<<
>>

Спекулятивні стратегії із застосуванням ф'ючерсних контрактів

Для спекулянтів ф' ючерсного ринку є декілька допоміжних методик, за допомогою яких вони намагаються уникнути втрат від ф'ючерсних операцій або лімітувати їх. Прибуток за ф'ючерсними угодами можна отримувати безпечнішим способом, ніж гра на тенденціях зміни цін у майбутньому.
Значна частка спекулятивних операцій це ті, що використовують гру на різниці цін - арбітражні, на ф'ючерсних ринках вони отримали назву спредових, або спредингових (spread). Операції такого типу деякі економісти та біржовики називають стредл (straddle), або свіч. Спредові угоди базуються на грі різниць котирувань двох дає, і кожна купівля складається з однакового числа контрактів на кожній стороні ринку. Принцип дії стредлу (спреду) пов'язаний із поняттям поточні витрати. В ситуації приблизної рівності попиту та пропозиції ф'ючерсні ціни на товари визначатимуться вартістю зберігання та страхування їх, починаючи із даного часу до визначеної дати у майбутньому. Термін спрединг використовують на зернових ринках, стредлинг — на всіх інших.

Розрізняють такі види спредів (стредлів):

  • внутріринковий (intedelivery or intramarket spread) - міжпостачальний, що означає зайняття спекулянтом довгої позиції в одному контрактному місяці проти короткої в іншому для одного і того ж товару на тій самій біржі;
  • міжтоварний (inverted product) - означає зайняття спекулянтом довгої позиції для одного товару, короткої - для іншого;
  • спред товар-похідні (commodity versus product spread) - що означає зайняття спекулянтом різних позицій на базовий товар та продукти його переробки (нафта - нафтопродукти; соя - соєве масло тощо);
  • міжринковий (inverted market) — зайняття протилежних позицій на різних біржах. Міжринкову спредову угоду називають арбітражем у часі.

При формуванні ф'ючерсних цін спекулянти використовують теорію витрат зберігання товарів.

Особливо це стосується ринків сільськогосподарської сировини.

Приклад 18.9.

На ринку цукру влітку, як правило, є різниця між цінами липневого контракту - останнього контракту старого врожаю та жовтневого - першого контракту нового урожаю. Причому ціна липневого контракту вища в межах 0.1 - 0.15 0/за фунт від жовтневого. На якийсь момент ціни на липневі контракти можуть зрости понад звичайний рівень, а на жовтневі - залишитися на місці. Якщо, наприклад, ціна на липневий контракт з 10.54 0/за фунт зросла до 10.60 0/за фунт, а на жовтневий залишилась на рівні 10.44 0/за фунт, то спред становитиме 0.16 0/за фунт. Спекулянт може використати дану ситуацію так: купити липневі контракти і продати жовтневі спочатку, а потім ліквідувати їх, коли ціни встановляться.

Етапи

Липневий контракт

Жовтневий контракт

Спред

I

Продаж липневих контрактів 10.600/за фунт

Купівля жовтневих контрактів 10.440/за фунт

0.160/за фунт

II

Купівля липневих контрактів 10.540/за фунт

Продаж жовтневих контрактів 10.440/за фунт

0.10/за фунт

Чистий виграш: 0.060/за фунт, або $67.2 на контракті.

Переважно при підвищенні цін на ринку зростають і ціни на ф'ючерсні контракти з близькими термінами поставок, до того ж швидше, ніж на контракти з далекими строками. Ці тенденції характерні для сільськогосподарських ринків, а саме ринків цукру, зернових, кави, бавовни тощо. Серед сировинних товарів промислового призначення це характерно для ринків нафти та кольорових металів. Міжринкові спреди використовують і "бики", і "ведмеді". Стратегія "бика" довгу позицію за близькими термінами поставок та коротку - за далекими. Стратегія "ведмедя" - навпаки.

Однак такі тенденції не характерні для ринків коштовних металів, оскільки ці ринки мають властивість у спредах відображати витрати на зберігання.

Тому, за умови підвищення цін на ринку золота, зростають спреди між далекими та близькими термінами поставок. Цей феномен пов'язується з потребами коштовних металів для інвестування, а не споживання.

Свої особливості має ринок живої худоби, де неможливо використати міжринкову стратегію.

