§ 3.5. Фінансові інструменти

Сучасні потужні зарубіжні промислові та торговельні ТНК вміло використовують біржові контракти на основні види сировини у системі фінансового менеджменту, а саме управління ціновими ризиками.

Нові умови функціонування фінансових та товарних ринків у розвинутих країнах ринкової економіки, в т.ч. у Європі призвели до потужного інноваційного прориву у розвитку фінансової теорії та практики. Ці фінансові інновації стосуються як інструментарію (фінансових продуктів та послуг), так і реалізації інноваційних стратегій як внутрішніх методів, які виробляються для задоволення цілей фірми, використовуючи ринкові неефективності.

Фінансові продукти на зарубіжних ринках прийнято називати фінансовими інструментами. На нашу думку, можна дати таке визначення: фінансові інструменти - це товари та послуги фінансових інститутів, що стають доступними для клієнтів завдяки супутнім та підтримуючим товарам. У 90-х роках ХХ-го ст. фінансові інструменти стали об'єктами біржової торгівлі. Причому настільки широко застосовуються, що для їх обігу були створені спеціалізовані біржі, крім того на існуючих товарних біржах з великим успіхом застосовуються контракти на довгострокові облігації, відсоткові ставки, валюту. До таких бірж належать Чиказька опціонна біржа, Лондонська біржа фінансових ф'ючерсів, Європейська біржа деривативів EUREX тощо.

Фінансові інструменти можна класифікувати, беручи у якості класифікаційної ознаки природу відносин клієнта та оферента, сегмент ринку, на якому обертається інструмент, строк поставки тощо. Однак у нашому випадку в якості класифікаційних ознак оберемо ціноутворення на фінансовий інструмент та строк виконання контрактів.

Виходячи із першої ознаки, фінансові інструменти класифікують на реальні (основні, базові), ціни або курси на які визначаються на ринку через взаємодію попиту й пропозиції, та похідні, ціни на які є похідними від цін базового активу (derivative instruments).

Ці дві ознаки, які по суті відповідають одним і тим самим інструментам, вживаються в Україні окремо не лише у наукових дослідженнях, але й у законотворчому процесі. Так, у нормативних актах та законопроектах Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку ці інструменти називаються деривативами, що є калькою з англійської мови слова "похідні"; у підготовленому нею ж законопроекті "Про похідні цінні папери", як бачимо, уже вживається термін "похідні".

Але цей законопроект не виноситься на розгляд Верховної Ради України. Натомість 21 грудня 2000 р. у першому читанні приймається законопроект, запропонований головою підкомітету з питань господарського законодавства Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій С.О. Москвіним. Цей законопроект має назву ЗУ "Про строкові фінансові інструменти".

Законодавча плутанина завершується прийняттям у червні 2001 р. ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг", де мова йде лише про фiнансовi послуги, термін "фінансові інструменти" там не вживається, тобто знову порушено логічний зв'язок при ідентифікації базових фінансових активів.

Такий стан справ в Україні існує, на нашу думку, тому, що всі вказані законопроекти є перекладами аналогічних законів різних держав, де за прийнятими там правилами функціонування фінансових ринків вживається один із названих вище термінів. У країнах ЄС не вживається термін "похідні", там використовується термін "строкові фінансові інструменти". До таких інструментів відносять форвардні контракти forward), ф'ючерсні future) біржові та опціонні (option) біржові, позабіржові контракти та свопи (swap).

Фінансові інструменти, які сьогодні широко використовують у зарубіжній практиці, можна поділити на п'ять груп:

1. Часткові цінні папери (акції та сертифікати інвестиційних фондів).
2. Боргові зобов'язання (облігації, казначейські зобов'язання, комерційні папери, векселі, депозитні сертифікати).
3. Похідні фінансові інструменти (форварди, ф'ючерси, свопи, опціони).
4. Гібридні інструменти (конгломерати простих інструментів, наприклад гібрид процентних та валютних інструментів).
5. Синтетичні інструменти (опціон на ф'ючерсний контракт, двовалютна облігація, синтетична акція тощо)[29].

Характеристикам акцій (одночасно титулу власності та боргового інструмента) щодо цін, доходів та ризиків, проблемам управління портфелів акцій в Україні уже почали приділяти значну увагу як еконо- місти-теоретики, так і практики. Однак цей ринок ще чекає ґрунтовних досліджень. Для країн ЄС даний ринок є досить важливим, оскільки за обсягами суттєво поступається американському, хоча в останні роки зростає значно швидшими темпами.

