под. № 001353926654 Тел/факс 212-58-85

Пошт. адреса:

Юр. адреса:

Код за ЄДРПОУ

рах. №             

в             

04070, м. Київ, вул.

Межигірська, 1

код за ЄДРПОУ 22877057

рах. № 2600911912

АППБ «Аваль»

МФО 300335

св. пл. ПДВ № 22877057

ін. под. № 228770526655

Тел/факс 461-54-30,461-54-28

МФО             

Св. пл. ПДВ №

Ін. под. №             

Тел/факс             

За Біржу:

За Покупця:

За Продавця:

В.О. Зіневич

О.Б. Андронов

Додаток № 1

до Договору №             

від "              "              200_ р.

За Покупця

За Продавця

              В.О Зіневич

Г Р А Ф І К поставки нафти в (місяць) 200              р.

Додаток 20.3. Ф'ючерсний контракт на ціну «нафтового кошика УМВБ»

1. Загальні положення.

Зобов'язання учасників біржового ринку ф'ючерсними контрактами на ціну «нафтового кошика УМВБ» (далі - ф'ючерсні контракти) вважаються прийнятими ними після укладання угод купівлі/продажу таких ф'ючерсних контрактів на торгах Секції строкового ринку ЗАТ УМВБ згідно з "Правилами проведення торгів в секції Строкового ринку в ЗАТ "Українська міжбанківська валютна біржа".

2. Предмет контракту.

Предметом контракту є ціна «нафтового кошика УМВБ».

3. Обсяг контракту

Обсяг контракту дорівнює 1 (одній) тонні умовної нафти з «нафтового кошика УМВБ».

4. Термін виконання. Три місяці.
5. День виконання контракту.

Днем виконання контракту є наступний робочий день після дня проведення відповідного аукціону з продажу енергоресурсів, які підлягають реалізації згідно Постанови Кабінету Міністрів України №599 «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля» від 04 квітня 2002р.

6. Торгові дні.

• перший торговий день - робочий день, віддалений на три місяці до дати проведення аукціону
3. продажу енергоресурсів, які підлягають реалізації згідно Постанови Кабінету Міністрів України №599 «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля» від 04 квітня 2002р.
• останній торговий день - робочий день, який передує дню проведення аукціону з продажу енергоресурсів, які підлягають реалізації згідно Постанови Кабінету Міністрів України №599 «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля» від

4. квітня 2002р.
7. Форма задання ціни контракту

Ціна контракту вказується в гривнях за 1 (одну) тону умовної нафти з «нафтового кошика УМВБ».

8. Мінімальна зміна ціни контракту

Мінімальна зміна ціни контракту дорівнює 0,01 гривні.

9. Ціна пункту

Ціна пункту дорівнює 0,01 гривні.

10. Розрахункова ціна

Розрахункова ціна є ціна «нафтового кошика УМВБ», яка розрахована за результатами відповідного аукціону з продажу енергоресурсів, які підлягають реалізації згідно Постанови Кабінету Міністрів України №599 «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля» від 04 квітня 2002р.

11. Виконання контракту

Виконання контракту проводиться шляхом проведення остаточних розрахунків між учасниками за варіаційною маржею, яка розраховується як різниця між розрахунковою ціною та ціною закриття останнього дня торгівлі ф'ючерсними контрактами на «нафтовий кошик УМВБ».

12. Форма обігу контракту

Обіг ф'ючерсного контракту здійснюється в бездокументарній формі.

13. Позначення контракту.

С^lt;місяць виконанняgt;lt;рік виконанняgt;. Наприклад: OILdec02