В процесі біржової спекулятивної гри можуть використовуватися такі типи цінових ситуацій на одній біржі:

  • купівля контракту на найближчий місяць та продаж контракту з далеким строком поставки. Це можливо лише на нормальному ринку, де цінова ситуація забезпечує вартість зберігання (див. далі);
  • продаж контракту на найближчий місяць поставки та купівля на найвід- даленіший. Ця стратегія використовується за умови переважання на нормальному ринку тенденції розширення спреду;

  • продаж контракту на найближчий місяць та купівля контракту з далеким строком поставки. Це можливо на перевернутому ринку, де цінова ситуація не забезпечує вартості зберігання контракту;
  • купівля контракту на найближчий місяць поставки та продаж на най- віддаленіший. Ця стратегія використовується за умови переважання на перевернутому ринку тенденції звуження спреду.

На ф' ючерсних ринках сільськогосподарської сировини широко застосовуються міжврожайні угоди, коли купуються контракти одного року та продаються іншого. Такі угоди виконуються, як правило, одночасно.

Серед спредових стратегій на західних ф'ючерсних біржах широкого поширення набули кеш та керрі (cash and carry spread). Такі спекулятивні стратегії пов'язують операції на ф'ючерсному ринку з операціями на ринку реального товару. Найчастіше їх застосовують спекулянти нафтопродуктами на Нью-Йоркській товарній біржі та Лондонській міжнародній нафтовій біржі. До того ж цими операціями знамениті не лише нафтові компанії "Брітіш петроліум", "Ельф", "Тоталь", а й незалежні нафтовики та інвестиційні банки. Подаємо приклад застосування такої стратегії на ринку нафти США. При таких операціях враховуються витрати на зберігання, фінансування та виконання фізичної поставки.

На Нью-Йоркській товарній біржі стандартною процедурою поставки є перекачування нафтопродуктів із одного сховища до іншого, але буває необхідність у вилученні продукту, що значно збільшує витрати на поставку. Витрати на зберігання на різних складах відрізняються, тому при попередніх підрахунках враховується найдорожчий варіант.

Приклад 18.10.

10 липня спекулянт купив серпневий контракт на нафту за 17.15 $/за барель та продав вересневий контракт за 17.25 $/за барель. 10 серпня погоджено строк поставки - 20-26 серпня. 26 серпня виконано поставку шляхом перекачування. 27 серпня зроблено розрахунки за ціною 17.17 $/за барель. Витрати на зберігання становлять 0.02 $/за барель. Відсотки за кредит 0.03 $/за барель. В цілому за нафту заплачено 17.22 $/за барель. Отже, дохід становить 0.03 $/за барель мінус комісійні брокерові - 0.01 $/за барель.

Виконуючи таку операцію, потрібно стежити і за динамікою зміни валютних курсів, оскільки незначні прибутки, отримані в результаті операції, можна звести нанівець зміною валютного курсу. Застосовуючи такі стратегії, торговців реальними товарами може кредитувати ринок, особливо ринок золота, іншими словами, торговець може брати позики у ринку.

Значні спреди між цінами контрактів з різними термінами поставок дозволяють через комбінацію таких ф'ючерсних контрактів замінити кредити в розрахунку нижче від середньоринкової відсоткової ставки.

Ця спредова стратегія дозволяє так званий обернений кеш та керрі спреду, що еквівалентне отриманню кредиту для фінансування поставок товарів.

Стратегію спреду "метелик" (butterfly spread) використовують лише біржові спекулянти. Вони виконують її через комбінацію двох спредів з трьома або чотирма різними термінами поставки одного ф'ючерсного контракту. Їх ще називають спредами в квадраті, оскільки комбінація двох внутріринкових спредів є офсетною комбінацією, вони менш ризиковані, однак орієнтовані на нижчий рівень доходів. Використовують їх лише спекулянти, які мають пільги на виплату комісійних.

Міжтоварний спред як спекулятивна стратегія використовує різницю цін на різні, але пов'язані між собою товари, що мають загальні тенденції зміни попиту та пропозиції. Наприклад, зернові кормові культури - пшениця та кукурудза або кукурудза та овес. Враховуючи різні терміни збирання врожаю, спекулянти використовують спреди між цінами на ф'ю- черсні контракти з цими товарами із відповідними термінами поставок.

Приклад 18.11.