Акція (chare) - цінний папір, що засвідчує участь володаря у капіталі ділової одиниці бізнесу, що має статус юридичної особи у формі корпорації - акціонерного товариства.

Акція - це частка акціонера (chares of stock) у всьому, що має компанія, його узаконене право на частину капіталу, майна, доходу. Вона існує стільки, скільки існує сама корпорація, хоча за цей час може мати різних власників. Акціонер, як правило, не має права повертати акцію корпорації, що їх випустила. Акціонерний капітал є неподільним.

Акція - це єдиний вид цінних паперів, що за певних умов дозволяє збільшити свої капітали, захищати їх від інфляції. Акція - це одночасно боргове зобов'язання корпорації перед її акціонерами та титул власності.

В Законі України "Про цінні папери і фондовий ринок" від 23 лютого 2006 р. вказано, що акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств[30].

Це цікаво!

У 1553 р. група лондонських купців на чолі із Себастьяном Коботом утворила перше публічне акціонерне товариство з промовистою назвою "Загадкові подорожі купців для відкриття невідомих регіонів, домініонів, місць та островів".

На кошти, отримані від реалізації акцій, було споруджено три кораблі, які відпливли від берегів Великобританії з метою пошуку північно-східного шляху до Китаю. Два із них затонули в арктичних льодовиках, а третій успішно досяг Архангельська, потім Москви, де було укладено торгівельну угоду з царем Іваном Грозним, після чого корпорація отримала монопольне право на торгівлю з Росією і її почали називати "Руською". Після такого успіху компанія випускає додаткові акції номіналом 25 фунтів стерлінгів, що одинадцять років (з 1564 р.) продавалася по 200 фунтів стерлінгів.

Більшість країн використовують іменні (зареєстровані акції), однак у Німеччині, Швейцарії переважну більшість складають акції на пред' яв- ника (вільно обертаються, не зареєстровані в емітента на конкретну особу, дивіденд виплачується за купоном тому власнику, який у ньому зазначений).

Використання іменних акцій передбачає якісно іншу технічну інфраструктуру фондового ринку - існування розвинутої реєстраційної мережі (ведення реєстрів, поіменний облік переходу права власності, розвиток функції номінального утримувача).

Акції на пред'явника не реєструються корпорацією (АТ). Як правило, вона не знає, хто є їх володарем. Лише фактичне володіння цими акціями служить юридичною основою того, що перед вами акціонер товариства.

З боку акціонерного товариства більш зручно випускати іменні акції. Це дає йому можливість контролювати процес руху акціонерного капіталу, концентрацію пакетів в руках окремих осіб, регулювати їх обіг, в т.ч. і поза межами країни. Іменна акція дещо утруднює для акціонера можливість у будь-який момент перетворитися у готівкові кошти.

Існують різні способи продажу іменних акцій. Володар іменної акції, як правило, отримує при купівлі один сертифікат на всі акції, який засвідчує їх наявність у володаря. При продажі цих акцій, на зворотній стороні сертифікату робиться індосамент про передачу з підписами обох сторін. Після чого сертифікат відсилається у корпорацію або реєстратору, де вносяться зміни у список акціонера, а володарі отримують нові сертифікати.

Перепродаж акцій на пред'явника полягає у прямій передачі цього цінного паперу від одного власника до іншого. Акції на пред'явника випускаються, як правило, з невисоким номіналом, але великим тиражем. Для іменних акцій проблеми номіналу не існує.

Названий вище закон визначає й розмір випуску тих чи інших видів акцій. Так, наприклад, "привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що перевищує 25 відсотків статутного фонду акціонерного товариства" (аналогічно в Росії)[31]. Як бачимо, діяльність акціонерних товариств по випуску цінних паперів обмежена законом і не надає прав акціонерним товариствам самостійно вирішувати питання випуску необхідних їм цінних паперів, зокрема акцій, відповідно тій кон'юнктурі, яка склалася в даний час на ринку, і яка є найвигіднішою.

Привілейовані акції дають їх володарям право, яке не мають інші власники товариства, а саме:

• дивіденди на привілейовані акції, як правило, встановлюються за фіксованою ставкою, розмір дивіденду, виражений у відсотках до номіналу акції;
• дивіденди на привілейовані акції виплачуються до виплати дивідендів за звичайними акціями;
• володарі привілейованих акцій мають право на першочергове отримання певної частки активів товариства при його ліквідації.

Участь в акціонерному товаристві несе певний ризик і відповідальність. Ризик полягає в тому, що при відсутності гарантії отримання фіксованих дивідендів в результаті діяльності акціонерного товариства, є потенційні можливості знецінення заощаджень, вкладених в акції, і навіть їх повної втрати. Відповідальність акціонера пов'язана з неможливістю вимагати від акціонерного товариства повернення коштів, внесених при купівлі акцій.

Оскільки привілейовані акції не мають такої степені ризику, в них відібрано один привілей, притаманний лише простим акціям - право голосу, тобто власники привілейованих акцій є співвласниками акціонерного товариства, але не мають права брати участь у керівництві.

Привілейовані акції бувають різних видів, а саме:

1. Кумулятивні привілейовані акції. Передбачається, що будь-які належні, але необов' язкові дивіденди накопичуються і виплачуються по цим акціям до об'яви про виплату дивідендів по звичайним акціям.
2. Некумулятивні привілейовані акції. Володарі цих акцій втрачають дивіденди за будь-який період, за який рада директорів не оголосила про виплату дивідендів.
3. Привілейовані акції з долею участі. Ці акції дають їх володареві право на отримання додаткових дивідендів понад оголошеної суми, якщо дивіденди по звичайним акціям перевищують оголошену суму (тобто вони дають право їх володарям на участь у залишку прибутку).
4. Конвертовані привілейовані акції. Ці акції можуть бути обмінені на встановлену кількість звичайних акцій по обумовленій ставці.
5. Привілейовані акції з коректованою ставкою дивідендів. На відміну від привілейованих акцій з фіксованою ставкою дивідендів, дивіденди за цими акціями коригуються (як правило щоквартально) на основі врахування динаміки процентних ставок по короткостроковим державним паперам.
6. Відкликані привілейовані акції. Випускаючи ці привілейовані акції, акціонерне товариство залишає за собою право "відкликати", тобто викупити їх по ціні з надбавкою до номіналу.

Усі вище вказані види привілейованих акцій можуть комбінуватися; наприклад, можуть існувати конвертовані, кумулятивні привілейовані акції з часткою участі.

І, нарешті, прості (звичайні) акції. Це акції, дохід яких залежить від чистих прибутків товариства і від його дивідендної політики. Володар звичайних акцій має право приймати участь в управлінні акціонерним товариством (право голосу на зборах акціонерів). Розподіл прибутку між володарями даних акцій проводиться пропорційно вкладеному капіталу, в залежності від кількості куплених акцій. Мінімальна величина вкладеного капіталу - номінальна вартість акції. Номінальна вартість акції в Україні не може бути меншою від однієї копійки.

Акції дають право їх володарям на отримання частини прибутку акціонерного товариства в формі дивідендів. Дивіденди - частина прибутку акціонерного товариства, розподілена між акціонерами у вигляді певної частини від вартості їх акцій. Дивіденди за звичайними акціями виплачуються лише після сплати податків, відсотків за облігаціями та дивідендів за привілейованими акціями. Приклади біржових котирувань на акції наведені на рисунках 3.5[32], 3.6[33].

Як видно із рисунків 3.5 і 3.6 на вітчизняному фондовому ринку публікується набагато менше інформації ніж на американському, зокрема на Нью-Йоркській фондовій біржі, де не лише публікують останні ціни, але й іншу необхідну для інвестора інформацію.

Інвестиційний сертифікат - цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді[34].

Малодосліженою є й сфера обігу боргових зобов' язань, що, на наш погляд, і спричинило боргову кризу у 1998 р., коли збудована державними фінансистами фінансова піраміда короткострокових державних облігацій ОВДП зруйнувала і без того слабку банківську систему в Україні. Лише з 2001 р. поступово цей ринок починає відновлюватися. Особливо значними обсягами він починає зростати після 2004 року, однак це зростання відбувається за рахунок корпоративних облігацій

В західних країнах ринок боргових зобов'язань, особливо державних, складає основну частину фондового ринку. Боргові інструменти є головними складовими інвестиційних портфелів портфельних інвесторів, у той час, коли частка акцій як ризикових цінних паперів є незначною.

Рис. 3.5.