У червні спекулянт продає ф'ючерсний контракт на грудневу кукурудзу за 286 0/за бушель та купує грудневий контракт на овес за 174 0/за бушель. Очікуючи нормального співвідношення цін "кукурудза-овес", що, як правило, має великий спред влітку та малий восени, спекулянт одночасно закриває дві позиції в листопаді. Ціни на той момент становили відповідно 266 0/за бушель кукурудзи та 184 0/за бушель вівса. Спекулянт отримує 20 0/за бушель кукурудзи та 10 0/за бушель вівса. Спреди відповідно становили 112 0/за бушель при укладенні контракту; при ліквідації - 82 0/за бушель, тобто прибуток спекулянта становить 50 0/за бушель, або $ 2,500 на контракт.

На ф'ючерсних ринках сої та продуктів її переробки, що також є базою ф'ючерсних контрактів, використовується спред, що отримав назву товар-похідні. Ця спекулятивна стратегія використовується також на ринках нафти і нафтопродуктів. Це так звані угоди з переробкою. На ринку сої такі угоди називають краш спред (cruch spread), на ринку нафти - крек спред (crack spread). У таких спекулятивних стратегіях наперед визначається валовий прибуток від переробки. Якщо спекулянт вважає, що вартість переробки продукту зростатиме, то купуватиме ф'ючерси на продукти переробки і продаватиме на сировину і, навпаки. Най- популярнішими серед товарних спредів є:

  • нафта - бензин;
  • золото - платина;
  • кукурудза - овес;
  • свині - ВРХ;
  • кукурудза - пшениця.

Найважчим у такій стратегії є вирівнювання кількості контрактів, оскільки вони мають різні міри ваги, обсяги тощо. Велике значення має також і спредова різниця цін.

Міжринкові спреди можуть використовувати лише значні спекулянти, які мають можливість укладати угоди на різних біржах. Можливі такі два типи операцій:

  • між двома ф'ючерсними ринками різних країн;
  • між двома ф'ючерсними ринками однієї країни.

Саме такі спреди називають арбітражними. В одній країні, наприклад США, найпоширенішим є арбітраж на ф'ючерсному ринку пшениці: спекулянти порівнюють ціни на пшеницю бірж Чикаго Борд оф Трейд, Канзас Сіті Борд оф Трейд та Міннеаполіської товарної біржі і відповідно укладають угоди.

Найпоширеніші міжнародні спредові арбітражі на ринках цукру (Нью-Йорк - Лондон), какао, міді, нафти, золота (Нью-Йорк - Чикаго - Лондон).

Приклад 18.12.

Ціни на цукор на Лондонській біржі на грудневі ф'ючерсні контракти становлять 332 $/за тонну, на Нью-Йоркській біржі кави, цукру і какао - 22 0/за фунт, що в перерахунку становить 484 $/за тонну. Використовуючи таку цінову ситуацію, спекулянт купує приблизно однакові за розміром контракти (112 000 фунтів = 50,8 тонни) в Лондоні і продає в Нью-Йорку. Прибутки коректуються на різні розміри контрактів: у Лондоні розмір контракту - 50 тонн, тобто ціна в Нью-Йорку зменшується на 1,16. Спред становить 100 $/за тонну мінус комісійні на різних біржах.

 

<< | >>
Источник: Сохацька О.М.. Біржова справа: Підручник. - 2-ге вид. змін. й доп. - Тернопіль: Карт-бланш, К.: Кондор. - 632 с.. 2008

Еще по теме Спекулятивні стратегії із застосуванням ф'ючерсних контрактів:

  1. § 18.6. Спекулятивні стратегії з опціонами
  2. § 15.2. Порядок укладання та виконання ф'ючерсних контрактів
  3. 3.2. Програма зниження цінового ризику підприємства методом хеджування ф'ючерсних контрактів
  4. 6.4. СПЕКУЛЯТИВНІ УГОДИ
  5. 11.7. МЕХАНІЗМ УГОД З КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ Ф\'ЮЧЕРСНИХ КОНТРАКТІВ
  6. 2.4.4. Виконання стратегії
  7. Види біржових контрактів
  8. 2.4.2. Вироблення стратегії Фірми
  9. § 12.1. Економічна функція поставки за ф'ючерсними контрактами
  10. 2.4.3. Вибір стратегії
  11. § 4.1. Характеристика ф'ючерсного контракту
  12. Тема 11. Структура і зміст міжнародних контрактів купівлі-продажу
  13. 3.11. Розрахунки з застосуванням векселів
  14. 3.3. Прикладні аспекти застосування комунікативних стратегій
  15. Розробка маркетингової стратегії банку
  16. § 12.2. Організація процедури поставки за ф'ючерсними контрактами
  17. Стратегії управління запасами
  18. Економічна безпека як критерій ефективності економічної стратегії