Котирування і графік акції компанії Procter amp; Gamble Co. на Нью-Йоркській фондовій біржі на 25 липня 2006 р

РИС. 3.6.

Котирування і графік акції Укртелекому

за 90 днів 2006 року на Першій Фондовій Торгівельній Системі

За другою ознакою боргові цінні папери поділяються на процентні, коли дохід нараховується у твердофіксованих відсотках на суму номінального боргу і виплачуються у терміни та розмірах, передбачених умовами емісії, та дисконтні, коли дохід одержується у вигляді різниці між ринковою ціною боргового зобов' язання та номінальною сумою боргу. За третьою ознакою боргові цінні папери поділяються на забезпечені іншими ліквідними активами та незабезпечені.

Дамо короткі визначення облігації, векселя та депозитного сертифікату банків.

Облігація - це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів i підтверджує зобов'язання щодо відшкодування йому номінальної вартості цього паперу у передбачені строки з виплатою фіксованого проценту. Облігації бувають державними та корпоративними. Облігації належать до процентних цінних паперів.

Вексель - встановлена законом форма боргового зобов 'язання про безумовне повернення боргу. Векселі бувають прості та переказні (соло- векселі та тратти). Векселі належать до дисконтних цінних паперів.

Депозитний сертифікат - письмове свідчення банку щодо депонування номінальної суми позики з умовою її повернення у вказані у сертифікаті строки з виплатою твердо фіксованих відсотків доходу, нарахованих на номінал. Ці цінні папери широко застосовують у біржовій торгівлі, причому, як вказувалося вище, в основному торгівля проводиться значними кількостями та крупними номіналами.

Загальний обсяг торгів Фондової біржі ПФТС на 24 липня 2006 р. становив 14,51 млрд. грн. (в 2,8 рази більше порівняно з відповідним періодом 2005 року). Частка Фондової біржі ПФТС серед організаторів торгів цінними паперами України (інформація ДКЦПФР станом на 6.07.06 р.) - 96,9%. Структура торгів Фондової біржі ПФТС: корпоративні облігації (35,51%), державні облігації (33,97%), акції (26,69%), муніципальні облігації (3,25%), інвестиційні сертифікати (0,58%). Станом на 1.07.06 р. на ПФТС проводилися торги 592 фінансовими інструментами: 290 облігаціями, 264 акціями та 38 інвестиційними сертифікатами. Капіталізація ПФТС (ринкова вартість підприємств, допущених до торгів ПФТС) - 173,26 млрд. грн. Індекс ПФТС, що є індикатором стану ринку акцій, зріс з початку року на 7,73% з 352,97 до 380,24 пунктів. Склад індексного "кошику" індексу ПФТС: "Укртелеком", "Укрнафта", "Запоріжсталь", "Нижньодніпровський трубопрокатний завод", "Київ- енерго", "Західенерго", "Центренерго", "Дніпроенерго", "Донбасенерго", "Стірол", банк "Аваль" та "Луганськтепловоз"[35].

Третю, четверту та п'яту групу фінансових інструментів в Україні майже не вивчають, хоча спроби впровадження форвардних та ф'ючерсних контрактів час від часу трапляються. Більше того, у вітчизняних наукових публікаціях такої класифікації не дається. У кращому випадку можна зустріти лише третю групу, яку різні автори називають або спеціальними або похідними цінними паперами. Саме вивчення суті цих інструментів, особливо біржових, поставлено у якості основного завдання даного підручника.

Лише ліквідні фінансові інструменти є об'єктами біржової торгівлі, причому для запровадження нових контрактів для них також проводиться своєрідна біржова експертиза. Для таких цінних паперів як акції на фондових біржах проводиться процедура лістингу, включення їх до котирувального списку біржі. Ця процедура передбачає виконання компанією - емітентом ряду вимог щодо вартості основних активів, прибутку, одержаного впродовж останніх років, розкриття інформації про діяльність. Обов'язковим у цьому випадку є проведення аудиторської перевірки, причому аудитором, який співпрацює з біржею. Все це робиться для того, щоб на біржі котирувалися надійні масові фінансові інструменти.

Б

Резюме

Об'єктами ф'ючерсної торгівлі є обмежена кількість стандартизованих за кількісними та якісними показниками товарів. До них належать близько 50 видів, однак вони становлять понад третину міжнародного товарообігу. Біржові товари поділяються на три групи: сільськогосподарська сировина, промислова сировина, фінансові інструменти.

Біржові товари повинні відповідати таким характеристикам: масовість; здатність до стандартизації; замінність; вільне ціноутворення.

Біржові товари реалізовуються на біржах через укладання біржових контрактів або угод. Через цю обставину біржі називають контрактними ринками. Угода вважається біржовою, якщо вона укладена на товар, допущений до котирування на даній біржі; укладена у торговельному піті (рії), ямі, спеціально відведеному місці у торговельному залі біржі; укладена між членами біржі, або сертифікованими біржовими брокерами; укладено в межах часу, відведеного для біржової сесії.

Всі угоди, укладені на біржах, які не відповідають хоча б одній із перерахованих вимог, не є біржовими.

Товарна біржа реального товару у найвищій своїй формі характеризується тим, що торгівля відбувається без пред'явлення товару, за біржовими контрактами; біржові товари масові, однорідні, стандартизовані,

взаємозамінні; біржова ціна визначається під час біржових торгів через постійну реєстрацію та наступну публікацію у засобах масової інформації; біржові угоди можуть проводитися як з метою купівлі-продажу товарів, так і з спекулятивними цілями; торгівля проводиться за Правилами біржової торгівлі, виконання яких є обов'язковим для продавців та покупців.

Біржові контракти поділяють на контракти з реальними активами та зобов' язаннями поставки і правами на ці активи, які називаються похідними інструментами (ф'ючерсами та опціонами). Біржові угоди з реальним товаром бувають спотовими і форвардними.

В

Контрольні запитання

1. Які товари належать до біржових і чому?
2. Назвіть основні ознаки біржових товарів.
3. Охарактеризуйте кожну із трьох груп біржових товарів.
4. Дайте визначення біржової угоди.
5. Які види біржових угод Ви знаєте?
6. Чим відрізняються угоди спот від угод форвард?
7. Назвіть основні характеристики сільськогосподарської сировини як об'єкта біржової торгівлі.
8. Які види фінансових інструментів котируються на міжнародних біржах?
9. Назвіть основні види акцій.
10. Які види боргових цінних паперів є об'єктами біржової торгівлі?
11. У чому полягає процедура лістингу на фондових біржах?

Посилання і рекомендована література

1. Бизнес. -№29 (444), 16 июля 2001 г. -С.20-21.
2. Биржевое дело: Учебник /Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. -М.: Финансы и статистика, 1998. -С.45-75.
3. Дегтярева О.И. Биржевое дело: Учебник для вузов. -М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000.

-С.489-584.

4. Дегтярева О.И., Кандинская О.А. Биржевое дело: Учебник для вузов. -М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. -С.22-44.
5. Закон України "Про товарну біржу" //ВВРУ. -1992. -№10. -С.139.
6. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" //ВВРУ. -1991. -№38. -С.506.
7. Маршалл Дж., Бансал В.К. Финансовая инженерия: Полное руководство по финансовым нововведениям: Пер. с англ. -М.: ИНФРА-М, 1998. -С.298-341.

8. Сохацька О.М. Ф'ючерсні ринки. Історія, сучасність, перспективи становлення в Україні. -Тернопіль: Економічна думка, 1999. -С.28-35.
9. Товарні біржі в Україні: аналіз діяльності, законодавче поле, перспективи розвитку / За ред. Саблука П.Т., Шпичака О.М. -К.: ВІПОЛ, 1997. -С.93-113.
10. www.e-reports.hut.ru
11. www.rada.gov.ua/cgі-bіn/laws/
12. www.onHne.wsj.com
13. www.nyse.com
14. www.pfts.com

Тести для перевірки знань до розділу 3

1. Біржові товари поділяються на три групи:

а)              сільськогосподарська, промислова в) сільськогосподарська, промислова сировина, валюта;              сировина, фінансові інструменти;

б)              акції, зерно, валюта;              г) нафта, зерно, облігації.

2. Фінансові інструменти класифікують на:

а)              цінні папери, похідні фінансові              в) цінні папери, відсоткові ставки, інструменти; валюта, похідні гібридні та

синтетичні фінансові інструменти;

б)              валюта, синтетичні, гібридні              г) цінні папери та відсоткові фінансові інструменти; ставки.

3. Основними характеристиками біржового товару є:

а)              масовість;              в) вільне ціноутворення;

б)              замінність, здатність              г) всі вище названі. до стандартизації;

4. Угода вважається біржовою, якщо вона:

а)              укладена на біржовий товар;              в) укладена у торговельному піті під

час біржової сесії;

б)              укладена в час після біржової сесії; г) укладена на біржовий товар у піті

брокерами під час сесії.

5. Складська розписка - це:

а)              товаророзпорядчий документ;              в) право транспортування товару;

б)              право власності на товар;              г) право отримання боргу.

6. Котирування провідних ф'ючерсних бірж містять таку інформацію про ціни:

а)              максимальна та мінімальна ціни дня; в) ціна закриття біржі;

б)              ціна відкриття біржі;              г) всі названі вище ціни.

7. Фінансові інструменти - це:

а)              товари i послуги фінансових інститутів;

б)              товари промислових ТНК;

в)              послуги депозитаріїв;

г)              послуги реєстраторів.

8. Фінансові інструменти поділяються на такі групи:

а)              акції, боргові зобов 'язання;              в) гібридні та синтетичні

інструменти;

б)              акції та похідні фінансові              г) акції, боргові зобов 'язання, інструменти; похідні, гібридні та синтетичні

інструменти.

9. Емісія акцій здійснюється у таких випадках:

а)              акціонуванні;

б)              реорганізації;

в)              зміна статутного фонду;

г)              у всіх зазначених вище випадках.

10. Власник привілейованих акцій має право:

а)              на першочергове отримання дивідендів;

б)              на фіксовані дивіденди;

11. Акції бувають:

а)              іменні, на пред 'явника;

б)              привілейовані, конвертовані, кумулятивні;

в)              на першочергове отримання частки майна при ліквідації АТ;

г)              на все вищезазначене.

в)              прості;

г)              всі зазначені вище.

12. До боргових цінних паперів належать:

а)              облігації та векселі;

б)              облігації, зобов 'язання, векселі, депозитні сертифікати;

13. Лістинг - це:

а)              включення цінних паперів до котирувального списку біржі;

б)              біржова експертиза;

в)              акції;

г)              варранти.

в)              процедура виключення цінних паперів з котирувального списку біржі;

г)              біржове котирування.

14. До основних ознак боргових цінних паперів належать:

а)              терміни існування, характер доходу, в) замінність; забезпеченість відшкодування;

г) ліквідність.

б)              масовість;

в)              дисконтний цінний папір;

г)              конвертований цінний папір.

15. Вексель - це:

а)              частковий цінний папір;

б)              процентний цінний папір;

86              Теоретичні засади біржової справи частина І

Ситуаційні задачі

Задача № 1.

Умова:

Чистий прибуток акціонерного товариства за рік склав 500.000 грн., на загальних зборах акціонерів було вирішено 9% використати на виплату дивідендів. Статутний фонд товариства складає 6.000.000 грн. Номінал акції - 0.25 грн. Визначити:

1. скільки грошових одиниць дивідендів припаде на одну акцію?
2. балансову вартість акції товариства, якщо вартість активів складає 7.000.000 грн., боргові зобов'язання становлять 900.000 грн.
3. курсову вартість акцій даного товариства, якщо облікова відсоткова ставка НБУ дорівнює 22%, та порівняти з біржовою ціною, яка у даний момент становить 0.03 гривні.

Задача № 2.

Умова:

Номінал облігації Запорізького автомобілебудівного заводу складає 1.000 грн., облігація серії С процентна, процент становить 15% річних, облігація тримісячна. На біржовому ринку облігація продається за 1030 грн.

Визначити: інвестиційну вартість облігації та порівняти її з біржовою ціною для прийняття рішення щодо купівлі або продажу.

Задача № 3.

Умова:

У квітні фермер уклав форвардний контракт на майбутній врожай пшениці ІІІ- го класу за ціною 600 грн. за тонну. Собівартість тонни зерна становила 500 грн. Контракт укладено на 100 т зерна.

Визначити: результати роботи фермера за сільськогосподарський рік. Порівняйте ці результати за умови відсутності форварду, якщо ціна на момент збирання врожаю становила:

а)              450 грн. за т;

б)              700 грн. за т.

Е

Ключові слова, нові терміни

біржовий товар; біржова угода; сільськогосподарська та промислова сировина; фінансові інструменти;

• біржовий контракт;
• спот;
• форвард;
• ф'ючерс